«Маркантоніо Брагадін» (італ. Marcantonio Bragadin) — військовий корабель, дизель-електричний підводний мінний загороджувач, головний у своєму типі, Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни. «Брагадін» був закладений 3 лютого 1927 року на верфі компанії Cantieri navali Tosi di Taranto у Таранто. 21 липня 1929 року він був спущений на воду, а 16 листопада 1931 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
«Маркантоніо Брагадін» | ||
---|---|---|
Marcantonio Bragadin | ||
Схематичне зображення однотипного італійського підводного човна «Маркантоніо Брагадін» | ||
Верф | Cantieri navali Tosi di Taranto, Таранто | |
Під прапором | Королівство Італія | |
Належність | Королівські військово-морські сили Італії | |
На честь | ||
Закладений | 3 лютого 1927 | |
Спуск на воду | 21 липня 1929 | |
Введений до складу флоту | 16 листопада 1931 | |
На службі | 1931—1948 | |
Сучасний статус | 1 лютого 1948 року списаний на брухт | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 11,5 вузлів (21,3 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7 вузлів (13 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 90 м | |
Дальність плавання | 4 180 миль (7 740 км) на швидкості 4,5 вузлів у надводному положенні 86 милі (59 км) на швидкості 2,2 вузли (4,1 км/год) у підводному положенні | |
Екіпаж | 56 офіцерів та матросів | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 58 м | |
Ширина корпусу найб. | 7,1 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,3 м | |
Водотоннажність надводна | 846 т | |
Водотоннажність підводна | 997 т | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Franco Tosi Meccanica 2 × електродвигуни Magneti Marelli | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 750 к. с. (дизельні двигуни) 2 × 500 к. с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 102-мм гармати | |
Торпедно- мінне озброєння | 4 × 533-мм торпедних апаратів 16-24 морських мін | |
ППО | 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 |
За час служби «Маркантоніо Брагадін» здійснив 28 бойових походів у Середземне море, пройшовши 16 153 милі в надводному положенні та 1581 — у підводному положенні.
Історія служби
Підводний човен отримав назву на честь , венеціанського воєначальника, одного із найзнаменитіших героїв Венеціанської республіки часів облоги Фамагусти. Після введення в експлуатацію човен був приписаний до Ла Спеції, до складу II ескадри підводних човнів; у 1934 році його перевели до Таранто.
7 грудня 1935 року він був випадково протаранений підводним човном , різко перекинувшись через удар, але не отримав серйозних пошкоджень. У 1939 році «Брагадін» був відряджений до Командно-шкільної флотилії, де залишався кілька місяців.
Під час Другої світової війни, на початку якої він дислокувався в Таранто, він використовувався майже виключно для транспортних завдань та тренувань екіпажів.
24 червня 1940 року він вирушив з Неаполя у свою першу місію, а саме перевезення до Тобрука 27 тонн припасів, призначених для Королівських повітряних сил. Згідно з останніми дослідженнями, саме «Браґадін» під час зупинки в Тобруку 28 червня, а не панцерний крейсер «Сан-Джорджо» випустив чергу з кулемета, яка випадково збила літак маршала Італо Бальбо. Підводний човен повернувся в Таранто 4 липня після інтенсивного та безперервного переслідування: він був об'єктом загалом трьох атак з повітря та двох морських атак глибинними бомбами, що призвело до втрат чотирьох членів екіпажу.
17 грудня 1941 року човен вийшов з Таранто до Бенгазі з приблизно 50 тоннами припасів; потім він попрямував до Тріполі, але сів на мілину біля Пунта-Тагіура, довелося перевантажити вантаж на моторні вітрильники; потім його звільнили та відбуксирували до Тріполі.
21 травня 1943 року при поверненні із транспортної місії з Лампедузи до Таранто «Маркантоніо Брагадін» уникнув чотирьох торпед, запущених ворожим підводним човном.
7 вересня 1943 року в рамках плану «Зета» (для протидії черговій висадці союзників у Салерно) човен відрядили до Іонічного моря. Тому на момент проголошення перемир'я він потрапив у засідку в Тарантській затоці й здався союзникам у Аугусті. Звідти разом з п'ятьма іншими підводними човнами та під ескортом есмінця «Айсіс» він вирушив на Мальту, куди прибув 16 вересня 1943 року.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. . (англ.)
- Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi. — Mondadori, 2002. — 709 с. —
- Italian Warships of World War II, Fraccaroli Aldo, Ian Allan Ltd., 1968, SBN 7110 0002 6 (англ.)
Посилання
- IT Marcantonio Bragadin. на uboat.net. (англ.)
- Marcantonio Bragadin(англ.)
- Sommergibile «BRAGADIN»(італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markantonio Bragadin ital Marcantonio Bragadin vijskovij korabel dizel elektrichnij pidvodnij minnij zagorodzhuvach golovnij u svoyemu tipi Korolivskih VMS Italiyi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Bragadin buv zakladenij 3 lyutogo 1927 roku na verfi kompaniyi Cantieri navali Tosi di Taranto u Taranto 21 lipnya 1929 roku vin buv spushenij na vodu a 16 listopada 1931 roku uvijshov do skladu Korolivskih VMS Italiyi Markantonio Bragadin Marcantonio Bragadin Shematichne zobrazhennya odnotipnogo italijskogo pidvodnogo chovna Markantonio Bragadin Verf Cantieri navali Tosi di Taranto Taranto Pid praporom Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski vijskovo morski sili Italiyi Na chest Zakladenij 3 lyutogo 1927 Spusk na vodu 21 lipnya 1929 Vvedenij do skladu flotu 16 listopada 1931 Na sluzhbi 1931 1948 Suchasnij status 1 lyutogo 1948 roku spisanij na bruht Bojovij dosvid Druga svitova vijna Bitva na Seredzemnomu mori Proyekt Tip PCh pidvodnij minnij zagorodzhuvach Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 11 5 vuzliv 21 3 km god Shvidkist pidvodna 7 vuzliv 13 km god Robocha glibina zanurennya 90 m Dalnist plavannya 4 180 mil 7 740 km na shvidkosti 4 5 vuzliv u nadvodnomu polozhenni 86 mili 59 km na shvidkosti 2 2 vuzli 4 1 km god u pidvodnomu polozhenni Ekipazh 56 oficeriv ta matrosiv Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 58 m Shirina korpusu najb 7 1 m Serednya osadka po KVL 4 3 m Vodotonnazhnist nadvodna 846 t Vodotonnazhnist pidvodna 997 t Silova ustanovkaDizel elektrichna 2 dizelnih dviguni Franco Tosi Meccanica 2 elektrodviguni Magneti MarelliGvinti 2 Potuzhnist 2 750 k s dizelni dviguni 2 500 k s elektrodviguni Ozbroyennya Artileriya 1 102 mm garmati Torpedno minne ozbroyennya 4 533 mm torpednih aparativ 16 24 morskih min PPO 2 12 7 mm zenitnih kulemeti Breda Model 1931 Za chas sluzhbi Markantonio Bragadin zdijsniv 28 bojovih pohodiv u Seredzemne more projshovshi 16 153 mili v nadvodnomu polozhenni ta 1581 u pidvodnomu polozhenni Istoriya sluzhbiPidvodnij choven otrimav nazvu na chest venecianskogo voyenachalnika odnogo iz najznamenitishih geroyiv Venecianskoyi respubliki chasiv oblogi Famagusti Pislya vvedennya v ekspluataciyu choven buv pripisanij do La Speciyi do skladu II eskadri pidvodnih chovniv u 1934 roci jogo pereveli do Taranto 7 grudnya 1935 roku vin buv vipadkovo protaranenij pidvodnim chovnom rizko perekinuvshis cherez udar ale ne otrimav serjoznih poshkodzhen U 1939 roci Bragadin buv vidryadzhenij do Komandno shkilnoyi flotiliyi de zalishavsya kilka misyaciv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na pochatku yakoyi vin dislokuvavsya v Taranto vin vikoristovuvavsya majzhe viklyuchno dlya transportnih zavdan ta trenuvan ekipazhiv 24 chervnya 1940 roku vin virushiv z Neapolya u svoyu pershu misiyu a same perevezennya do Tobruka 27 tonn pripasiv priznachenih dlya Korolivskih povitryanih sil Zgidno z ostannimi doslidzhennyami same Bragadin pid chas zupinki v Tobruku 28 chervnya a ne pancernij krejser San Dzhordzho vipustiv chergu z kulemeta yaka vipadkovo zbila litak marshala Italo Balbo Pidvodnij choven povernuvsya v Taranto 4 lipnya pislya intensivnogo ta bezperervnogo peresliduvannya vin buv ob yektom zagalom troh atak z povitrya ta dvoh morskih atak glibinnimi bombami sho prizvelo do vtrat chotiroh chleniv ekipazhu 17 grudnya 1941 roku choven vijshov z Taranto do Bengazi z priblizno 50 tonnami pripasiv potim vin popryamuvav do Tripoli ale siv na milinu bilya Punta Tagiura dovelosya perevantazhiti vantazh na motorni vitrilniki potim jogo zvilnili ta vidbuksiruvali do Tripoli 21 travnya 1943 roku pri povernenni iz transportnoyi misiyi z Lampeduzi do Taranto Markantonio Bragadin uniknuv chotiroh torped zapushenih vorozhim pidvodnim chovnom 7 veresnya 1943 roku v ramkah planu Zeta dlya protidiyi chergovij visadci soyuznikiv u Salerno choven vidryadili do Ionichnogo morya Tomu na moment progoloshennya peremir ya vin potrapiv u zasidku v Tarantskij zatoci j zdavsya soyuznikam u Augusti Zvidti razom z p yatma inshimi pidvodnimi chovnami ta pid eskortom esmincya Ajsis vin virushiv na Maltu kudi pribuv 16 veresnya 1943 roku Div takozhL 14 pidvodnij choven SRSR HMS Sunfish 81S U 37 1938 I 124 HNoMS A 3 HNLMS O 25PrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaBrescia Maurizio 2012 Mussolini s Navy A Reference Guide to the Regina Marina 1930 45 Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 978 1 59114 544 8 angl Giorgio Giorgerini Uomini sul fondo Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi Mondadori 2002 709 s ISBN 978 8804505372 Italian Warships of World War II Fraccaroli Aldo Ian Allan Ltd 1968 SBN 7110 0002 6 angl PosilannyaIT Marcantonio Bragadin na uboat net angl Marcantonio Bragadin angl Sommergibile BRAGADIN ital