Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Східна плодожерка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Grapholitha molesta (, 1916) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Схі́дна плодоже́рка (Grapholitha molesta Busck) — поліфаг, пошкоджує : , , особливо плоди і пагони персика, плоди сливи, абрикоса, груші, яблуні, айви, вишні, лавровишні. Підходять як господарі усі плодові та , які ростуть у Європі.
В районах розповсюдження східна плодожерка є найнебезпечнішим економічним шкідником плодових культур і окремими роками може пошкоджувати 44—53 % молодих пагонів, а в період збирання врожаю — 30—100 % плодів персика, айви тощо. Плоди втрачають товарну якість на 50—100 %.
Два-три прив'ялі і пригнічені верхівкові листки свідчать про пошкодження молодих пагонів дерев гусеницями східної плодожерки. гусениця, що відродилася, проникає через верхівку або нижче її всередину молодих пагонів і робить у ньому ходи завдовжки 7—15 см. Верхівка пагона з молодими листками в'яне і засихає. Нижче місця пошкодження з'являються і швидко ростуть кілька бокових пагонів. При сильному та тривалому ураженні дерево стає гіллястим. Як наслідок — у молодих пагонів персиків викривлюються стебла, швидкого розростаються верхівки, утворюються тріщини. Проникаючи у плоди біля плодоніжки, гусениця прогризає хід усередину, утворюючи камери округлої форми, заповнені екскрементами.
На 1.01.2006 року шкідник поширений на території 12 областей (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька), АР Крим та міст Київ і Севастополь, на площі 43 641,14 га. В цілому по Україні у 2005 році площа заселена шкідником зменшилась на 299,5 га у АР Крим, Донецькій та Миколаївській областях.
Дорослі особини локально розповсюджуються, перелітаючи на відстань 250—300 м, з допомогою вітру — на значно більші відстані. Завезення в інші країни відбувається з плодами персиків, груш, айви та іншими фруктами, або з живцями, саджанцями рослин-господарів, можливо з тарою та пакувальним матеріалом.
Боротьба з шкідником
Карантинні заходи
Забороняється ввезення в Україну плодів, саджанців, живців, заселених східною плодожеркою; у випадку виявлення шкідника продукція підлягає знезараженню. Протягом вегетаційного періоду проводяться обстеження багаторічних насаджень плодових культур візуально та з використанням феромонних пасток. Візуальні обстеження проводять: перше — в кінці травня, друге — липень-вересень, в період достигання плодів.
Захист фруктових садів від східної плодожерки здійснюється у поєднанні агротехнічних та хімічних заходів.
Агротехнічні заходи
- знищення рослинних решток (культивація, дискування, оранка);
- перекопування пристовбурових кругів у плодових садах;
- щоденне збирання ;
- вирізування і знищення заселених гусеницями пагонів.
Хімічні заходи
Для системного хімічного обробітку допустимі препарати проти плодожерок в дозах і кратності обробок, що дозволені «Переліком пестицидів…»
Література
- Карантинні організми, обмежено поширені в Україні. — Укрголовдержкарантин, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna plodozherka Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Listovijki Tortricidae Rid Grapholitha Vid Shidna plodozherka Binomialna nazva Grapholitha molesta 1916 Posilannya Vikishovishe Grapholitha molesta Vikividi Grapholitha molesta EOL 362671 NCBI 192188 Shi dna plodozhe rka Grapholitha molesta Busck polifag poshkodzhuye osoblivo plodi i pagoni persika plodi slivi abrikosa grushi yabluni ajvi vishni lavrovishni Pidhodyat yak gospodari usi plodovi ta yaki rostut u Yevropi V rajonah rozpovsyudzhennya shidna plodozherka ye najnebezpechnishim ekonomichnim shkidnikom plodovih kultur i okremimi rokami mozhe poshkodzhuvati 44 53 molodih pagoniv a v period zbirannya vrozhayu 30 100 plodiv persika ajvi tosho Plodi vtrachayut tovarnu yakist na 50 100 Dva tri priv yali i prignicheni verhivkovi listki svidchat pro poshkodzhennya molodih pagoniv derev gusenicyami shidnoyi plodozherki gusenicya sho vidrodilasya pronikaye cherez verhivku abo nizhche yiyi vseredinu molodih pagoniv i robit u nomu hodi zavdovzhki 7 15 sm Verhivka pagona z molodimi listkami v yane i zasihaye Nizhche miscya poshkodzhennya z yavlyayutsya i shvidko rostut kilka bokovih pagoniv Pri silnomu ta trivalomu urazhenni derevo staye gillyastim Yak naslidok u molodih pagoniv persikiv vikrivlyuyutsya stebla shvidkogo rozrostayutsya verhivki utvoryuyutsya trishini Pronikayuchi u plodi bilya plodonizhki gusenicya progrizaye hid useredinu utvoryuyuchi kameri okrugloyi formi zapovneni ekskrementami Na 1 01 2006 roku shkidnik poshirenij na teritoriyi 12 oblastej Vinnicka Dnipropetrovska Donecka Zakarpatska Zaporizka Lvivska Mikolayivska Odeska Ternopilska Hersonska Hmelnicka Chernivecka AR Krim ta mist Kiyiv i Sevastopol na ploshi 43 641 14 ga V cilomu po Ukrayini u 2005 roci plosha zaselena shkidnikom zmenshilas na 299 5 ga u AR Krim Doneckij ta Mikolayivskij oblastyah Dorosli osobini lokalno rozpovsyudzhuyutsya perelitayuchi na vidstan 250 300 m z dopomogoyu vitru na znachno bilshi vidstani Zavezennya v inshi krayini vidbuvayetsya z plodami persikiv grush ajvi ta inshimi fruktami abo z zhivcyami sadzhancyami roslin gospodariv mozhlivo z taroyu ta pakuvalnim materialom Borotba z shkidnikomKarantinni zahodi Zaboronyayetsya vvezennya v Ukrayinu plodiv sadzhanciv zhivciv zaselenih shidnoyu plodozherkoyu u vipadku viyavlennya shkidnika produkciya pidlyagaye znezarazhennyu Protyagom vegetacijnogo periodu provodyatsya obstezhennya bagatorichnih nasadzhen plodovih kultur vizualno ta z vikoristannyam feromonnih pastok Vizualni obstezhennya provodyat pershe v kinci travnya druge lipen veresen v period dostigannya plodiv Zahist fruktovih sadiv vid shidnoyi plodozherki zdijsnyuyetsya u poyednanni agrotehnichnih ta himichnih zahodiv Agrotehnichni zahodi znishennya roslinnih reshtok kultivaciya diskuvannya oranka perekopuvannya pristovburovih krugiv u plodovih sadah shodenne zbirannya virizuvannya i znishennya zaselenih gusenicyami pagoniv Himichni zahodi Dlya sistemnogo himichnogo obrobitku dopustimi preparati proti plodozherok v dozah i kratnosti obrobok sho dozvoleni Perelikom pesticidiv LiteraturaKarantinni organizmi obmezheno poshireni v Ukrayini Ukrgolovderzhkarantin 2006