Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аренга велика | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myophonus caeruleus (Scopoli, 1786) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Gracula caerulea Scopoli, 1786 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Аре́нга велика (Myophonus caeruleus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, Центральній, Східній і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 29-35 см, вага 136–231 г. Самці дещо більші за самиць. Довжина крила становить 155-200 мм, довжина цівки 45-55 мм, довжина дзьоба 29-46 мм. У представників типового підвиду забарвлення майже повністю темно-синє, у самців більш блискуче, у молодих птахів чорне. Верхня частина тіла поцяткована металево-блискучими фіолетовими плямками; найбільш рясно поцяткованою є голова. Покривні пера крил поцятковані дрібними сріблясто-сірими плямками. Очі червонуваті, дзьоб і лапи чорні.
У представників інших підвидів дзьоб жовтий, іноді зверху чорний. Представники підвиду M. c. temminckii мають найбільші розміри, плями на крилах у них більші, очі більш карі. У представників M. c. eugenei плями на крилах відсутні. Представники підвиду M. c. crassirostris мають дещо менші розміри, товщий і коротший дзьоб; на крилах у них часто є біла смуга, сформована першорядними маховими перами. Представники підвиду M. c. dichrorhynchus мають найбільш тьмяне забарвлення, дзьоб у них більший, ніж у представників номінативного підвиду.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- M. c. temminckii Vigors, 1831 — від західного Тянь-Шаню на південь до Афганістану та на схід через Гімалаї до північно-східної Індії, північної М'янми і китайської провінції Сичуань;
- M. c. caeruleus (Scopoli, 1786) — центральний і східний Китай;
- M. c. eugenei Hume, 1873 — від центральної М'янми до східного Таїланду, південного Китаю, північного і центрального Індокитаю;
- M. c. crassirostris Robinson, 1910 — південно-східний Таїланд, Камбоджа, північ і центр Малайського півострова;
- M. c. dichrorhynchus Salvadori, 1879 — південь Малайського півострова і Суматра;
- M. c. flavirostris (Horsfield, 1821) — Ява.
Поширення і екологія
Великі аренги мешкають в Китаї, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Таїланді, Малайзії, Індонезії, Індії, М'янмі, Бангладеш, Бутані, Непалі, Пакистані, Афганістані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Киргизстані та на крайньому південному сході Казахстану. Вони живуть в гірських тропічних і широколистяних лісах, в чагарникових заростях поблизу річок і струмків, в садах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 4000 м над рівнем моря. Гімалайські популяції взимку мігрують в долини, на висоту до 2400 м над рівнем моря.
Поведінка
Великі аренги зустрічаються поодинці або парами. Вони живляться комахами, їх личинками, равликами, черв'яками, крабами і дрібними хребетними, а також ягодами і зерном. Сезон розмноження в Центральній Азії триває з квітня по серпень, на Малайському півострові — з квітня по травень, а на Яві — з жовтня по квітень. За сезон може вилупитися два виводки. Гніздо чашоподібне, зроблене з моху і корінців. Воно розміщується в розщелині скелі або в дуплі, недалеко від води. В кладці 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 17-18 днів, насиджує лише самиця. Великі аренги іноді стають жертвами гніздового паразитизму великих зозуль.
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
Представник підвиду M. c. temminckii (Уттаракханд, Індія) -
![image]()
-
![image]()
Поштова марка Узбекистану із зображенням великої аренги
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- G.A. Scopoli (1786). Deliciae florae faunae insubricae... (лат.). Т. 2.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- CRC Handbook of Avian Body Masses by John B. Dunning Jr. (Editor). CRC Press (1992), .
- Thrushes by Peter Clement. Princeton University Press (2001),
- Delacour, J (1942). (PDF). Auk. 59 (2): 246—264. doi:10.2307/4079555. JSTOR 4079555. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2021.
- Rasmussen PC, Anderton JC (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 371.
- Ali, S; Ripley, SD (1998). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 9 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 81—84.
- Oates, EW (1889). The Fauna of British India. Birds. Volume 1. London: Taylor and Francis. с. 178—180.
- Deignan HG; Paynter RA Jr; Ripley, S D (1964). Mary, E; Paynter R A Jr (ред.). . Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 142—144. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
- Lord Rothschild (1926). On the avifauna of Yunnan, with critical notes. . 33 (3): 189—343.
- Kloss, CB (1917). . Records of the Indian Museum. 13 (418). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- Gawriłow E. I., Gawriłow A. E. (2005). The Birds of Kazakhstan. Ałmaty. с. 116.
{{}}: Пропущений або порожній|url=() - Blue Whistling Thrush, Myophonus caeruleus (Scopoli, 1786). Синяя птица Көкқұс. Birds.kz Kazakhstan birding community. Процитовано 27 czerwca 2021.
- Peter Spierenburg (2005). Birds in Bhutan: Status and Distribution. Oriental Bird Club. с. 188.
- Baker, ECS (1924). The Fauna of British India. Birds. Volume 2 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 180—181.
- George, Joseph (1961). Time of first morning call of the Himalayan Whistling Thrush. Newsletter for Birdwatchers. Т. 1, № 4. с. 2.
- Astley, HD (1903). The Blue Whistling Thrush Myiophoneus temmincki. Avicultural Magazine. 1 (6): 196—201.
- Way, ABM (1945). . J. Bombay Nat. Hist. Soc. 45 (4): 607. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Посилання
- Calls and songs on Xeno-Canto
- Oriental Bird Images: Blue Whistling Thrush [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] Selected images
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arenga velika Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Arenga Myophonus Vid Arenga velika Binomialna nazva Myophonus caeruleus Scopoli 1786 Areal vidu Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Zimuvannya Pidvidi Div tekst Sinonimi Gracula caerulea Scopoli 1786 Posilannya Vikishovishe Myophonus caeruleus Vikividi Myophonus caeruleus ITIS 916148 MSOP 22708329 NCBI 869933 Are nga velika Myophonus caeruleus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Meshkaye v Gimalayah Centralnij Shidnij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisDovzhina ptaha stanovit 29 35 sm vaga 136 231 g Samci desho bilshi za samic Dovzhina krila stanovit 155 200 mm dovzhina civki 45 55 mm dovzhina dzoba 29 46 mm U predstavnikiv tipovogo pidvidu zabarvlennya majzhe povnistyu temno sinye u samciv bilsh bliskuche u molodih ptahiv chorne Verhnya chastina tila pocyatkovana metalevo bliskuchimi fioletovimi plyamkami najbilsh ryasno pocyatkovanoyu ye golova Pokrivni pera kril pocyatkovani dribnimi sriblyasto sirimi plyamkami Ochi chervonuvati dzob i lapi chorni U predstavnikiv inshih pidvidiv dzob zhovtij inodi zverhu chornij Predstavniki pidvidu M c temminckii mayut najbilshi rozmiri plyami na krilah u nih bilshi ochi bilsh kari U predstavnikiv M c eugenei plyami na krilah vidsutni Predstavniki pidvidu M c crassirostris mayut desho menshi rozmiri tovshij i korotshij dzob na krilah u nih chasto ye bila smuga sformovana pershoryadnimi mahovimi perami Predstavniki pidvidu M c dichrorhynchus mayut najbilsh tmyane zabarvlennya dzob u nih bilshij nizh u predstavnikiv nominativnogo pidvidu PidvidiVidilyayut shist pidvidiv M c temminckii Vigors 1831 vid zahidnogo Tyan Shanyu na pivden do Afganistanu ta na shid cherez Gimalayi do pivnichno shidnoyi Indiyi pivnichnoyi M yanmi i kitajskoyi provinciyi Sichuan M c caeruleus Scopoli 1786 centralnij i shidnij Kitaj M c eugenei Hume 1873 vid centralnoyi M yanmi do shidnogo Tayilandu pivdennogo Kitayu pivnichnogo i centralnogo Indokitayu M c crassirostris Robinson 1910 pivdenno shidnij Tayiland Kambodzha pivnich i centr Malajskogo pivostrova M c dichrorhynchus Salvadori 1879 pivden Malajskogo pivostrova i Sumatra M c flavirostris Horsfield 1821 Yava Poshirennya i ekologiyaVeliki arengi meshkayut v Kitayi V yetnami Laosi Kambodzhi Tayilandi Malajziyi Indoneziyi Indiyi M yanmi Bangladesh Butani Nepali Pakistani Afganistani Tadzhikistani Turkmenistani Uzbekistani Kirgizstani ta na krajnomu pivdennomu shodi Kazahstanu Voni zhivut v girskih tropichnih i shirokolistyanih lisah v chagarnikovih zarostyah poblizu richok i strumkiv v sadah Zustrichayutsya na visoti vid 1000 do 4000 m nad rivnem morya Gimalajski populyaciyi vzimku migruyut v dolini na visotu do 2400 m nad rivnem morya PovedinkaVeliki arengi zustrichayutsya poodinci abo parami Voni zhivlyatsya komahami yih lichinkami ravlikami cherv yakami krabami i dribnimi hrebetnimi a takozh yagodami i zernom Sezon rozmnozhennya v Centralnij Aziyi trivaye z kvitnya po serpen na Malajskomu pivostrovi z kvitnya po traven a na Yavi z zhovtnya po kviten Za sezon mozhe vilupitisya dva vivodki Gnizdo chashopodibne zroblene z mohu i korinciv Vono rozmishuyetsya v rozshelini skeli abo v dupli nedaleko vid vodi V kladci 3 4 yajcya Inkubacijnij period trivaye 17 18 dniv nasidzhuye lishe samicya Veliki arengi inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu velikih zozul GalereyaPredstavnik pidvidu M c eugenei Chiangmaj Tayiland Predstavnik pidvidu M c temminckii Uttarakhand Indiya Predstavnik pidvidu M c temminckii Sikkim Indiya Poshtova marka Uzbekistanu iz zobrazhennyam velikoyi arengiPrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 19 listopada 2021 G A Scopoli 1786 Deliciae florae faunae insubricae lat T 2 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 CRC Handbook of Avian Body Masses by John B Dunning Jr Editor CRC Press 1992 ISBN 978 0 8493 4258 5 Thrushes by Peter Clement Princeton University Press 2001 ISBN 0691088527 Delacour J 1942 PDF Auk 59 2 246 264 doi 10 2307 4079555 JSTOR 4079555 Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 19 listopada 2021 Rasmussen PC Anderton JC 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Volume 2 Washington DC and Barcelona Smithsonian Institution and Lynx Edicions s 371 Ali S Ripley SD 1998 Handbook of the Birds of India and Pakistan Volume 9 vid 2nd New Delhi Oxford University Press s 81 84 Oates EW 1889 The Fauna of British India Birds Volume 1 London Taylor and Francis s 178 180 Deignan HG Paynter RA Jr Ripley S D 1964 Mary E Paynter R A Jr red Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 142 144 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 04 listopada 2021 Lord Rothschild 1926 On the avifauna of Yunnan with critical notes 33 3 189 343 Kloss CB 1917 Records of the Indian Museum 13 418 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 Gawrilow E I Gawrilow A E 2005 The Birds of Kazakhstan Almaty s 116 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Blue Whistling Thrush Myophonus caeruleus Scopoli 1786 Sinyaya ptica Kokkus Birds kz Kazakhstan birding community Procitovano 27 czerwca 2021 Peter Spierenburg 2005 Birds in Bhutan Status and Distribution Oriental Bird Club s 188 Baker ECS 1924 The Fauna of British India Birds Volume 2 vid 2nd London Taylor and Francis s 180 181 George Joseph 1961 Time of first morning call of the Himalayan Whistling Thrush Newsletter for Birdwatchers T 1 4 s 2 Astley HD 1903 The Blue Whistling Thrush Myiophoneus temmincki Avicultural Magazine 1 6 196 201 Way ABM 1945 J Bombay Nat Hist Soc 45 4 607 Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 PosilannyaCalls and songs on Xeno Canto Oriental Bird Images Blue Whistling Thrush 19 sichnya 2021 u Wayback Machine Selected images Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi