Hitachi Rail Italy Driverless Metro

Hitachi Rail Italy Driverless Metro — клас безпілотних електропотягів та відповідної системи сигналізації. Виробник Hitachi Rail Italy (раніше AnsaldoBreda) і ^[en] (попередня назва Ansaldo STS) в Італії, використовується або буде використовуватися в метро Копенгагена, Університет принцеси Нори бінт Абдель Рахман, метрополітен Брешії, Салонікський метрополітен, лінія 5 і лінія 4 Міланського метро, ​​лінія C Римського метро, ​​система ^[en] і ^[en]. Першою мережею, в якій використовувався цей клас безпілотних електричних мотрис, було Копенгагенське метро, ​​яке було відкрито у 2002 році.

Hitachi Rail Italy Driverless Metro
Виробник	^d
Hitachi Rail Italy Driverless Metro у Вікісховищі

Рухомий склад складається з двох — шести зчленованих вагонів, які працюють на стандартній колії. Кожен вагон має вихідну потужність 210 або 256 кіловат (282 або 343 к.с.), що живиться від третьої рейки 750 В постійного струму (за винятком Риму, де є повітряна лінія постійного струму 1500 В). Мережі повністю автоматизовані, складаються з автоматичного захисту поїздів, автоматичного керування поїздами та автоматичного спостереження за поїздами.

Рухомий склад

Інтер'єр вагона Копенгагенського метро

У рухомому складі використовуються уніфіковані кузови вагонів, зчленовані між собою. Кількість вагонів різна в різних мережах, де вони використовуються. Потяги, що використовуються в мережі університету принцеси Нори бінт Абдул Рахман, мають 2 вагони. В інших мережах потяги мають від трьох до шести вагонів, і мають відповідно довжину 39 — 109 м, ширину 2,65 м, за винятком потягів Римського метро, ​​де ширина — 2,85 м, а вагони Honolulu Skyline мають ширину 3048 мм. Висота вагона 3,4 — 3,85 м. Кожен вагон має з кожного боку двоє дверей, які є 1,3 м завширшки та 1,945 м заввишки. Вагони розроблені Giugiaro Design.

Поїзди з трьох і чотирьох вагонів мають шість трифазних асинхронних двигуни на потяг, причому кожен двигун видає вихідну потужність 105 і 128 кВт (141 і 172 к.с.), даючи кожному потягу вихідну потужність 630 або 764 кВт (845 або 1025 к.с.). У кожному вагоні два двигуни живляться від власного біполярного транзистора з ізольованим затвором. У більшості випадків потяги живляться від третьої рейки нижнього контакту напругою 750 В, хоча в Гонолулу використовується така ж напруга, але третя рейка замість верхнього контакту, тоді як у Римі використовуються дроти повітряної мережі напругою 1500 В. Максимальна швидкість поїздів становить від 80 до 105 км/год, а здатність прискорення та уповільнення становить 1,3 м/с². Потяги повністю сумісні з дверима на платформах, які є на всіх станціях у Брешії, Римі та Мілані, Копенгагені, Гонолулу та Салоніках.

Мережа	Класифікація	Лінія	Дата відкриття	Кіл-сть потягів	Вагони	Довжина		Ширина		Потужність		Швидкість
Брешія	Series 100	—	2013	18	3	39	128	2,65	8,7	630	840	80	50
Копенгаген	A/B 01-34	та	2002	34	3	39	128	2,65	8,7	630	840	90	56
		M3 та	2019	30	3	39	128	2,65	8,7	630	840	90	56
			2023	20	4	78,2	257	3,05	10,0	—	—	105	65
Мілан	Series 4400		2022	47	4	50,9	167	2,65	8,7	630	840	80	50
	Series 5500		2013	21	4	50,5	166	2,65	8,7	630	840	80	50
Рим	Series MC V00	Лінія C	2014	30	6	109,4	359	2,85	9,4	—	—	90	56
			2020	17	4	68,43	224,5	2,65	8,7	1 632	2 189	80	50
			2025	29	2	—	—	—	—	—	—	—	—
Салоніки		—	2023	33	4	51	167	2,65	8,7	764	1 025	90	56

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 16 жовтня 2023.
2. AnsaldoBreda. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 September 2013. Процитовано 4 November 2010.
3. . Arcspace. Архів оригіналу за 30 July 2009. Процитовано 15 November 2009.
4. Haas, Torkil (2002). (PDF). Jernbanen (дан.) (2): 52—53. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2011.
5. (італ.). . Архів оригіналу за 4 серпня 2008. Процитовано 14 November 2009.
6. . Railway Gazette International. 21 червня 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2017. Процитовано 30 червня 2019.
7. New Taipei showcases updated safety features of new Sanying Line trains. Focus Taiwan. . Процитовано 30 August 2023.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hitachi Rail Italy Driverless Metro