Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ківсяки Ківсяк sp Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda

Julida

Julida
Ківсяки
image
Ківсяк sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Багатоніжки (Myriapoda)
Клас: Двопарноногі (Diplopoda)
Підклас: Chilognatha
Інфраклас: Helminthomorpha
Надряд:
Ряд: Julida
Brandt, 1833
надродини

Koch, 1847

Cook, 1895

Посилання
image Вікісховище: Category:Julida
image EOL: 6453
image ITIS: 154418
image NCBI: 41448
Fossilworks: 281808

Ківсяки (Julida) — ряд двопарноногих багатоніжок. Одні з найкраще вивчених двопарноногих. Ґрунтові видовжені тварини, поширені у вологих місцях. Переважно голарктичні тварини, хоча деякі види відомі з Індо-Малайської та Неотропічної області. Ряд налічує близько 750–800 видів.

Ківсяками також часто помилково називають представників двох близьких рядів двопарноногих багатоніжок з надряду [en]: [en] та [en], які містять гігантських тропічних багатоніжок розміром до 30 сантиметрів, популярних серед любителів тераріумістики. Ці багатоніжки вирізняються деталями сегментації та еволюційним походженням, а також поширені майже винятково у тропічному поясі Землі.

Будова тіла

Тіло довге, циліндричне, складається з великої кількості (понад 30) тулубних сегментів. Розміри від 1 до 12 см. Обидві пари ніг на 7-му сегменті тіла самців перетворені на копулятивний орган ([en]), у багатьох видів змінена й передня пара ніг дорослого самця.

Спосіб життя

Рухаються повільно, ноги переставляють по черзі спереду назад, від чого складається враження хвилеподібності рухів ніг.

Ведуть прихований спосіб життя у вологому субстраті: листковому опаді, під корою дерев, у ґрунті. Деякі види отруйні, виділяють ціанідну кислоту, інші людина навіть використовує в їжу в тропічних регіонах.

З яйця виходить личинка, що має меншу кількість сегментів тіла, ніж доросла особина. Далі під час линяння вона нарощує довжину тіла.

Біогеографія

Ківсяки поширені у північній півкулі у трьох основних регіонах:

Найбільш північний вид трапляється біля північного полярного кола в Ісландії, де є єдиним ківсяком, живе північніше за коло у Скандинавії та Росії, де його було знайдено на півдні півовстрова Ямал. Найвище знайдено ківсяка в Непалі — на висоті 4800 м над рівнем моря.

Окрема диз'юнктивна зона поширення ківсяків розташована в східному Непалі. Суперечливі дані вказують на наявність ківсяків на островах Оґасавара в Океанії.

Деякі види було випадково завезено в Австралію, Південну Африку, Гавайські острови.

Різноманіття

Поділяються на 5 надродин та декілька родин:

Іноді виділяють ще одну родину:

    Еволюція і походження

    Двопарноногі походять від спільного предка, що вийшов на сушу в середині кембрійського періоду (не менше 525 мільйонів років тому) на території субконтиненту Авалонія. Гілка, що містить ківсяків, [en] та групу [en], відокремилася від загального стовбуру в ранньому ордовику (близько 500-480 мільйонів років тому). Відокремлення ківсяків як окремої групи сталося у ранньому силурі (442-440 мільйонів років тому), після відділення Авалонії від Гондвани. Ківсяки поширювалися на вільні території тодішнього суперконтиненту Лавразія. У часи пізнього крейдяного періоду (94-66 мільйонів років тому), коли континенти почали набувати сучасного вигляду, відбулося відокремлення європейських ківсяків від північноамериканських та північноафриканських. Американські ківсяки також розділилися на групи східноамериканських та західноамериканських.

    Викопні відбитки ківсяків з еоцену та міоцену (більше 50 мільйонів років тому) належать до сучасної родини Parajulidae. У балтійському бурштині знайдено залишки олігоценових ківсяків віком більше 30 мільйонів років, яких віднесено до сучасних родин Nemasomatidae та Julidae.

