Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| †Мегаладапіс Час існування: плейстоцен—голоцен 2.58–0.0117 | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Скелет Megaladapis edwardsi | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Підрід Peloriadapis
Підрід Megaladapis
| ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Мегаладапіс або коаловий лемур (Megaladapis) — рід вимерлих велетенських лемурів з острова Мадагаскар. Виділено 2 підроди з 3 видами, морфологія яких дуже подібна. Відомі з відкладень плейстоцен-голоцену і вимерли в історичний час, вже після прибуття на острів людей.
Морфологія
Ці лемури досягали розмірів невеликої дорослої людини, але могли бути набагато масивніше. Вони мали приосадкувате тіло і міцну, щільну статуру. Характерні потужні щелепи, схожі на щелепи корови, з великими кутніми зубами. За будовою таза мегаладапіси також кілька нагадували копитних, проте на цьому схожість з ними закінчується. Порівняно короткі, але сильні, злегка вигнуті кінцівки мали міцні пальці з видовженими фалангами. Кисть і ступня хапального типу дозволяли мегаладапіси непогано лазити по деревах.
Спосіб життя
Мегаладапіс являв собою повільну тварину, він неквапливо перелазив по деревних стовбурах і товстим гілкам, здатним витримати його чималу вагу. Здійснювати стрибки не дозволяли солідні габарити. При необхідності переходу з одного дерева на інше, мегаладапіси незграбно пересувалися по землі на чотирьох кінцівках. Втім, деякі автори вважають цих лемурів напівдеревними тваринами й вказують на те, що при достатку підходящого корму і при відсутності великих хижаків вони могли більшу частину часу проводити на землі. Мегаладапіси були рослиноїдними, живлячись в основному листям, які діставали та підносили до рота довшими передніми кінцівками.
Вимирання
З питання про причини зникнення мегаладапіса велися довгі суперечки. Один з можливих факторів, що негативно вплинув на їхні популяції — тривалий посушливий період, який призвів до скорочення площі тропічних лісів, місць існування лемурів (вважається, що його пік припав на XIV століття). Однак видається куди більш імовірним, що до зникнення мегаладапіса і майже третини інших видів мадагаскарських лемурів в першу чергу привели навмисні пожежі, порушення середовища існування та полювання малайських іммігрантів, які вперше прибули на острів приблизно на початку нашої ери (втім, ця дата коливається у різних джерелах від 500 р. до н. е. до 500 р. н. е.). У кожному разі, кістки мегаладапіси знаходять деколи в сотнях кілометрів від межі лісу і на них іноді зустрічаються сліди кухонної обробки. Найімовірніше, європейці мегаладапіса вже не побачили. Втім, вони цілком могли почути розповіді про них з вуст місцевих жителів.
Види
У рід включають з види:
- Мегаладапіс Едвардса (Megaladapis edwardsi, G. Grandidier, 1899) — найбільший представник роду. Довжина його тіла становила 1,3—1,5 м, передбачувана маса 70—100 кг (за деякими джерелами навіть до 200 кг). Череп має 27,7—31,7 см завдовжки. Для цього виду характерні найбільші в роді моляри (висота першого корінного — близько 18,8 мм). Його залишки знаходили у південній та південно-західній частині Мадагаскару. Деякі радіовуглецеві датування дозволяють допустити, що він вимер пізніше за інших видів і все ще існував під час прибуття європейців в 1504 р.; розповіді місцевого населення начебто свідчать про те, що він протримався у віддалених лісових районах аж до XVII століття.
- (Megaladapis madagascariensis, Forsyth—Major, 1894) — типовий вид, відрізнявся меншими розмірами: череп приблизно на 20 % коротший, ніж у попереднього виду (завдовжки досягає 23,5—25 см); вага тварини оцінюється приблизно в 40 кг. Висота першого корінного — близько 14 мм. Мешкав він у південній і в південно-західній частині острова.
- (Megaladapis grandidieri, Standing, 1903) — близький до мегаладапіса мадагаскарського. Череп за параметрами нагадує такий мегаладапіса Едвардса, але кутні зуби знаходяться в розмірному діапазоні мегаладапіса мадагаскарського (череп завдовжки — 27—30 см, висота першого корінного — близько 15,4 мм). Вага тіла — бл. 65 кг. Відомий з північно-центральної частини острова.
Джерела
- Каландадзе Н. Н., Шаповалов А. В. Судьба мегафауны наземных экосистем Мадагаскарской зоогеографической области в позднем антропогене.
- Megaladapis edwardsi: Scientific information [ 21 листопада 2007 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Megaladapis Chas isnuvannya plejstocen golocen 2 58 0 0117 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Skelet Megaladapis edwardsiOhoronnij statusVimerlij 1280 1420 r n e MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Mokronosi Strepsirhini Infraryad Lemurovidi Lemuriformes Nadrodina Lemuri Lemuroidea Rodina MegaladapidaeRid Megaladapis 1894VidiPidrid Peloriadapis M edwardsi Pidrid Megaladapis M madagascariensis M grandidieriPosilannyaVikishovishe Category MegaladapisVikividi MegaladapisEOL 4454375NCBI 126593Fossilworks 40775 Megaladapis abo koalovij lemur Megaladapis rid vimerlih veletenskih lemuriv z ostrova Madagaskar Vidileno 2 pidrodi z 3 vidami morfologiya yakih duzhe podibna Vidomi z vidkladen plejstocen golocenu i vimerli v istorichnij chas vzhe pislya pributtya na ostriv lyudej MorfologiyaCi lemuri dosyagali rozmiriv nevelikoyi dorosloyi lyudini ale mogli buti nabagato masivnishe Voni mali priosadkuvate tilo i micnu shilnu staturu Harakterni potuzhni shelepi shozhi na shelepi korovi z velikimi kutnimi zubami Za budovoyu taza megaladapisi takozh kilka nagaduvali kopitnih prote na comu shozhist z nimi zakinchuyetsya Porivnyano korotki ale silni zlegka vignuti kincivki mali micni palci z vidovzhenimi falangami Kist i stupnya hapalnogo tipu dozvolyali megaladapisi nepogano laziti po derevah Sposib zhittyaMegaladapis yavlyav soboyu povilnu tvarinu vin nekvaplivo perelaziv po derevnih stovburah i tovstim gilkam zdatnim vitrimati jogo chimalu vagu Zdijsnyuvati stribki ne dozvolyali solidni gabariti Pri neobhidnosti perehodu z odnogo dereva na inshe megaladapisi nezgrabno peresuvalisya po zemli na chotiroh kincivkah Vtim deyaki avtori vvazhayut cih lemuriv napivderevnimi tvarinami j vkazuyut na te sho pri dostatku pidhodyashogo kormu i pri vidsutnosti velikih hizhakiv voni mogli bilshu chastinu chasu provoditi na zemli Megaladapisi buli roslinoyidnimi zhivlyachis v osnovnomu listyam yaki distavali ta pidnosili do rota dovshimi perednimi kincivkami VimirannyaZ pitannya pro prichini zniknennya megaladapisa velisya dovgi superechki Odin z mozhlivih faktoriv sho negativno vplinuv na yihni populyaciyi trivalij posushlivij period yakij prizviv do skorochennya ploshi tropichnih lisiv misc isnuvannya lemuriv vvazhayetsya sho jogo pik pripav na XIV stolittya Odnak vidayetsya kudi bilsh imovirnim sho do zniknennya megaladapisa i majzhe tretini inshih vidiv madagaskarskih lemuriv v pershu chergu priveli navmisni pozhezhi porushennya seredovisha isnuvannya ta polyuvannya malajskih immigrantiv yaki vpershe pribuli na ostriv priblizno na pochatku nashoyi eri vtim cya data kolivayetsya u riznih dzherelah vid 500 r do n e do 500 r n e U kozhnomu razi kistki megaladapisi znahodyat dekoli v sotnyah kilometriv vid mezhi lisu i na nih inodi zustrichayutsya slidi kuhonnoyi obrobki Najimovirnishe yevropejci megaladapisa vzhe ne pobachili Vtim voni cilkom mogli pochuti rozpovidi pro nih z vust miscevih zhiteliv VidiU rid vklyuchayut z vidi Megaladapis Edvardsa Megaladapis edwardsi G Grandidier 1899 najbilshij predstavnik rodu Dovzhina jogo tila stanovila 1 3 1 5 m peredbachuvana masa 70 100 kg za deyakimi dzherelami navit do 200 kg Cherep maye 27 7 31 7 sm zavdovzhki Dlya cogo vidu harakterni najbilshi v rodi molyari visota pershogo korinnogo blizko 18 8 mm Jogo zalishki znahodili u pivdennij ta pivdenno zahidnij chastini Madagaskaru Deyaki radiovuglecevi datuvannya dozvolyayut dopustiti sho vin vimer piznishe za inshih vidiv i vse she isnuvav pid chas pributtya yevropejciv v 1504 r rozpovidi miscevogo naselennya nachebto svidchat pro te sho vin protrimavsya u viddalenih lisovih rajonah azh do XVII stolittya Megaladapis madagascariensis Forsyth Major 1894 tipovij vid vidriznyavsya menshimi rozmirami cherep priblizno na 20 korotshij nizh u poperednogo vidu zavdovzhki dosyagaye 23 5 25 sm vaga tvarini ocinyuyetsya priblizno v 40 kg Visota pershogo korinnogo blizko 14 mm Meshkav vin u pivdennij i v pivdenno zahidnij chastini ostrova Megaladapis grandidieri Standing 1903 blizkij do megaladapisa madagaskarskogo Cherep za parametrami nagaduye takij megaladapisa Edvardsa ale kutni zubi znahodyatsya v rozmirnomu diapazoni megaladapisa madagaskarskogo cherep zavdovzhki 27 30 sm visota pershogo korinnogo blizko 15 4 mm Vaga tila bl 65 kg Vidomij z pivnichno centralnoyi chastini ostrova DzherelaKalandadze N N Shapovalov A V Sudba megafauny nazemnyh ekosistem Madagaskarskoj zoogeograficheskoj oblasti v pozdnem antropogene Megaladapis edwardsi Scientific information 21 listopada 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro vikopnih ssavciv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi