Клодзко (пол. Kłodzko, чеськ. Kladsko, нім. Glatz) — місто в південно-західній Польщі, на річці Ниса-Клодзька. Адміністративний центр Клодзького повіту Нижньосілезького воєводства.
Клодзко Kłodzko | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
50°26′ пн. ш. 16°39′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.650° сх. д.Координати: 50°26′ пн. ш. 16°39′ сх. д. / 50.433° пн. ш. 16.650° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Нижньосілезьке воєводство | ||||
Столиця для | Ґміна Клодзко, d і Клодзький повіт | ||||
Магдебурзьке право | 1253-1278 | ||||
Площа | 24,84 км² | ||||
Населення | 28750 (2011) | ||||
· густота | 1130 (2008) осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 300-370 м | ||||
Міста-побратими | Україна Теребовля | ||||
Телефонний код | (48) 74 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | DKL | ||||
GeoNames | 3096053 | ||||
OSM | ↑451361 ·R (Клодзький повіт) | ||||
SIMC | 0984077 | ||||
Поштові індекси | 57-300, 57-303, 57-304 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | um.klodzko.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Клодзко у Вікісховищі |
Місто-побратим Теребовлі.
Географія
Місто розташоване в Нижній Сілезії, приблизно за 80 кілометрів на південь від Вроцлава в північно-східній частині [pl], біля південно-західного підніжжя [pl] на висоті 280—431 м над рівнем моря. Котловина утворена такими горами: Совині гори та Бардзькі гори на північному сході, [pl] на сході, [pl] на південному сході, Масив Снєжніка на півдні, [pl] та [pl] на південному заході та Столові гори на північному заході. Клодзько має зручне розташування на перетині перевалів через ці гори. Завдяки своєму розташуванню та зосередженню всіх основних шляхів сполучення (автомобільних і залізничних), Клодзько у своєму регіоні є центром комунікаційних шляхів, адміністративних та освітніх установ.
Найнижча над рівнем моря точка знаходиться біля впадіння річки [pl] в річку Ниса Клодзька, а найвищою є пагорб Шиндзельня в північно-східній частині міста.
Через місто протікає Ниса Клодзька. Ниса, та її притоки слугують віссю міської забудови, протяжність якої в меридіональному напрямку становить близько 7,6 км, а в широтному — близько 6,4 км. В середині міста від Ниси відокремлюється канал Млинувка, що охоплює великий острів, на якому розташовані колишнє передмістя Пясек і нове поселення. Окрім того, в межах міста до Ніси впадають невеликі струмки Йодловник та Яшкувка. Вище міста в Нису Клодзьку впадають ліва притока [pl] та права притока [pl], а за межами міста на півночі — Сцинавка.
Клімат
Клодзько лежить у зоні зі значним кліматичним впливом атлантичних повітряних мас, м'якою зимою з непостійним сніговим покривом і відносно невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря становить 8,0 °C, найвищі температури реєструються в липні, в середньому 18,1 °C. Найнижча середня температура в січні -2,6 °C. Річна кількість опадів становить в середньому 821 мм.
Історія
Середньовіччя
У давні часи навколо сучасної території міста існувало безліч поселень, які розміщувалися на торговому Бурштиновому шляху. Наприкінці X ст. на території був збудований замок, який належав Лібіцькому князівству, під управлінням Славніка, батька Святого Войцеха. У записі чеського літописця Косми Празького, який датується 981 роком, у рік смерті Славніка, вперше згадується про Клодзько.
Протягом XI ст. відбувалися постійні битви між польською династією П'ястів та чеською династією Пржемисловичів за право володіння Клодзькою землею. У 1003 році Клодзько на короткий час захопив Болеслав I Хоробрий. У 1114 році Клодзький замок був завойований князем Собіславом I із династії Пржемисловичів, який у 1137 р. уклав мир із Болеславом Кривовустим і затвердив приналежність регіону Клодзько до Чеського князівства.
Після того, як Пржемисл Отакар II загинув 26 серпня 1278 року в битві на Моравському полі Генрик IV Праведний спробував стати регентом Чехії при малолітньому королі Вацлаві II, але імператор Рудольф призначив на цю посаду Бранденбург-Зальцведельського маркграфа Отто V Асканія. Генрик Праведний у компенсацію отримав Клодське графство в складі Богемського королівства як лен. В 1305 році до складу міста додалося 5 фільварків, розташованих на півночі. У 1327—1335 і 1336—1341 Клодзько лишався під владою сілезьких П'ястів [pl] та Болька II Зембицького. 1458 року богемський король Їржі з Подєбрад оголосив Клодзько суверенним графством, а місто — його столицею.
Новий час
У 1526 році Богемське королівство перейшло під владу австрійської гілки династії Габсбургів Священної Римської імперії. 1742 року згідно з Бреславськім миром, що завершив Першу Сілезьку війну, Клодзько перейшло під владу Прусського королівства. У 1760 році під час Семирічної війни місто захопили австрійські війська, але в 1763 році згідно з Губертусбурзьким миром змушені були повернути місто Пруссії. 1807 року фортецю Клодзько захопили війська Наполеона, але 1815 року за Версальським договором місто знову повернулося під владу Пруссії.
У 1868 році розпочалося будівництво залізниці, яка з'єднала Клодзько з Вроцлавом, Валбжихом, Кудовом та Стронами-Шльонськими. У 1864—1874 рр. в районі Юрандув було зведено великий лікарняний комплекс. 1877 року було скасовано статус фортеці, і місту дозволили вільно розбудовуватися. Між 1880 і 1911 роками було знесено браму і більшу частину міських мурів. Місто розширювалося на південь, схід і захід. 1884 року в Клодзьку побудовано синагогу. У 1886 році були введені в експлуатацію водопровідні та каналізаційні системи, а в 1890 — електростанції. Тоді ж збудовано міську ратушу. 1905 року в місті налічувалося 16 тис. мешканців.
Новітній час
У міжвоєнний період розбудова міста продовжилася. Навколо центру Клодзько з'явилися нові житлові райони. На початку 1939 року у Клодзько проживало 22 000 мешканців. В період Другої світової війни на території колишньої фортеці було створено табір примусової праці (фабрики AEG). Наприкінці війни місто було оголошено опорним пунктом (нім. Festung Glatz), який було наказано захищати до кінця. Зрештою було вирішено здати місто без бою. Радянські війська 59-ї армії 1-го Українського фронту 9 травня 1945 року захопили місто. Згідно з рішенням Потсдамської конференції Клодзько перейшло під контроль польської адміністрації, попри історично вмотивовані територіальні претензії з боку Чехословаччини. До 1947 року німецьке населення було депортоване до Західної Німеччини. Влітку 1945 року до Клодзько прибули перші репатріанти зі східних прикордонних територій.
У середині 1950-х років під час перебудови міста почалися часті обвали, викликані знесенням стін у старовинних підвалах. Внаслідок цього цілі квартали в північній частині Старого міста були зруйновані й забудовані новими будинками. Для збереження історичних будівель Старого міста були виконані охоронні роботи за проєктом краківських науковців з Гірничо-металургійної академії. 1976 року створено туристичний маршрут підземеллями Клодзька, довжиною 600 м.
У ніч з 7 на 8 липня 1997 року Клодзько було затоплене повінню тисячоліття. Вода піднялася на 8,71 метра вище звичайного рівню річки Ниса Клодзька і спустошила значну частину міста (37 вулиць і 14 км доріг опинилися під водою, а збитки були оцінені в 92 мільйони злотих). Найбільше постраждали старовинні будівлі на острові П'ясек.. У наступні роки відбувалося відновлення пошкоджень від повені та реконструкція і відродження Старого міста за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відродження охоплювало центр міста та територію Клодзької фортеці. Програма була спрямована на покращення туристичної привабливості, створення потоку туристів у відроджену зону і надання імпульсу для економічного відродження міста. Невдовзі було побудовано торговий центр «Клодзька фортеця». У 2010 році почалося будівництво критого басейну. У травні 2018 року була відкрита південно-східна об'їзна дорога.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 13531 | 2412 | 9499 | 1620 |
Жінки | 15219 | 2276 | 8790 | 4153 |
Разом | 28750 | 4688 | 18289 | 5773 |
Народилися
- Арношт Пардубице — перший архієпископ Празький.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Brygier, Waldemar (2010). Ziemia Kłodzka. Przewodnik (пол.). Oficyna Wydawnicza "Rewasz". с. 15-18. ISBN .
- Program Ochrony Środowiska dla Gminy Miejskiej Kłodzko na lata 2022–2025 z perspektywą do roku 2029 (PDF). Zakład Analiz Środowiskowych Eko-precyzja (пол.). 2022. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2023. Процитовано 19 червня 2023.
- Kłodzko. Polska - Portal Informacyjny (пол.). 16 березня 2012. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 19 червня 2023.
- Migoń, Piotr, ред. (2010). Wyjątkowe zdarzenia przyrodnicze na Dolnym Śląsku i ich skutki (PDF). Instytut Geografii i Rozwoju Regionalnego Uniwersytetu Wrocławskiego (пол.). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2022. Процитовано 19 червня 2023.
- Bartkiewicz K., Dzieje ziemi kłodzkiej w wiekach średnich, Wrocław: Ossolineum, 1977.(пол.)
- Marcinek K., Prorok W., Ziemia Kłodzka. Informator turystyczny, Fundacja Rozwoju Miasta Kłodzka i Ziemi Kłodzkiej, 1993.(пол.)
- Historia w datach, pod red. M. Czaplińskiego i J. Maronia, Warszawa 1997, s. 145.(пол.)
- A.Herzig, Ruchniewicz M., Dzieje Ziemi Kłodzkiej, Hamburg — Wrocław: DOBU Verlag / Atut, 2006.(пол.)
- Galas A., Galas A., Dzieje Śląska w datach, Wrocław 2001.(пол.)
- Broniewski W., Kłodzko. Śląsk w zabytkach sztuki, Wrocław: Ossolineum, 1970(пол.)
- Historia Śląska, pod red. M. Czaplińskiego, Wrocław 2002, s. 231.(пол.)
- Gładkiewicz R. (red.), Kłodzko. Dzieje miasta, Kłodzko: Muzeum Ziemi Kłodzkiej, 1998.(пол.)
- Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 202.(пол.)
- Gładkiewicz R. (red.), Kłodzko. Dzieje miasta, Kłodzko: Muzeum Ziemi Kłodzkiej, 1998. s. 113—115(пол.)
- Rada Ochrony Pomników Walki i Męczeństwa «Przewodnik po upamiętnionych miejscach walk i męczeństwa lata wojny 1939—1945», Sport i Turystyka 1988, , s. 774.(пол.)
- Edmund Jan Osmańczyk: Encyklopedia ONZ i stosunków międzynarodowych. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1982, s. 438. .(пол.)
- Słownik geografii turystycznej Sudetów, op. cit., s. 205—206.(пол.)
- Rocznica wielkiej wody[Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
- Agnieszka Wałęga; Łukasz Urbanek (2013). Projekty rewitalizacji w miastach Dolnego Śląska wspierane z Regionalnego Programu Operacyjnego na lata 2007-2013 (PDF) (пол.). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2020. Процитовано 21 червня 2023.
- Magdalena Januszek: Obwodnica Kłodzka otwarta dla kierowców. 2018-05-29 [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Zenon Klemensiewicz: Gramatyka historyczna języka polskiego. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. .
- Stein, Erwin (1927). Die Grafschaft Glatz (нім.). Grieben-Verlag A. Goldschmidt. с. 29-54.
- Franz Albert, Die Glatzer Heimatgeschichte, ihre Bedeutung und ihre Aufgaben, [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Glatz [Kłodzko], Mittelwalde [Międzylesie] 1920.
- Franz Albert, Die Herrschaft Hummel bis zum Jahre 1477, [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Glatz 1932.
- Franz Albert, Die Topographie des Glatzer Schlosses, [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Glatz 1927.
- Aloys Bach, Urkundliche Kirchen-Geschichte der Grafschaft Glaz, Breslau 1841.
- Dehio-Handbuch der Kunstdenkmäler in Polen Schlesien, München·Berlin 2005, , s. 452—460.
- P. Güttler, Das Glatzer Land, Düsseldorf 1995, s. 36–37.
- J. Kögler, Die Chroniken der Grafschaft Glatz, nowe wyd.: Dieter Pohl, t. 2, Dr. Dieter Pohl Verlag, Modautal 1992.
- Willy Scheuer, Verzeichnis der Heimatbücherei und Heimaturkundei im Rathaus und ehem. Proviantamtsgebäude zu Glatz [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Glatz 1930.
- H. Weczerka, Handbuch der historischen Stätten Schlesien, Stuttgart 1977, s. 116—123.
- Kładzko, Kładsko, Kłodzko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 172. (пол.)
- Kładzko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 88. (пол.)
Посилання
- Dawne Kłodzko
- Panoramiczne zdjęcia lotnicze miasta [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klodzko pol Klodzko chesk Kladsko nim Glatz misto v pivdenno zahidnij Polshi na richci Nisa Klodzka Administrativnij centr Klodzkogo povitu Nizhnosilezkogo voyevodstva Klodzko Klodzko Gerb PraporOsnovni dani50 26 pn sh 16 39 sh d 50 433 pn sh 16 650 sh d 50 433 16 650 Koordinati 50 26 pn sh 16 39 sh d 50 433 pn sh 16 650 sh d 50 433 16 650 Krayina PolshaRegion Nizhnosilezke voyevodstvoStolicya dlya Gmina Klodzko d i Klodzkij povitMagdeburzke pravo 1253 1278Plosha 24 84 km Naselennya 28750 2011 gustota 1130 2008 osib km Visota NRM 300 370 mMista pobratimi Ukrayina TerebovlyaTelefonnij kod 48 74Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv DKLGeoNames 3096053OSM 451361 R Klodzkij povit SIMC 0984077Poshtovi indeksi 57 300 57 303 57 304 Miska vlada Vebsajt um klodzko pl Mapa Klodzko u Vikishovishi Misto pobratim Terebovli dzherelo GeografiyaMisto roztashovane v Nizhnij Sileziyi priblizno za 80 kilometriv na pivden vid Vroclava v pivnichno shidnij chastini pl bilya pivdenno zahidnogo pidnizhzhya pl na visoti 280 431 m nad rivnem morya Kotlovina utvorena takimi gorami Sovini gori ta Bardzki gori na pivnichnomu shodi pl na shodi pl na pivdennomu shodi Masiv Snyezhnika na pivdni pl ta pl na pivdennomu zahodi ta Stolovi gori na pivnichnomu zahodi Klodzko maye zruchne roztashuvannya na peretini perevaliv cherez ci gori Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu ta zoseredzhennyu vsih osnovnih shlyahiv spoluchennya avtomobilnih i zaliznichnih Klodzko u svoyemu regioni ye centrom komunikacijnih shlyahiv administrativnih ta osvitnih ustanov Najnizhcha nad rivnem morya tochka znahoditsya bilya vpadinnya richki pl v richku Nisa Klodzka a najvishoyu ye pagorb Shindzelnya v pivnichno shidnij chastini mista Cherez misto protikaye Nisa Klodzka Nisa ta yiyi pritoki sluguyut vissyu miskoyi zabudovi protyazhnist yakoyi v meridionalnomu napryamku stanovit blizko 7 6 km a v shirotnomu blizko 6 4 km V seredini mista vid Nisi vidokremlyuyetsya kanal Mlinuvka sho ohoplyuye velikij ostriv na yakomu roztashovani kolishnye peredmistya Pyasek i nove poselennya Okrim togo v mezhah mista do Nisi vpadayut neveliki strumki Jodlovnik ta Yashkuvka Vishe mista v Nisu Klodzku vpadayut liva pritoka