Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Indopithecus giganteus (дослівно «індійська мавпа») — це вимерлий вид великих мавп, який мешкав у пізньому міоцені на пагорбах Сівалік на півночі Індії. Хоча їх часто відносять до більш відомого роду Gigantopithecus, останні автори вважають, що це окремий рід сам по собі.
| Indopithecus | |
|---|---|
 | |
| Щелепа Indopithecus — Каталонський палеонтологічний інститут Мікеля Крузафонта в Сабадель, Каталонія | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Haplorhini |
| Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
| Родина: | Гомініди (Hominidae) |
| Рід: | †Indopithecus von Koenigswald, 1950 |
| Вид: | †I. giganteus |
| Біноміальна назва | |
| †Indopithecus giganteus (Pilgrim, 1915) | |
Індопітек відомий лише з зубів і щелепних кісток, знайдених у пізньому міоцені на пагорбах Сівалік, Індія. Судячи зі знахідок скам'янілостей, це була велика наземна травоїдна тварина, яка харчувалася переважно бамбуком і листям. Попри видову назву, він був приблизно вдвічі менший від свого китайського родича Gigantopithecus blacki.
Indopithecus giganteus спочатку був названий як вид європейської мавпи Dryopithecus, D. giganteus, Гаєм Еллкоком Пілігримом у 1915 році на основі великого нижнього третього моляра, голотипу GSI-D175. Однак Джордж Едвард Льюїс у 1937 році вирішив, що таксон Пілігрима не є спорідненим з дріопітеком, і натомість відніс корінний зуб до мавпи-однолітка Sivapithecus indicus. Густав Генріх Ральф фон Кенігсвальд у 1950 році визнав D. giganteus відмінним від Dryopithecus і Sivapithecus і виділив для нього новий рід Indopithecus («мавпа з Індії»). Szalay і Delson (1979) знайшли подібність матеріалу Indopithecus до Gigantopithecus і синонімізували два роди, розглядаючи I. giganteus як віднесений вид, G. giganteus. Однак нещодавні автори, зокрема Девід Кемерон (2001, 2003), Пікфорд (2010), Патнайк (2014), Бегун (2015) і Велкер та ін. (2019), стверджували, що Indopithecus слід розглядати як родово відмінний.
Примітки
- Pilgrim, G. E. (1915). New Siwalik Primates and their bearing on the question of the evolution of man and the Anthropoidea. Records of the Geological Survey of India. 45: 1—74.
- Lewis, G. E. (1937). Taxonomic syllabus of Siwalik fossil anthropoids. Am. J. Sci. 34 (200): 139—147. Bibcode:1937AmJS...34..139L. doi:10.2475/ajs.s5-34.200.139.
- Koenigswald, G. Von (1950). Bemerkungen zu Dryopithecus giganteus Pilgrim. Eclogae Geologicae Helvetiae. 42: 515—519.
- Szalay, F. S. & Delson, E. (1979). Evolutionary history of the primates. Academic Press, New York. ISBN .
- Cameron, D. (2001). The taxonomic status of the Siwalik late Miocene hominid Indopithecus (= Gigantopithecus). Himalayan Geology. 22: 29—34.
- Cameron, D. (2003). A functional and phylogenetic interpretation of the late Miocene Siwalik hominid Indopithecus and the Chinese Pleistocene hominid Gigantopithecus. Himalayan Geology. 24: 19—28.
- Martin Pickford (2010). Additions to the Dehm collection of Siwalik hominoids, Pakistan: descriptions and interpretations (PDF). Zitteliana. Munich: 111—125. (PDF) оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2019.
- Patnaik, R., Cerling, T., Uno, K., & Fleagle, J. (2014). Diet and habitat of Siwalik primates Indopithecus, Sivaladapis and Theropithecus. Annales Zoologici Fennici. 51 (1/2): 123—142. doi:10.5735/086.051.0214. JSTOR 23737197. S2CID 84696321.
- David R. Begun (2015). The Real Planet of the Apes: A New Story of Human Origins. Princeton University Press. ISBN .
- Welker, F.; Ramos-Madrigal, J.; Kuhlwilm, M. та ін. (2019). Enamel proteome shows that Gigantopithecus was an early diverging pongine. Nature. 576 (7786): 262—265. Bibcode:2019Natur.576..262W. doi:10.1038/s41586-019-1728-8. PMC 6908745. PMID 31723270.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indopithecus giganteus doslivno indijska mavpa ce vimerlij vid velikih mavp yakij meshkav u piznomu mioceni na pagorbah Sivalik na pivnochi Indiyi Hocha yih chasto vidnosyat do bilsh vidomogo rodu Gigantopithecus ostanni avtori vvazhayut sho ce okremij rid sam po sobi Indopithecus Period isnuvannya 23 03 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Shelepa Indopithecus Katalonskij paleontologichnij institut Mikelya Kruzafonta v Sabadel Kataloniya Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Haplorhini Infraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Gominidi Hominidae Rid Indopithecus von Koenigswald 1950 Vid I giganteus Binomialna nazva Indopithecus giganteus Pilgrim 1915 Indopitek vidomij lishe z zubiv i shelepnih kistok znajdenih u piznomu mioceni na pagorbah Sivalik Indiya Sudyachi zi znahidok skam yanilostej ce bula velika nazemna travoyidna tvarina yaka harchuvalasya perevazhno bambukom i listyam Popri vidovu nazvu vin buv priblizno vdvichi menshij vid svogo kitajskogo rodicha Gigantopithecus blacki Indopithecus giganteus spochatku buv nazvanij yak vid yevropejskoyi mavpi Dryopithecus D giganteus Gayem Ellkokom Piligrimom u 1915 roci na osnovi velikogo nizhnogo tretogo molyara golotipu GSI D175 Odnak Dzhordzh Edvard Lyuyis u 1937 roci virishiv sho takson Piligrima ne ye sporidnenim z driopitekom i natomist vidnis korinnij zub do mavpi odnolitka Sivapithecus indicus Gustav Genrih Ralf fon Kenigsvald u 1950 roci viznav D giganteus vidminnim vid Dryopithecus i Sivapithecus i vidiliv dlya nogo novij rid Indopithecus mavpa z Indiyi Szalay i Delson 1979 znajshli podibnist materialu Indopithecus do Gigantopithecus i sinonimizuvali dva rodi rozglyadayuchi I giganteus yak vidnesenij vid G giganteus Odnak neshodavni avtori zokrema Devid Kemeron 2001 2003 Pikford 2010 Patnajk 2014 Begun 2015 i Velker ta in 2019 stverdzhuvali sho Indopithecus slid rozglyadati yak rodovo vidminnij PrimitkiPilgrim G E 1915 New Siwalik Primates and their bearing on the question of the evolution of man and the Anthropoidea Records of the Geological Survey of India 45 1 74 Lewis G E 1937 Taxonomic syllabus of Siwalik fossil anthropoids Am J Sci 34 200 139 147 Bibcode 1937AmJS 34 139L doi 10 2475 ajs s5 34 200 139 Koenigswald G Von 1950 Bemerkungen zu Dryopithecus giganteus Pilgrim Eclogae Geologicae Helvetiae 42 515 519 Szalay F S amp Delson E 1979 Evolutionary history of the primates Academic Press New York ISBN 9781483289250 Cameron D 2001 The taxonomic status of the Siwalik late Miocene hominid Indopithecus Gigantopithecus Himalayan Geology 22 29 34 Cameron D 2003 A functional and phylogenetic interpretation of the late Miocene Siwalik hominid Indopithecus and the Chinese Pleistocene hominid Gigantopithecus Himalayan Geology 24 19 28 Martin Pickford 2010 Additions to the Dehm collection of Siwalik hominoids Pakistan descriptions and interpretations PDF Zitteliana Munich 111 125 PDF originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2019 Patnaik R Cerling T Uno K amp Fleagle J 2014 Diet and habitat of Siwalik primates Indopithecus Sivaladapis and Theropithecus Annales Zoologici Fennici 51 1 2 123 142 doi 10 5735 086 051 0214 JSTOR 23737197 S2CID 84696321 David R Begun 2015 The Real Planet of the Apes A New Story of Human Origins Princeton University Press ISBN 978 0691182803 Welker F Ramos Madrigal J Kuhlwilm M ta in 2019 Enamel proteome shows that Gigantopithecus was an early diverging pongine Nature 576 7786 262 265 Bibcode 2019Natur 576 262W doi 10 1038 s41586 019 1728 8 PMC 6908745 PMID 31723270