Хвощ багновий хвощ річковий Equisetum fluviatile багаторічна трав яниста рослина родини хвощові Equisetaceae Етимологія

Хвощ багновий, хвощ річковий (Equisetum fluviatile) — багаторічна трав'яниста рослина родини хвощові (Equisetaceae). Етимологія: лат. fluvius — «річка».

Хвощ багновий

Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ:	Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас:	Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас:	Equisetidae
Порядок:	Equisetales
Родина:	Хвощеві (Equisetaceae)
Рід:	Хвощ (Equisetum)
Вид:	*Хвощ багновий (E. fluviatile)*
Біноміальна назва
*Equisetum fluviatile* L., 1753

Опис

Стебла мономорфні, зелені, гладкі, нерозгалужені або розгалужені у верхній частині, 35–115(-150) см, порожнистий центр. 2n =216. Хвощ відтворюється в основному вегетативно кореневищами. Спори виробляються в тупих конусами на кінцях деяких стебел. Спорові шишки жовтувато-зелені, 1-2 см завдовжки і 1 см шириною, з численними лусочками. E. fluviatile найбільш часто плутають з E. palustre, який має більш грубе стебло з меншою порожниною в центрі й довгі спорові конуси 2–4 см завдовжки.

Поширення

Вид трапляється протягом більшої частини Північної півкулі, від Європи (у тому числі України) на схід через територію Туреччини, Сибіру, Кавказу, Казахстану та Монголії, до Далекому Сходу Росії, Китаю, Японії, Корейського півострову, а також у Квінсленді в північній Австралії і в більшій частині півночі Північної Америки. Зазвичай є рослиною канав, ставків, озер, заводей великих річок і мокрих лук, боліт і заболочених лісів. Зазвичай зростає в щільних колоніях.

Використання

Ранні пагони є їстівними. Медикаментозно він використовувався стародавніми греками і римлянами, щоб зупинити кровотечу і для лікування захворювань нирок, виразки і туберкульозу. Стебла іноді поїдають водоплавні. Хвощі поглинають важкі метали з ґрунту, і часто використовуються в біопробах на метали.

Галерея

Примітки

Equisetum fluviatile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
В. В. Заброда, А. Г. Сіренко. Еколого-фауністичний Огляд Фауни Dolerinae (Hymenoptera: Tenthredinidae) Північного Мегасхилу Українських Карпат і Прикарпаття // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2005 (2006). — Вип. 8. — № 1–2. — С. 104–110.
Я.Б. Щупаківський. Характеристика рослинності берегової зони техногенних водойм колишніх сірчаних кар'єрів // Науковий вісник. — 2007. — Вип. 17. — № 8. — С. 35–38. з джерела 13 грудня 2016. Процитовано 2016-09-08.

Джерела

Flora of North America [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Flora of China [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Flora of Iceland (webpage of Icelandic Institute of Natural History) [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (ісл.)
Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
Euro+Med PlantBase [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Equisetum fluviatile // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[2] В. В. Заброда, А. Г. Сіренко. Еколого-фауністичний Огляд Фауни Dolerinae (Hymenoptera: Tenthredinidae) Північного Мегасхилу Українських Карпат і Прикарпаття // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2005 (2006). — Вип. 8. — № 1–2. — С. 104–110.

[3] Я.Б. Щупаківський. Характеристика рослинності берегової зони техногенних водойм колишніх сірчаних кар'єрів // Науковий вісник. — 2007. — Вип. 17. — № 8. — С. 35–38. з джерела 13 грудня 2016. Процитовано 2016-09-08.