Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Какаду-інка | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Lophochroa leadbeateri (Vigors, 1831) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду (позначено червоним) | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
| L. (Cacatua) l. leadbeateri (Vigors, 1831) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Plyctolophus leadbeateri, Vigors (1831) Kakatoe leadbeateri Cacatua leadbeateri | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Какаду-інка (Lophochroa leadbeateri) — вид папугоподібних птахів з родини какадових (Cacatuidae). Єдиний вид роду. Деякі систематики включають вид до роду какаду (Cacatua).
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 35—40 см, вага самця 300—425 г, самки — 375—435 г. Дуже вишукані, надзвичайно красиві папуги. Оперення рожево-біле. Крила білі, черево, груди, шия і щоки рожеві. Біля дзьоба вузька червона смужка. Довжина чуба досягає 18 см. Передні пера чуба білі, внутрішні — яскраво-червоні з жовтим в нижній частині, верхівка пер біла. Забарвлення самців і самок однакове. Райдужна оболонка у самця темно-коричнева, майже чорна, у самки — червоно-коричнева.
Поширення
Трапляється на заході та півдні Австралії.
Спосіб життя
Птахи цього виду заселяють рідколісся, перевагу віддають місцевостям з дуже посушливим кліматом, тримаються недалеко від водойм. Полюбляють евкаліптові ліси, чагарникові місцевості, низькорослі австралійські евкаліпти і прилеглі оброблювані землі. Густих лісів уникають. Тримаються парами і невеликими зграями. Живляться насінням дерев (акація, евкаліпт, соснові шишки), чагарників і трав, горіхами (пекан, мигдаль), плодами (дикі фіги та дині), ягодами, корінцями, личинками комах, зерном (пшениця, кукурудза), квітами. У пошуках корму можуть мігрувати на великі відстані. Велику частину дня проводять у пошуках корму (на землі або деревах). Найактивніші рано вранці і надвечір. П'ють воду двічі на день: вранці і ввечері (перед заходом сонця). У спекотний час доби відпочивають серед крон високих дерев. Літають погано, уникають літати через відкриті простори. У місцях з великими запасами корму і води ведуть осілий спосіб життя. Завдають шкоди зерновим культурам (пшениця) та горіховим плантаціям (мигдаль). В разі збудження, тривоги ці папуги голосно верещать.
Розмноження
Пара формується на все життя. У кожної пари є власна територія (близько 500 гектарів), яку птахи ревно захищають. Гніздяться в порожнинах старих дерев (евкаліпт, червоний каучук, кипарис), на висоті 3—9 м. Дно вистилають гілками і корою. У кладці 4 яйця. Насиджування триває 23—25 днів. Яйця висиджують обидва партнери: самка — вночі, самець — вдень. У разі загибелі кладки гніздяться тільки наступного року. Молоді птахи залишають гніздо на 3-й місяць, але ще кілька тижнів батьки ними опікуються.
Загрози і охорона
Рідкісний вид, в деяких місцях витіснений рожевим какаду (Eolophus roseicapillus). Популяція зменшилася, зокрема через розчищення традиційних місць оселення під сільськогосподарські потреби. Знаходиться під захистом у всіх штатах Австралії.
Утримання
Наразі ці папуги в домашньому утриманні рідкісні. В Європу їх не завозять, а виведених любителями пташенят дуже мало. Вилов та продаж цього папуги заборонено. У самій Австралії утримують тільки з дозволу влади. Тривалість життя від 40 до 80 років.
Класифікація
Вид складається з 2 підвидів, які відрізняються інтенсивністю рожевого кольору на череві і грудях:
- Lophochroa leadbeateri leadbeateri (Vigors, 1831) — номінальний підвид. Довжина тіла близько 38 см. Трапляєтьсяу східній частині ареалу.
- Lophochroa leadbeateri mollis (Mathews, 1912) — відрізняється від номінального підвиду меншими розмірами, темнішим червоним кольором на чубі; жовта смужка на перах чуба майже відсутня або дуже вузька. Поширений в центральній і західній Австралії.
Примітки
- BirdLife International (2018). Lophochroa leadbeateri: інформація на сайті МСОП (версія 2020.1) (англ.) 7 липня 2020
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Major Mitchell's cockatoo [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] at the World Parrot Trust Parrot Encyclopedia
- BirdLife Species Factsheet [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kakadu inka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Papugopodibni Psittaciformes Rodina Kakadovi Cacatuidae Pidrodina Kakadni Cacatuinae Triba Cacatuini Rid Lophochroa Bonaparte 1857 Vid Kakadu inka Binomialna nazva Lophochroa leadbeateri Vigors 1831 Areal vidu poznacheno chervonim Pidvidi L Cacatua l leadbeateri Vigors 1831 L Cacatua l mollis Mathews 1912 Sinonimi Plyctolophus leadbeateri Vigors 1831 Kakatoe leadbeateri Cacatua leadbeateri Posilannya Vikishovishe Lophochroa leadbeateri Vikividi Cacatua leadbeateri ITIS 554838 NCBI 471713 Kakadu inka Lophochroa leadbeateri vid papugopodibnih ptahiv z rodini kakadovih Cacatuidae Yedinij vid rodu Deyaki sistematiki vklyuchayut vid do rodu kakadu Cacatua Zovnishnij viglyadDovzhina tila 35 40 sm vaga samcya 300 425 g samki 375 435 g Duzhe vishukani nadzvichajno krasivi papugi Operennya rozhevo bile Krila bili cherevo grudi shiya i shoki rozhevi Bilya dzoba vuzka chervona smuzhka Dovzhina chuba dosyagaye 18 sm Peredni pera chuba bili vnutrishni yaskravo chervoni z zhovtim v nizhnij chastini verhivka per bila Zabarvlennya samciv i samok odnakove Rajduzhna obolonka u samcya temno korichneva majzhe chorna u samki chervono korichneva PoshirennyaTraplyayetsya na zahodi ta pivdni Avstraliyi Sposib zhittyaPtahi cogo vidu zaselyayut ridkolissya perevagu viddayut miscevostyam z duzhe posushlivim klimatom trimayutsya nedaleko vid vodojm Polyublyayut evkaliptovi lisi chagarnikovi miscevosti nizkorosli avstralijski evkalipti i prilegli obroblyuvani zemli Gustih lisiv unikayut Trimayutsya parami i nevelikimi zgrayami Zhivlyatsya nasinnyam derev akaciya evkalipt sosnovi shishki chagarnikiv i trav gorihami pekan migdal plodami diki figi ta dini yagodami korincyami lichinkami komah zernom pshenicya kukurudza kvitami U poshukah kormu mozhut migruvati na veliki vidstani Veliku chastinu dnya provodyat u poshukah kormu na zemli abo derevah Najaktivnishi rano vranci i nadvechir P yut vodu dvichi na den vranci i vvecheri pered zahodom soncya U spekotnij chas dobi vidpochivayut sered kron visokih derev Litayut pogano unikayut litati cherez vidkriti prostori U miscyah z velikimi zapasami kormu i vodi vedut osilij sposib zhittya Zavdayut shkodi zernovim kulturam pshenicya ta gorihovim plantaciyam migdal V razi zbudzhennya trivogi ci papugi golosno vereshat RozmnozhennyaPara formuyetsya na vse zhittya U kozhnoyi pari ye vlasna teritoriya blizko 500 gektariv yaku ptahi revno zahishayut Gnizdyatsya v porozhninah starih derev evkalipt chervonij kauchuk kiparis na visoti 3 9 m Dno vistilayut gilkami i koroyu U kladci 4 yajcya Nasidzhuvannya trivaye 23 25 dniv Yajcya visidzhuyut obidva partneri samka vnochi samec vden U razi zagibeli kladki gnizdyatsya tilki nastupnogo roku Molodi ptahi zalishayut gnizdo na 3 j misyac ale she kilka tizhniv batki nimi opikuyutsya Zagrozi i ohoronaRidkisnij vid v deyakih miscyah vitisnenij rozhevim kakadu Eolophus roseicapillus Populyaciya zmenshilasya zokrema cherez rozchishennya tradicijnih misc oselennya pid silskogospodarski potrebi Znahoditsya pid zahistom u vsih shtatah Avstraliyi UtrimannyaNarazi ci papugi v domashnomu utrimanni ridkisni V Yevropu yih ne zavozyat a vivedenih lyubitelyami ptashenyat duzhe malo Vilov ta prodazh cogo papugi zaboroneno U samij Avstraliyi utrimuyut tilki z dozvolu vladi Trivalist zhittya vid 40 do 80 rokiv KlasifikaciyaVid skladayetsya z 2 pidvidiv yaki vidriznyayutsya intensivnistyu rozhevogo koloru na cherevi i grudyah Lophochroa leadbeateri leadbeateri Vigors 1831 nominalnij pidvid Dovzhina tila blizko 38 sm Traplyayetsyau shidnij chastini arealu Lophochroa leadbeateri mollis Mathews 1912 vidriznyayetsya vid nominalnogo pidvidu menshimi rozmirami temnishim chervonim kolorom na chubi zhovta smuzhka na perah chuba majzhe vidsutnya abo duzhe vuzka Poshirenij v centralnij i zahidnij Avstraliyi PrimitkiBirdLife International 2018 Lophochroa leadbeateri informaciya na sajti MSOP versiya 2020 1 angl 7 lipnya 2020 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 PosilannyaMajor Mitchell s cockatoo 16 lipnya 2015 u Wayback Machine at the World Parrot Trust Parrot Encyclopedia BirdLife Species Factsheet 29 veresnya 2007 u Wayback Machine