Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Hoodia укр Гудія рід трав янистих рослин підродини ластівневих Asclepiadoideae родини барвінкових HoodiaІлюстраціяБіолог

Hoodia

Hoodia

Hoodia (укр. Гудія) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових.

Hoodia
image
Ілюстрація
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина: Ластівневі (Asclepiadoideae)
Триба:
Рід: Hoodia
ex Decne., 1844
Види

18

image Вікісховище: Hoodia

Назва

image
у природних умовах в Південній Африці
image
на поштовій марці Південно-Західної Африки
image
image
Hoodia ruschii
image
Препарати з гудії
image
image

Рід названий на честь квітникаря Ван Гуда, що жив у 19 столітті і займався сукулентними рослинами.

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічні (стеблові сукуленти), чагарники від 15-30 см до 1 м заввишки, що рясно гілкуються. Кущі деяких екземплярів мають до 50 окремих стебел і важать до 30 кг. Зовнішньо гудії дуже схожі з кактусами. Стебла прямостоячі, багатореберні, до 6 см в діаметрі, з численними сосочками або горбиками (листовими подушками, або підаріями), які закінчуються колючками до 1 см завдовжки, що з часом дерев'яніють. Квітки зазвичай крупні — до 10 см в діаметрі (тільки у Hoodia ruschii — до 2 см в діаметрі), тарілкоподібні або широкодзвоникоподібні. Чашечка 5-члена, малопомітна. Пелюстки цілком зрощені один з одним. Забарвлення квіток варіює від блідого солом'яного до темного винного кольору. В центрі квітки є зовнішня і внутрішня корони. Квітки з'являються у верхній частині стебла по 2-6 штук, рідше одиночні. Без квіток рослини різних видів важко відрізнити одне від одного. Запилюються мухами, для приваблення яких квітки виділяють запах гнилого м'яса. Насіння червоно-коричневі, плоскі, з чубчиком довгих шовковистих волосків на базальній частині — у природі переносяться на віддалені відстані від материнської рослини за допомогою вітру. Ендосперм добре розвинений, маслянистий, ембріон прямий.

В природних умовах гудії живуть не більше 15 років, але при вмілому догляді в культурі їх вік може досягати 25 років.

Поширення

Поширені в найсухіших напівпустельних районах Капської провінції ПАР, Намібії, Ботсвани та Анголи на висоті 500—900 м над рівнем моря.

Гібриди

Гудії утворюють природні гібриди з представниками близьких родів ластівневих: , , , , , або .

Охорона

Три види гудії занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи — Hoodia juttae, Hoodia ruschii, . Статус всіх трьох видів — «Найменший ризик».

Всі види входять до списку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Культивування

Гудії рідкісні в культурі, частіше за все в колекціях зустрічаються () і ().

Потребують світлого місця розташування, захищеного від прямих сонячних променів. Максимально низька вологість повітря; постійний приплив свіжого повітря. Взимку утримують при температурі +12 — +15 °C.

Ґрунт: глинисто-дерновий, з додаванням невеликої кількості піску та вапна.

: з квітня до вересня кожні 10-15 днів; в інший час 1 раз на місяць.

Розмноження

Розмноження: насінням; щепленням на стапеліях або цибулинах церопегій. Живці вкорінюються дуже важко, а найчастіше взагалі не вкорінюються. Схожість насіння після декількох місяців зберігання починає поступово знижуватися. Старе насіння слід замочити на 24 години в кип'яченій воді, охолодженій до 35 °C. Ємність з насінням ставлять у тепле місце (але не на батарею опалення). Бажано хоча б один раз поміняти воду. Субстрат для посіву повинен бути рихлим і вологопроникним. Найкраще використовувати суміш з 2 частин річкового піску, 1 частини суглинку і 1 частини добре просіяного компосту. Субстрат перед посівом добре зволожують, але не перетворюють на болото. Гудії можна сіяти увесь рік, але найкраще, навесні. Насіння розкладають по поверхні посівної суміші, трохи вдавлюють у ґрунт і присипають зверху тонким (не більше 2 мм) шаром просмаженого грубозернистого піску. Сіють рідко, щоб ні насіння, ні майбутні паростки не стикалися один з одним. Плошку з посівами накривають склом або целофаном і ставлять у тепле (не нижче 26 º С) місце без прямих сонячних променів.

Застосування

З давніх часів бушмени племені використовували соковиті гіркуваті стебла щоб заглушити голод і спрагу під час далеких переходів пустелею. При цьому апетит їх зменшувався, а енергія збільшувалася. У 1997 році Південно-Африканська Рада наукових і технологічних досліджень запатентувала виділену з серцевини Hoodia gordonii речовину P57 як дуже ефективний засіб для зниження ваги. Відтоді збір всіх видів гудій і їх насіння в природі вимагає спеціального дозволу. А в багатьох країнах світу (в Африці, на півдні США, в Мексиці, Чилі, Перу, в західному Китаї, на Канарських островах) з'явилися ферми, де вирощують Hoodia gordonii. У Намібії сік гудій використовують також для лікування і .

Види

У роді налічувалося 10-13 видів, але в останні роки до гудій були віднесені колючковостеблеві () і кількість видів зросла до 18. Види, що раніше входили в Trichocaulon мають менші 5-лопатеві квіти.

Види роду Hoodia
  • (N.E.Br.) Plowes
  • Dyer
  • (Hook.) Decne.
  • N.E.Br.
  • (N.E.Br.) Plowes
  • (Masson) Sweet ex Decne.
  • (N.E.Br.) Plowes
  • Hoodia juttae Dinter
  • N.E.Br.
  • Dinter
  • (L.C.Leach) Plowes
  • (N.E.Br.) Plowes
  • N.E.Br.
  • (Schinz) Plowes
  • (L.f.) Plowes
  • Hoodia ruschii Dinter
  • (N.E.Br.) Plowes
  • (Nel) Bruyns

Див. також

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Appendices I, II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over-exploitation (станом на 11 січня 2014) [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • . Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208 с., ил. — (рос.)
  • HOODIA Sweet (1830) ex Decaisne (1844) — ГУДИЯ / Український сайт про кактуси та кактусистів [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • (англ.)
  • Hoodia на сайті «The Succulent Plant Page» [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Hoodia — Hardy Plant of the Desert / GondwanaCollection [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

  • Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — , стор. 72 (рос.)
  • Bruyns, P. V. 1993. A revision of Hoodia and Lavrania (Asclepiadaceae — Stapelieae). Bot. Jahrb. Syst. 115:145-270. (англ.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hoodia ukr Gudiya rid trav yanistih roslin pidrodini lastivnevih Asclepiadoideae rodini barvinkovih HoodiaIlyustraciyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Tirlichecviti Gentianales Rodina Barvinkovi Apocynaceae Pidrodina Lastivnevi Asclepiadoideae Triba Rid Hoodia ex Decne 1844Vidi18Vikishovishe HoodiaNazvau prirodnih umovah v Pivdennij Africina poshtovij marci Pivdenno Zahidnoyi AfrikiHoodia ruschiiPreparati z gudiyi Rid nazvanij na chest kvitnikarya Van Guda sho zhiv u 19 stolitti i zajmavsya sukulentnimi roslinami Zagalna biomorfologichna harakteristikaBagatorichni steblovi sukulenti chagarniki vid 15 30 sm do 1 m zavvishki sho ryasno gilkuyutsya Kushi deyakih ekzemplyariv mayut do 50 okremih stebel i vazhat do 30 kg Zovnishno gudiyi duzhe shozhi z kaktusami Stebla pryamostoyachi bagatoreberni do 6 sm v diametri z chislennimi sosochkami abo gorbikami listovimi podushkami abo pidariyami yaki zakinchuyutsya kolyuchkami do 1 sm zavdovzhki sho z chasom derev yaniyut Kvitki zazvichaj krupni do 10 sm v diametri tilki u Hoodia ruschii do 2 sm v diametri tarilkopodibni abo shirokodzvonikopodibni Chashechka 5 chlena malopomitna Pelyustki cilkom zrosheni odin z odnim Zabarvlennya kvitok variyuye vid blidogo solom yanogo do temnogo vinnogo koloru V centri kvitki ye zovnishnya i vnutrishnya koroni Kvitki z yavlyayutsya u verhnij chastini stebla po 2 6 shtuk ridshe odinochni Bez kvitok roslini riznih vidiv vazhko vidrizniti odne vid odnogo Zapilyuyutsya muhami dlya privablennya yakih kvitki vidilyayut zapah gnilogo m yasa Nasinnya chervono korichnevi ploski z chubchikom dovgih shovkovistih voloskiv na bazalnij chastini u prirodi perenosyatsya na viddaleni vidstani vid materinskoyi roslini za dopomogoyu vitru Endosperm dobre rozvinenij maslyanistij embrion pryamij V prirodnih umovah gudiyi zhivut ne bilshe 15 rokiv ale pri vmilomu doglyadi v kulturi yih vik mozhe dosyagati 25 rokiv PoshirennyaPoshireni v najsuhishih napivpustelnih rajonah Kapskoyi provinciyi PAR Namibiyi Botsvani ta Angoli na visoti 500 900 m nad rivnem morya GibridiGudiyi utvoryuyut prirodni gibridi z predstavnikami blizkih rodiv lastivnevih abo OhoronaTri vidi gudiyi zaneseni do Chervonogo Spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi Hoodia juttae Hoodia ruschii Status vsih troh vidiv Najmenshij rizik Vsi vidi vhodyat do spisku II Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES KultivuvannyaGudiyi ridkisni v kulturi chastishe za vse v kolekciyah zustrichayutsya i Potrebuyut svitlogo miscya roztashuvannya zahishenogo vid pryamih sonyachnih promeniv Maksimalno nizka vologist povitrya postijnij pripliv svizhogo povitrya Vzimku utrimuyut pri temperaturi 12 15 C Grunt glinisto dernovij z dodavannyam nevelikoyi kilkosti pisku ta vapna z kvitnya do veresnya kozhni 10 15 dniv v inshij chas 1 raz na misyac Rozmnozhennya Rozmnozhennya nasinnyam sheplennyam na stapeliyah abo cibulinah ceropegij Zhivci vkorinyuyutsya duzhe vazhko a najchastishe vzagali ne vkorinyuyutsya Shozhist nasinnya pislya dekilkoh misyaciv zberigannya pochinaye postupovo znizhuvatisya Stare nasinnya slid zamochiti na 24 godini v kip yachenij vodi oholodzhenij do 35 C Yemnist z nasinnyam stavlyat u teple misce ale ne na batareyu opalennya Bazhano hocha b odin raz pominyati vodu Substrat dlya posivu povinen buti rihlim i vologoproniknim Najkrashe vikoristovuvati sumish z 2 chastin richkovogo pisku 1 chastini suglinku i 1 chastini dobre prosiyanogo kompostu Substrat pered posivom dobre zvolozhuyut ale ne peretvoryuyut na boloto Gudiyi mozhna siyati uves rik ale najkrashe navesni Nasinnya rozkladayut po poverhni posivnoyi sumishi trohi vdavlyuyut u grunt i prisipayut zverhu tonkim ne bilshe 2 mm sharom prosmazhenogo grubozernistogo pisku Siyut ridko shob ni nasinnya ni majbutni parostki ne stikalisya odin z odnim Ploshku z posivami nakrivayut sklom abo celofanom i stavlyat u teple ne nizhche 26 º S misce bez pryamih sonyachnih promeniv ZastosuvannyaZ davnih chasiv bushmeni plemeni vikoristovuvali sokoviti girkuvati stebla shob zaglushiti golod i spragu pid chas dalekih perehodiv pusteleyu Pri comu apetit yih zmenshuvavsya a energiya zbilshuvalasya U 1997 roci Pivdenno Afrikanska Rada naukovih i tehnologichnih doslidzhen zapatentuvala vidilenu z sercevini Hoodia gordonii rechovinu P57 yak duzhe efektivnij zasib dlya znizhennya vagi Vidtodi zbir vsih vidiv gudij i yih nasinnya v prirodi vimagaye specialnogo dozvolu A v bagatoh krayinah svitu v Africi na pivdni SShA v Meksici Chili Peru v zahidnomu Kitayi na Kanarskih ostrovah z yavilisya fermi de viroshuyut Hoodia gordonii U Namibiyi sik gudij vikoristovuyut takozh dlya likuvannya i VidiU rodi nalichuvalosya 10 13 vidiv ale v ostanni roki do gudij buli vidneseni kolyuchkovosteblevi i kilkist vidiv zrosla do 18 Vidi sho ranishe vhodili v Trichocaulon mayut menshi 5 lopatevi kviti Vidi rodu Hoodia N E Br Plowes Dyer Hook Decne N E Br N E Br Plowes Masson Sweet ex Decne N E Br Plowes Hoodia juttae Dinter N E Br Dinter L C Leach Plowes N E Br Plowes N E Br Schinz Plowes L f Plowes Hoodia ruschii Dinter N E Br Plowes Nel BruynsDiv takozhSpisok rodiv rodini BarvinkoviPrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Appendices I II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over exploitation stanom na 11 sichnya 2014 9 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Dzherela Vse o sukkulentah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2007 208 s il ISBN 978 5 9603 0061 2 ros HOODIA Sweet 1830 ex Decaisne 1844 GUDIYa Ukrayinskij sajt pro kaktusi ta kaktusistiv 11 sichnya 2014 u Wayback Machine ros ros angl Hoodia na sajti The Succulent Plant Page 10 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl Hoodia Hardy Plant of the Desert GondwanaCollection 12 sichnya 2014 u Wayback Machine angl LiteraturaAndreeva N G Sukkulenty i ih sekrety spravochnaya literatura Kiev Sofiya A 2007 96 s ISBN 978 966 8684 35 7 stor 72 ros Bruyns P V 1993 A revision of Hoodia and Lavrania Asclepiadaceae Stapelieae Bot Jahrb Syst 115 145 270 angl Posilannyahttp www theplantlist org browse A Apocynaceae Hoodia 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Hoodia na sajti Desert tropicals 25 listopada 2013 u Wayback Machine angl Hoodia v bazi danih Index to Plant Chromosome Numbers IPCN Missurijskogo botanichnogo sadu 11 sichnya 2014 u Wayback Machine angl http www ville ge ch musinfo bd cjb africa details php langue an amp id 191481 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Svitlini Hoodia na sajti SucculentGuide com 6 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Gudiya uhod i soderzhanie 12 sichnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