Хвощеві, хвощові (Equisetaceae) — родина хвощеподібних рослин.
Хвощеві Період існування: пізній тріас — наш час | |
---|---|
Хвощ польовий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
Підклас: | Equisetidae |
Порядок: | Equisetales |
Родина: | Хвощеві (Equisetaceae) Michx. ex DC. |
Роди | |
дивитись текст | |
Вікісховище: Equisetaceae |
Опис
Це багаторічні рослини з галузистими підземними кореневищами. Стебла зимують або на зиму відмирають, гіллясті, рідше нерозгалужені. Спорангієфори щиткоподібні, несуть по 5-10 спорангіїв. Хвощі — досить дрібні рослини, їхній розмір рідко досягає 1 м, проте є й винятки. У всіх хвощів добре розвинене підземне кореневище, від якого відходять жорсткуваті ребристі стебла, які часто мають усередині порожнину. Стебла ніби складені з окремих діляночок — члеників, тому хвощі називають членистими. Листки у хвощів дуже редуковані, розташовані кільцями й зростаються один з одним у зубчасті трубочки — піхви. Бувають хвощі без бічних гілочок, якщо ж гілки є, то вони звичайно розташовуються кільцями. Хвощі — спорові рослини. Величезна кількість спор утворюється у спеціальних спорангіях, зібраних на спороносних колосках на верхівках пагонів. У одних видів хвощів усі пагони однакові, в інших є весняні спороносні пагони й літні фотосинтезуючі. Після дозрівання і висівання спорспороносні пагони відмирають або витягуються, зеленіють, розвивають гілки й робляться схожими на безплідні пагони.
Представники хвощових, які нині живуть на нашій планеті, — невеликі залишки колись величезних, заввишки до 10-20 м, деревоподібних рослин, звичайних для лісів кам’яновугільного періоду.
Класифікація
Родина містить один вимерлий та один сучасний рід:
Примітки
- Equisetaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 25.
- Weber, Reinhard (2005): Equisetites aequecaliginosus sp. nov., ein Riesenschachtelhalm aus der spättriassischen Formation Santa Clara, Sonora, Mexiko [Equisetites aequecaliginosus sp. nov., a tall horsetail from the Late Triassic Santa Clara Formation, Sonora, Mexico]. Revue de Paléobiologie 24(1): 331–364 [German with English abstract]. PDf fulltext [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.90
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvoshevi hvoshovi Equisetaceae rodina hvoshepodibnih roslin Hvoshevi Period isnuvannya piznij trias nash chas Hvosh polovij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Pidklas Equisetidae Poryadok Equisetales Rodina Hvoshevi Equisetaceae Michx ex DC Rodi divitis tekst Vikishovishe EquisetaceaeOpisCe bagatorichni roslini z galuzistimi pidzemnimi korenevishami Stebla zimuyut abo na zimu vidmirayut gillyasti ridshe nerozgaluzheni Sporangiyefori shitkopodibni nesut po 5 10 sporangiyiv Hvoshi dosit dribni roslini yihnij rozmir ridko dosyagaye 1 m prote ye j vinyatki U vsih hvoshiv dobre rozvinene pidzemne korenevishe vid yakogo vidhodyat zhorstkuvati rebristi stebla yaki chasto mayut useredini porozhninu Stebla nibi skladeni z okremih dilyanochok chlenikiv tomu hvoshi nazivayut chlenistimi Listki u hvoshiv duzhe redukovani roztashovani kilcyami j zrostayutsya odin z odnim u zubchasti trubochki pihvi Buvayut hvoshi bez bichnih gilochok yaksho zh gilki ye to voni zvichajno roztashovuyutsya kilcyami Hvoshi sporovi roslini Velichezna kilkist spor utvoryuyetsya u specialnih sporangiyah zibranih na sporonosnih koloskah na verhivkah pagoniv U odnih vidiv hvoshiv usi pagoni odnakovi v inshih ye vesnyani sporonosni pagoni j litni fotosintezuyuchi Pislya dozrivannya i visivannya sporsporonosni pagoni vidmirayut abo vityaguyutsya zeleniyut rozvivayut gilki j roblyatsya shozhimi na bezplidni pagoni Predstavniki hvoshovih yaki nini zhivut na nashij planeti neveliki zalishki kolis velicheznih zavvishki do 10 20 m derevopodibnih roslin zvichajnih dlya lisiv kam yanovugilnogo periodu KlasifikaciyaRodina mistit odin vimerlij ta odin suchasnij rid Equisetum PrimitkiEquisetaceae Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 25 Weber Reinhard 2005 Equisetites aequecaliginosus sp nov ein Riesenschachtelhalm aus der spattriassischen Formation Santa Clara Sonora Mexiko Equisetites aequecaliginosus sp nov a tall horsetail from the Late Triassic Santa Clara Formation Sonora Mexico Revue de Paleobiologie 24 1 331 364 German with English abstract PDf fulltext 3 chervnya 2013 u Wayback Machine Gamulya Yu G Roslini Ukrayini za red O M Utyevskoyi X Faktor 2011 208 s C 90 Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi