superNOWA — польське видавництво, засноване у 1977 році. Спочатку воно називалось «Незалежне видавництво» (пол. Niezależna Oficyna Wydawnicza) і було першим підпільним видавництвом в Польській Народній Республіці (самвидав). Відкрившись у 1977 році, воно незабаром стало найбільшим незалежним видавництвом у комуністичній Польщі. У 1989 році, після падіння комунізму і переходу до демократичної політичної системи, видавництво змінило назву на superNOWA, а в 1993 році стало приватним. Воно продовжує публікувати твори донині, в тому числі книги Анджея Сапковського.
superNOWA | ||||
---|---|---|---|---|
Держава | Республіка Польща | |||
Засновано | 1977 | |||
Мова друку | польська | |||
Попередні назви | Nieocenzurowana Oficyna Wydawnicza Niezależna Oficyna Wydawnicza | |||
Адреса | вул. Нововейська, 10/12, Варшава, Мазовецьке воєводство, Польща | |||
Вебсайт: supernowa.pl/index.php | ||||
| ||||
Історія
У 1977 році студенти Люблінського католицького університету Івана Павла II заснували незалежне видавництво, створивши власний журнал «Записи», перші два номери якого вийшли під цією назвою. Назву Nieocenzurowana Oficyna Wydawnicza («Видавництво без цензури») запропонували Януш Крупський, Пйотр Єґлінський і Віт Вуйтович, і того ж літа люблінські студенти зв'язалися з Мирославом Хоєцьким, активістом Комітету Оборони Робітників, який погодився на цю назву. Під керівництвом Хоєцького NOWA переїхала до Варшави, і в серпні 1977 року вийшла її перша книга під назвою «Походження системи» (пол. Pochodzenie Systemu). Її автором був Марек Тарневський, справжнє ім'я якого Якуб Карпінський, соціолог, якого наприкінці 1960-х років виключили з Варшавського університету.
З 1977 по 1989 рік NOWA видало близько 300 книжок, серед яких була як польська, так і закордонна література, а також . Середній тираж становив від кількох сотень до кількох тисяч примірників. НОВА також видавала низку підпільних журналів, серед яких «Записи», «Критика», «Пульс» і «Тиґоднік Мазовше». Вона була організована на зразок професійного видавництва і займалася власним друком і розповсюдженням. Прибутки від продажу книжок дозволяли NOWA виплачувати гонорари письменникам і зарплати перекладачам, друкарям і дистриб'юторам. У середині 1980-х NOWA почала пропонувати відео- та аудіокасети.
Активісти
У серпні 1980 року NOWA очолили Конрад Бєлінський, Ґжеґож Боґута і Мирослав Хоєцький. Їх підтримували Адам Міхнік, Ева Мілевич, Анатоль Лоуіна, Ян Нарожняк і Ришард Кнауфф. Друк і розповсюдження контролювали Марек Хіміак, Мечислав Ґрудзінський і Пйотр Швайцер.
Після створення профспілки «Солідарність» у серпні 1980 року NOWA очолили Ґжеґож Боґута, Марек Боровик і Марек Хіміак. У грудні 1981 року NOWA на короткий час очолив Павел Бонковський, оскільки попередні керівники були ув'язнені комуністичним урядом. Восени 1982 року Боґута повернувся за підтримки кількох інших активістів, таких як Пйотр Швайцер, Пшемислав Цеслак, Марек Боровик, Ян Вальц, Марек Хіміак, Ян Кофман, Анджей Пачковський, Мирослав Ковальський, Марек Кубін, Анджей Вернер та Адам Відманський.
Посилання
- Офіційний сайт (пол.)
