Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Larinus vulpes | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Larinus vulpes (Olivier, 1807) | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
Larinus maculosus Schönherr, 1832
Larinus turanicus Petri, 1907 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Довгоносик Larínus vúlpes — вид комах з родини Curculionidae української фауни.
Походження назви
Латинська видова назва походить від лат. vulpes [vul'pes] — лисиця.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 11–13 мм. Основні ознаки морфології імаго:
- по тілу зверху розкидані нечітких обрисів плями з волосків. На надкрилах плями утворюють два нерівномірні ряди, один поблизу стикання надкрил, другий — ближче до зовнішнього боку;
- часто тіло зверху вкрите пилкоподібним жовтим або червонувато-коричневим наліо. Протягом життя він, а також волосяні плями, частково або зовсім можуть витертися;
- вздовж бічного краю передньоспинки є смуга з густих волосків, що прилягають до тіла;
- усі стегна із чіткою перетяжкою поблизу вершини і булавоподібно потовщені; їх зовнішній бік дугоподібно вигнутий;
- головотрубка самця коротша, ніж його передньоспинка; у самиці обидва показники майже однакові.
Спосіб життя
Місця мешкання
Larinus vulpes віддає перевагу відкритим добре освітленим біотопам. Він зустрічається на цілинних та деградованих степових ділянках, берегах водойм, кам'янистих та крейдових схилах, узліссях, штучних лісонасадженнях. Його знаходили також на ділянках із рудеральною рослинністю (смітники, деградовані пасовища, старі цвинтарі, узбіччя доріг тощо).
Харчування
Жуки й личинки харчуються на рослинах з роду головатень (Echinops). В Україні це головатень руський (E. ruthenicus) та головатень круглоголовий (E. sphaerocephalus). Імаго обгризають верхівки пагонів та верхню поверхню листя. Починаючи їсти, жук, діючи голово трубкою, як шкребком, очищую лист зверху від павутиноподібного покриття, потім верхніми щелепами мандибулами здирає шкірочку листка і вигризає його м'якоть. Личинки гризуть тканини всередині суцвіть (див. нижче).
Життєвий цикл
В Україні активні жуки з'являються у природі з кінця квітня (звичайно — з кінця травня). Ранньої весни жуки гризуть розетки молодого листя. Максимуму чисельності вони досягають наприкінці червня, а потім вона знижується. Активних жуків нового покоління можна зустріти від початку серпня до початку вересня.
Життєвий цикл добре синхронізований із фенологією кормових рослин. До початку їх вегетації жуки перебувають у діапаузі. Коли рослина вегетує, але не цвіте, жуки стають активними й харчуються. З початком цвітіння головатня жуки паруються і відкладають у суцвіття яйця; завершення цвітіння й вегетації збігається з появою жуків нового покоління.
Парування та відкладання яєць відбувається з другої половини червня і до середини липня. Жуки вигризають отвори у нижній частині суцвіть і у кожний отвір відкладають одне яйце. Яйця овальні, молочно-білі, блискучі. Ймовірно, інколи яйця відкладаються у стебло трохи нижче суцвіття.
 |  |  |
Дві личинки жука-довгоносика Larinus vulpes у суцвітті головатня. Личинка, що знаходиться праворуч, менша, молодша за віком і, судячи з почорніння частини тіла, мертва | Лялечка жука Larinus vulpes у суцвітті головатня. Добре видно коричневі щільні стінки камери для заляльковування | Жук-довгоносик Larinus vulpes нового покоління полишає суцвіття крізь отвір, який він вигриз |
В одному суцвітті можуть розвиватися до 5–6 личинок, хоча завершити розвиток і перетворитися на лялечок вдається максимум двом з них. Личинки гризуть квітколоже і первинні суцвіття, що утворюють складний кошик голованя, п'ють сік, що витікає з пораненого квітколожа. Зверху і з боків навколо себе личинка будує камеру з огризків та екскрементів, котрі скріплює рослинним соком. Завершуючи розвиток, личинка зміцнює стінки камери, змащуючи їх рідиною, яку виділяє з анального отвору. Рідина швидко застигає, утворюючи щільні стінки комірки для заляльковування.
Вийшовши з лялечки, імаго залишається у суцвітті до 5–7 діб, поки його покриви не набудуть повної твердості. Потім жук вигризає стінки камери й сухого суцвіття і полишає його. За рік розвивається одне покоління. Зимують імаго поза кормовою рослиною, ймовірно — у верхньому шарі ґрунту, прикритого сухими рослинними рештками.
Географічне поширення
Ареал виду охоплює практично всю Південну Палеарктику. Вид знайдений в Португалії, Іспанії, Італії, Греції, Словаччині, Молдові, Україні, на півдні Європейської Росії, у Західному Сибіру, Алжирі, Лівії, Тунісі, Сирії, Туркменістані, Узбекистані, Таджикистані. Найпівнічніший пункт, де реєструвався вид — місто Кунгур (Росія, 56–57° п.ш.). В Україні жуків знаходили у Криму і в 15 адміністративних областях, від Херсонської до Чернігівської і від Львівської до Луганської. Тобто, ареал виду включає, ймовірно, всю територію України.
Практичне значення
Головатень — гарний медонос, лікарська сировина, декоративна рослина. Там, де він як такий спеціально вирощується, Larinus vulpes може виявитись потенційним шкідником. Але невідомі реальні випадки, коли б цей жук досягав такої чисельності та щільності, яка б завдавала шкоди рослинам, що культивуються.
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. — Л.: Наука, 1967, с. 63–66
- Skuhrovec, J., Volovnik, S. & Gosik, R. Description of the immature stages of Larinus vulpes (Coleoptera: Curculionidae: Lixinae) and notes on its biology. Zookeys, 2017, № 679, pp. 107—137 — https://zookeys.pensoft.net/article/12560/ [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). 2. Рід Larinus// Энтомологическое обозрение, 1995, т. 74, вып. 2, с. 314—322 — http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/pdf/volovnik_cleonini_1989.pdf [Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.]. Англомовний варіант: Volovnik S.V. Distribution and ecology of some species of Cleoninae (Coleoptera, Curculionidae) III. Genus Larinus Germ. // Entomological Review, 1996, 75 (6), pp. 10-19
- Воловник С. В. О яйцекладке долгоносиков рода Larinus Dej. (Coleoptera, Curculionidae) // Энтомологическое обозрение, 2016, 95 (2): 58–70. Англомовний варіант: Volovnik S.V. On Oviposition in Weevils of the Genus Larinus Dej. (Coleoptera, Curculionidae) // Entomological Review, 2016, 96(3), pp. 309—317
- Фабр Ж.-А. Инстинкт и нравы насекомых: Т. 2. — СПб: изд-во А. Ф. Маркса, 1905, с. 214—222
- Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 445. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill, p. 440
- Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). III. Род Larinus Germ. Энтомол. обозр., 1995. — Т. 74. — Вып. 2. — С. 314—322. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volovn62.htm [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Larinus vulpes Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Larinus Binomialna nazva Larinus vulpes Olivier 1807 Sinonimi Larinus maculosus Schonherr 1832 Larinus reconditus Boheman 1843 Larinus turanicus Petri 1907 Posilannya Vikishovishe Larinus vulpes Vikividi Larinus vulpes Dovgonosik Larinus vulpes vid komah z rodini Curculionidae ukrayinskoyi fauni Pohodzhennya nazviLatinska vidova nazva pohodit vid lat vulpes vul pes lisicya Zovnishnij viglyadDovzhina tila 11 13 mm Osnovni oznaki morfologiyi imago po tilu zverhu rozkidani nechitkih obrisiv plyami z voloskiv Na nadkrilah plyami utvoryuyut dva nerivnomirni ryadi odin poblizu stikannya nadkril drugij blizhche do zovnishnogo boku chasto tilo zverhu vkrite pilkopodibnim zhovtim abo chervonuvato korichnevim nalio Protyagom zhittya vin a takozh volosyani plyami chastkovo abo zovsim mozhut vitertisya vzdovzh bichnogo krayu perednospinki ye smuga z gustih voloskiv sho prilyagayut do tila usi stegna iz chitkoyu peretyazhkoyu poblizu vershini i bulavopodibno potovsheni yih zovnishnij bik dugopodibno vignutij golovotrubka samcya korotsha nizh jogo perednospinka u samici obidva pokazniki majzhe odnakovi Sposib zhittyaMiscya meshkannya Tipovij biotop zhuka dovgonosika Larinus vulpes Kirilivska kosa Zaporizkoyi oblasti Larinus vulpes viddaye perevagu vidkritim dobre osvitlenim biotopam Vin zustrichayetsya na cilinnih ta degradovanih stepovih dilyankah beregah vodojm kam yanistih ta krejdovih shilah uzlissyah shtuchnih lisonasadzhennyah Jogo znahodili takozh na dilyankah iz ruderalnoyu roslinnistyu smitniki degradovani pasovisha stari cvintari uzbichchya dorig tosho Harchuvannya Zhuk dovgonosik Larinus vulpes na golovatni Yak bachite viyidayuchi m yakot listka zhuk ne chipaye shilnu shkirochku nizhnoyi chastini listka Na listku lishayutsya vikoncya zatyagnuti shkirochkoyu Zhuki j lichinki harchuyutsya na roslinah z rodu golovaten Echinops V Ukrayini ce golovaten ruskij E ruthenicus ta golovaten kruglogolovij E sphaerocephalus Imago obgrizayut verhivki pagoniv ta verhnyu poverhnyu listya Pochinayuchi yisti zhuk diyuchi golovo trubkoyu yak shkrebkom ochishuyu list zverhu vid pavutinopodibnogo pokrittya potim verhnimi shelepami mandibulami zdiraye shkirochku listka i vigrizaye jogo m yakot Lichinki grizut tkanini vseredini sucvit div nizhche Zhittyevij cikl V Ukrayini aktivni zhuki z yavlyayutsya u prirodi z kincya kvitnya zvichajno z kincya travnya Rannoyi vesni zhuki grizut rozetki molodogo listya Maksimumu chiselnosti voni dosyagayut naprikinci chervnya a potim vona znizhuyetsya Aktivnih zhukiv novogo pokolinnya mozhna zustriti vid pochatku serpnya do pochatku veresnya Zhittyevij cikl dobre sinhronizovanij iz fenologiyeyu kormovih roslin Do pochatku yih vegetaciyi zhuki perebuvayut u diapauzi Koli roslina vegetuye ale ne cvite zhuki stayut aktivnimi j harchuyutsya Z pochatkom cvitinnya golovatnya zhuki paruyutsya i vidkladayut u sucvittya yajcya zavershennya cvitinnya j vegetaciyi zbigayetsya z poyavoyu zhukiv novogo pokolinnya Paruvannya ta vidkladannya yayec vidbuvayetsya z drugoyi polovini chervnya i do seredini lipnya Zhuki vigrizayut otvori u nizhnij chastini sucvit i u kozhnij otvir vidkladayut odne yajce Yajcya ovalni molochno bili bliskuchi Jmovirno inkoli yajcya vidkladayutsya u steblo trohi nizhche sucvittya Dvi lichinki zhuka dovgonosika Larinus vulpes u sucvitti golovatnya Lichinka sho znahoditsya pravoruch mensha molodsha za vikom i sudyachi z pochorninnya chastini tila mertva Lyalechka zhuka Larinus vulpes u sucvitti golovatnya Dobre vidno korichnevi shilni stinki kameri dlya zalyalkovuvannya Zhuk dovgonosik Larinus vulpes novogo pokolinnya polishaye sucvittya kriz otvir yakij vin vigriz V odnomu sucvitti mozhut rozvivatisya do 5 6 lichinok hocha zavershiti rozvitok i peretvoritisya na lyalechok vdayetsya maksimum dvom z nih Lichinki grizut kvitkolozhe i pervinni sucvittya sho utvoryuyut skladnij koshik golovanya p yut sik sho vitikaye z poranenogo kvitkolozha Zverhu i z bokiv navkolo sebe lichinka buduye kameru z ogrizkiv ta ekskrementiv kotri skriplyuye roslinnim sokom Zavershuyuchi rozvitok lichinka zmicnyuye stinki kameri zmashuyuchi yih ridinoyu yaku vidilyaye z analnogo otvoru Ridina shvidko zastigaye utvoryuyuchi shilni stinki komirki dlya zalyalkovuvannya Vijshovshi z lyalechki imago zalishayetsya u sucvitti do 5 7 dib poki jogo pokrivi ne nabudut povnoyi tverdosti Potim zhuk vigrizaye stinki kameri j suhogo sucvittya i polishaye jogo Za rik rozvivayetsya odne pokolinnya Zimuyut imago poza kormovoyu roslinoyu jmovirno u verhnomu shari gruntu prikritogo suhimi roslinnimi reshtkami Geografichne poshirennyaAreal vidu ohoplyuye praktichno vsyu Pivdennu Palearktiku Vid znajdenij v Portugaliyi Ispaniyi Italiyi Greciyi Slovachchini Moldovi Ukrayini na pivdni Yevropejskoyi Rosiyi u Zahidnomu Sibiru Alzhiri Liviyi Tunisi Siriyi Turkmenistani Uzbekistani Tadzhikistani Najpivnichnishij punkt de reyestruvavsya vid misto Kungur Rosiya 56 57 p sh V Ukrayini zhukiv znahodili u Krimu i v 15 administrativnih oblastyah vid Hersonskoyi do Chernigivskoyi i vid Lvivskoyi do Luganskoyi Tobto areal vidu vklyuchaye jmovirno vsyu teritoriyu Ukrayini Praktichne znachennyaGolovaten garnij medonos likarska sirovina dekorativna roslina Tam de vin yak takij specialno viroshuyetsya Larinus vulpes mozhe viyavitis potencijnim shkidnikom Ale nevidomi realni vipadki koli b cej zhuk dosyagav takoyi chiselnosti ta shilnosti yaka b zavdavala shkodi roslinam sho kultivuyutsya PrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 63 66 Skuhrovec J Volovnik S amp Gosik R Description of the immature stages of Larinus vulpes Coleoptera Curculionidae Lixinae and notes on its biology Zookeys 2017 679 pp 107 137 https zookeys pensoft net article 12560 Arhivovano 10 grudnya 2017 u Wayback Machine Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleoptera Curculionidae 2 Rid Larinus Entomologicheskoe obozrenie 1995 t 74 vyp 2 s 314 322 http www zin ru Animalia Coleoptera pdf volovnik cleonini 1989 pdf Arhivovano 22 chervnya 2015 u Wayback Machine Anglomovnij variant Volovnik S V Distribution and ecology of some species of Cleoninae Coleoptera Curculionidae III Genus Larinus Germ Entomological Review 1996 75 6 pp 10 19 Volovnik S V O yajcekladke dolgonosikov roda Larinus Dej Coleoptera Curculionidae Entomologicheskoe obozrenie 2016 95 2 58 70 Anglomovnij variant Volovnik S V On Oviposition in Weevils of the Genus Larinus Dej Coleoptera Curculionidae Entomological Review 2016 96 3 pp 309 317 Fabr Zh A Instinkt i nravy nasekomyh T 2 SPb izd vo A F Marksa 1905 s 214 222 Meregalli M amp Fremuth J Cleonini p 445 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill p 440 Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleoptera Curculionidae III Rod Larinus Germ Entomol obozr 1995 T 74 Vyp 2 S 314 322 http www zin ru Animalia Coleoptera rus volovn62 htm Arhivovano 4 serpnya 2016 u Wayback Machine