Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міца́р — (ζ Ursae Majoris, ζ UMa, HD116656) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A2 у сузір'ї Великої Ведмедиці. Видима зоряна величина - 2,23m. Перебуває на відстані 78,2 світлових років (24 парсек) від Сонця. Назва походить від араб. ميزر (мі:зар), що означає пояс чи фартух.
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | Велика Ведмедиця |
| Пряме піднесення | 13г 23х 55,54с |
| Схилення | +54° 55′ 31,3″ |
| Видима величина (V) | 2,23 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A2 V/A2 V/A1 V |
| показник кольору U−B | 0,00 |
| яскравість B | 2,290±0,002 |
| показник кольору B−V | 0,057±0,004 |
| яскравість V | 2,227±0,003 |
| Тип змінності | ? |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,00 |
| індекс m1 | 0,17 |
| індекс c1 | 1,05 |
| індекс Hβ | 2,91 |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 2,220 |
| Мінімальна яскравість | 2,360 |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −9 км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 121,23± 0,48 мас/рік |
| Паралакс (π) | 41,73 ± 0,61 мас |
| Відстань | 78,16 світлових років 23,96 парсек |
| Подробиці | |
| Маса | M☉ |
| Інші позначення | |
79 Великої Ведмедиці, HD 116656, HIP 65378, HR 5054, BD+55 1598, GSC 3850-1385, 28737, FK5 497. | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD116656 |
Спостереження
Під час спостережень у телескоп Міцар виглядає як подвійна зоря, що складається з Міцара A та Міцара B. Міцар B має зоряну величину 4,0m та спектральний клас A7, відстань між Міцаром A та Міцаром B — 380 а.о., період обертання — кілька тисяч років.
Міцар А у свою чергу також є спектрально-подвійною зорею.
Поруч із Міцаром розташована Алькор, зоря 4-ї зоряної величини. Разом їх іноді називають «Кінь та Вершник». Можливість побачити на небосхилі ці зорі окремо одна від одної є традиційним методом перевірки гостроти зору. Існує легенда, що за допомогою такого тесту добирали юнаків до елітних військ єгипетських фараонів[]. У версіях цієї легенди іноді фігурують грецькі лучники чи індіанські мисливці. Щоправда, документально такі факти не підтверджено. Насправді ж, розрізнити ці зорі може навіть людина із пересічною гостротою зору.
Сучасні астрономи вважають, що Алькор та Міцар утворюють спільну зоряну систему.
Пекулярний хімічний склад
Зоряна атмосфера HD116656 має підвищений вміст Силіцію.
Магнітне поле
Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість поздовжньої компоненти поля, оцінена з аналізу ліній металів, становить 89,8±73,2 Гаус.
Див. також
Примітки
- Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 27 травня 2010.
- Историческая двойная звезда оказалась шестикратной [ 25 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) Преревірено 2010-05-27
- Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mica r z Ursae Majoris z UMa HD116656 himichno pekulyarna zorya spektralnogo klasu A2 u suzir yi Velikoyi Vedmedici Vidima zoryana velichina 2 23m Perebuvaye na vidstani 78 2 svitlovih rokiv 24 parsek vid Soncya Nazva pohodit vid arab ميزر mi zar sho oznachaye poyas chi fartuh Micar Dani doslidzhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Velika Vedmedicya Pryame pidnesennya 13g 23h 55 54s Shilennya 54 55 31 3 Vidima velichina V 2 23 Harakteristiki Spektralnij klas A2 V A2 V A1 V pokaznik koloru U B 0 00 yaskravist B 2 290 0 002 pokaznik koloru B V 0 057 0 004 yaskravist V 2 227 0 003 Tip zminnosti Dani fotometriyi Stromgrena kolir b y 0 00 indeks m1 0 17 indeks c1 1 05 indeks Hb 2 91 Dani fotometriyi Gipparkos Maksimalna yaskravist 2 220 Minimalna yaskravist 2 360 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 9 km sek Vlasnij ruh m za pr pidnes 121 23 0 48 mas rik za shilennyam 22 01 0 48 mas rik Paralaks p 41 73 0 61 mas Vidstan 78 16 svitlovih rokiv 23 96 parsek Podrobici Masa M Inshi poznachennya 79 Velikoyi Vedmedici HD 116656 HIP 65378 HR 5054 BD 55 1598 GSC 3850 1385 28737 FK5 497 PosilannyaSIMBADdani dlya HD116656SposterezhennyaPid chas sposterezhen u teleskop Micar viglyadaye yak podvijna zorya sho skladayetsya z Micara A ta Micara B Micar B maye zoryanu velichinu 4 0m ta spektralnij klas A7 vidstan mizh Micarom A ta Micarom B 380 a o period obertannya kilka tisyach rokiv Micar A u svoyu chergu takozh ye spektralno podvijnoyu zoreyu Micar ta Alkor u suzir yi Velikoyi Vedmedici Poruch iz Micarom roztashovana Alkor zorya 4 yi zoryanoyi velichini Razom yih inodi nazivayut Kin ta Vershnik Mozhlivist pobachiti na neboshili ci zori okremo odna vid odnoyi ye tradicijnim metodom perevirki gostroti zoru Isnuye legenda sho za dopomogoyu takogo testu dobirali yunakiv do elitnih vijsk yegipetskih faraoniv dzherelo U versiyah ciyeyi legendi inodi figuruyut grecki luchniki chi indianski mislivci Shopravda dokumentalno taki fakti ne pidtverdzheno Naspravdi zh rozrizniti ci zori mozhe navit lyudina iz peresichnoyu gostrotoyu zoru Suchasni astronomi vvazhayut sho Alkor ta Micar utvoryuyut spilnu zoryanu sistemu Pekulyarnij himichnij skladZoryana atmosfera HD116656 maye pidvishenij vmist Siliciyu Magnitne poleSpektr zori vkazuye na nayavnist magnitnogo polya u yiyi zoryanij atmosferi Napruzhenist pozdovzhnoyi komponenti polya ocinena z analizu linij metaliv stanovit 89 8 73 2 Gaus Div takozhPerelik magnitnih himichno pekulyarnih zir Perelik himichno pekulyarnih zir 12h 14h Ap ta Bp zoriPrimitkiRenson P Manfroid J General catalogue of Ap HgMn and Am stars 2009 A amp A 498 961 ESA 1997 The Hipparcos Catalogue ESA SP 1200 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 27 travnya 2010 Istoricheskaya dvojnaya zvezda okazalas shestikratnoj 25 travnya 2010 u Wayback Machine ros Prerevireno 2010 05 27 Bychkov V D Bychkova L V Madej J 2003 Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields Astron Astrophys 407 631