Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лепешняк великий лепешняк водяний Glyceria maxima багаторічна трав яниста рослина вид роду лепешняк Glyceria родини тонк

Glyceria maxima

Glyceria maxima

Лепешняк великий, лепешняк водяний (Glyceria maxima ()  — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду лепешняк (Glyceria) родини тонконогові (Poaceae), що росте на вологих територіях, часто безпосередньо у водоймах із невеликою течією.

Лепешняк великий
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Лепешняк (Glyceria)
Вид:
Лепешняк великий (G. maxima)
Біноміальна назва
Glyceria maxima
() , 1919
Синоніми

Molinia maxima
Glyceria spectabilis Mert. & W.D.J.Koch
Glyceria aquatica (L.) Wahlb.
Panicularia aquatica (L.) Kuntze
Poa aquatica L.

Назва

Наукова назва походить від грецького glyceros — солодкий, що зумовлено солодким смаком насіння. У молодих рослинах солодкий сік нагромаджується у міжвузлях.

Поширення та екологія

Природний ареал лепешняка охоплює територію Європу і помірних широт Азії, зокрема Західного Сибіру, Кавказу та Туреччини. Згодом рослина поширилась і на території Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії. В Україні поширений у всіх районах Лісостепу.

Вид росте на сирих і заболочених луках, болотах, на берегах водойм та безпосередньо в озерах, ставках, старицях, руслах річок на глибині 20-50, інколи 150 см. Часто утворює зарості.

Ботанічний опис

image
Лепешняк великий в книзі Flora Batava 1822 року

Багаторічна злакова трав'яниста рослина із прямостоячим міцним, грубим стеблом 10-12 мм в діаметрі заввишки 100–150, інколи 200 см. Листки зелені широколінійні, шириною 5-12 мм, шорсткі, із поодинокими шипиками, язичок 3-5 мм довжиною, загострений. У проточних водоймах утворює реофільну, стерильну форму із стрічкоподібними листками до 50 см довжиною.

Корінь має форму повзучого кореневища довжиною до 50 см.

Суцвіття — густа, багатоколоскова волоть 20-40 см завдовжки із зібраними в кільця по 4-10 порівняно товстими, шорсткими, прямостоячими або відхиленими гілочками. Колоски зелені, бурі або фіолетові довжиною до 15 мм, 5-9-квіткові. Нижня квіткова луска 3-3,5 мм довжиною, із сімома сильно виступаючими жилками, вкритими шипиками. Тичинок три; пиляки 1,5-2 мм довжиною, жовті.

Цвіте в червні-липні, дозріває в липні-серпні. Розмножується насіннєво та вегетативно — кореневищами. Анемофіл.

Значення і застосування

Лепешняк — кормовий злак, проте як корм його використовують лише до цвітіння. Пізніше він грубіє і вражується листовою сажкою, яка утворює на листках вузькі чорні смужки. Грибок у свіжому стані отруйний для худоби, тому вживання таких свіжих рослин небезпечне для тварин. В сіні сажка нешкідлива.

Лепешняк використовується для укріплення берегів. Його солома може використовуватися для покриття невеликих будівель.

У харчуванні

Зерно рослини можна використовувати в їжу. Крупа з насіння лепешняку здавна відома як чудовий харчовий продукт — легкий і поживний для виснажених хворобою і голодом людей. Вона добре відома населенню Польщі, Швеції, Угорщини та країн Балтії під промовистою назвою «манна». У Російській імперії вона надходила на місцеві ринки під назвою «польська крупа» чи «пруська манна».

Насіння збирають з легких човнів у другій половині літа. Пучки волоті нагинають і палицями вимолочують насіння на дно човна. Заготовлене зерно шеретують на круподерці або обшуговують у ступі від бурої оболонки.

Зерно і крупа лепешняку містять 75% крохмалю, 9,7% білків, 0,4% жирів, 13,5% води. На смак крупа лепешняку нагадує рис або саго.

З крупи готують каші, круп'яні запіканки й биточки, страви типу плова, галушки, пельмені, млинці, оладки, киселі.

Молоде цукристе стебло лепешняку варять у воді, проціджують, а відвар використовують для приготування узварів, квасу тощо.

Примітки

  1. GRIN Taxonomy for Plants [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.79
  3. Манник большой [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.] в Био-энциклопедии(рос.)
  4. Сокровища северных болот // Т. В. Цветкова. — Вестник Кирилло-Белозерского музея. — 2007. — № 11. [ 22 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Рева М. Л. Растения в быту. — Донецк: Донбас. — 1982. — с.240 [ 22 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.81

