Epexochus | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Epexóchus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
Жуки цього роду мають досить великий розмір: 13-18 мм у довжину. Основні ознаки:
- головотрубка із кілем посередині, стиснута з боків біля основи, а потім трохи розширена до вершини; лоб опуклий
- Стволик вусиків ледь потовщений до вершини, 2-й членик джгутика вусиків довший за 2-й
- передньоспинка без борозенки посередині, ширша за свою довжину, її передній та задній краї напівкруглі
- Голова та передньоспинка вкриті дуже густими й дрібними крапками, великих крапок обмаль
- надкрилля в основі трохи ширші за передньоспинку, з помітними плечима; 3-й та 5-й проміжки між крапковими рядами в основній половині опуклі
- передньоспинка та надкрилля вкриті тривершинними лусочками, причому центральна вершина довша за крайні
- 1-й та 2-й членики задніх лапок видовжені, 1-й звичайно набагато довший за 2-й, кігтики зрослися біля основи
Докладніший опис зовнішньої морфології і фотографії усіх відомих видів роду див..
Спосіб життя
Не вивчений, ймовірно, він типовий для Cleonini. Жуків інколи знаходять на полину.
Географічне поширення
Ареали усіх відомих видів цього роду тяжіють до центральної частини півдня Палеарктики (див. нижче). Докладний перелік пунктів знахідок див публікацію Meregalli..
Класифікація
До цього роду включені чотири види:
- Epexochus korotyaevi Meregalli & Talamelli, 2009 — Таджикистан
- Epexochus lehnianni Menetries, 1849 — Казахстан, Західний Сибір, Північно-Зіхідний Китай
- Epexochus mongolicus Meregalli & Talamelli, 2009 — Монголія
- Epexochus voriseki Meregalli & Talamelli, 2009 — Туркменістан, Узбекистан
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 16, 46
- Meregalli M., Talamelli F. Revision of the genus Epexochus…. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
- Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 444. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill, 2013. 700 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epexochus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Cleonini Rid Epexochus Reitter 1913 Posilannya Vikividi Epexochus EOL 3363098 Epexochus rid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Sposib zhittya 3 Geografichne poshirennya 4 Klasifikaciya 5 PrimitkiZovnishnij viglyadred Zhuki cogo rodu mayut dosit velikij rozmir 13 18 mm u dovzhinu Osnovni oznaki 1 golovotrubka iz kilem poseredini stisnuta z bokiv bilya osnovi a potim trohi rozshirena do vershini lob opuklij Stvolik vusikiv led potovshenij do vershini 2 j chlenik dzhgutika vusikiv dovshij za 2 j perednospinka bez borozenki poseredini shirsha za svoyu dovzhinu yiyi perednij ta zadnij krayi napivkrugli Golova ta perednospinka vkriti duzhe gustimi j dribnimi krapkami velikih krapok obmal nadkrillya v osnovi trohi shirshi za perednospinku z pomitnimi plechima 3 j ta 5 j promizhki mizh krapkovimi ryadami v osnovnij polovini opukli perednospinka ta nadkrillya vkriti trivershinnimi lusochkami prichomu centralna vershina dovsha za krajni 1 j ta 2 j chleniki zadnih lapok vidovzheni 1 j zvichajno nabagato dovshij za 2 j kigtiki zroslisya bilya osnovi Dokladnishij opis zovnishnoyi morfologiyi i fotografiyi usih vidomih vidiv rodu div 2 Sposib zhittyared Ne vivchenij jmovirno vin tipovij dlya Cleonini Zhukiv inkoli znahodyat na polinu 2 Geografichne poshirennyared Areali usih vidomih vidiv cogo rodu tyazhiyut do centralnoyi chastini pivdnya Palearktiki div nizhche Dokladnij perelik punktiv znahidok div publikaciyu Meregalli 2 Klasifikaciyared Do cogo rodu vklyucheni chotiri vidi 3 Epexochus korotyaevi Meregalli amp Talamelli 2009 Tadzhikistan Epexochus lehnianni Menetries 1849 Kazahstan Zahidnij Sibir Pivnichno Zihidnij Kitaj Epexochus mongolicus Meregalli amp Talamelli 2009 Mongoliya Epexochus voriseki Meregalli amp Talamelli 2009 Turkmenistan UzbekistanPrimitkired Ter Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 16 46 a b v Meregalli M Talamelli F Revision of the genus Epexochus Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 15 lipnya 2015 Meregalli M amp Fremuth J Cleonini p 444 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Epexochus amp oldid 35429287