Neoceratodus forsteri

Рогозуб
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Надклас: Щелепні (Gnathostomata) Клас: Лопатепері (Sarcopterygii) Підклас: Дводишні (Dipnoi) Ряд: Рогозубоподібні (Ceratodontiformes) Berg, 1940 Родина: Рогозубові (Neoceratodontidae) Gill, 1873 Рід: Neoceratodus Krefft, 1870 Вид: Рогозуб
Біноміальна назва
Neoceratodus forsteri (Krefft, 1870)
Посилання
Вікісховище: Neoceratodus forsteri Віківиди: Neoceratodus forsteri EOL: 339109 ITIS: 161037 МСОП: 122899816 NCBI: 7892 Fossilworks: 194486

Рогозуб, або баррамунда (Neoceratodus forsteri) — риба підкласу дводишних (Dipnoi), єдиний представник роду Neoceratodus та родини Рогозубові (Neoceratodontidae). Зустрічається лише в Квінсленді (Північно-східна Австралія), де населяє басейни річок ^[en] та ^[en]. Останнім часом був переселений також в деякі озера та водосховища Квінсленду, де й прижився.

Зовнішній вигляд

Рогозуб — велика риба, що досягає довжини 175 см і ваги понад 10 кг. Його масивне тіло стисле з боків і покрите дуже великою лускою, м'ясисті парні плавці контурами трохи нагадують ласти пінгвінів. Плавальний міхур рогозуба перетворився на легеню, завдяки якій він може дихати атмосферним повітрям. Забарвлення однотонне від рудувато-коричневого, до блакитно-сірого, світліше на боках. Черево забарвлене від білувато-сріблястого до ясно-жовтого кольору.

Спосіб життя

Мешкає в річках з повільною течією, обираючи ділянки, зарослі водною рослинністю. Крім дихання зябрами, кожні 40-50 хв піднімається до поверхні, щоб заковтнути атмосферне повітря. Риба виставляє кінчик своєї голови над поверхнею води і викидає повітря з легень, при цьому видає характерний стогнучо-хрокаючий звук. Видих і вдих здійснюються через ніздрі, при цьому щелепи риби щільно зімкнуті.

У період посухи, коли річки висихають і міліють, рогозуби перебувають у ямах зі збереженою водою.

Веде малорухливий спосіб життя. Більшу частину часу проводить лежачи черевом на дні або спираючись на парні плавці та хвіст. Живиться різними безхребетними.

Розмноження

Нерест розтягнутий і триває з квітня по листопад. Піку нерест досягає у вересні-жовтні, з настанням періоду дощів. Ікру рогозуб відкладає переважно на водну рослинність, не проявляючи подальшої турботи про потомство. Ікринки великі, діаметром 6,5-7,0 мм, оповиті в драглисту оболонку, що надає їм схожість з жаб'ячою ікрою. Ця подібність також виявляється у великій кількості жовтка і в особливостях ембріонального розвитку.

Через 10-12 діб з ікри вилуплюються личинки. У них відсутні зовнішні зябра і цементний орган. Вони нерухомо лежать на боці на дні і час від часу пересуваються на інше місце поблизу. З переходом до активного живлення личинки переходять до проживання у тихих і мілких затоках. Спочатку живляться нитчастими водоростями, а пізніше і безхребетними. Грудні плавці з'являються на 14-й день після виходу з ікри, а черевні — через два з половиною місяці.

Геном

У січні 2021 повідомлено про розшифрування геному рогозуба. Встановлено, що він є найбільшим серед усіх хребетних тварин — складається із 43 мільярдів пар основ, що приблизно в 14 разів більше, ніж у людському геномі.

Використання

Рогозуба вживають в їжу. Його м'ясо червонуватого кольору дуже ціниться місцевими жителями — як аборигенами, так і поселенцями. Вид перебуває під охороною, вилов заборонено.

Примітки

1. Meyer, A., Schloissnig, S., Franchini, P. та ін. (18 січня 2021). Giant lungfish genome elucidates the conquest of land by vertebrates. Nature. doi:10.1038/s41586-021-03198-8. Процитовано 18 січня 2021.

Посилання

• Рогозуб