Lockheed A-12 (Локхід А-12) — американський висотний літак-розвідник, розроблений для ЦРУ США секретним відділенням корпорації Lockheed Corporation — Skunk Works. Літак був створений на основі ідей американського авіаконструктора Кларенса «Келлі» Джонсона. Розробка А-12 тривала 1962 по 1964 рік. Літак перебував в експлуатації з 1963 по 1968 рік, останнього разу піднявся у повітря у травні 1968 року. Конструкція одномісного літака, перший політ якого відбувся у квітні 1962 року, послужила основою для створення високошвидкісного висотного літака-розвідника SR-71 Blackbird.
Lockheed A-12 | |
---|---|
A-12 (сер. №06932) у польоті, 1960-ті роки. | |
Тип | висотний стратегічний розвідник |
Розробник | Skunk Works |
Виробник | Lockheed Corporation |
Головний конструктор | Кларенса «Келлі» Джонсона |
Перший політ | 25 квітня 1962 рік |
Початок експлуатації | 1963 рік |
Статус | Знятий з озброєння |
Основні експлуатанти | ЦРУ США |
Виготовлено | 18 |
Варіанти | Lockheed YF-12 Lockheed SR-71 |
| |
Lockheed A-12 у Вікісховищі |
Історія
Попередня розробка А-12, відомого під назвою «Архангел», велася компанією Локхід наприкінці 1950-х років, і її метою був подальший розвиток літака-розвідника U-2, відомого під кодовою назвою «Ангел». Протягом подальшої розробки планера літака та змін у його конфігурації змінювалися і його позначення, прийняті в компанії Локхід (Архангел-1, Архангел-2 і т. д.). Незабаром ці назви були скорочені і стали відомі просто як «А-1», «А-2» тощо Таким чином, А-12 був 12-ю розробкою в серії перспективних літаків-розвідників, які мали на меті замінити U-2, що знаходилися на той момент в експлуатації.
У 1959 році проекту А-12 було віддано перевагу перед аналогічним проектом компанії Convair — «Kingfish». 26 січня 1960 року ЦРУ замовило 12 літаків А-12. Після перемоги у конкурсі проектів подальше виробництво та розробка А-12 йшли під кодовою назвою «Oxcart».
Льотні випробування літака розпочалися 25 квітня 1962 року на полігоні Грум Лейк. Третій, він же перший «офіційний» політ відбувся 30 квітня, а на початку травня 1962 року на літаку було досягнуто надзвукової швидкості в 1,1 М. Першим пілотом, що пілотував А-12, був льотчик-випробувач Лу Шальк.
Перші п'ять літаків А-12, побудовані в 1962 році, були оснащені двигунами Pratt & Whitney J75 з тягою 76 кН, що дозволяли А-12 досягати швидкостей пікірування приблизно в 2 М.
У жовтні 1962 року на літаки А-12 стали встановлювати спеціально розроблені для них нові двигуни J58, за допомогою яких у 1963 році на А-12 вдалося досягти швидкостей 3,2 М. Крім того, у 1963 році відбулася і перша втрата літака, коли 24 травня А-12, пілотований Кеннетом Коллінсом, зазнав катастрофи над штатом Юта. Тоді для прикриття ЦРУ видало літак під назвою F-105.
Усього за програмою розробки А-12 було вироблено 18 літаків, з них 13 були безпосередньо А-12 (5 літаків розбилося, два пілоти загинули), 3 були прототипами перехоплювача YF-12A (один втрачений 24 червня 1971 року), решта 2 були прототипами палубних літаків-розвідників M-21 (один розбився 30 липня 1966 року) під час запуску БПЛА).
Конструкція
Значна частина деталей планера була виготовлена із титанового сплаву В-120 (безпосередньо титан закуповувався в СРСР ).
Експлуатація
Незважаючи на те, що літак розроблявся для проведення розвідки над територією Радянського Союзу і Куби, А-12 ніколи не використовувалися для цих завдань. Після того, як 1 травня 1960 літак-розвідник U-2 був збитий в районі Свердловська, СРСР вважався занадто небезпечним для виконання подібних завдань (крім того, для завдань розвідки на той час вже з успіхом використовувалися супутники):19.
Після тривалих суперечок ЦРУ вирішило розмістити А-12 в Азії. Перший А-12 прибув на авіабазу на Окінаві в Японії 22 травня 1967 року, після чого до 30 травня туди прибуло ще два подібні літаки. Протягом 1967 року з авіабази на Окінаві літаки А-12 здійснили близько 22 вильотів для проведення розвідки над територією Північного В'єтнаму. Крім того, А-12 брали участь у пошуках захопленого американського корабля «Пуебло».
Програма з виробництва та розробки А-12 була офіційно закрита 28 грудня 1968 з метою економії бюджету і у зв'язку з розробкою нового літака SR-71 Blackbird, основою якого і послужив А-12.
Серійний номер | номер | тип | кількість вильотів | годинник нальоту | доля |
---|---|---|---|---|---|
60-6924 | 121 | А-12 | 322 | 418,2 | Демонструється у музеї льотно-випробувального центру ВПС, в аеропорту Блекберд на заводі 42, Палмдейл, Каліфорнія. |
60-6925 | 122 | А-12 | 161 | 177,9 | Встановлено на палубі на авіаносці USS Intrepid, Нью-Йорк |
60-6926 | 123 | А-12 | 79 | 135,3 | Втрачений 1963 рік |
60-6927 | 124 | навчальний А-12 | 614 | 1076,4 | На виставці в Каліфорнійському науковому центрі Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія |
60-6928 | 125 | А-12 | 202 | 334,9 | Втрачений 1967 |
60-6929 | 126 | А-12 | 105 | 169,2 | Втрачений 1965 |
60-6930 | 127 | А-12 | 258 | 499,2 | На виставці в Космічному та ракетному центрі США, Хантсвіл, Алабама. |
60-6931 | 128 | А-12 | 232 | 453,0 | На виставці в штаб-квартирі ЦРУ в Ленглі, Вірджинія |
60-6932 | 129 | А-12 | 268 | 409,9 | Втрачений 1968 |
60-6933 | 130 | А-12 | 217 | 406,3 | На виставці в Музеї авіації та космонавтики Сан-Дієго, парк Бальбоа, Каліфорнія |
60-6937 | 131 | А-12 | 177 | 345,8 | На виставці в Південному музеї авіації, Бірмінгем, Алабама. |
60-6938 | 132 | А-12 | 197 | 369,9 | На виставці в Меморіальному парку лінкора (USS Alabama ) |
60-6939 | 133 | А-12 | 10 | 8,3 | Втрачений 1964 |
60-6940 | 134 | М-21 | 80 | 123,9 | На виставці в Музеї польоту, Сіетл, Вашингтон. |
60-6941 | 135 | М-21 | 95 | 152,7 | Втрачений 1966 |
Льотно-технічні характеристики
Технічні характеристики
- Екіпаж : 1 людина
- Довжина : 31,26 м
- Розмах крила: 16,97 м
- Висота : 5,64 м
- Площа крила: 170 м²
- Маса порожнього: 30 600 кг
- Нормальна злітна маса: близько 53 000 кг
- Двигуни: 2× турбопрямотковий двигун з осьовим компресором Pratt & Whitney J58-P4
Літні характеристики
- Гранична швидкість на висоті: 3100 км/год (2,6 М )
- Практична дальність: до 4000 км. (з використанням ТРДД без форсажу)
- Тривалість польоту : до 5 год.
- Практична стеля : 25 000 м
- Швидкопідйомність: 60 м/с
- Навантаження на крило:
- при нормальній злітній масі: 311 кг/м²
- Тягоозброєність :
- при нормальній злітній масі: 0,54
Примітки
- «The U-2's Intended Successor: Project Oxcart 1956—1968». [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] Central Intelligence Agency, approved for release by the CIA in October 1994. Retrieved: 26 January 2007.
- д/ф «Секретные файлы ЦРУ: Зона 51» (National Geographic)
- McIninch, Thomas (2 липня 1996). . CIA Historical Review Program (англ.). Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 11 березня 2009. Процитовано 10 квітня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lockheed A 12 Lokhid A 12 amerikanskij visotnij litak rozvidnik rozroblenij dlya CRU SShA sekretnim viddilennyam korporaciyi Lockheed Corporation Skunk Works Litak buv stvorenij na osnovi idej amerikanskogo aviakonstruktora Klarensa Kelli Dzhonsona Rozrobka A 12 trivala 1962 po 1964 rik Litak perebuvav v ekspluataciyi z 1963 po 1968 rik ostannogo razu pidnyavsya u povitrya u travni 1968 roku Konstrukciya odnomisnogo litaka pershij polit yakogo vidbuvsya u kvitni 1962 roku posluzhila osnovoyu dlya stvorennya visokoshvidkisnogo visotnogo litaka rozvidnika SR 71 Blackbird Lockheed A 12A 12 ser 06932 u poloti 1960 ti roki Tip visotnij strategichnij rozvidnikRozrobnik Skunk WorksVirobnik Lockheed CorporationGolovnij konstruktor Klarensa Kelli DzhonsonaPershij polit 25 kvitnya 1962 rikPochatok ekspluataciyi 1963 rikStatus Znyatij z ozbroyennyaOsnovni ekspluatanti CRU SShAVigotovleno 18Varianti Lockheed YF 12 Lockheed SR 71 Lockheed A 12 u Vikishovishi Yedinij pobudovanij dvomisnij trenuvalnij A 12 vistavlenij u Kalifornijskomu Naukovomu centri Los Andzhelesi IstoriyaPoperednya rozrobka A 12 vidomogo pid nazvoyu Arhangel velasya kompaniyeyu Lokhid naprikinci 1950 h rokiv i yiyi metoyu buv podalshij rozvitok litaka rozvidnika U 2 vidomogo pid kodovoyu nazvoyu Angel Protyagom podalshoyi rozrobki planera litaka ta zmin u jogo konfiguraciyi zminyuvalisya i jogo poznachennya prijnyati v kompaniyi Lokhid Arhangel 1 Arhangel 2 i t d Nezabarom ci nazvi buli skorocheni i stali vidomi prosto yak A 1 A 2 tosho Takim chinom A 12 buv 12 yu rozrobkoyu v seriyi perspektivnih litakiv rozvidnikiv yaki mali na meti zaminiti U 2 sho znahodilisya na toj moment v ekspluataciyi U 1959 roci proektu A 12 bulo viddano perevagu pered analogichnim proektom kompaniyi Convair Kingfish 26 sichnya 1960 roku CRU zamovilo 12 litakiv A 12 Pislya peremogi u konkursi proektiv podalshe virobnictvo ta rozrobka A 12 jshli pid kodovoyu nazvoyu Oxcart Lotni viprobuvannya litaka rozpochalisya 25 kvitnya 1962 roku na poligoni Grum Lejk Tretij vin zhe pershij oficijnij polit vidbuvsya 30 kvitnya a na pochatku travnya 1962 roku na litaku bulo dosyagnuto nadzvukovoyi shvidkosti v 1 1 M Pershim pilotom sho pilotuvav A 12 buv lotchik viprobuvach Lu Shalk Pershi p yat litakiv A 12 pobudovani v 1962 roci buli osnasheni dvigunami Pratt amp Whitney J75 z tyagoyu 76 kN sho dozvolyali A 12 dosyagati shvidkostej pikiruvannya priblizno v 2 M U zhovtni 1962 roku na litaki A 12 stali vstanovlyuvati specialno rozrobleni dlya nih novi dviguni J58 za dopomogoyu yakih u 1963 roci na A 12 vdalosya dosyagti shvidkostej 3 2 M Krim togo u 1963 roci vidbulasya i persha vtrata litaka koli 24 travnya A 12 pilotovanij Kennetom Kollinsom zaznav katastrofi nad shtatom Yuta Todi dlya prikrittya CRU vidalo litak pid nazvoyu F 105 Usogo za programoyu rozrobki A 12 bulo virobleno 18 litakiv z nih 13 buli bezposeredno A 12 5 litakiv rozbilosya dva piloti zaginuli 3 buli prototipami perehoplyuvacha YF 12A odin vtrachenij 24 chervnya 1971 roku reshta 2 buli prototipami palubnih litakiv rozvidnikiv M 21 odin rozbivsya 30 lipnya 1966 roku pid chas zapusku BPLA KonstrukciyaZnachna chastina detalej planera bula vigotovlena iz titanovogo splavu V 120 bezposeredno titan zakupovuvavsya v SRSR EkspluataciyaNezvazhayuchi na te sho litak rozroblyavsya dlya provedennya rozvidki nad teritoriyeyu Radyanskogo Soyuzu i Kubi A 12 nikoli ne vikoristovuvalisya dlya cih zavdan Pislya togo yak 1 travnya 1960 litak rozvidnik U 2 buv zbitij v rajoni Sverdlovska SRSR vvazhavsya zanadto nebezpechnim dlya vikonannya podibnih zavdan krim togo dlya zavdan rozvidki na toj chas vzhe z uspihom vikoristovuvalisya suputniki 19 Pislya trivalih superechok CRU virishilo rozmistiti A 12 v Aziyi Pershij A 12 pribuv na aviabazu na Okinavi v Yaponiyi 22 travnya 1967 roku pislya chogo do 30 travnya tudi pribulo she dva podibni litaki Protyagom 1967 roku z aviabazi na Okinavi litaki A 12 zdijsnili blizko 22 vilotiv dlya provedennya rozvidki nad teritoriyeyu Pivnichnogo V yetnamu Krim togo A 12 brali uchast u poshukah zahoplenogo amerikanskogo korablya Pueblo Programa z virobnictva ta rozrobki A 12 bula oficijno zakrita 28 grudnya 1968 z metoyu ekonomiyi byudzhetu i u zv yazku z rozrobkoyu novogo litaka SR 71 Blackbird osnovoyu yakogo i posluzhiv A 12 Serijnij nomer nomer tip kilkist vilotiv godinnik nalotu dolya 60 6924 121 A 12 322 418 2 Demonstruyetsya u muzeyi lotno viprobuvalnogo centru VPS v aeroportu Blekberd na zavodi 42 Palmdejl Kaliforniya 60 6925 122 A 12 161 177 9 Vstanovleno na palubi na avianosci USS Intrepid Nyu Jork 60 6926 123 A 12 79 135 3 Vtrachenij 1963 rik 60 6927 124 navchalnij A 12 614 1076 4 Na vistavci v Kalifornijskomu naukovomu centri Los Andzhelesi shtat Kaliforniya 60 6928 125 A 12 202 334 9 Vtrachenij 1967 60 6929 126 A 12 105 169 2 Vtrachenij 1965 60 6930 127 A 12 258 499 2 Na vistavci v Kosmichnomu ta raketnomu centri SShA Hantsvil Alabama 60 6931 128 A 12 232 453 0 Na vistavci v shtab kvartiri CRU v Lengli Virdzhiniya 60 6932 129 A 12 268 409 9 Vtrachenij 1968 60 6933 130 A 12 217 406 3 Na vistavci v Muzeyi aviaciyi ta kosmonavtiki San Diyego park Balboa Kaliforniya 60 6937 131 A 12 177 345 8 Na vistavci v Pivdennomu muzeyi aviaciyi Birmingem Alabama 60 6938 132 A 12 197 369 9 Na vistavci v Memorialnomu parku linkora USS Alabama 60 6939 133 A 12 10 8 3 Vtrachenij 1964 60 6940 134 M 21 80 123 9 Na vistavci v Muzeyi polotu Sietl Vashington 60 6941 135 M 21 95 152 7 Vtrachenij 1966Lotno tehnichni harakteristikiTehnichni harakteristiki Ekipazh 1 lyudina Dovzhina 31 26 m Rozmah krila 16 97 m Visota 5 64 m Plosha krila 170 m Masa porozhnogo 30 600 kg Normalna zlitna masa blizko 53 000 kg Dviguni 2 turbopryamotkovij dvigun z osovim kompresorom Pratt amp Whitney J58 P4 Tyaga maksimalna 2 10 630 kgs Tyaga na forsazhi 2 14 460 kgs Masa dviguna 3200 kg Litni harakteristiki Granichna shvidkist na visoti 3100 km god 2 6 M Praktichna dalnist do 4000 km z vikoristannyam TRDD bez forsazhu Trivalist polotu do 5 god Praktichna stelya 25 000 m Shvidkopidjomnist 60 m s Navantazhennya na krilo pri normalnij zlitnij masi 311 kg m Tyagoozbroyenist pri normalnij zlitnij masi 0 54Primitki The U 2 s Intended Successor Project Oxcart 1956 1968 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Central Intelligence Agency approved for release by the CIA in October 1994 Retrieved 26 January 2007 d f Sekretnye fajly CRU Zona 51 National Geographic McIninch Thomas 2 lipnya 1996 CIA Historical Review Program angl Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 11 bereznya 2009 Procitovano 10 kvitnya 2009