Пирій ковилолистий | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, 1934 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Пирі́й ковилоли́стий (Elytrigia stipifolia) — багаторічна рослина родини тонконогових. Складний видовий комплекс, занесений до Червоних книг України і , Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку. Належить до малопоширених кормових рослин.
Опис
Трав'яниста рослина заввишки 30-100 см, . Утворює густі дернини, з'єднані нечисленними короткими повзучими кореневищами, від яких відходять товсті, звивисті корені. Стебла при основі вкриті бурувато-чорними старими піхвами, голі, гладкі або опушені внизу та у вузлах спрямованими вгору волосками. Листки спрямовані вгору, дворядні, піхвові, сизувато-зелені. Листкові піхви по краям війчасті, у нижніх та середніх листків рідко або густоопушені, у верхніх листків — голі. Листкові пластинки вузькі (2,5-4 мм), згорнуті вздовж щетиноподібно, голі, при переході до піхви зверху шорсткі.
Суцвіття — вузький, негустий, багатоквітковий складний колос 4,5-19 см завдовжки. Вісь суцвіття по ребрах вкрита густими гострими шипиками. Колос складається з 2-5-квіткових зелених безостих колосків 12-17 мм завдовжки кожен, притиснутих до осі суцвіття. Колоскові луски ланцетні, тупо загострені, коротші за нижню квітку (5-11 мм), з 5-6 жилками. Нижні квіткові луски ланцетні, 10-12 см завдовжки, з 5 жилками. Тичинок 3. Плід — зернівка.
Число хромосом 2n = 28.
Екологія
Вид світлолюбний і посухостійкий, віддає перевагу звичайним чорноземам різного ступеня еродованості, підстеленим гранітами, лесами, пісковиками, вапняками, крейдою. Зростає у кам'янистих, ковилових, типчаково-ковилових, різнотравно-ковилових степах, на еродованих та кам'янистих схилах, плакорах. У передгір'ях Кавказу підіймається до субальпійського поясу. Пирій ковилолистий притаманний ковиловим угрупованням та угрупованням, в яких панують карагана кущова й . Цей вид також утворює рідкісну формацію Elytrigieta stipifoliae. В Ростовській області (Росія) зареєстровані місця зростання пирія ковилолистого у чебречниках на пологих схилах з виходами мергелю.
Розмножується насінням і вегетативно за допомогою повзучих кореневищ, втім, останній спосіб великої ролі у поширенні виду не відіграє. Квітне і плодоносить у червні-липні. Рослина запилюється вітром, насіння розповсюджується шляхом розкидання при розгойдуванні стебел (балістохорія). Однією з природних особливостей цього злаку є відносно низька фертильність: у колосках зав'язується дуже мало зернівок.
Поширення
Ендемік північно-східного Причорномор'я, басейну річки Дон і Передкавказзя. Найбільші осередки знайдені на теренах Росії у Краснодарському і Ставропольському краях, в Кабардино-Балкарії, Чечні, Інгушетії, Ростовській (Міуське лісництво) та Воронезькій (правобережжя Хопра) областях.
Через Україну проходить західна межа ареалу: тут пирій ковилолистий трапляється в степових і лісостепових районах Лівобережжя, зокрема, в басейнах Дніпра, Сіверського Дінця, у Приазов'ї, а також в Криму.
Значення і статус виду
Стан популяцій на охоронюваних територіях добрий, водночас на територіях, що зазнають антропогенного впливу, вид зникає через надмірне випасання, видобуток гірських порід, розорювання степів. Щільність популяцій в середньому складає 10—29 особин на 1 м² при проективному покритті в 60—70 %. У таких осередках пирій створює майже чисті куртини. В Україні пирій ковилолистий охороняється в національному парку «Святі Гори», заповідниках Українському степовому (філії «Кам'яні Могили» та «Хомутовський степ»), Луганському (філія «Стрільцівський степ»); вирощується у Донецькому ботанічному саду.
За межами України охороняється в Росії у Тебердинському заповіднику, , . В цій країні окрім національної Червоної книги вид занесений до регіональних Червоних книг Волгоградської, Ростовської, Воронезької областей, Республіки Калмикія, Краснодарського і Ставропольського краю.
Рослину використовують у селекційній роботі. За умови значного поширення зарості пирію ковилолистого можуть бути джерелом цінного корму для кіз і овець. У природі ця рослина також приносить користь, запобігаючи ерозії ґрунту.
Систематика
Такі назви розглядають або як синоніми видового комплексу в цілому, або як його складові частини:
- Agropyron stipifolium Czern. ex Nevski
- Elymus stipifolius (Czern. ex Nevski) Melderis
- Elytrigia cretacea (Klokov et Prokud.) Klokov et Prokud.
- Elytrigia kotovii Dubovik
- Elytrigia ninae Dubovik
Джерела
- The Plant List.(англ.)
Посилання
- Пирій ковилолистий в Червоній книзі України. — Переглянуто 20 січня 2015
- Фотографії пирію ковилолистого на сайті «Життя на крейді». — Переглянуто 20 січня 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirij kovilolistij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Tonkonogovi Poaceae Rid Pirij Elytrigia Vid Pirij kovilolistij Binomialna nazva Elytrigia stipifolia Czern ex Nevski Nevski 1934 Posilannya Vikishovishe Elytrigia stipifolia Vikividi Elytrigia stipifolia IPNI 400596 1 Piri j koviloli stij Elytrigia stipifolia bagatorichna roslina rodini tonkonogovih Skladnij vidovij kompleks zanesenij do Chervonih knig Ukrayini i Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Yevropejskogo Chervonogo spisku Nalezhit do maloposhirenih kormovih roslin OpisTrav yanista roslina zavvishki 30 100 sm Utvoryuye gusti dernini z yednani nechislennimi korotkimi povzuchimi korenevishami vid yakih vidhodyat tovsti zvivisti koreni Stebla pri osnovi vkriti buruvato chornimi starimi pihvami goli gladki abo opusheni vnizu ta u vuzlah spryamovanimi vgoru voloskami Listki spryamovani vgoru dvoryadni pihvovi sizuvato zeleni Listkovi pihvi po krayam vijchasti u nizhnih ta serednih listkiv ridko abo gustoopusheni u verhnih listkiv goli Listkovi plastinki vuzki 2 5 4 mm zgornuti vzdovzh shetinopodibno goli pri perehodi do pihvi zverhu shorstki Sucvittya vuzkij negustij bagatokvitkovij skladnij kolos 4 5 19 sm zavdovzhki Vis sucvittya po rebrah vkrita gustimi gostrimi shipikami Kolos skladayetsya z 2 5 kvitkovih zelenih bezostih koloskiv 12 17 mm zavdovzhki kozhen pritisnutih do osi sucvittya Koloskovi luski lancetni tupo zagostreni korotshi za nizhnyu kvitku 5 11 mm z 5 6 zhilkami Nizhni kvitkovi luski lancetni 10 12 sm zavdovzhki z 5 zhilkami Tichinok 3 Plid zernivka Chislo hromosom 2n 28 EkologiyaVid svitlolyubnij i posuhostijkij viddaye perevagu zvichajnim chornozemam riznogo stupenya erodovanosti pidstelenim granitami lesami piskovikami vapnyakami krejdoyu Zrostaye u kam yanistih kovilovih tipchakovo kovilovih riznotravno kovilovih stepah na erodovanih ta kam yanistih shilah plakorah U peredgir yah Kavkazu pidijmayetsya do subalpijskogo poyasu Pirij kovilolistij pritamannij kovilovim ugrupovannyam ta ugrupovannyam v yakih panuyut karagana kushova j Cej vid takozh utvoryuye ridkisnu formaciyu Elytrigieta stipifoliae V Rostovskij oblasti Rosiya zareyestrovani miscya zrostannya piriya kovilolistogo u chebrechnikah na pologih shilah z vihodami mergelyu Rozmnozhuyetsya nasinnyam i vegetativno za dopomogoyu povzuchih korenevish vtim ostannij sposib velikoyi roli u poshirenni vidu ne vidigraye Kvitne i plodonosit u chervni lipni Roslina zapilyuyetsya vitrom nasinnya rozpovsyudzhuyetsya shlyahom rozkidannya pri rozgojduvanni stebel balistohoriya Odniyeyu z prirodnih osoblivostej cogo zlaku ye vidnosno nizka fertilnist u koloskah zav yazuyetsya duzhe malo zernivok PoshirennyaEndemik pivnichno shidnogo Prichornomor ya basejnu richki Don i Peredkavkazzya Najbilshi oseredki znajdeni na terenah Rosiyi u Krasnodarskomu i Stavropolskomu krayah v Kabardino Balkariyi Chechni Ingushetiyi Rostovskij Miuske lisnictvo ta Voronezkij pravoberezhzhya Hopra oblastyah Cherez Ukrayinu prohodit zahidna mezha arealu tut pirij kovilolistij traplyayetsya v stepovih i lisostepovih rajonah Livoberezhzhya zokrema v basejnah Dnipra Siverskogo Dincya u Priazov yi a takozh v Krimu Znachennya i status viduStan populyacij na ohoronyuvanih teritoriyah dobrij vodnochas na teritoriyah sho zaznayut antropogennogo vplivu vid znikaye cherez nadmirne vipasannya vidobutok girskih porid rozoryuvannya stepiv Shilnist populyacij v serednomu skladaye 10 29 osobin na 1 m pri proektivnomu pokritti v 60 70 U takih oseredkah pirij stvoryuye majzhe chisti kurtini V Ukrayini pirij kovilolistij ohoronyayetsya v nacionalnomu parku Svyati Gori zapovidnikah Ukrayinskomu stepovomu filiyi Kam yani Mogili ta Homutovskij step Luganskomu filiya Strilcivskij step viroshuyetsya u Doneckomu botanichnomu sadu Za mezhami Ukrayini ohoronyayetsya v Rosiyi u Teberdinskomu zapovidniku V cij krayini okrim nacionalnoyi Chervonoyi knigi vid zanesenij do regionalnih Chervonih knig Volgogradskoyi Rostovskoyi Voronezkoyi oblastej Respubliki Kalmikiya Krasnodarskogo i Stavropolskogo krayu Roslinu vikoristovuyut u selekcijnij roboti Za umovi znachnogo poshirennya zarosti piriyu kovilolistogo mozhut buti dzherelom cinnogo kormu dlya kiz i ovec U prirodi cya roslina takozh prinosit korist zapobigayuchi eroziyi gruntu SistematikaTaki nazvi rozglyadayut abo yak sinonimi vidovogo kompleksu v cilomu abo yak jogo skladovi chastini Agropyron stipifolium Czern ex Nevski Elymus stipifolius Czern ex Nevski Melderis Elytrigia cretacea Klokov et Prokud Klokov et Prokud Elytrigia kotovii Dubovik Elytrigia ninae DubovikDzherelaThe Plant List angl PosilannyaPirij kovilolistij v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 20 sichnya 2015 Fotografiyi piriyu kovilolistogo na sajti Zhittya na krejdi Pereglyanuto 20 sichnya 2015