Гуанако | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Lama guanicoe (Müller, 1776) | ||||||||||||||||||
Ареал Збережений (резидент) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Гуана́ко (Lama guanicoe, від кеч. wanaku) — ссавець роду лам родини верблюдових. Вважається предком одомашенних лами і альпаки.
Зовнішній вигляд
Тварина стрункої, легкої статури, по пропорціях нагадує оленя або антилопу, але з більш витягнутою шиєю. Довга шия гуанако служить балансиром при ходьбі і бігу. Довжина тіла 120—175 см, довжина хвоста — 15—25 см, висота в загривку 90—130 см; маса — 115—140 кг. Кінцівки двопалі, збереглися тільки третій і четвертий пальці. Ступні вузькі, рухомі, між пальцями глибоко розчленовані.
От як описує Джеральд Даррелл гуанако в книзі «Земля шерехів»:
«У нього були довгі, виточені, як у скакового коня, ноги, струнке тіло і довга граціозна шия, що дещо нагадувала жираф’ячу. Писок набагато довший і витонченіший, ніж у лами, але з таким же зарозумілим виразом. Очі були чорні і величезні. Прядаючи маленькими витонченими вухами і підкинувши підборіддя, гуанако як би роздивлявся нас в уявний лорнет. Позаду нього тісною і боязкою зграйкою стояли три його дружини і два малюки, кожен ростом не більше тер'єра. Величезні, широко розкриті очі додавали їм до того безневинний вигляд, що це видовище викликало в жіночої половини експедиції захоплені зітхання й сюсюкання. Хутро тварин було не брудно-бурим, як я чекав, а майже червоним. Тільки у шиї і ніг був світлий відтінок, як у піску на сонці, а тулуб був покритий густим хутром красивого червонувато-коричневого кольору».
Хутро
Волокно хутра гуанако дуже цінується за м'якість та використовується для виготовлення дорогих тканин, поступаючись лише хутру вікуній. Шкіри гуанако, особливо молоді, часто використовуються замість шкір рудої лисиці через дуже схожу структуру. Як і його одомашнений родич, лама, гуанако має два шари волосся, грубий зовнішній та м'якший внутрішній, приблизно 16-18 мікрон в діаметpі, що тонкіше навіть за кашмірську вовну.
Розповсюдження
Мешкає в пампах, напівпустелях і високогорьях Анд від південного Перу через Чилі і Аргентину до Вогняної Землі. Невелика популяція існує в західному Парагваї. Піднімається до висоти 4000 м над рівнем моря.
Спосіб життя і живлення
Гуанако здатний розвивати швидкість до 56 км/год. Біг важливий для виживання цих тварин, оскільки вони мешкають на відкритих місцях. Це травоїдні тварини, здатні довгий час обходитися без води. Також ці тварини — прекрасні плавці.
Природні вороги гуанако: собаки, гривасті вовки (Chrysocyon brachyurus) та пуми. У випадку загрози стадо часто розсипається.
Соціальна структура і розмноження
Гуанако — стадна полігамна тварина. Один дорослий самець водить до 20 голів самок і молодих особин, виганяючи самців, що підросли, старше 6—12 місяців, відгонячи інших самців і іноді самок. У сімейні групи входять тільки 18 % дорослих самців; інші живуть чоловічими групами або поодинці.
Шлюбний сезон у гуанако проходить від серпня (на півночі ареалу) до лютого (на півдні). У цей період між самцями відбуваються бійки за володіння самками. Як і верблюди, гуанако піднімаються на задні ноги, придавлюють один одного шиями, кусаються, б'ють передніми ногами, плюють слиною і вмістом шлунку. Спаровування гуанако, як і верблюдів, відбувається в лежачому положенні.
Вагітність триває 11 місяців. Народжується один, рідше два дитинчата. Молочне годування продовжується 4 місяці. Статевозрілими самки стають до 2 років.
Тривалість життя в природі — 20 років; у неволі до 28 років.
Статус популяції та охорона
Чисельність виду помітно скорочується. Причина криється в тому, що гуанако є об'єктом полювання заради шкіри, цінної вовни та м'яса, а також складає конкуренцію худобі на пасовищах. У Чилі й Перу гуанако знаходяться під захистом держави.
Примітки
- Baldi, R.B., Acebes, P., Cuéllar, E., Funes, M., Hoces, D., Puig, S. & Franklin, W.L. (2016) Lama guanicoe: інформація на сайті МСОП (версія 2016.1) (англ.) 03 лютого 2016
- . Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 6 серпня 2008.
- Beula Williams. . International Llama Association. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 6 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 6 серпня 2008.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 6 серпня 2008.