- . Encyklopedia Solidarności (пол.). Архів оригіналу за 24 вересня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
superNOWA polske vidavnictvo zasnovane u 1977 roci Spochatku vono nazivalos Nezalezhne vidavnictvo pol Niezalezna Oficyna Wydawnicza i bulo pershim pidpilnim vidavnictvom v Polskij Narodnij Respublici samvidav Vidkrivshis u 1977 roci vono nezabarom stalo najbilshim nezalezhnim vidavnictvom u komunistichnij Polshi U 1989 roci pislya padinnya komunizmu i perehodu do demokratichnoyi politichnoyi sistemi vidavnictvo zminilo nazvu na superNOWA a v 1993 roci stalo privatnim Vono prodovzhuye publikuvati tvori donini v tomu chisli knigi Andzheya Sapkovskogo superNOWADerzhava Respublika PolshaZasnovano1977Mova drukupolskaPoperedni nazviNieocenzurowana Oficyna Wydawnicza Niezalezna Oficyna WydawniczaAdresavul Novovejska 10 12 Varshava Mazovecke voyevodstvo PolshaVebsajt supernowa pl index phpIstoriyaU 1977 roci studenti Lyublinskogo katolickogo universitetu Ivana Pavla II zasnuvali nezalezhne vidavnictvo stvorivshi vlasnij zhurnal Zapisi pershi dva nomeri yakogo vijshli pid ciyeyu nazvoyu Nazvu Nieocenzurowana Oficyna Wydawnicza Vidavnictvo bez cenzuri zaproponuvali Yanush Krupskij Pjotr Yeglinskij i Vit Vujtovich i togo zh lita lyublinski studenti zv yazalisya z Miroslavom Hoyeckim aktivistom Komitetu Oboroni Robitnikiv yakij pogodivsya na cyu nazvu Pid kerivnictvom Hoyeckogo NOWA pereyihala do Varshavi i v serpni 1977 roku vijshla yiyi persha kniga pid nazvoyu Pohodzhennya sistemi pol Pochodzenie Systemu Yiyi avtorom buv Marek Tarnevskij spravzhnye im ya yakogo Yakub Karpinskij sociolog yakogo naprikinci 1960 h rokiv viklyuchili z Varshavskogo universitetu Z 1977 po 1989 rik NOWA vidalo blizko 300 knizhok sered yakih bula yak polska tak i zakordonna literatura a takozh Serednij tirazh stanoviv vid kilkoh soten do kilkoh tisyach primirnikiv NOVA takozh vidavala nizku pidpilnih zhurnaliv sered yakih Zapisi Kritika Puls i Tigodnik Mazovshe Vona bula organizovana na zrazok profesijnogo vidavnictva i zajmalasya vlasnim drukom i rozpovsyudzhennyam Pributki vid prodazhu knizhok dozvolyali NOWA viplachuvati gonorari pismennikam i zarplati perekladacham drukaryam i distrib yutoram U seredini 1980 h NOWA pochala proponuvati video ta audiokaseti AktivistiU serpni 1980 roku NOWA ocholili Konrad Byelinskij Gzhegozh Boguta i Miroslav Hoyeckij Yih pidtrimuvali Adam Mihnik Eva Milevich Anatol Louina Yan Narozhnyak i Rishard Knauff Druk i rozpovsyudzhennya kontrolyuvali Marek Himiak Mechislav Grudzinskij i Pjotr Shvajcer Pislya stvorennya profspilki Solidarnist u serpni 1980 roku NOWA ocholili Gzhegozh Boguta Marek Borovik i Marek Himiak U grudni 1981 roku NOWA na korotkij chas ocholiv Pavel Bonkovskij oskilki poperedni kerivniki buli uv yazneni komunistichnim uryadom Voseni 1982 roku Boguta povernuvsya za pidtrimki kilkoh inshih aktivistiv takih yak Pjotr Shvajcer Pshemislav Ceslak Marek Borovik Yan Valc Marek Himiak Yan Kofman Andzhej Pachkovskij Miroslav Kovalskij Marek Kubin Andzhej Verner ta Adam Vidmanskij PosilannyaOficijnij sajt pol Encyklopedia Solidarnosci pol Arhiv originalu za 24 veresnya 2010