Фіцроя (Fitzroya cupressoides) — єдиний представник роду фіцроя, ареал якого включає лише невеликий район південної Чилі та незначні прилеглі ділянки на території Аргентини. Викопний вид був знайдений в олігоценових відкладеннях Тасманії; таким чином, фіцроя приєднує більшість інших родів Південних хвойних, показуючи приналежність до Гондвани.
Фіцроя | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Підродина: | Callitroideae |
Рід: | Fitzroya Hook. f. ex Lindl., 1851 |
Вид: | Фіцроя (F. cupressoides) |
Біноміальна назва | |
Fitzroya cupressoides I.M.Johnst., 1924 | |
Ареал фіцрої |
Систематика, етимологія
Італійський ботанік Хуан Ігнасіо Моліна описав цей вид у 1782 році з ім'ям Pinus cupressoides. Американський ботанік Айвен Мюррей Джонстон виділив цей вид в окремий рід під назвою Fitzroya cupressoides; його перший опис було опубліковано в 1924 році. Рід був названий на честь капітана Фіц-Роя з HMS Beagle, компаньйона Чарльза Дарвіна. Роберт Фіцрой у 1834 році повідомив, що бачив дерева зі стовбурами товщиною 3 м.
Поширення, екологія
Країни зростання: Аргентина (Чубут, Неукен, Ріо-Негро); Чилі (Лос-Лагос). В Аргентині, рослина росте на гірських схилах і берегах озер, на висотах від 300 до 900 метрів. Літні середні температури 13–16 °C. Зимові середні температури 2–4°С. Область отримує 2000–4000 мм річних опадів. У Чилі температура може бути трохи вище, рослина росте на більш низьких висотах, і опади, досягають 6000 мм.
Морфологія
Вічнозелене, дводомне дерево до 45 м у висоту і 300 см діаметра. Росте дуже повільно. Молоді дерева мають конічну крону; з віком крона стає більш пухнаста. Основні гілки спрямовані щільно вгору, а гілочки повислі. Кора червонувата, борозенчаста, лущиться на стрічки. Листя лускоподібне, темно-синьо-зелене, росте по 3, довжиною 3.5 мм, з 2 білими смугами знизу. Жіночі шишки ростуть в конусоподібних суцвіттях, які складається з 9 лусок які ростуть по 3; найнижчий виток лусок малий та стерильний; середній виток більший і стерильний або з одною 2-крилою насіниною в кожній лусці; верхній виток родючий, кожна луска має 2–6 дво-або три-крилі насінини. Шишки кулясті, 6–8 мм в діаметрі, дозрівають в перший рік. Насіння 2–3 мм завдовжки, дозріває через 6–8 місяців після запилення. Сім'ядолі 2. n=11. Найстаріший F. cupressoides має вік більше 3600 років.
Використання
Незважаючи на національній та міжнародний правовий захист, зокрема, в Чилі деревина продовжує експлуатуватися. Вирубка живих дерев заборонена.
Загрози та охорона
Протягом більше трьох сторіч рослина постраждала від надмірної експлуатації у зв'язку з високоцінною деревиною; перетворення лісів на пасовища значно скоротили ареал. В Аргентині 60 % з субпопуляцій показує ознаки антропогенних порушень, пов'язаних з розведенням великої рогатої худоби.
Примітки
- Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 148
Посилання
- The Gymnosperm Database [ 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ficroya Fitzroya cupressoides yedinij predstavnik rodu ficroya areal yakogo vklyuchaye lishe nevelikij rajon pivdennoyi Chili ta neznachni prilegli dilyanki na teritoriyi Argentini Vikopnij vid buv znajdenij v oligocenovih vidkladennyah Tasmaniyi takim chinom ficroya priyednuye bilshist inshih rodiv Pivdennih hvojnih pokazuyuchi prinalezhnist do Gondvani Ficroya Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Pidrodina Callitroideae Rid Fitzroya Hook f ex Lindl 1851 Vid Ficroya F cupressoides Binomialna nazva Fitzroya cupressoides I M Johnst 1924 Areal ficroyiSistematika etimologiyaItalijskij botanik Huan Ignasio Molina opisav cej vid u 1782 roci z im yam Pinus cupressoides Amerikanskij botanik Ajven Myurrej Dzhonston vidiliv cej vid v okremij rid pid nazvoyu Fitzroya cupressoides jogo pershij opis bulo opublikovano v 1924 roci Rid buv nazvanij na chest kapitana Fic Roya z HMS Beagle kompanjona Charlza Darvina Robert Ficroj u 1834 roci povidomiv sho bachiv dereva zi stovburami tovshinoyu 3 m Poshirennya ekologiyaKrayini zrostannya Argentina Chubut Neuken Rio Negro Chili Los Lagos V Argentini roslina roste na girskih shilah i beregah ozer na visotah vid 300 do 900 metriv Litni seredni temperaturi 13 16 C Zimovi seredni temperaturi 2 4 S Oblast otrimuye 2000 4000 mm richnih opadiv U Chili temperatura mozhe buti trohi vishe roslina roste na bilsh nizkih visotah i opadi dosyagayut 6000 mm MorfologiyaVichnozelene dvodomne derevo do 45 m u visotu i 300 sm diametra Roste duzhe povilno Molodi dereva mayut konichnu kronu z vikom krona staye bilsh puhnasta Osnovni gilki spryamovani shilno vgoru a gilochki povisli Kora chervonuvata borozenchasta lushitsya na strichki Listya luskopodibne temno sino zelene roste po 3 dovzhinoyu 3 5 mm z 2 bilimi smugami znizu Zhinochi shishki rostut v konusopodibnih sucvittyah yaki skladayetsya z 9 lusok yaki rostut po 3 najnizhchij vitok lusok malij ta sterilnij serednij vitok bilshij i sterilnij abo z odnoyu 2 kriloyu nasininoyu v kozhnij lusci verhnij vitok rodyuchij kozhna luska maye 2 6 dvo abo tri krili nasinini Shishki kulyasti 6 8 mm v diametri dozrivayut v pershij rik Nasinnya 2 3 mm zavdovzhki dozrivaye cherez 6 8 misyaciv pislya zapilennya Sim yadoli 2 n 11 Najstarishij F cupressoides maye vik bilshe 3600 rokiv VikoristannyaNezvazhayuchi na nacionalnij ta mizhnarodnij pravovij zahist zokrema v Chili derevina prodovzhuye ekspluatuvatisya Virubka zhivih derev zaboronena Zagrozi ta ohoronaProtyagom bilshe troh storich roslina postrazhdala vid nadmirnoyi ekspluataciyi u zv yazku z visokocinnoyu derevinoyu peretvorennya lisiv na pasovisha znachno skorotili areal V Argentini 60 z subpopulyacij pokazuye oznaki antropogennih porushen pov yazanih z rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi PrimitkiLis K Mahaon Ukrayina 2008 304 s il S 148PosilannyaThe Gymnosperm Database 22 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl