Справжні ківсяки Ківсяк Ommatoiulus sabulosus Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia

Справжні ківсяки

Ківсяк

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:	Багатоніжки (Myriapoda)
Клас:	Двопарноногі (Diplopoda)
Інфраклас:	Helminthomorpha
Ряд:	Ківсяки (Julida)
Надродина:
Родина:	Справжні ківсяки (Julidae) Leach, 1814

Посилання

Вікісховище:	Category: Julidae
EOL:	6458
ITIS:	189358
NCBI:	41449
Fossilworks:	271229

Справжні ківсяки (Julidae) — родина ряду ківсяки, широко представлена в західній Палеарктиці, зокрема в Україні. Налічує близько 600 видів.

Опис

Тіло відносно товсте, не дуже довге, приблизно в 10 разів довше за свою товщину. Ківсяки родини мають розвинені очі.

Спосіб життя

Представники родини зустрічаються в опалому листі, напіврозкладених рослинних залишках. Деякі види ґрунтові або мешкають під корою мертвої деревини (пні, трухляві стовбури). Значна кількість видів здатні жити на культивованих ґрунтах, в агроценозах, у містах тощо.

Різноманіття і поширення

Родина поділяється на 88 родів. Близько 600 видів зустрічаються в основному в західній Палеарктиці: Європі (найбільш багатий на види регіон — 60 родів, більше 500 видів), Північній Африці, Північній Америці. Декілька видів відомі з Далекого Сходу і Субсахарської Африки. Систематика триб та підродин на початок 2010-х років перебуває у стані перегляду..

Європейський вид , що поширений і в Україні, може суттєво пошкоджувати овочеві культури на городах і в теплицях. Цей шкідник іноді зустрічається у кількості понад 1500 екземплярів на 1 м².

Викопні види

У балтійському бурштині знайдено залишки олігоценового виду Julus laevigatus, який належить до родини справжніх ківсяків, віком більше 30 мільйонів років. Також декілька викопних видів родини відомі з четвертинних відкладів у Європі та США.

Примітки

Julidae Leach, 1814. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 20 червня 2012. (англ.)
William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844 (PDF). У Z.-Q. Zhang (ред.). Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Т. 159—164. с. 3148. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2015. {{}}: Проігноровано |journal= ()
Henrik Enghoff, Gitte Petersen & Ole Seberg (2011). Phylogenetic relationships in the millipede family Julidae (PDF). . 27: 606—616. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00360.x. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
Penney, David; Green, David I.; Marusik, Yuri M. (2011), Fossils in Amber: Remarkable Snapshots of Prehistoric Forest Life, Siri Scientific Press, с. 22-23, ISBN {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(англ.)

Джерела

Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996), Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2 (PDF), К.: Либідь, с. 320, ISBN , архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013, процитовано 10 серпня 2013

Це незавершена стаття про безхребетних.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про багатоніжок.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Julidae Leach, 1814. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). Процитовано 20 червня 2012. (англ.)

[2] William Shear. Class Diplopoda de Blainville in Gervais, 1844 (PDF). У Z.-Q. Zhang (ред.). Animal biodiversity: an outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness. Т. 159—164. с. 3148. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2015. {{}}: Проігноровано |journal= ()

[3] Henrik Enghoff, Gitte Petersen & Ole Seberg (2011). Phylogenetic relationships in the millipede family Julidae (PDF). . 27: 606—616. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00360.x. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.

[4] Penney, David; Green, David I.; Marusik, Yuri M. (2011), Fossils in Amber: Remarkable Snapshots of Prehistoric Forest Life, Siri Scientific Press, с. 22-23, ISBN {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(англ.)