Посилання
- Гуанако // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GuanakoOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Kitoparnokopitni Cetartiodactyla Rodina Verblyudovi Camelidae Rid Lama Lama Vid GuanakoBinomialna nazvaLama guanicoe Muller 1776 Areal Zberezhenij rezident PosilannyaVikishovishe Lama guanicoeVikividi Lama guanicoeEOL 309017ITIS 625029MSOP 11186NCBI 9840Fossilworks 83724 Guana ko Lama guanicoe vid kech wanaku ssavec rodu lam rodini verblyudovih Vvazhayetsya predkom odomashennih lami i alpaki Zovnishnij viglyadTvarina strunkoyi legkoyi staturi po proporciyah nagaduye olenya abo antilopu ale z bilsh vityagnutoyu shiyeyu Dovga shiya guanako sluzhit balansirom pri hodbi i bigu Dovzhina tila 120 175 sm dovzhina hvosta 15 25 sm visota v zagrivku 90 130 sm masa 115 140 kg Kincivki dvopali zbereglisya tilki tretij i chetvertij palci Stupni vuzki ruhomi mizh palcyami gliboko rozchlenovani Ot yak opisuye Dzherald Darrell guanako v knizi Zemlya sherehiv U nogo buli dovgi vitocheni yak u skakovogo konya nogi strunke tilo i dovga graciozna shiya sho desho nagaduvala zhiraf yachu Pisok nabagato dovshij i vitonchenishij nizh u lami ale z takim zhe zarozumilim virazom Ochi buli chorni i velichezni Pryadayuchi malenkimi vitonchenimi vuhami i pidkinuvshi pidboriddya guanako yak bi rozdivlyavsya nas v uyavnij lornet Pozadu nogo tisnoyu i boyazkoyu zgrajkoyu stoyali tri jogo druzhini i dva malyuki kozhen rostom ne bilshe ter yera Velichezni shiroko rozkriti ochi dodavali yim do togo beznevinnij viglyad sho ce vidovishe viklikalo v zhinochoyi polovini ekspediciyi zahopleni zithannya j syusyukannya Hutro tvarin bulo ne brudno burim yak ya chekav a majzhe chervonim Tilki u shiyi i nig buv svitlij vidtinok yak u pisku na sonci a tulub buv pokritij gustim hutrom krasivogo chervonuvato korichnevogo koloru HutroVolokno hutra guanako duzhe cinuyetsya za m yakist ta vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya dorogih tkanin postupayuchis lishe hutru vikunij Shkiri guanako osoblivo molodi chasto vikoristovuyutsya zamist shkir rudoyi lisici cherez duzhe shozhu strukturu Yak i jogo odomashnenij rodich lama guanako maye dva shari volossya grubij zovnishnij ta m yakshij vnutrishnij priblizno 16 18 mikron v diametpi sho tonkishe navit za kashmirsku vovnu RozpovsyudzhennyaMeshkaye v pampah napivpustelyah i visokogoryah And vid pivdennogo Peru cherez Chili i Argentinu do Vognyanoyi Zemli Nevelika populyaciya isnuye v zahidnomu Paragvayi Pidnimayetsya do visoti 4000 m nad rivnem morya Sposib zhittya i zhivlennyaGuanako zdatnij rozvivati shvidkist do 56 km god Big vazhlivij dlya vizhivannya cih tvarin oskilki voni meshkayut na vidkritih miscyah Ce travoyidni tvarini zdatni dovgij chas obhoditisya bez vodi Takozh ci tvarini prekrasni plavci Prirodni vorogi guanako sobaki grivasti vovki Chrysocyon brachyurus ta pumi U vipadku zagrozi stado chasto rozsipayetsya Socialna struktura i rozmnozhennyaGuanako stadna poligamna tvarina Odin doroslij samec vodit do 20 goliv samok i molodih osobin viganyayuchi samciv sho pidrosli starshe 6 12 misyaciv vidgonyachi inshih samciv i inodi samok U simejni grupi vhodyat tilki 18 doroslih samciv inshi zhivut cholovichimi grupami abo poodinci Shlyubnij sezon u guanako prohodit vid serpnya na pivnochi arealu do lyutogo na pivdni U cej period mizh samcyami vidbuvayutsya bijki za volodinnya samkami Yak i verblyudi guanako pidnimayutsya na zadni nogi pridavlyuyut odin odnogo shiyami kusayutsya b yut perednimi nogami plyuyut slinoyu i vmistom shlunku Sparovuvannya guanako yak i verblyudiv vidbuvayetsya v lezhachomu polozhenni Vagitnist trivaye 11 misyaciv Narodzhuyetsya odin ridshe dva ditinchata Molochne goduvannya prodovzhuyetsya 4 misyaci Statevozrilimi samki stayut do 2 rokiv Trivalist zhittya v prirodi 20 rokiv u nevoli do 28 rokiv Status populyaciyi ta ohoronaChiselnist vidu pomitno skorochuyetsya Prichina kriyetsya v tomu sho guanako ye ob yektom polyuvannya zaradi shkiri cinnoyi vovni ta m yasa a takozh skladaye konkurenciyu hudobi na pasovishah U Chili j Peru guanako znahodyatsya pid zahistom derzhavi PrimitkiBaldi R B Acebes P Cuellar E Funes M Hoces D Puig S amp Franklin W L 2016 Lama guanicoe informaciya na sajti MSOP versiya 2016 1 angl 03 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2008 Beula Williams International Llama Association Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 6 serpnya 2008 Arhiv originalu za 13 chervnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2008 Arhiv originalu za 2 travnya 2014 Procitovano 6 serpnya 2008 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2010 Procitovano 6 serpnya 2008 PosilannyaGuanako Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006