† Lusognathus almadrava Час існування: пізня юра, ~157–145 млн р. т. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Художня реконструкція | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Lusognathus almadrava , , & , 2023 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Lusognathus almadrava — вид птерозаврів родини Ctenochasmatidae. Описаний у 2023 році.
Скам'янілості
Скелет динозавра виявлений у листопаді 2018 року на пляжі Канісал у містечку Лорінян на заході Португалії. У березні 2019 року Музей Лоріньян провів подальші розкопки, під час яких були виявлені додаткові елементи того ж зразка. Зразок складається з неповної передщелепної кістки, фрагмента верхньої щелепи, двох ізольованих часткових зубів і трьох або чотирьох фрагментарних шийних хребців.
Назва
У 2023 році на основі цих викопних решток Александра Фернандес (Alexandra E. Fernandes), Віктор Беккарі (Victor Beccari), Александр Келлнер (Alexander Wilhelm Armin Kellner) та Октавіо Матеус (Octávio Mateus) описали Lusognathus almadrava як новий рід і вид ктенохазматидного птерозавра.
Родова назва «Lusognathus» поєднує в собі латинський префікс «Luso», що походить від архаїчної назви Лузитанія, яку стародавні римляни використовували для позначення Португалії, та латинізованого грецького слова «gnathos», що означає «щелепа». Видова назва «almadrava» походить від (альмадрави), яку традиційно використовували для вилову морепродуктів у Португалії.
Опис
Lusognathus, ймовірно, один з найбільших птерозаврів, відомих з юрського періоду. Фрагменти морди мають загальну збережену довжину 202 мм. Порівняння з черепом subulatus дає загальну довжину 608 мм. З цього можна вивести розмах крил 360 см. Такий значний розмір підтверджується слідами птерозавра, знайденими за десять кілометрів південніше, які показують довжину лап від 55 до 150 міліметрів. Це робить Lusognathus найбільшим відомим представником підродини Gnathosaurinae з юрського періоду. Лише кілька крейдяних гнатозаврів мають більші розміри.
У Lusognathus було виявлено характерну комбінацію ознак. Передня частина передщелепної кістки має округле трикутне розширення. Безпосередньо за лопатоподібним розширенням морди парні верхні щелепи звужені. Зуби міцні та стирчать убік, їх щільність — 1,3 зуба на сантиметр. Зуби мають круглий або овальний поперечний переріз, в задній частині верхніх щелеп спрямовані косо вперед і в сторони.
Як і у всіх гнатозаврів, морда Lusognathus сильно сплющена по вертикалі. Вона хоч і витягнута, але відносно широка. Спереду морда розширюється в сторони, створюючи форму лопатки. Це розширення починається за двадцять вісім міліметрів від переднього краю. Найширша точка знаходиться на рівні найбільшої пари зубів. За звуженням морда знову починає розширюватися, але дуже поступово. Ознак гребеня на морді немає, але у гнатозаврів такі гребені, як правило, розташовувалися досить далеко позаду.
Кожна сторона верхньої щелепи має щонайменше шістнадцять зубів, вісім з яких на передщелепній кістці. Початкова кількість зубів, ймовірно, була більшою, оскільки відомо, що у родичів Lusognathus було щонайменше двадцять п'ять зубів, сім з яких — на передщелепній кістці. Передні зуби прямі, розміщені перпендикулярно до лінії щелепи. Їхній поперечний переріз округлий, але верхня основа і нижня точка дещо стиснуті, що спричиняє певну кілеподібність. Зуби дуже міцні і великі. Четвертий зуб має довжину коронки 23,5 мм, що перевищує половину поперечної ширини морди в цій точці. Кожен зуб розміщений у власній лунці. Основа коронки укріплена помітним кістковим кільцем. Ззаду зуби поступово зменшуються в розмірах, орієнтовані допереду, але вигнуті більше назад. Зубна емаль абсолютно гладка, без жодних зморшок.
Систематика
Вчені визначили Lusognathus як члена клади Gnathosaurinae, як сестринський таксон до двох відомих видів гнатозаврів, G. subulatus і G. macrurus.
Ctenochasmatidae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Alexandra E. Fernandes, Victor Beccari, Alexander W. A. Kellner and Octávio Mateus. 2023. A New gnathosaurine (Pterosauria, Archaeopterodactyloidea) from the Late Jurassic of Portugal. PeerJ 11: e16048. DOI: 10.7717/peerj.16048
- Novataxa
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lusognathus almadrava Chas isnuvannya piznya yura 157 145 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Hudozhnya rekonstrukciya Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Pterozavri Pterosauria Rodina Ctenochasmatidae Rid Lusognathus Martill et al 2023 Vid L almadrava Binomialna nazva Lusognathus almadrava amp 2023 Posilannya Vikividi Lusognathus Lusognathus almadrava vid pterozavriv rodini Ctenochasmatidae Opisanij u 2023 roci Skam yanilostiSkelet dinozavra viyavlenij u listopadi 2018 roku na plyazhi Kanisal u mistechku Lorinyan na zahodi Portugaliyi U berezni 2019 roku Muzej Lorinyan proviv podalshi rozkopki pid chas yakih buli viyavleni dodatkovi elementi togo zh zrazka Zrazok skladayetsya z nepovnoyi peredshelepnoyi kistki fragmenta verhnoyi shelepi dvoh izolovanih chastkovih zubiv i troh abo chotiroh fragmentarnih shijnih hrebciv NazvaU 2023 roci na osnovi cih vikopnih reshtok Aleksandra Fernandes Alexandra E Fernandes Viktor Bekkari Victor Beccari Aleksandr Kellner Alexander Wilhelm Armin Kellner ta Oktavio Mateus Octavio Mateus opisali Lusognathus almadrava yak novij rid i vid ktenohazmatidnogo pterozavra Rodova nazva Lusognathus poyednuye v sobi latinskij prefiks Luso sho pohodit vid arhayichnoyi nazvi Luzitaniya yaku starodavni rimlyani vikoristovuvali dlya poznachennya Portugaliyi ta latinizovanogo greckogo slova gnathos sho oznachaye shelepa Vidova nazva almadrava pohodit vid almadravi yaku tradicijno vikoristovuvali dlya vilovu moreproduktiv u Portugaliyi OpisLusognathus jmovirno odin z najbilshih pterozavriv vidomih z yurskogo periodu Fragmenti mordi mayut zagalnu zberezhenu dovzhinu 202 mm Porivnyannya z cherepom subulatus daye zagalnu dovzhinu 608 mm Z cogo mozhna vivesti rozmah kril 360 sm Takij znachnij rozmir pidtverdzhuyetsya slidami pterozavra znajdenimi za desyat kilometriv pivdennishe yaki pokazuyut dovzhinu lap vid 55 do 150 milimetriv Ce robit Lusognathus najbilshim vidomim predstavnikom pidrodini Gnathosaurinae z yurskogo periodu Lishe kilka krejdyanih gnatozavriv mayut bilshi rozmiri U Lusognathus bulo viyavleno harakternu kombinaciyu oznak Perednya chastina peredshelepnoyi kistki maye okrugle trikutne rozshirennya Bezposeredno za lopatopodibnim rozshirennyam mordi parni verhni shelepi zvuzheni Zubi micni ta stirchat ubik yih shilnist 1 3 zuba na santimetr Zubi mayut kruglij abo ovalnij poperechnij pereriz v zadnij chastini verhnih shelep spryamovani koso vpered i v storoni Yak i u vsih gnatozavriv morda Lusognathus silno splyushena po vertikali Vona hoch i vityagnuta ale vidnosno shiroka Speredu morda rozshiryuyetsya v storoni stvoryuyuchi formu lopatki Ce rozshirennya pochinayetsya za dvadcyat visim milimetriv vid perednogo krayu Najshirsha tochka znahoditsya na rivni najbilshoyi pari zubiv Za zvuzhennyam morda znovu pochinaye rozshiryuvatisya ale duzhe postupovo Oznak grebenya na mordi nemaye ale u gnatozavriv taki grebeni yak pravilo roztashovuvalisya dosit daleko pozadu Kozhna storona verhnoyi shelepi maye shonajmenshe shistnadcyat zubiv visim z yakih na peredshelepnij kistci Pochatkova kilkist zubiv jmovirno bula bilshoyu oskilki vidomo sho u rodichiv Lusognathus bulo shonajmenshe dvadcyat p yat zubiv sim z yakih na peredshelepnij kistci Peredni zubi pryami rozmisheni perpendikulyarno do liniyi shelepi Yihnij poperechnij pereriz okruglij ale verhnya osnova i nizhnya tochka desho stisnuti sho sprichinyaye pevnu kilepodibnist Zubi duzhe micni i veliki Chetvertij zub maye dovzhinu koronki 23 5 mm sho perevishuye polovinu poperechnoyi shirini mordi v cij tochci Kozhen zub rozmishenij u vlasnij lunci Osnova koronki ukriplena pomitnim kistkovim kilcem Zzadu zubi postupovo zmenshuyutsya v rozmirah oriyentovani doperedu ale vignuti bilshe nazad Zubna emal absolyutno gladka bez zhodnih zmorshok SistematikaVcheni viznachili Lusognathus yak chlena kladi Gnathosaurinae yak sestrinskij takson do dvoh vidomih vidiv gnatozavriv G subulatus i G macrurus Ctenochasmatidae Pterodactylus micronyx Gegepterus Kepodactylus Moganopterus Plataleorhynchus Lusognathus spp PrimitkiAlexandra E Fernandes Victor Beccari Alexander W A Kellner and Octavio Mateus 2023 A New gnathosaurine Pterosauria Archaeopterodactyloidea from the Late Jurassic of Portugal PeerJ 11 e16048 DOI 10 7717 peerj 16048 Novataxa Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi