Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Mercedes D.III — авіаційний поршневий шестициліндровий рядний двигун, рідинного охолодження, що вироблявся у 1914—1918 роках на німецьких заводах Даймлера. Його базова версія розвивала потужність 118 кВт (160 к.с.) при 1400 об/хв, а робочий об'єм становив 14,8 дм³. То був наймасовіший німецький двигун у виробництві під час Першої світової війни (12 000 штук), через він став найпоширенішим силовим агрегатом німецьких віськово-повітряних сил того часу. Встановлювався на винищувачах Albatros D.III, Fokker D.VII та [en], літаках-розвідниках [en], [en] i [en], двомісних багатоцільових апаратах класу CL — [en] (двомісний багатоцільовий винищувач супроводу) i , гідропланах [en] й [en] а також бомбардувальниках класу R (літера від нім. Riesenflugzeug).
| Mercedes D.III | |
|---|---|
 | |
| Mercedes D.III у колекції Німецького музею в Обершляйсгаймі | |
| Тип | рядний шестициліндровий рідинного охолодження |
| Походження |  Німецька імперія |
| Виробник | Daimler-Motoren-Gesellschaft |
| Перший запуск | 1914 |
| Галузі використання | винищувачі, літаки-розвідники, гідроплани, багатоцільові |
| Вироблений | 1914-1918 |
| Кількість | 12 000 |
| Попередній двигун | Mercedes D.II |
| Варіанти | D.IIIa, D.IIIaü, D.IIIavü |
| Наступний двигун | Mercedes D.IV |
Історична довідка
Двигун Mercedes D.III (заводська марка F1466) походить від конструкції двигуна-попередника компанії Daimler — моделі Mercedes D.II (літера «D» у марці двигуна означає фірму «Daimler»). У первинному варіанті був уведений в експлуатацію у 1914 році; розвивав потужність 118 кВт (160 к.с.). Покращена версія D.IIIa, що вироблялась від червня 1917 року, видавала потужність 170—180 к. с., що забезпечувалось зміною профілю дна поршня з увігнутого до плоского (і зростання ступеня стиску, відповідно), застосуванням нового карбюратора та модернізацією картера двигуна. Під кінець 1917 року у виробництво пішла наступна модель силової установки, що отримала позначення D.IIIaü (від нім. über, що означало «підвищене стиснення»; то було заводське маркування, а офіційно двигун позначався як D.III 180/200). Було внесено такі конструктивні зміни: зроблена чергова зміна профілю днища поршня, цього разу на опуклу; покращена система подачі пального шляхом поглиблення карбюратора і встановлення системи підігріву повітрозабірника і самого карбюратора з використанням охолодної рідини системи охолодження. Нововведення не лише привели до зростання максимальної потужності агрегату до 200 к. с. на рівні моря, але також зменшили падіння потужності двигуна при польоті на великих висотах (потужність не спадала нижче від 180 к. с.).
Остання версія двигуна з позначкою D.IIIavü (офіційно — D.IIIav) була запущена у виробництво уже під кінець війни, в жовтні 1918 року. Вирізнялась вона застосуванням довших поршнів, виготовлених з алюмінію (замість чавуну у моделей-попередників), що дало зростання частоти обертання до 1600 об./хв. і максимальної потужності до 217 к. с. на висоті 0. На покращення віддачі двигуна мало також вплив додавання бензолу до авіаційного бензину, що підвищувало його октанове число.
У цілому вироблено було близько 12 000 екземплярів усіх версій .
| Варіант | Рік створення | Потужність |
|---|---|---|
| D.III | 1914 | 118 кВт (160 к. с.) при 1400 об./хв |
| D.IIIa | 1917 | 128 кВт (174 к. с.) при 1400 об./хв |
| D.IIIaü | 1917 | 147 кВт (200 к. с.) при 1400 об./хв |
| D.IIIavü | 1918 | 160 кВт (217 к. с.) при 1600 об./хв |
Опис конструкції
Mercedes D.III є шестициліндровим рядним поршневим авіаційним двигуном внутрішнього згоряння з водяним охолодженням. Робочий об'єм двигуна становить 14,8 дм³, діаметр циліндра 140 мм, а хід поршя — 160 мм. Двигун мав довжину 1650 мм, ширину 490 мм і висоту 1070 мм; суха маса — 310 кг. Двигун мав верхнє розташування клапанів (SOHC) з коромислами без використання штовхачів клапанів.