    Примітки

    1. (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 25 жовтня 2013.
    2. Shelley, Rowland M.; Golavatch, Sergei I. (18.03.2011). . Insecta Mundi. Paper 677. ISSN 1942-1354. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.(англ.)
    3. William Shear. (PDF). У Z.-Q. Zhang (ред.). Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Т. 159—164. с. 3148. Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2015. {{}}: Проігноровано |journal= ()
    4. (PDF). Milli-PEET Identification Tables. The Field Museum, Chicago. Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 25 жовтня 2013.

    Джерела

    • Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), (PDF), К.: Либідь, с. 320, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013, процитовано 8 серпня 2013
    • Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 115. — 463 с.
    • Shelley, Rowland M.; Golavatch, Sergei I. (18.03.2011). . Insecta Mundi. Paper 677. ISSN 1942-1354. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.(англ.)
    image Це незавершена стаття про багатоніжок.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Kivsyaki Kivsyak sp Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Bagatonizhki Myriapoda Klas Dvoparnonogi Diplopoda Pidklas Chilognatha Infraklas Helminthomorpha Nadryad Ryad Julida Brandt 1833 nadrodini Koch 1847 Cook 1895 Posilannya Vikishovishe Category Julida EOL 6453 ITIS 154418 NCBI 41448 Fossilworks 281808 Kivsyaki Julida ryad dvoparnonogih bagatonizhok Odni z najkrashe vivchenih dvoparnonogih Gruntovi vidovzheni tvarini poshireni u vologih miscyah Perevazhno golarktichni tvarini hocha deyaki vidi vidomi z Indo Malajskoyi ta Neotropichnoyi oblasti Ryad nalichuye blizko 750 800 vidiv Kivsyakami takozh chasto pomilkovo nazivayut predstavnikiv dvoh blizkih ryadiv dvoparnonogih bagatonizhok z nadryadu en en ta en yaki mistyat gigantskih tropichnih bagatonizhok rozmirom do 30 santimetriv populyarnih sered lyubiteliv terariumistiki Ci bagatonizhki viriznyayutsya detalyami segmentaciyi ta evolyucijnim pohodzhennyam a takozh poshireni majzhe vinyatkovo u tropichnomu poyasi Zemli Budova tilaTilo dovge cilindrichne skladayetsya z velikoyi kilkosti ponad 30 tulubnih segmentiv Rozmiri vid 1 do 12 sm Obidvi pari nig na 7 mu segmenti tila samciv peretvoreni na kopulyativnij organ en u bagatoh vidiv zminena j perednya para nig doroslogo samcya Sposib zhittyaRuhayutsya povilno nogi perestavlyayut po cherzi speredu nazad vid chogo skladayetsya vrazhennya hvilepodibnosti ruhiv nig Vedut prihovanij sposib zhittya u vologomu substrati listkovomu opadi pid koroyu derev u grunti Deyaki vidi otrujni vidilyayut cianidnu kislotu inshi lyudina navit vikoristovuye v yizhu v tropichnih regionah Z yajcya vihodit lichinka sho maye menshu kilkist segmentiv tila nizh dorosla osobina Dali pid chas linyannya vona naroshuye dovzhinu tila BiogeografiyaKivsyaki poshireni u pivnichnij pivkuli u troh osnovnih regionah Pivnichna Amerika vid Alyaski ta Kanadi do Meksiki i pivnochi Centralnoyi Ameriki Yevropa Blizkij Shid Serednya Aziya Pivnichna Afrika ostrovi Atlantiki centralno pivnichna Aziya Shidna Aziya Pivdenno Shidna Aziya Najbilsh pivnichnij vid traplyayetsya bilya pivnichnogo polyarnogo kola v Islandiyi de ye yedinim kivsyakom zhive pivnichnishe za kolo u Skandinaviyi ta Rosiyi de jogo bulo znajdeno na pivdni pivovstrova Yamal Najvishe znajdeno kivsyaka v Nepali na visoti 4800 m nad rivnem morya Okrema diz yunktivna zona poshirennya kivsyakiv roztashovana v shidnomu Nepali Superechlivi dani vkazuyut na nayavnist kivsyakiv na ostrovah Ogasavara v Okeaniyi Deyaki vidi bulo vipadkovo zavezeno v Avstraliyu Pivdennu Afriku Gavajski ostrovi RiznomanittyaPodilyayutsya na 5 nadrodin ta dekilka rodin Blaniulidae tonki kivsyaki 19 rodiv 46 vidiv Yevropa Blizkij Shid do Iranu shid SShA Galliobatidae yedinij vid z pivdennoyi Franciyi 2 rodi 4 vidi Yaponiya shid SShA Virdzhiniya Tenessi Pivnichna Karolina 2 rodi 2 vidi shid SShA Julidae spravzhni kivsyaki 88 rodiv 500 600 vidiv Palearktika Rhopaloiulidae yedinij vid z centralnoyi Italiyi Trichoblaniulidae yedinij rid z 4 vidami pivden Franciyi pivnichno shidna Ispaniya pivdenno zahidna Italiya Sardiniya Trichonemasomatidae yedinij vid vidomij z Greciyi Chelojulidae yedinij vid zi shtatu Ajdaho 7 rodiv 22 vidi Pivnichna i Centralna Aziya vid Turechchini do Kurilskih ostroviv SShA i Kanada Pseudonemasomatidae yedinij vid vidomij z Yaponiyi Telsonemasomatidae yedinij vid vidomij z Oregonu SShA Aprosphylosomatidae yedinij vid vidomij za yedinoyu znahidkoyu samcya u pecheri v Oregoni 2 rodi 16 vidiv SShA vid Montani do Kaliforniyi 8 rodiv 23 vidi Pivnichna Amerika vid Alyaski do Gvatemali Dalekij Shid Rosiyi Yaponiya 27 rodiv 115 vidiv Dalekij Shid Rosiyi Shidna Aziya Inodi vidilyayut she odnu rodinu Evolyuciya i pohodzhennyaDvoparnonogi pohodyat vid spilnogo predka sho vijshov na sushu v seredini kembrijskogo periodu ne menshe 525 miljoniv rokiv tomu na teritoriyi subkontinentu Avaloniya Gilka sho mistit kivsyakiv en ta grupu en vidokremilasya vid zagalnogo stovburu v rannomu ordoviku blizko 500 480 miljoniv rokiv tomu Vidokremlennya kivsyakiv yak okremoyi grupi stalosya u rannomu siluri 442 440 miljoniv rokiv tomu pislya viddilennya Avaloniyi vid Gondvani Kivsyaki poshiryuvalisya na vilni teritoriyi todishnogo superkontinentu Lavraziya U chasi piznogo krejdyanogo periodu 94 66 miljoniv rokiv tomu koli kontinenti pochali nabuvati suchasnogo viglyadu vidbulosya vidokremlennya yevropejskih kivsyakiv vid pivnichnoamerikanskih ta pivnichnoafrikanskih Amerikanski kivsyaki takozh rozdililisya na grupi shidnoamerikanskih ta zahidnoamerikanskih Vikopni vidbitki kivsyakiv z eocenu ta miocenu bilshe 50 miljoniv rokiv tomu nalezhat do suchasnoyi rodini Parajulidae U baltijskomu burshtini znajdeno zalishki oligocenovih kivsyakiv vikom bilshe 30 miljoniv rokiv yakih vidneseno do suchasnih rodin Nemasomatidae ta Julidae Primitki PDF Milli PEET Identification Tables The Field Museum Chicago Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2013 Shelley Rowland M Golavatch Sergei I 18 03 2011 Insecta Mundi Paper 677 ISSN 1942 1354 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 angl William Shear PDF U Z Q Zhang red Animal biodiversity an outline of higher level classification and survey of taxonomic richness T 159 164 s 3148 Arhiv originalu PDF za 25 lipnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano journal dovidka PDF Milli PEET Identification Tables The Field Museum Chicago Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2020 Procitovano 25 zhovtnya 2013 DzherelaSherbak G J Carichkova D B Verves Yu G 1996 PDF K Libid s 320 ISBN 5 325 00663 0 arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 procitovano 8 serpnya 2013 Zhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod red M S Gilyarova F N Pravdina gl red V E Sokolov 2 e izd M Prosveshenie 1984 S 115 463 s Shelley Rowland M Golavatch Sergei I 18 03 2011 Insecta Mundi Paper 677 ISSN 1942 1354 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 angl Ce nezavershena stattya pro bagatonizhok Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