Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полі́вка лучна́ (Microtus levis Miller, 1908, syn. Microtus mystacinus (de Filippi, 1865)) — ссавець з роду полівка (Microtus) ряду гризунів (Rodentia), вид-двійник полівки звичайної (Microtus arvalis s. str.).
| Полівка лучна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Хом'якові (Cricetidae) |
| Підродина: | Щурові (Arvicolinae) |
| Рід: | Полівка (Microtus) |
| Підрід: | Microtus |
| Вид: | Полівка лучна (M. levis) |
| Біноміальна назва | |
| Microtus levis Miller, 1908 | |
Вид описано століття тому, проте до 1970 р. всіх «звичайних» полівок об'єднували в один вид «полівка звичайна», Microtus arvalis (s. lato). Запровадження цитогенетичних методик дослідження мінливості видів у практику теріологічних досліджень дозволило виявити низку видів-двійників «звичайної полівки». З них у фауні Східної Європи (і України) присутні Microtus levis Miller, 1908 (найвіддаленіший) і Microtus obscurus (Eversmann, 1845) (східний аловид полівки європейської).
Історія таксономії
Вид у сучасному його розумінні виявлено вперше наприкінці 1960-х років при каріотипуванні Microtus arvalis (s. lato), коли було виявлено особин з каріоптипом 2n=54 замість типових для «звичайної полівки» 2n=46. Надалі особин з таким каріотипом виявлено у низці інших місцеперебувань Східної Європи, переважно на просторі від Дніпра до Волги і від Підкавказзя до Валдаю. Вид було названо Microtus subarvalis Mejer et al., 1972; надалі виявили, що ця назва преокупована, і в літературі стала поширеною назва Microtus epiroticus, запропонована ще 1966 року для балканських популяцій "звичайної полівки, які, як було з'ясовано, також належать до 54-хромосомної форми «Microtus arvalis». В центрі Руської височини і та більшій частині лівобережної України з видів-двійників «звичайної полівки» виявлено тільки 54-хромосомну форму, при тому ця територія входила в область поширення «Microtus arvalis rossiaemeridionalis», що примусило дослідників визнати найдавнішою придатною назвою виду Microtus rossieameridionalis Ognev, 1924. Надалі назва виду було знову змінена у зв'язку з переглядом морфологічних особливостей типових зразків низки форм, які раніше включали до Microtus arvalis, і за краніологічними ознаками було підтверджено відповідність форми «levis Miller» зразкам 54-хромосомного виду. Від цього часу вид стали іменувати як Microtus levis.
Отже, за останні 40 років вид згадували в наукових публікаціях під 4-ма різними назвами:
- Microtus arvalis (Pallas, 1779) — переважно до 1970—1990 рр. (коли не визнавали 54-хромосомний вид)
- Microtus epiroticus Ondrias, 1966 — переважно у 1970—1995 рр. (частіше у працях щодо Балкан)
- Ognev, 1924 — переважно у 1980—2005 рр. (частіше у працях «радянського» зоологічного простору)
- Microtus levis Miller, 1908 — переважно у 2000—2010 рр. (переважно у працях «західної школи», інколи помилково як «laevis»).
- Microtus mystacinus (De Filippi, 1865)
Вид має чітку відмінність за низкою «тонких» ознак — за каріотипом, у тому числі за числом і морфологією хромосом. Його можна відрізняти також за формою акросоми сперміїв, за деякими особливостями тонкої морфології черепа (зокрема шви і форма окремих кісток та інших утворів) і кутніх зубів.
Поширення
Полівка лучна широко симпатрична з Microtus arvalis на рівнинах Східної Європи, проте на південь зона симпатрії звужується і вже на півдні (зокрема, на Балканах) ці види . Таку саму конфігурацію має зона симпатрії полівки лучної з полівкою алтайською.
В Україні поширення виду обмежено переважно приморськими районами (Приазов'я, Причорномор'я), степовою і лісостеповою смугами. Найбільша кількість місцеперебування притаманна лівобережному лісостепові. Вид характерний для відносно вологих і відносно закритих біотопів: чагарникових луків, чагарникових степів, узлісь, старих садів, посівів багаторічних трав.