Шість окремо виготовлених зі сталі циліндрів встановлювались вертикально на алюмінієвому картері, що виконувала функції оливного піддона. Циліндри складались з двох шарів: внутрішнього і тоншого зовнішнього, між якими був простір для охолоджувальної рідини. Корпуси поршнів перших трьох версій двигуна виготовлялись методом литва з чавуну (лише версія D.IIIavü мала алюмінієві поршні), а їхні днища були сталевими. Паливна система базувалась на карбюраторі з двома всмоктувальними горловинами та двома поплавковими камерами, впускному колекторі і паливному баку. Система охолодження складалась з радіатора, водяної помпи, водяних сорочок у кожного циліндра та сполучних трубопроводів. У головці блока циліндрів розташовувався один розподільний вал, що приводився у рух від колінчастого вала через вертикально розташований валик у задній частині двигуна. Розподільний вал крім керування клапанами (по два на циліндр) приводив у рух помпи повітря і води, а оливна помпа урухомлювалась від колінчастого валу.
Система запалювання використовувала два магнето ZH6 від «Bosch», а у кожному циліндрі встановлено по дві свічки запалювання. Послідовність запалювання робочої суміші у циліндрах 1-5-3-6-2-4. Ступінь стиску змінювався залежно від моделі; становив 4,5:1 для версії D.III, 4,64:1 для D.IIIa і 5,73:1 для D.IIIavü. Максимальна потужність силової установки також була різною залежно від версії і становила: 118 кВт (160 к. с.) при 1400 об./хв (D.III); 128 кВт (174 к. с.) при 1400 об./хв (D.IIIa); 147 кВт (200 к. с.) при 1400 об./хв (D.IIIaü) і 160 кВт (217 к. с.) при 1600 об./хв (D.IIIavü).
Як пальне використовувався авіаційний бензин, від 1918 року з добавкою бензолу. Питоме споживання пального було на рівні 0,26 кг на 1 к. с. протягом години, а споживання оливи — 0,014 кг на 1 к. с. протягом години. Тиск оливи становив 1,4 кГ/см².
Застосування
Будучи наймасовішим у виробництві німецьким двигуном під час Першої світової війни, він став однією з найчастіше використовуваних силових установок німецької військової авіації. Його встановлювали в таких аеропланах:
- літаки-винищувачі — , Albatros D.I, , Albatros D.III, , Albatros D.V, , , , , , , , , , Fokker D.VII, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ;
- розвідувальні літаки — , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ;
- багатоцільові літаки класу CL — , , , , , ;
- гідроплани — , C, , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ;
- бомбардувальники — , , , , , , , .
Див. також
Примітки
Джерела
- Albatros B.IIa (L.30). muzeumlotnictwa.pl (пол.). Процитовано 3 січня 2019.
- Peter Gray. German Aircraft of The First World War. — New York : Doubleday & Company, Inc, 1970. — .
- Jane’s Fighting Aircraft of World War I / C.G. Grey (red.). — London : Studio Editions, 1990. — .
- World Encyclopedia of Aero Engines. — UK : Sutton Publishing Limited, 2006. — .
- A.E.G. Aircraft of WWI. — Aeronaut Books, 2015. — .
- Albatros Aircraft of WWI. Volume 4: Fighters. — Aeronaut Books, 2017. — .
- Friedrichshafen Aircraft of WWI. — Aeronaut Books, 2016. — .
- German Seaplane Fighters of WWI. — Aeronaut Books, 2012. — .
- Gotha Aircraft of WWI. — Aeronaut Books, 2013. — Т. 6. — .
- Roland Aircraft of WWI. — Aeronaut Books, 2014. — Т. 9. — .
- Serca samolotów. Silniki z kolekcji Muzeum Lotnictwa Polskiego. — Kraków : Muzeum Lotnictwa Polskiego.
- Samoloty w muzeach polskich. — Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 1983. — .
- Ługowski, Maciej (2012). Mercedes D.III – niemiecka legenda. Aero. Kagero (Nr 1 (33/34)). ISSN 1896-3951.
- Samoloty wojskowe w Polsce 1918-1924. — Warszawa : Lampart, 1997. — .
- Aircraft of World War I. — London : Ian Allan, 1969. — .
Посилання
- Daimler Sechszylinder Flugmotoren Typen D III Und D IIIa 1917 (Інструкція з експлуатації двигунів Mercedes D.III та D.IIIa) (нім.)
- 3D-анімація двигуна на YouTube.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mercedes D III aviacijnij porshnevij shesticilindrovij ryadnij dvigun ridinnogo oholodzhennya sho viroblyavsya u 1914 1918 rokah na nimeckih zavodah Dajmlera Jogo bazova versiya rozvivala potuzhnist 118 kVt 160 k s pri 1400 ob hv a robochij ob yem stanoviv 14 8 dm To buv najmasovishij nimeckij dvigun u virobnictvi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 12 000 shtuk cherez vin stav najposhirenishim silovim agregatom nimeckih viskovo povitryanih sil togo chasu Vstanovlyuvavsya na vinishuvachah Albatros D III Fokker D VII ta en litakah rozvidnikah en en i en dvomisnih bagatocilovih aparatah klasu CL en dvomisnij bagatocilovij vinishuvach suprovodu i gidroplanah en j en a takozh bombarduvalnikah klasu R litera vid nim Riesenflugzeug Mercedes D IIIMercedes D III u kolekciyi Nimeckogo muzeyu v ObershlyajsgajmiTip ryadnij shesticilindrovij ridinnogo oholodzhennyaPohodzhennya Nimecka imperiyaVirobnik Daimler Motoren GesellschaftPershij zapusk 1914Galuzi vikoristannya vinishuvachi litaki rozvidniki gidroplani bagatociloviViroblenij 1914 1918Kilkist 12 000Poperednij dvigun Mercedes D IIVarianti D IIIa D IIIau D IIIavuNastupnij dvigun Mercedes D IVIstorichna dovidkaDvigun Mercedes D III zavodska marka F1466 pohodit vid konstrukciyi dviguna poperednika kompaniyi Daimler modeli Mercedes D II litera D u marci dviguna oznachaye firmu Daimler U pervinnomu varianti buv uvedenij v ekspluataciyu u 1914 roci rozvivav potuzhnist 118 kVt 160 k s Pokrashena versiya D IIIa sho viroblyalas vid chervnya 1917 roku vidavala potuzhnist 170 180 k s sho zabezpechuvalos zminoyu profilyu dna porshnya z uvignutogo do ploskogo i zrostannya stupenya stisku vidpovidno zastosuvannyam novogo karbyuratora ta modernizaciyeyu kartera dviguna Pid kinec 1917 roku u virobnictvo pishla nastupna model silovoyi ustanovki sho otrimala poznachennya D IIIau vid nim uber sho oznachalo pidvishene stisnennya to bulo zavodske markuvannya a oficijno dvigun poznachavsya yak D III 180 200 Bulo vneseno taki konstruktivni zmini zroblena chergova zmina profilyu dnisha porshnya cogo razu na opuklu pokrashena sistema podachi palnogo shlyahom pogliblennya karbyuratora i vstanovlennya sistemi pidigrivu povitrozabirnika i samogo karbyuratora z vikoristannyam oholodnoyi ridini sistemi oholodzhennya Novovvedennya ne lishe priveli do zrostannya maksimalnoyi potuzhnosti agregatu do 200 k s na rivni morya ale takozh zmenshili padinnya potuzhnosti dviguna pri poloti na velikih visotah potuzhnist ne spadala nizhche vid 180 k s Ostannya versiya dviguna z poznachkoyu D IIIavu oficijno D IIIav bula zapushena u virobnictvo uzhe pid kinec vijni v zhovtni 1918 roku Viriznyalas vona zastosuvannyam dovshih porshniv vigotovlenih z alyuminiyu zamist chavunu u modelej poperednikiv sho dalo zrostannya chastoti obertannya do 1600 ob hv i maksimalnoyi potuzhnosti do 217 k s na visoti 0 Na pokrashennya viddachi dviguna malo takozh vpliv dodavannya benzolu do aviacijnogo benzinu sho pidvishuvalo jogo oktanove chislo U cilomu virobleno bulo blizko 12 000 ekzemplyariv usih versij Cndjhtys dthcs ldbueyf za Ludovskim 2012 Variant Rik stvorennya PotuzhnistD III 1914 118 kVt 160 k s pri 1400 ob hvD IIIa 1917 128 kVt 174 k s pri 1400 ob hvD IIIau 1917 147 kVt 200 k s pri 1400 ob hvD IIIavu 1918 160 kVt 217 k s pri 1600 ob hvOpis konstrukciyiDvigun Mercedes D IIIa sho eksponuyetsya u Muzeyi polskoyi aviaciyi v Krakovi Mercedes D III ye shesticilindrovim ryadnim porshnevim aviacijnim dvigunom vnutrishnogo zgoryannya z vodyanim oholodzhennyam Robochij ob yem dviguna stanovit 14 8 dm diametr cilindra 140 mm a hid porshya 160 mm Dvigun mav dovzhinu 1650 mm shirinu 490 mm i visotu 1070 mm suha masa 310 kg Dvigun mav verhnye roztashuvannya klapaniv SOHC z koromislami bez vikoristannya shtovhachiv klapaniv Shist okremo vigotovlenih zi stali cilindriv vstanovlyuvalis