Leyland Line

«Leyland Shipping Line» або «Leyland Line» — судноплавна компанія з Ліверпуль, яку заснував в 1873 році британський судновласник і колекціонер предметів мистецтва Фредерік Річардс Лейленд (1832 — 4 січня 1892).

«Портрет Фредеріка Річардса Лейленд, 1879 рік.» — художник Данте Габріель Россетті.

Історія

«Leyland Shipping Line» («Leyland Line»)

Пароплав «Danube» (1856) мав паровий двигун і вітрильне спорядження, побудований для «Bibby» компанії у 1856 році і проданий в «Leyland Line» у 1873 році.

1872 рік. Розпалося товариство , яке складалося з компаньйонів (партнерів) в числі яких був Фредерік Річардс Лейленд.

У 1873 році Фредерік Лейленд викупив 21 судно у підприємців братів Bibby, які віддали йому контроль над компанією , і Лейленд змінив назву компанії на назву з його власним ім'ям «Leyland Shipping Line».

Компанія розширювалася і стала трансатлантичною торговою компанією у 1876 році, коли почалися рейси до Бостону.

До 1882 року в компанії було 25 пароплавів.

У 1888 році Фредерік Річардс Лейленд відійшов від активного бізнесу, залишивши свого сина Фредеріка Довсона Лейленда (англ. Frederick Dawson Leyland) головним над судноплавною лінією.

4 січня 1892 року Фредерік Лейленд впав і помер на залізничній станції Блекфраярс, залишивши свою компанію без керівника.

«Frederick Leyland and Co.» (1892)

(англ. John Reeves Ellerman) (1862 —), Крістофер Фернес (англ. Christopher Furness) і Генрі О'Гейґен (англ. Henry O'Hagen) сформували компанію, щоб викупити флот у виконавців «Leyland». був призначен керуючим директором. У 1892 році «Frederick Leyland and Co.» була зареєстрована як компанія власників пароплавів з однойменною назвою для здобуття бізнесу. Так , що очолив консорціум у 1892 році, зробив свій перший крок у судноплавстві. Консорціум придбав «Leyland Line» покійного Фредеріка Річардса Лейленда.

У 1893 році головою стає у віці 31 року.

«Wilsons and Furness-Leyland Line»

У 1896 році «Leyland» у співпраці з приступили до обслуговування пасажирської лінії від Ліверпуля до Нью-Йорка і портів Канади. У 1896 році компанії зіткнулися з і в результаті спільної роботи фірма отримала назву . Співпраця була обмежена виключно в рамках послуг. «Wilsons and Furness-Leyland Line» була зареєстрована 4 вересня 1896 року, щоб поглинути перевезення Лондон-Нью-Йорк компанії з Галля, і перевезення Лондон-Бостон компанії «Frederick Leyland and Co.» з Ліверпуля і з Лондона з пароплавами і орендованій власністю.

У 1899 році «Leyland» взяла на себе пароплавство і відкрила регулярні рейси до Вест-Індії (Карибський басейн).

«Frederick Leyland and Co.» (1900)

У 1900 році компанія придбала . Компанія «Frederick Leyland and Co.» (1900) була зареєстрована 28 травня 1900 і взяла на себе бізнес «Frederick Leyland and Company» 1892 року. Компанія також тримала практично всі акції .

У 1900 році молодий Stanley Lord, який мав сертифікат капітана, стає співробітником великої компанії британських вантажних суден «Leyland Line», яка увібрала в себе . Шість років по тому, він отримав свою першу команду. Після командування на трьох суднах він був призначений в 1912 році на судно «California», але це вже в .»

У 1901 році продав велику частину «Leyland & Co.» американському фінансовому магнату Джону Пірпонту Моргану за 1,2 мільйона $, який негайно, згідно своїх планів, ввів компанію до складу «International Mercantile Marine Company». Говорили, що Морган заплатив на 50% більше реальної вартості. зберіг 20 суден, які не були залучені в торгівлю з США (тобто ті, які працювали в напрямках Середземномор'я, Португалія, Монреаль і Антверпен).

У тому ж 1901 році для забезпечення організації з управління залишившимися суднами особисто купив компанію грецького судновласника (), що базувалася в Лондоні (або в Ліверпулі?) .

У червні 1901 року була створена як материнська компанія для перегляду структури з , який тримав 52% акцій. У вересні було оголошено, що материнська компанія купила 50% акцій , а через місяць 50% .» з Ліверпуля і з Лондона. особисто купив баланс акцій двох компаній. В кінці року відбулася масштабна реструктуризація групи з усіма вкладами проданими батькам за додаткові акції.

«Ellerman Lines Ltd.»

У 1902 році назва нової компанії була змінена на «Ellerman Lines Ltd.».

Пароплави, які компанія викупила в 1873 році у

Чомусь ці пароплави в були зазначені як пассажирські судна, а в «Leyland Shipping Line» — як вантажні судна.

Рік	Ім'я	Тоннаж	Верф	Статус / Доля
1856	Danube (II)	1386 BRT	Smith & Rodgers Ltd.., Міддлтон	1873 купили у
1856	Rhone (II)	1387 BRT	Smith & Rodgers Ltd., Міддлтон	1873 купили у
1857	Crimean	1475 BRT	Smith & Rodgers Ltd., Міддлтон	1873 купили
1859	Cairo	1465 BRT	T. D. Marshall & Co. Ltd., Саут Шілдс	1873 купили у
1859	Venetian	1507 BRT	E. J. Harland & Co. Ltd., Белфаст	1873 купили у
1860	Sicilian	1492 BRT	E. J. Harland & Co. Ltd., Белфаст	1873 купили у
1861	Egyptian	1989 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1862	Arabian	2066 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1863	Persian	2137 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1862	Castilian	635 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1864	Douro (II)	556 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1867	Iberian	2890 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1867	Illyrian	2890 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1867	Istrian	2930 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1869	Bavarian	3111 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1870	Bohemian	3113 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1870	Bulgarian	3112 BRT	Harland & Wolff Ltd., Белфаст	1873 купили у
1870	Albanian (II)	1417 BRT	T. B. Royden & Sons Ltd., Ліверпуль	1873 купили у

Примітки

1. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
2. . Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
3. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
4. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
5. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.

Див. також

• Фредерік Річардс Лейленд
• Стаття з англійської Викіпедії
• «International Mercantile Marine Company»