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lepeshnyak velikij lepeshnyak vodyanij Glyceria maxima bagatorichna trav yanista roslina vid rodu lepeshnyak Glyceria rodini tonkonogovi Poaceae sho roste na vologih teritoriyah chasto bezposeredno u vodojmah iz nevelikoyu techiyeyu Lepeshnyak velikijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Lepeshnyak Glyceria Vid Lepeshnyak velikij G maxima Binomialna nazvaGlyceria maxima 1919SinonimiMolinia maxima Glyceria spectabilis Mert amp W D J Koch Glyceria aquatica L Wahlb Panicularia aquatica L Kuntze Poa aquatica L NazvaNaukova nazva pohodit vid greckogo glyceros solodkij sho zumovleno solodkim smakom nasinnya U molodih roslinah solodkij sik nagromadzhuyetsya u mizhvuzlyah Poshirennya ta ekologiyaPrirodnij areal lepeshnyaka ohoplyuye teritoriyu Yevropu i pomirnih shirot Aziyi zokrema Zahidnogo Sibiru Kavkazu ta Turechchini Zgodom roslina poshirilas i na teritoriyi Pivnichnoyi Ameriki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi V Ukrayini poshirenij u vsih rajonah Lisostepu Vid roste na sirih i zabolochenih lukah bolotah na beregah vodojm ta bezposeredno v ozerah stavkah staricyah ruslah richok na glibini 20 50 inkoli 150 sm Chasto utvoryuye zarosti Botanichnij opisLepeshnyak velikij v knizi Flora Batava 1822 roku Bagatorichna zlakova trav yanista roslina iz pryamostoyachim micnim grubim steblom 10 12 mm v diametri zavvishki 100 150 inkoli 200 sm Listki zeleni shirokolinijni shirinoyu 5 12 mm shorstki iz poodinokimi shipikami yazichok 3 5 mm dovzhinoyu zagostrenij U protochnih vodojmah utvoryuye reofilnu sterilnu formu iz strichkopodibnimi listkami do 50 sm dovzhinoyu Korin maye formu povzuchogo korenevisha dovzhinoyu do 50 sm Sucvittya gusta bagatokoloskova volot 20 40 sm zavdovzhki iz zibranimi v kilcya po 4 10 porivnyano tovstimi shorstkimi pryamostoyachimi abo vidhilenimi gilochkami Koloski zeleni buri abo fioletovi dovzhinoyu do 15 mm 5 9 kvitkovi Nizhnya kvitkova luska 3 3 5 mm dovzhinoyu iz simoma silno vistupayuchimi zhilkami vkritimi shipikami Tichinok tri pilyaki 1 5 2 mm dovzhinoyu zhovti Cvite v chervni lipni dozrivaye v lipni serpni Rozmnozhuyetsya nasinnyevo ta vegetativno korenevishami Anemofil Znachennya i zastosuvannyaLepeshnyak kormovij zlak prote yak korm jogo vikoristovuyut lishe do cvitinnya Piznishe vin grubiye i vrazhuyetsya listovoyu sazhkoyu yaka utvoryuye na listkah vuzki chorni smuzhki Gribok u svizhomu stani otrujnij dlya hudobi tomu vzhivannya takih svizhih roslin nebezpechne dlya tvarin V sini sazhka neshkidliva Lepeshnyak vikoristovuyetsya dlya ukriplennya beregiv Jogo soloma mozhe vikoristovuvatisya dlya pokrittya nevelikih budivel U harchuvanni Zerno roslini mozhna vikoristovuvati v yizhu Krupa z nasinnya lepeshnyaku zdavna vidoma yak chudovij harchovij produkt legkij i pozhivnij dlya visnazhenih hvoroboyu i golodom lyudej Vona dobre vidoma naselennyu Polshi Shveciyi Ugorshini ta krayin Baltiyi pid promovistoyu nazvoyu manna U Rosijskij imperiyi vona nadhodila na miscevi rinki pid nazvoyu polska krupa chi pruska manna Nasinnya zbirayut z legkih chovniv u drugij polovini lita Puchki voloti naginayut i palicyami vimolochuyut nasinnya na dno chovna Zagotovlene zerno sheretuyut na krupoderci abo obshugovuyut u stupi vid buroyi obolonki Zerno i krupa lepeshnyaku mistyat 75 krohmalyu 9 7 bilkiv 0 4 zhiriv 13 5 vodi Na smak krupa lepeshnyaku nagaduye ris abo sago Z krupi gotuyut kashi krup yani zapikanki j bitochki stravi tipu plova galushki pelmeni mlinci oladki kiseli Molode cukriste steblo lepeshnyaku varyat u vodi procidzhuyut a vidvar vikoristovuyut dlya prigotuvannya uzvariv kvasu tosho PrimitkiGRIN Taxonomy for Plants 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 79 Mannik bolshoj 13 sichnya 2020 u Wayback Machine v Bio enciklopedii ros Sokrovisha severnyh bolot T V Cvetkova Vestnik Kirillo Belozerskogo muzeya 2007 11 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Reva M L Rasteniya v bytu Doneck Donbas 1982 s 240 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 81PosilannyaGlyceria maxima Hartm Holmb 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine na sajti Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Atlas sosudistyh rastenij Rossii i sopredelnyh stran 22 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Glyceria maxima 23 kvitnya 2014 u Wayback Machine v Flora of China angl

Дата публікації:
Топ