pl ta prava pritoka pl a za mezhami mista na pivnochi Scinavka KlimatKlodzko lezhit u zoni zi znachnim klimatichnim vplivom atlantichnih povitryanih mas m yakoyu zimoyu z nepostijnim snigovim pokrivom i vidnosno nevelikoyu kilkistyu opadiv Serednorichna temperatura povitrya stanovit 8 0 C najvishi temperaturi reyestruyutsya v lipni v serednomu 18 1 C Najnizhcha serednya temperatura v sichni 2 6 C Richna kilkist opadiv stanovit v serednomu 821 mm IstoriyaRatusha Serednovichchya U davni chasi navkolo suchasnoyi teritoriyi mista isnuvalo bezlich poselen yaki rozmishuvalisya na torgovomu Burshtinovomu shlyahu Naprikinci X st na teritoriyi buv zbudovanij zamok yakij nalezhav Libickomu knyazivstvu pid upravlinnyam Slavnika batka Svyatogo Vojceha U zapisi cheskogo litopiscya Kosmi Prazkogo yakij datuyetsya 981 rokom u rik smerti Slavnika vpershe zgaduyetsya pro Klodzko Protyagom XI st vidbuvalisya postijni bitvi mizh polskoyu dinastiyeyu P yastiv ta cheskoyu dinastiyeyu Przhemislovichiv za pravo volodinnya Klodzkoyu zemleyu U 1003 roci Klodzko na korotkij chas zahopiv Boleslav I Horobrij U 1114 roci Klodzkij zamok buv zavojovanij knyazem Sobislavom I iz dinastiyi Przhemislovichiv yakij u 1137 r uklav mir iz Boleslavom Krivovustim i zatverdiv prinalezhnist regionu Klodzko do Cheskogo knyazivstva Pislya togo yak Przhemisl Otakar II zaginuv 26 serpnya 1278 roku v bitvi na Moravskomu poli Genrik IV Pravednij sprobuvav stati regentom Chehiyi pri malolitnomu koroli Vaclavi II ale imperator Rudolf priznachiv na cyu posadu Brandenburg Zalcvedelskogo markgrafa Otto V Askaniya Genrik Pravednij u kompensaciyu otrimav Klodske grafstvo v skladi Bogemskogo korolivstva yak len V 1305 roci do skladu mista dodalosya 5 filvarkiv roztashovanih na pivnochi U 1327 1335 i 1336 1341 Klodzko lishavsya pid vladoyu silezkih P yastiv pl ta Bolka II Zembickogo 1458 roku bogemskij korol Yirzhi z Podyebrad ogolosiv Klodzko suverennim grafstvom a misto jogo stoliceyu Franciskanskij monastir u Klodzko Novij chas U 1526 roci Bogemske korolivstvo perejshlo pid vladu avstrijskoyi gilki dinastiyi Gabsburgiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1742 roku zgidno z Breslavskim mirom sho zavershiv Pershu Silezku vijnu Klodzko perejshlo pid vladu Prusskogo korolivstva U 1760 roci pid chas Semirichnoyi vijni misto zahopili avstrijski vijska ale v 1763 roci zgidno z Gubertusburzkim mirom zmusheni buli povernuti misto Prussiyi 1807 roku fortecyu Klodzko zahopili vijska Napoleona ale 1815 roku za Versalskim dogovorom misto znovu povernulosya pid vladu Prussiyi U 1868 roci rozpochalosya budivnictvo zaliznici yaka z yednala Klodzko z Vroclavom Valbzhihom Kudovom ta Stronami Shlonskimi U 1864 1874 rr v rajoni Yuranduv bulo zvedeno velikij likarnyanij kompleks 1877 roku bulo skasovano status forteci i mistu dozvolili vilno rozbudovuvatisya Mizh 1880 i 1911 rokami bulo zneseno bramu i bilshu chastinu miskih muriv Misto rozshiryuvalosya na pivden shid i zahid 1884 roku v Klodzku pobudovano sinagogu U 1886 roci buli vvedeni v ekspluataciyu vodoprovidni ta kanalizacijni sistemi a v 1890 elektrostanciyi Todi zh zbudovano misku ratushu 1905 roku v misti nalichuvalosya 16 tis meshkanciv Novitnij chas Panorama Starogo mista U mizhvoyennij period rozbudova mista prodovzhilasya Navkolo centru Klodzko z yavilisya novi zhitlovi rajoni Na pochatku 1939 roku u Klodzko prozhivalo 22 000 meshkanciv V period Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi kolishnoyi forteci bulo stvoreno tabir primusovoyi praci fabriki AEG Naprikinci vijni misto bulo ogolosheno opornim punktom nim Festung Glatz yakij bulo nakazano zahishati do kincya Zreshtoyu bulo virisheno zdati misto bez boyu Radyanski vijska 59 yi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu 9 travnya 1945 roku zahopili misto Zgidno z rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi Klodzko perejshlo pid kontrol polskoyi administraciyi popri istorichno vmotivovani teritorialni pretenziyi z boku Chehoslovachchini Do 1947 roku nimecke naselennya bulo deportovane do Zahidnoyi Nimechchini Vlitku 1945 roku do Klodzko pribuli pershi repatrianti zi shidnih prikordonnih teritorij U seredini 1950 h rokiv pid chas perebudovi mista pochalisya chasti obvali viklikani znesennyam stin u starovinnih pidvalah Vnaslidok cogo cili kvartali v pivnichnij chastini Starogo mista buli zrujnovani j zabudovani novimi budinkami Dlya zberezhennya istorichnih budivel Starogo mista buli vikonani ohoronni roboti za proyektom krakivskih naukovciv z Girnicho metalurgijnoyi akademiyi 1976 roku stvoreno turistichnij marshrut pidzemellyami Klodzka dovzhinoyu 600 m Klodzka fortecya U nich z 7 na 8 lipnya 1997 roku Klodzko bulo zatoplene povinnyu tisyacholittya Voda pidnyalasya na 8 71 metra vishe zvichajnogo rivnyu richki Nisa Klodzka i spustoshila znachnu chastinu mista 37 vulic i 14 km dorig opinilisya pid vodoyu a zbitki buli ocineni v 92 miljoni zlotih Najbilshe postrazhdali starovinni budivli na ostrovi P yasek U nastupni roki vidbuvalosya vidnovlennya poshkodzhen vid poveni ta rekonstrukciya i vidrodzhennya Starogo mista za finansovoyi pidtrimki Yevropejskogo Soyuzu Vidrodzhennya ohoplyuvalo centr mista ta teritoriyu Klodzkoyi forteci Programa bula spryamovana na pokrashennya turistichnoyi privablivosti stvorennya potoku turistiv u vidrodzhenu zonu i nadannya impulsu dlya ekonomichnogo vidrodzhennya mista Nevdovzi bulo pobudovano torgovij centr Klodzka fortecya U 2010 roci pochalosya budivnictvo kritogo basejnu U travni 2018 roku bula vidkrita pivdenno shidna ob yizna doroga DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 13531 2412 9499 1620 Zhinki 15219 2276 8790 4153 Razom 28750 4688 18289 5773NarodilisyaArnosht Pardubice pershij arhiyepiskop Prazkij PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klodzko GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Brygier Waldemar 2010 Ziemia Klodzka Przewodnik pol Oficyna Wydawnicza Rewasz s 15 18 ISBN 978 8 3891 8895 3 Program Ochrony Srodowiska dla Gminy Miejskiej Klodzko na lata 2022 2025 z perspektywa do roku 2029 PDF Zaklad Analiz Srodowiskowych Eko precyzja pol 2022 Arhiv originalu PDF za 19 chervnya 2023 Procitovano 19 chervnya 2023 Klodzko Polska Portal Informacyjny pol 16 bereznya 2012 Arhiv originalu za 2 serpnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2023 Migon Piotr red 2010 Wyjatkowe zdarzenia przyrodnicze na Dolnym Slasku i ich skutki PDF Instytut Geografii i Rozwoju Regionalnego Uniwersytetu Wroclawskiego pol Arhiv originalu PDF za 22 bereznya 2022 Procitovano 19 chervnya 2023 Bartkiewicz K Dzieje ziemi klodzkiej w wiekach srednich Wroclaw Ossolineum 1977 pol Marcinek K Prorok W Ziemia Klodzka Informator turystyczny Fundacja Rozwoju Miasta Klodzka i Ziemi Klodzkiej 1993 pol Historia w datach pod red M Czaplinskiego i J Maronia Warszawa 1997 s 145 pol A Herzig Ruchniewicz M Dzieje Ziemi Klodzkiej Hamburg Wroclaw DOBU Verlag Atut 2006 pol Galas A Galas A Dzieje Slaska w datach Wroclaw 2001 pol Broniewski W Klodzko Slask w zabytkach sztuki Wroclaw Ossolineum 1970 pol Historia Slaska pod red M Czaplinskiego Wroclaw 2002 s 231 pol Gladkiewicz R red Klodzko Dzieje miasta Klodzko Muzeum Ziemi Klodzkiej 1998 pol Slownik geografii turystycznej Sudetow op cit s 202 pol Gladkiewicz R red Klodzko Dzieje miasta Klodzko Muzeum Ziemi Klodzkiej 1998 s 113 115 pol Rada Ochrony Pomnikow Walki i Meczenstwa Przewodnik po upamietnionych miejscach walk i meczenstwa lata wojny 1939 1945 Sport i Turystyka 1988 ISBN 83 217 2709 3 s 774 pol Edmund Jan Osmanczyk Encyklopedia ONZ i stosunkow miedzynarodowych Warszawa Wiedza Powszechna 1982 s 438 ISBN 83 214 0092 2 pol Slownik geografii turystycznej Sudetow op cit s 205 206 pol Rocznica wielkiej wody Arhivovano 19 lipnya 2018 u Wayback Machine pol Agnieszka Walega Lukasz Urbanek 2013 Projekty rewitalizacji w miastach Dolnego Slaska wspierane z Regionalnego Programu Operacyjnego na lata 2007 2013 PDF pol Arhiv originalu PDF za 18 bereznya 2020 Procitovano 21 chervnya 2023 Magdalena Januszek Obwodnica Klodzka otwarta dla kierowcow 2018 05 29 Arhivovano 19 lipnya 2018 u Wayback Machine pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaZenon Klemensiewicz Gramatyka historyczna jezyka polskiego Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1981 ISBN 83 01 00995 0 Stein Erwin 1927 Die Grafschaft Glatz nim Grieben Verlag A Goldschmidt s 29 54 Franz Albert Die Glatzer Heimatgeschichte ihre Bedeutung und ihre Aufgaben Arhivovano 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Glatz Klodzko Mittelwalde Miedzylesie 1920 Franz Albert Die Herrschaft Hummel bis zum Jahre 1477 Arhivovano 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Glatz 1932 Franz Albert Die Topographie des Glatzer Schlosses Arhivovano 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Glatz 1927 Aloys Bach Urkundliche Kirchen Geschichte der Grafschaft Glaz Breslau 1841 Dehio Handbuch der Kunstdenkmaler in Polen Schlesien Munchen Berlin 2005 ISBN 3 422 03109 X s 452 460 P Guttler Das Glatzer Land Dusseldorf 1995 s 36 37 J Kogler Die Chroniken der Grafschaft Glatz nowe wyd Dieter Pohl t 2 Dr Dieter Pohl Verlag Modautal 1992 Willy Scheuer Verzeichnis der Heimatbucherei und Heimaturkundei im Rathaus und ehem Proviantamtsgebaude zu Glatz Arhivovano 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Glatz 1930 H Weczerka Handbuch der historischen Statten Schlesien Stuttgart 1977 s 116 123 Kladzko Kladsko Klodzko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 172 pol Kladzko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 88 pol PosilannyaDawne Klodzko Panoramiczne zdjecia lotnicze miasta Arhivovano 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi