† Гіємалора Час існування: 600–544 млн р. т. | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||
| ||||||
Hiemalora stellaris Fedonkin, 1982 | ||||||
Посилання | ||||||
|
Гіємалора — рід організмів едіакарської біоти, можливо, споріднених сучасним актиніям. Мала вигляд мішка діаметром до 3 см зі слабкими радіальними лініями, спочатку інтерпретованими як щупальця, однак виявлені в подальшому листоподібні органи, прикріплені до тіла, привели до припущення, що «тіло» в дійсності є органом прикріплення більшого організма. Це припущення суперечило первісної класифікації гіємалори як медузоподібного кишковопорожнинного і змусило декількох дослідників віднести хіемалору до хондрофор (гідроїдні з родини [en]). Однак дослідження показали, що у цикломедуз, знайдених в тих же відкладеннях, що і гіємалора, щупальця не зберігаються, отже, щось, визнане у гіємалори за щупальця, насправді такими не є.
Гіємалору знайдено у багатьох відкладеннях на різних континентах.
Термінологія
Рід спочатку був названий «Пінегія» (Pinegia Fedonkin, 1980), але два роки опісля був перейменований, оскільки виявлено, що це ім'я вже присвоєно роду пермських комах.
Види
- Hiemalora stellaris Fedonkin, 1982
- Pinegia stellaris Fedonkin, 1980
- Hiemalora pleiomorphus Vodanjuk, 1989
Примітки
- Hofmann H.J. Hiemalora and other ediacaran fossils of Northeastern Newfoundland, and correlation within Avalonia // Geological Society of America Abstracts with Programs. — 2005. — Vol. 37, Issue = 7. — P. 485 [1] [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Seilacher, A., Buatois L.A.; Gabriela Mangano M. Trace fossils in the Ediacaran-Cambrian transition: Behavioral diversification, ecological turnover and environmental shift // Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. — 2005. — Vol. 227, Issue 4. — P. 323—356 PDF (в платному доступі) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Narbonne G.M. New Ediacaran Fossils from the Mackenzie Mountains, Northwestern Canada // Journal of Paleontology. — 1994. — Vol. 68, Issue 3. — P. 411—416 PDF (в платному доступі)].
- Waggoner B. The Ediacaran Biotas in Space and Time // Integrative and Comparative Biology. — 1998. — Vol. 43, Issue 1. — P. 104—113 [2]
- Федонкин М. А. Новые представители докембрийских кишечнополостных на севере Русской платформы // Палеонтол. журн. 1980. № 2. С. 183—192
- Федонкин M.A. Новое название докембрийских кишечнополостных // Палеонтол. журн. — 1982. — Т. 2. — С. 137
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Giyemalora Chas isnuvannya 600 544 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Rid Hiemalora Vid Hiemalora stellaris Binomialna nazva Hiemalora stellaris Fedonkin 1982 Posilannya Vikishovishe Hiemalora Vikividi Hiemalora Fossilworks 4687 Giyemalora rid organizmiv ediakarskoyi bioti mozhlivo sporidnenih suchasnim aktiniyam Mala viglyad mishka diametrom do 3 sm zi slabkimi radialnimi liniyami spochatku interpretovanimi yak shupalcya odnak viyavleni v podalshomu listopodibni organi prikripleni do tila priveli do pripushennya sho tilo v dijsnosti ye organom prikriplennya bilshogo organizma Ce pripushennya superechilo pervisnoyi klasifikaciyi giyemalori yak meduzopodibnogo kishkovoporozhninnogo i zmusilo dekilkoh doslidnikiv vidnesti hiemaloru do hondrofor gidroyidni z rodini en Odnak doslidzhennya pokazali sho u ciklomeduz znajdenih v tih zhe vidkladennyah sho i giyemalora shupalcya ne zberigayutsya otzhe shos viznane u giyemalori za shupalcya naspravdi takimi ne ye Giyemaloru znajdeno u bagatoh vidkladennyah na riznih kontinentah TerminologiyaRid spochatku buv nazvanij Pinegiya Pinegia Fedonkin 1980 ale dva roki opislya buv perejmenovanij oskilki viyavleno sho ce im ya vzhe prisvoyeno rodu permskih komah VidiHiemalora stellaris Fedonkin 1982 Pinegia stellaris Fedonkin 1980 Hiemalora pleiomorphus Vodanjuk 1989PrimitkiHofmann H J Hiemalora and other ediacaran fossils of Northeastern Newfoundland and correlation within Avalonia Geological Society of America Abstracts with Programs 2005 Vol 37 Issue 7 P 485 1 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Seilacher A Buatois L A Gabriela Mangano M Trace fossils in the Ediacaran Cambrian transition Behavioral diversification ecological turnover and environmental shift Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 2005 Vol 227 Issue 4 P 323 356 PDF v platnomu dostupi 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Narbonne G M New Ediacaran Fossils from the Mackenzie Mountains Northwestern Canada Journal of Paleontology 1994 Vol 68 Issue 3 P 411 416 PDF v platnomu dostupi Waggoner B The Ediacaran Biotas in Space and Time Integrative and Comparative Biology 1998 Vol 43 Issue 1 P 104 113 2 Fedonkin M A Novye predstaviteli dokembrijskih kishechnopolostnyh na severe Russkoj platformy Paleontol zhurn 1980 2 S 183 192 Fedonkin M A Novoe nazvanie dokembrijskih kishechnopolostnyh Paleontol zhurn 1982 T 2 S 137Div takozhSpisok ediakarskih rodiv