N-вимірний евклідів простір

Евклідів простір — скінченновимірний дійсний векторний простір ${\displaystyle E}$ зі скалярним добутком . Названий на честь давньогрецького математика Евкліда з Александрії. Кожна точка тривимірного Евклідового простору визначається трьома координатами (див. рис.). Розширює двовимірну евклідову площину до тривимірного простору, і є поняттям Евклідової геометрії. Термін «евклідовий» дозволяє відрізняти ці простори від інших типів просторів, що можуть розглядатися в сучасній геометрії. Евклідів простір також узагальнюють і до більшої кількості вимірів.

Евклідів простір
Названо на честь	Евклід
Досліджується в	математика
Підтримується Вікіпроєктом
Характеристика Ейлера	1
Протилежне	^d

В класичній давньогрецькій геометрії існує визначення евклідової площини й тривимірного евклідового простору, що ґрунтується на певних постулатах, в той час, як інші властивості цих просторів виведені як теореми. Також використовувалися геометричні побудови для визначення раціональних чисел, що є відношеннями ^{[en][][ ]}. Коли алгебра і математичний аналіз набули достатнього розвиту, цей зв'язок зберігся і тепер більш загальним стало визначення Евклідового простору на основі векторних просторів, що дозволяють використовувати декартові координати і методи алгебри та диференціального та інтегрального числення. Це означає, що точки визначають за допомогою трійок дійсних чисел, які називаються координатними векторами, а геометричні фігури описують рівняннями і нерівностями, що визначають співвідношення цих координат. Цей підхід також дозволяє легко узагальнити w. геометрію до евклідових просторів до просторів більшої розмірності.

Евклідів простір визначено за допомогою аксіом, які не вказують як саме мають бути представлені точки цього простору. Евклідів простір може бути побудований за допомогою декартової системи координат, як один із можливих способів його представлення. В такому випадку, Евклідів простір моделюють застосовуючи дійсний простір координат (${\displaystyle \mathbb {R} ^{n}}$), що має таку ж розмірність. Для одного виміру це була б шкала дійсних чисел; для двох вимірів, він представляється декартовою системою координат на площині; і для більшої кількості вимірів, це є ^[en] із трьома або більше координатами, що представлені дійсними числами. Математики позначають ${\displaystyle n}$-вимірний Евклідів простір як ${\displaystyle \mathbb {E} ^{n}}$, якщо вони хочуть підкреслити його природу та властивості, але також використовують позначення ${\displaystyle \mathbb {R} ^{n}}$, оскільки ці дві структури мають подібні властивості і їх як правило не розрізняють. Евклідові простори мають скінченну кількість вимірів.

Евклідова метрика

Нехай декартові координати в тривимірному просторі такі, що якщо точці ${\displaystyle P}$ відповідають три її координати ${\displaystyle (x_{1},x_{2},x_{3})}$, а точці ${\displaystyle Q}$ — координати ${\displaystyle (y_{1},y_{2},y_{3})}$. Тоді, якщо квадрат довжини прямолінійного відрізку, що з'єднує ${\displaystyle P}$ та ${\displaystyle Q}$ дорівнює: ${\displaystyle l^{2}=(x_{1}-y_{1})^{2}+(x_{2}-y_{2})^{2}+(x_{3}-y_{3})^{2}}$, то такий простір називають евклідовим простором, а декартові координати з такими властивостями називають евклідовими координатами.

Узагальнюючи на випадок n вимірів, отримаємо ${\displaystyle l^{2}=(x_{1}-y_{1})^{2}+(x_{2}-y_{2})^{2}+\dots (x_{n}-y_{n})^{2}=\sum _{k=1}^{n}(x_{k}-y_{k})^{2}}$.

Функція відстані між двома точками має назву метрики, а наведений вище вид такої функції для евклідового простору має назву евклідової метрики.

Вектори в евклідовому просторі

З точками евклідового простору зручно зіставити вектори. Назвемо вектор, направлений від початку координат у точку ${\displaystyle P}$ радіус-вектором цієї точки. Декартові координати ${\displaystyle (x_{1},x_{2},x_{3})}$ точки ${\displaystyle P}$ будемо називати координатами радіус-вектора. Два вектори, які направлені з початку координат до точок ${\displaystyle P}$ та ${\displaystyle Q}$ з координатами ${\displaystyle \mathbf {p} =(x_{1},x_{2},x_{3})}$ та ${\displaystyle \mathbf {q} =(y_{1},y_{2},y_{3})}$ можна складати покоординатно. Тобто отримати вектор ${\displaystyle \mathbf {p} +\mathbf {q} }$ з координатами ${\displaystyle (x_{1}+y_{1},x_{2}+y_{2},x_{3}+y_{3})}$.

Можна також помножити вектор на число (скаляр). Одиничні вектори ${\displaystyle \mathbf {e} _{1}=(1,0,0)}$, ${\displaystyle \mathbf {e} _{2}=(0,1,0)}$, ${\displaystyle \mathbf {e} _{3}=(0,0,1)}$ мають довжину, яка дорівнює ${\displaystyle 1}$, а самі вектори взаємно перпендикулярні.

Будь-який вектор ${\displaystyle \mathbf {v} =(x_{1},x_{2},x_{3})}$ може бути розкладений по одиничних векторах: ${\displaystyle \mathbf {v} =\mathbf {e} _{1}x_{1}+\mathbf {e} _{2}x_{2}+\mathbf {e} _{3}x_{3}}$. Тут простір тривимірний. Для ${\displaystyle n}$-вимірного простору все аналогічно. Тому евклідів простір визначається також як лінійний (векторний) простір, в якому квадрат відстані між точками (кінцями радіус-векторів) визначається за формулою ${\displaystyle l^{2}=\sum _{k=1}^{n}(x_{k}-y_{k})^{2}}$

Див. також

• Геометрія Лобачевського
• Простір Лобачевського
• Планіметрія
• Стереометрія

Примітки

1. А. И. Кострикин, Ю. И. Манин. Линейная алгебра и геометрия.
2. (1960) [1908]. A Short Account of the History of Mathematics (вид. 4th). Dover Publications. с. 50–62. ISBN .
3. Gabi, Aalex. What is the difference between Euclidean and Cartesian spaces?. Mathematics Stack Exchange. Mathematics Stack Exchange.
4. E.D. Solomentsev (7 лютого 2011). . Encyclopedia of Mathematics. Springer. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Джерела

• Гельфанд И. М. Лекции по линейной алгебре. — Москва : Наука, 1998. — 320 с. — .(рос.)