vertikalno na alyuminiyevomu karteri sho vikonuvala funkciyi olivnogo piddona Cilindri skladalis z dvoh shariv vnutrishnogo i tonshogo zovnishnogo mizh yakimi buv prostir dlya oholodzhuvalnoyi ridini Korpusi porshniv pershih troh versij dviguna vigotovlyalis metodom litva z chavunu lishe versiya D IIIavu mala alyuminiyevi porshni a yihni dnisha buli stalevimi Palivna sistema bazuvalas na karbyuratori z dvoma vsmoktuvalnimi gorlovinami ta dvoma poplavkovimi kamerami vpusknomu kolektori i palivnomu baku Sistema oholodzhennya skladalas z radiatora vodyanoyi pompi vodyanih sorochok u kozhnogo cilindra ta spoluchnih truboprovodiv U golovci bloka cilindriv roztashovuvavsya odin rozpodilnij val sho privodivsya u ruh vid kolinchastogo vala cherez vertikalno roztashovanij valik u zadnij chastini dviguna Rozpodilnij val krim keruvannya klapanami po dva na cilindr privodiv u ruh pompi povitrya i vodi a olivna pompa uruhomlyuvalas vid kolinchastogo valu Sistema zapalyuvannya vikoristovuvala dva magneto ZH6 vid Bosch a u kozhnomu cilindri vstanovleno po dvi svichki zapalyuvannya Poslidovnist zapalyuvannya robochoyi sumishi u cilindrah 1 5 3 6 2 4 Stupin stisku zminyuvavsya zalezhno vid modeli stanoviv 4 5 1 dlya versiyi D III 4 64 1 dlya D IIIa i 5 73 1 dlya D IIIavu Maksimalna potuzhnist silovoyi ustanovki takozh bula riznoyu zalezhno vid versiyi i stanovila 118 kVt 160 k s pri 1400 ob hv D III 128 kVt 174 k s pri 1400 ob hv D IIIa 147 kVt 200 k s pri 1400 ob hv D IIIau i 160 kVt 217 k s pri 1600 ob hv D IIIavu Yak palne vikoristovuvavsya aviacijnij benzin vid 1918 roku z dobavkoyu benzolu Pitome spozhivannya palnogo bulo na rivni 0 26 kg na 1 k s protyagom godini a spozhivannya olivi 0 014 kg na 1 k s protyagom godini Tisk olivi stanoviv 1 4 kG sm Zastosuvannyanr 15459 17 z dvigunom Mercedes D III v ekspoziciyi Muzeyu polskoyi aviaciyi Krakiv nr 12250 17 z dvigunom Mercedes D III v ekspoziciyi krakivskogo muzeyu Buduchi najmasovishim u virobnictvi nimeckim dvigunom pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin stav odniyeyu z najchastishe vikoristovuvanih silovih ustanovok nimeckoyi vijskovoyi aviaciyi Jogo vstanovlyuvali v takih aeroplanah litaki vinishuvachi Albatros D I Albatros D III Albatros D V Fokker D VII rozviduvalni litaki bagatocilovi litaki klasu CL gidroplani C bombarduvalniki Div takozh Deka M 100PrimitkiLugowski 2012 Gunston 2006 Hoffmann 2012 Grey 1990 Gray ta Thetford 1970 Herris 2017 Herris 2014 Herris 2015 Munson 1969 Herris 2016 Herris 2013 Herris 2012 DzherelaAlbatros B IIa L 30 muzeumlotnictwa pl pol Procitovano 3 sichnya 2019 Peter Gray German Aircraft of The First World War New York Doubleday amp Company Inc 1970 ISBN 0370001036 Jane s Fighting Aircraft of World War I C G Grey red London Studio Editions 1990 ISBN 1 85170 347 0 World Encyclopedia of Aero Engines UK Sutton Publishing Limited 2006 ISBN 0 7509 4479 X A E G Aircraft of WWI Aeronaut Books 2015 ISBN 978 1 935881 28 5 Albatros Aircraft of WWI Volume 4 Fighters Aeronaut Books 2017 ISBN 978 1 935881 52 0 Friedrichshafen Aircraft of WWI Aeronaut Books 2016 ISBN 978 1 935881 35 3 German Seaplane Fighters of WWI Aeronaut Books 2012 ISBN 978 1 935881 51 3 Gotha Aircraft of WWI Aeronaut Books 2013 T 6 ISBN 978 1 935881 14 8 Roland Aircraft of WWI Aeronaut Books 2014 T 9 ISBN 978 1 935881 20 9 Serca samolotow Silniki z kolekcji Muzeum Lotnictwa Polskiego Krakow Muzeum Lotnictwa Polskiego Samoloty w muzeach polskich Warszawa Wydawnictwa Komunikacji i Lacznosci 1983 ISBN 832060432X Lugowski Maciej 2012 Mercedes D III niemiecka legenda Aero Kagero Nr 1 33 34 ISSN 1896 3951 Samoloty wojskowe w Polsce 1918 1924 Warszawa Lampart 1997 ISBN 83 86776 34 X Aircraft of World War I London Ian Allan 1969 ISBN 978 0385034715 PosilannyaDaimler Sechszylinder Flugmotoren Typen D III Und D IIIa 1917 Instrukciya z ekspluataciyi dviguniv Mercedes D III ta D IIIa nim 3D animaciya dviguna na YouTube