Isotemnus вимерлий рід ноугулятних що належить до родини Isotemnidae Він жив з пізнього палеоцену до середнього еоцену А

Isotemnus — вимерлий рід ноугулятних, що належить до родини Isotemnidae. Він жив з пізнього палеоцену до середнього еоцену Аргентини.

Isotemnus Період існування: пізній палеоцен — середній еоцен ~60–45 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N

Зуби Isotemnus ctalego
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	†Notoungulata
Родина:	†Isotemnidae
Рід:	†Isotemnus Ameghino 1897
Типовий вид
Isotemnus primitivus Ameghino, 1897
Види
I. ctalego Simpson 1935 I. haugi Roth 1901 I. latidens Ameghino 1901 I. primitivus Ameghino 1897
Синоніми
Amphitemnus Ameghino 1904 Dimerostephanos Ameghino 1902 Eochalicotherium Ameghino 1901 Leifunia Roth 1901 Prostylops Ameghino 1897

Опис

Цей рід був меншим за Thomashuxleya та Periphragnis і не перевищував 50 кілограмів ваги. Його статура була порівнянна з сучасним пекарі, з відносно масивним тілом і сильними й міцними ногами. Порівняно з іншими еоценовими нотоунгулятами, такими як базальні Notohippidae і Notostylopidae, Isotemnus мав плечову кістку, дистальна частина якої мала високий медіальний трохлеарний гребінь, тоді як двоголова радіальна горбистість майже не існувала. Декілька відмінних анатомічних характеристик ніг Isotemnus можуть бути наслідком його меншого розміру; Periphragnis і Thomashuxleya, хоч і дуже схожі, мали різні характеристики.

Класифікація

Isotemnus — однойменний рід родини Isotemnidae, можливо, парафілетичної групи нотоунгулятів, що включає найбільш базальні форми токсодонтів. Isotemnus був одним із найбільш архаїчних і базальних серед членів родини. Типовим видом є Isotemnus primitivus, вперше описаний у 1897 році Флорентіно Амегіно на основі викопних останків, знайдених на територіях раннього еоцену аргентинської Патагонії. Інші види пізніше були віднесені до роду, такі як I. ctalego (ранній еоцен), I. haugi (ранній еоцен, спочатку описаний як Leifunia haugi), I. latidens (середній еоцен). Фрагментарні останки, приписувані Isotemnus, були виявлені в утвореннях пізнього палеоцену в Аргентині.

Примітки

Література

F. Ameghino. 1897. Mammiféres crétacés de l’Argentine (Deuxième contribution à la connaissance de la fauna mammalogique de couches à Pyrotherium) [Cretaceous mammals of Argentina (second contribution to the knowledge of the mammalian fauna of the Pyrotherium Beds)]. Boletin Instituto Geografico Argentino 18(4–9):406–521
F. Ameghino. 1901. Notices préliminaires sur des ongulés nouveaux des terrains crétacés de Patagonie [Preliminary notes on new ungulates from the Cretaceous terrains of Patagonia]. Boletin de la Academia Nacional de Ciencias de Córdoba 16:349–429
F. Ameghino. 1902. Notices préliminaires sur des mammifères nouveaux des terrains Crétacé de Patagonie {preliminary notes on new mammals from the Cretaceous terrains of Patagonia]. Boletin de la Academia Nacional de Ciencias de Córdoba 17:5–70
G. G. Simpson. 1935a. Occurrence and relationships of the Rio Chico fauna of Patagonia. American Museum Novitates 818:1–21
G. G. Simpson. 1935b. Descriptions of the oldest known South American mammals, from the Rio Chico Formation. American Museum Novitates 793:1–25
G. G. Simpson. 1967. The beginning of the age of mammals in South America. Part II. Bulletin of the American Museum of Natural History 137:1–260
Vucetich, M. G., & Bond, M. (1982). Los primeros Isotemnidae (Mammalia, Notoungulata) registrados en la Formación Lumbrera (Grupo Salta), del noroeste argentino. Ameghiniana, 19(1–2), 7–18.
M. O. Woodburne, F. J. Goin, M. S. Raigemborn, M. Heizler, J. N. Gelfo and E. V. Oliveira. 2014. Revised timing of the South American early Paleogene land mammal ages. Journal of South American Earth Sciences 54:109–119
Malena Lorente 2020. "The Limb Anatomy of Isotemnus, One of the Most Basal Toxodontid Notoungulates (Mammalia, Paso Del Sapo Fauna)," Ameghiniana, 57(2), 80–89.