Примітки
- Mahmoudi, A.; Darvish, J.; Aliabadian, M.; Khosravi, M.; Golenishchev, F. N.; Kryštufek, B. Chromosomal diversity in the genus Microtus at its southern distributional margin in Iran // Journal of Vertebrate Biology. — 2014. — Вип. 63. — № 4. — С. 290–295. — DOI:.
Джерела
- Загороднюк І. Біогеографія криптичних видів ссавців Східної Європи // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 17. — С. 5–27.
- Загороднюк І. Узгоджена генетична, біогеографічна та морфологічна диференціація у еволюційно молодих видів: аналіз групи Microtus «arvalis» (Mammalia) // Доповіді Національної академії наук України. — 2007. — № 3. — С. 175—181.
- Види-двійники та морфологічно близькі види ссавців у фауні України // Теріологічна школа (сайт Українського теріологічного товариства) — [1]
- Малыгин В. М. Систематика обыкновенных полевок. — Москва: Наука, 1983. — 208 с.
- Соколов В. Е., Башенина Н. В. (ред.). Обыкновенная полевка: виды-двойники Microtus arvalis Pallas, 1779 и M. rossiaemeridionalis Ognev, 1924. — Москва: Наука, 1994. — 432 с. — (Виды фауны России и сопредельных стран).
- Kratochvil J. Ein morphologisches Unerscheidungskriterium der arten Microtus epiroticus und M. arvalis (Arvicolidae, Rodentia) // Folia zoologica. — 1982. — Vol. 31, N 2.— S. 97–111.
- Zagorodnyuk I., Masing M., Peskov V. Sibling-species of common voles in Estonia // Eesti loodus. — Tartu, 1991. — N 11. — P. 674—678.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli vka luchna Microtus levis Miller 1908 syn Microtus mystacinus de Filippi 1865 ssavec z rodu polivka Microtus ryadu grizuniv Rodentia vid dvijnik polivki zvichajnoyi Microtus arvalis s str Polivka luchnaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Hom yakovi Cricetidae Pidrodina Shurovi Arvicolinae Rid Polivka Microtus Pidrid MicrotusVid Polivka luchna M levis Binomialna nazvaMicrotus levis Miller 1908 Vid opisano stolittya tomu prote do 1970 r vsih zvichajnih polivok ob yednuvali v odin vid polivka zvichajna Microtus arvalis s lato Zaprovadzhennya citogenetichnih metodik doslidzhennya minlivosti vidiv u praktiku teriologichnih doslidzhen dozvolilo viyaviti nizku vidiv dvijnikiv zvichajnoyi polivki Z nih u fauni Shidnoyi Yevropi i Ukrayini prisutni Microtus levis Miller 1908 najviddalenishij i Microtus obscurus Eversmann 1845 shidnij alovid polivki yevropejskoyi Istoriya taksonomiyiVid u suchasnomu jogo rozuminni viyavleno vpershe naprikinci 1960 h rokiv pri kariotipuvanni Microtus arvalis s lato koli bulo viyavleno osobin z karioptipom 2n 54 zamist tipovih dlya zvichajnoyi polivki 2n 46 Nadali osobin z takim kariotipom viyavleno u nizci inshih misceperebuvan Shidnoyi Yevropi perevazhno na prostori vid Dnipra do Volgi i vid Pidkavkazzya do Valdayu Vid bulo nazvano Microtus subarvalis Mejer et al 1972 nadali viyavili sho cya nazva preokupovana i v literaturi stala poshirenoyu nazva Microtus epiroticus zaproponovana she 1966 roku dlya balkanskih populyacij zvichajnoyi polivki yaki yak bulo z yasovano takozh nalezhat do 54 hromosomnoyi formi Microtus arvalis V centri Ruskoyi visochini i ta bilshij chastini livoberezhnoyi Ukrayini z vidiv dvijnikiv zvichajnoyi polivki viyavleno tilki 54 hromosomnu formu pri tomu cya teritoriya vhodila v oblast poshirennya Microtus arvalis rossiaemeridionalis sho primusilo doslidnikiv viznati najdavnishoyu pridatnoyu nazvoyu vidu Microtus rossieameridionalis Ognev 1924 Nadali nazva vidu bulo znovu zminena u zv yazku z pereglyadom morfologichnih osoblivostej tipovih zrazkiv nizki form yaki ranishe vklyuchali do Microtus arvalis i za kraniologichnimi oznakami bulo pidtverdzheno vidpovidnist formi levis Miller zrazkam 54 hromosomnogo vidu Vid cogo chasu vid stali imenuvati yak Microtus levis Otzhe za ostanni 40 rokiv vid zgaduvali v naukovih publikaciyah pid 4 ma riznimi nazvami Microtus arvalis Pallas 1779 perevazhno do 1970 1990 rr koli ne viznavali 54 hromosomnij vid Microtus epiroticus Ondrias 1966 perevazhno u 1970 1995 rr chastishe u pracyah shodo Balkan Ognev 1924 perevazhno u 1980 2005 rr chastishe u pracyah radyanskogo zoologichnogo prostoru Microtus levis Miller 1908 perevazhno u 2000 2010 rr perevazhno u pracyah zahidnoyi shkoli inkoli pomilkovo yak laevis Microtus mystacinus De Filippi 1865 Vid maye chitku vidminnist za nizkoyu tonkih oznak za kariotipom u tomu chisli za chislom i morfologiyeyu hromosom Jogo mozhna vidriznyati takozh za formoyu akrosomi spermiyiv za deyakimi osoblivostyami tonkoyi morfologiyi cherepa zokrema shvi i forma okremih kistok ta inshih utvoriv i kutnih zubiv PoshirennyaAreal Microtus levis Miller 1908 54 hromosomnogo vidu dvijnika grupi Microtis arvalis na foni arealiv dvoh 46 hromosomnih vidiv dvijnikiv zvichajnih polivok za Zagorodnyuk 2005 Polivka luchna shiroko simpatrichna z Microtus arvalis na rivninah Shidnoyi Yevropi prote na pivden zona simpatriyi zvuzhuyetsya i vzhe na pivdni zokrema na Balkanah ci vidi Taku samu konfiguraciyu maye zona simpatriyi polivki luchnoyi z polivkoyu altajskoyu V Ukrayini poshirennya vidu obmezheno perevazhno primorskimi rajonami Priazov ya Prichornomor ya stepovoyu i lisostepovoyu smugami Najbilsha kilkist misceperebuvannya pritamanna livoberezhnomu lisostepovi Vid harakternij dlya vidnosno vologih i vidnosno zakritih biotopiv chagarnikovih lukiv chagarnikovih stepiv uzlis starih sadiv posiviv bagatorichnih trav PrimitkiMahmoudi A Darvish J Aliabadian M Khosravi M Golenishchev F N Krystufek B Chromosomal diversity in the genus Microtus at its southern distributional margin in Iran Journal of Vertebrate Biology 2014 Vip 63 4 S 290 295 DOI 10 25225 fozo v63 i4 a8 2014 DzherelaZagorodnyuk I Biogeografiya kriptichnih vidiv ssavciv Shidnoyi Yevropi Naukovij visnik Uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya 2005 Vipusk 17 S 5 27 Zagorodnyuk I Uzgodzhena genetichna biogeografichna ta morfologichna diferenciaciya u evolyucijno molodih vidiv analiz grupi Microtus arvalis Mammalia Dopovidi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 2007 3 S 175 181 Vidi dvijniki ta morfologichno blizki vidi ssavciv u fauni Ukrayini Teriologichna shkola sajt Ukrayinskogo teriologichnogo tovaristva 1 Malygin V M Sistematika obyknovennyh polevok Moskva Nauka 1983 208 s Sokolov V E Bashenina N V red Obyknovennaya polevka vidy dvojniki Microtus arvalis Pallas 1779 i M rossiaemeridionalis Ognev 1924 Moskva Nauka 1994 432 s Vidy fauny Rossii i sopredelnyh stran Kratochvil J Ein morphologisches Unerscheidungskriterium der arten Microtus epiroticus und M arvalis Arvicolidae Rodentia Folia zoologica 1982 Vol 31 N 2 S 97 111 Zagorodnyuk I Masing M Peskov V Sibling species of common voles in Estonia Eesti loodus Tartu 1991 N 11 P 674 678