Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іпатка атлантична | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Іпатка атлантична (Fratercula arctica) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Fratercula arctica (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Розмноження (синій), південний кордон річного діапазону (чорний), і південний кордон зимового діапазону (червоний) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Іпатка атлантична (Fratercula arctica) — птах родини гагаркових.
Це птах пелагічної зони. Іпатка харчується переважно рибою, але в її раціон входять й інші морські істоти, такі як кальмари та ракоподібні. Найбільш прикметною рисою птаха є дзьоб, який набуває яскравого забарвлення під час сезону розмноження. Іпатка атлантична — це єдиний вид іпаток, який мешкає в Атлантичному океані.
Загальна характеристика
Довжина тіла 30—35 см, важать 450—500 г. Самці, як правило, дещо більші, ніж самки, але забарвлені однаково. Спина переважно чорна, а живіт і груди — білі, сіро-білі щоки і шийка, червоно-помаранчеві ноги. Дзьоб — великий і трикутний, стиснутий з боків і під час сезону розмноження набуває яскраво-помаранчеве забарвлення з синьою плямою. Яскраві помаранчеві пластини дзьоба виростають перед шлюбним сезоном і линяють після нього. Дзьоби використовують у ритуалах залицяння.
Під час польоту з'являються сірі круглі підкрилки і біле тільце. Політ прямий і швидкий, птах може летіти низько над водою. Іпатка в морі, зазвичай, поводиться тихо і лиш зрідка може видати під час польоту звук, схожий на муркотіння. У гніздовій колонії найзагальніший крик — трискладовий «kaa-aar-aar»; а коли птах наляканий, то видає коротке гарчання.
Поширення
Узбережжя північної частини Африки і східне узбережжя Атлантичного океану.
Цей вид гніздиться на узбережжях північної Європи, Фарерських островів, Ісландії (найбільші колонії на острові Ґрімсей) і на сході Північної Америки: від Полярного кола до північної Франції (Європа) і штату Мен (Північна Америка). Зимові місяці іпатки проводять у морі далеко від берега — в Європі на водах Середземного моря, в Північній Америці — в Північній Кароліні.
Близько 95 % атлантичних іпаток в Північній Америці гніздяться навколо узбережжя Ньюфаундленду. Найбільша колонія іпаток у західній Атлантиці (нараховується приблизно 260 000 пар) знаходиться в екологічному заповіднику Вітлесс-Бей (Ньюфаундленд і Лабрадор).
Спосіб життя
Гніздяться групами або колоніями по обривистих морських берегах та прилеглих островах. Велику частину року — близько 7 місяців — іпатка проводить у відкритих водах Атлантичного океану, плаваючи і пірнаючи у погоні за здобиччю. Це період, коли іпатки можуть вести одинокий спосіб життя, хоча деякі тримаються парами. Навесні сотні іпаток збираються на березі, щоб вивести пташенят. Найчастіше ці птахи риють нори своїм дзьобом у крутих схилах пагорбів, а інколи серед каменів біля підніжжя скель. Іпатка живиться переважно дрібною рибою: піщанкою, мойвою, кількою, мальками оселедця, макрелі і тріски. Влітку меню іпаток доповнюється рачками і молюсками. Переслідуючи рибу, іпатка пірнає і плаває під водою; при цьому крила служать йому «веслами», а лапи — кермом. Цей стиль плавання багато в чому нагадує політ. Линяння у іпаток відбувається взимку, у відкритому морі. Спочатку птахи скидають старі пухові пера, потім линяє оперення голови, шиї, плечей і черевця. Оскільки всі криючі махове і рульове пір'я випадає у іпаток одночасно, птахи декілька тижнів не здатні літати. Після зміни оперення іпатки повертаються до місць гніздування. Піклуючись про надійну теплоізоляцію, іпатки цілий рік ретельно дбають про оперення і змащують його жировими виділеннями куприкової залози.
На острові у пташиному заповіднику знаходиться колонія іпаток.
Природними ворогами іпаток є пернаті хижаки: соколи, яструби, орлани, полярні сови і мартини.
Полювання
На іпаток полювали заради м'яса і яєць. Останні 100 років на Британських островах полювання на цих птахів заборонене. На Фарерських островах птахи можуть бути впольованими для місцевого споживання після сезону розмноження, коли надлишок птахів дозволяє це. В Ісландії полювання на іпаток досі дозволене.
Чисельність
Загальна чисельність іпаток атлантичних оцінюється приблизно у 20 мільйонів особин. У XXI столітті популяції повсюди переважно скорочуються. У деяких колоніях за останні кілька років майже не з'являлося потомства. Дослідники пов'язують це з підвищенням температури води, яке руйнує харчові ланцюги. Дрібна риба (оселедець, , кілька), якою живляться ці птахи, стає ще дрібнішою і знайти її дедалі важче. Іпатки, що живуть до 30 років, як і всі птахи-довгожителі можуть кілька років пропускати цикл парування, чекаючи на сприятливіші умови. Проте у деяких місцях, наприклад на острові в Уельсі, чисельність іпаток збільшується. Причини цього ще не визначені.
Зображення
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Яйце Fratercula arctica arctica
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Akureyrarkaupstaður. . Akureyrarbær (ісл.). Архів оригіналу за 23 серпня 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
Посилання
- Б. Жуков. (рос.)
- Тім О'Ніл (фото: Денні Ґрін). Тупикотерапія // National Geographic. — 2014. — Вип. № 6 (15). — С. 128-141.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ipatka atlantichna Ipatka atlantichna Fratercula arctica source source track Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Alkovi Alcidae Rid Ipatka Fratercula Vid Ipatka atlantichna Binomialna nazva Fratercula arctica Linnaeus 1758 Rozmnozhennya sinij pivdennij kordon richnogo diapazonu chornij i pivdennij kordon zimovogo diapazonu chervonij Posilannya Vikishovishe Fratercula arctica Vikividi Fratercula arctica EOL 45509370 ITIS 177025 MSOP 22694927 NCBI 28701 Fossilworks 83413 Ipatka atlantichna Fratercula arctica ptah rodini gagarkovih Ce ptah pelagichnoyi zoni Ipatka harchuyetsya perevazhno riboyu ale v yiyi racion vhodyat j inshi morski istoti taki yak kalmari ta rakopodibni Najbilsh prikmetnoyu risoyu ptaha ye dzob yakij nabuvaye yaskravogo zabarvlennya pid chas sezonu rozmnozhennya Ipatka atlantichna ce yedinij vid ipatok yakij meshkaye v Atlantichnomu okeani Zagalna harakteristikaDovzhina tila 30 35 sm vazhat 450 500 g Samci yak pravilo desho bilshi nizh samki ale zabarvleni odnakovo Spina perevazhno chorna a zhivit i grudi bili siro bili shoki i shijka chervono pomaranchevi nogi Dzob velikij i trikutnij stisnutij z bokiv i pid chas sezonu rozmnozhennya nabuvaye yaskravo pomarancheve zabarvlennya z sinoyu plyamoyu Yaskravi pomaranchevi plastini dzoba virostayut pered shlyubnim sezonom i linyayut pislya nogo Dzobi vikoristovuyut u ritualah zalicyannya Pid chas polotu z yavlyayutsya siri krugli pidkrilki i bile tilce Polit pryamij i shvidkij ptah mozhe letiti nizko nad vodoyu Ipatka v mori zazvichaj povoditsya tiho i lish zridka mozhe vidati pid chas polotu zvuk shozhij na murkotinnya U gnizdovij koloniyi najzagalnishij krik triskladovij kaa aar aar a koli ptah nalyakanij to vidaye korotke garchannya PoshirennyaUzberezhzhya pivnichnoyi chastini Afriki i shidne uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu Cej vid gnizditsya na uzberezhzhyah pivnichnoyi Yevropi Farerskih ostroviv Islandiyi najbilshi koloniyi na ostrovi Grimsej i na shodi Pivnichnoyi Ameriki vid Polyarnogo kola do pivnichnoyi Franciyi Yevropa i shtatu Men Pivnichna Amerika Zimovi misyaci ipatki provodyat u mori daleko vid berega v Yevropi na vodah Seredzemnogo morya v Pivnichnij Americi v Pivnichnij Karolini Blizko 95 atlantichnih ipatok v Pivnichnij Americi gnizdyatsya navkolo uzberezhzhya Nyufaundlendu Najbilsha koloniya ipatok u zahidnij Atlantici narahovuyetsya priblizno 260 000 par znahoditsya v ekologichnomu zapovidniku Vitless Bej Nyufaundlend i Labrador Sposib zhittyaIpatka za zborom gnizdovogo materialu Eliston Nyufaundlend Gnizdyatsya grupami abo koloniyami po obrivistih morskih beregah ta prileglih ostrovah Veliku chastinu roku blizko 7 misyaciv ipatka provodit u vidkritih vodah Atlantichnogo okeanu plavayuchi i pirnayuchi u pogoni za zdobichchyu Ce period koli ipatki mozhut vesti odinokij sposib zhittya hocha deyaki trimayutsya parami Navesni sotni ipatok zbirayutsya na berezi shob vivesti ptashenyat Najchastishe ci ptahi riyut nori svoyim dzobom u krutih shilah pagorbiv a inkoli sered kameniv bilya pidnizhzhya skel Ipatka zhivitsya perevazhno dribnoyu riboyu pishankoyu mojvoyu kilkoyu malkami oseledcya makreli i triski Vlitku menyu ipatok dopovnyuyetsya rachkami i molyuskami Peresliduyuchi ribu ipatka pirnaye i plavaye pid vodoyu pri comu krila sluzhat jomu veslami a lapi kermom Cej stil plavannya bagato v chomu nagaduye polit Linyannya u ipatok vidbuvayetsya vzimku u vidkritomu mori Spochatku ptahi skidayut stari puhovi pera potim linyaye operennya golovi shiyi plechej i cherevcya Oskilki vsi kriyuchi mahove i rulove pir ya vipadaye u ipatok odnochasno ptahi dekilka tizhniv ne zdatni litati Pislya zmini operennya ipatki povertayutsya do misc gnizduvannya Pikluyuchis pro nadijnu teploizolyaciyu ipatki cilij rik retelno dbayut pro operennya i zmashuyut jogo zhirovimi vidilennyami kuprikovoyi zalozi Na ostrovi u ptashinomu zapovidniku znahoditsya koloniya ipatok Prirodnimi vorogami ipatok ye pernati hizhaki sokoli yastrubi orlani polyarni sovi i martini PolyuvannyaNa ipatok polyuvali zaradi m yasa i yayec Ostanni 100 rokiv na Britanskih ostrovah polyuvannya na cih ptahiv zaboronene Na Farerskih ostrovah ptahi mozhut buti vpolovanimi dlya miscevogo spozhivannya pislya sezonu rozmnozhennya koli nadlishok ptahiv dozvolyaye ce V Islandiyi polyuvannya na ipatok dosi dozvolene ChiselnistZagalna chiselnist ipatok atlantichnih ocinyuyetsya priblizno u 20 miljoniv osobin U XXI stolitti populyaciyi povsyudi perevazhno skorochuyutsya U deyakih koloniyah za ostanni kilka rokiv majzhe ne z yavlyalosya potomstva Doslidniki pov yazuyut ce z pidvishennyam temperaturi vodi yake rujnuye harchovi lancyugi Dribna riba oseledec kilka yakoyu zhivlyatsya ci ptahi staye she dribnishoyu i znajti yiyi dedali vazhche Ipatki sho zhivut do 30 rokiv yak i vsi ptahi dovgozhiteli mozhut kilka rokiv propuskati cikl paruvannya chekayuchi na spriyatlivishi umovi Prote u deyakih miscyah napriklad na ostrovi v Uelsi chiselnist ipatok zbilshuyetsya Prichini cogo she ne viznacheni ZobrazhennyaYajce Fratercula arctica arcticaPrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Akureyrarkaupstadur Akureyrarbaer isl Arhiv originalu za 23 serpnya 2021 Procitovano 23 serpnya 2021 PosilannyaB Zhukov ros Tim O Nil foto Denni Grin Tupikoterapiya National Geographic 2014 Vip 6 15 S 128 141 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi