Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Полоз леопардовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zamenis situla (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Elaphe situla (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полоз леопардовий |
Полоз леопардовий (Zamenis situla) — вид змій родини полозових (Colubridae). Один із 6 видів роду Zamenis, один із 2-х видів роду у фауні України. . Поширений у Південній Європі, Малій Азії, Азербайджані та Україні. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.
Опис
Струнка змія середнього розміру, завдовжки до 1,1 м (в Європі), в Україні зазвичай не перевищує 90 см. Довжина тіла (L. — довжина тіла від кінчика морди до клоаки) може сягати 82 см. Хвіст середньої довжини: співвідношення L./L.cd. складає 3,2—5,6. Голова чітко відмежована від шиї. Зіниця ока кругла. Ніздря розташована між двома носовими щитками. Верхньощелепні зуби більш-менш однакового розміру і розташовані безперервним рядом.
Лускатий покрив
Тіло вкрите гладенькою лускою. На лусках по дві апікальні ямки. Навколо середини тулуба (Sq.) 27 лусок, рідко 23, 25 або 28. Черевні щитки не утворюють на боках черева чітких ребер, або вони ледь помітні й заокруглені. Черевних щитків (Ventr.) налічується 215—260, підхвостових (Scd.) — 54—92 пари. Анальний щиток розділений (А. 1/1).
Голова вкрита парними і непарними щитками. Ширина міжщелепного щитка значно більша за його висоту, не зважаючи на те, що він кутом вдається між міжносовими, зверху його добре видно. Довжина виличного щитка значно більша, ніж його висота. Один великий передочний щиток, два заочних, підочний щиток відсутній. Верхньогубних щитків 8, дуже рідко 7 або 9; з них 4-й і 5-й торкаються ока. Скроневих щитків (Temp.) 2+2, рідко 1+3 або 1+2; щитки першого ряду не більше ніж у 2 рази довші від щитків другого ряду.
Забарвлення
Забарвлення спинної сторони тіла сіруватого, світло-бурого або коричнюватого кольору. Уздовж хребта проходить жовтувата або сірувата смуга, з обох боків тягнуться вузькі облямовані чорним темно-бурі смуги. Останні дугоподібно сполучені на потилиці, і від них наперед по межі між тім'яними щитками до лобного щитка відходить смужка. Таким чином утворюється візерунок, схожий на камертон. Між передніми краями очей впоперек морди розташована опуклістю наперед півмісяцева смужка. З кожного боку голови від середини шва між лобним і надочним щитками донизу простягається також чорна смужка, що доходить до кута рота з відгалуженням до ока. Під оком розташована чорна пляма.
Поширена також кольорова варіація leopardina з розташованими вздовж спини витягненими впоперек темно-бурими, яскраво-коричневими або каштановими плямами, облямованими чорним. Між обома типами забарвлення існують всі можливі переходи.
Черево чорне, чорно-буре або світле з темними розмитими плямами.
Поширення
Ареал охоплює південь Апеннінського півострова, Балканський півострів, Малу Азію. В Україні поширений на півдні Кримського півострова (від Севастополя до масиву Кара-Даг).
Місця проживання
У Криму населяє кам'янисті схили, зарослі грабом східним та дубом пухнастим, переважно на висоті до 300 м над рівнем моря (зареєстрована знахідка на висоті 600 м), сухі яри із заростями шипшини, глоду, березкових. Як сховища використовує пустоти під камінням, щілини в скелях, куртини чагарників та нори гризунів.
Чисельність
У Криму дуже рідкісний. Зустрічаються (і то не щороку) лише на заповідних ділянках. До кінця 40-х років 20 сторіччя полоз леопардовий був ще звичайним, з кінця 50-х років знахідки відмічалися щороку, а з 70-х років — раз на кілька років.
Основними причинами зниження чисельності є зникнення типових біотопів у результаті будівництва, розорювання земель під сади та виноградники, безпосереднє знищення людиною, відлов для утримання у неволі любителями, низька плодючість, мала рухливість, депресія чисельності мишоподібних гризунів.
Особливості біології
Біологія виду маловивчена. Після зимівлі з'являється в другій половині квітня, восени уходить — не раніше середини листопада. Теплої пори року веде нічний спосіб життя.
Шлюбний період відбувається в травні. Самиця в червні — липні відкладає 2—5 яєць. Статева зрілість настає на 2-му році життя.
Харчується дрібними ссавцями (гризунами, землерийки), птахами та їх яйцями, а також ящірками.
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Так, полоз леопардовий занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий вид). В Європі він охороняється Бернською конвенцією і занесений до Додатку ІІ (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) і Резолюції 6 цієї конвенції.
Окремі популяції виду в Україні охороняються в Ялтинському гірсько-лісовому і Карадазькому заповідниках, а також у заповіднику«Мис Мартьян». Для відновлення чисельності виду доцільно створити розплідник для заселення на заповідних територіях Криму.
Практичне значення
Полоза леопардвого як красиву і досить невибагливу змію відловлюють для утримання в неволі й відповідно перепродажу тераріумістам, що часто призводить до значного скорочення чисельності виду в місцях його компактного проживання.
Див. також
Примітки
- Наукові назви земноводних та плазунів України. Архів оригіналу за 26 травня 2024. Процитовано 4 серпня 2024.
- Полоз леопардовий у Червоній книзі України
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 39)
- Полоз леопардовий у Червоному списку МСОП
Література
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 233—232)
- Змеи Кавказа: таксономическое разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224с. (с. 88—90). —
- Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 179—182). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 278—280)
- Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 123—124)
- Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 217—218)
- Щербак Н. Н. Земноводные и пресмыкающиеся Крыма (Herpetologia Taurica). — К. : Наук. думка, 1966. — 240 с. (с. 193—200)
Посилання
- Полоз леопардовий у Червоній книзі України
- Elaphe situla в Червоному списку МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poloz leopardovij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Polozovi Colubridae Rid Zamenis Vid Poloz leopardovij Binomialna nazva Zamenis situla Linnaeus 1758 Sinonimi Elaphe situla Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Zamenis situla ITIS 1081836 MSOP 61444 NCBI 201442 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poloz leopardovij Poloz leopardovij Zamenis situla vid zmij rodini polozovih Colubridae Odin iz 6 vidiv rodu Zamenis odin iz 2 h vidiv rodu u fauni Ukrayini Poshirenij u Pivdennij Yevropi Malij Aziyi Azerbajdzhani ta Ukrayini Raritetnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv OpisStrunka zmiya serednogo rozmiru zavdovzhki do 1 1 m v Yevropi v Ukrayini zazvichaj ne perevishuye 90 sm Dovzhina tila L dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki mozhe syagati 82 sm Hvist serednoyi dovzhini spivvidnoshennya L L cd skladaye 3 2 5 6 Golova chitko vidmezhovana vid shiyi Zinicya oka krugla Nizdrya roztashovana mizh dvoma nosovimi shitkami Verhnoshelepni zubi bilsh mensh odnakovogo rozmiru i roztashovani bezperervnim ryadom Luskatij pokriv Tilo vkrite gladenkoyu luskoyu Na luskah po dvi apikalni yamki Navkolo seredini tuluba Sq 27 lusok ridko 23 25 abo 28 Cherevni shitki ne utvoryuyut na bokah chereva chitkih reber abo voni led pomitni j zaokrugleni Cherevnih shitkiv Ventr nalichuyetsya 215 260 pidhvostovih Scd 54 92 pari Analnij shitok rozdilenij A 1 1 Golova vkrita parnimi i neparnimi shitkami Shirina mizhshelepnogo shitka znachno bilsha za jogo visotu ne zvazhayuchi na te sho vin kutom vdayetsya mizh mizhnosovimi zverhu jogo dobre vidno Dovzhina vilichnogo shitka znachno bilsha nizh jogo visota Odin velikij peredochnij shitok dva zaochnih pidochnij shitok vidsutnij Verhnogubnih shitkiv 8 duzhe ridko 7 abo 9 z nih 4 j i 5 j torkayutsya oka Skronevih shitkiv Temp 2 2 ridko 1 3 abo 1 2 shitki pershogo ryadu ne bilshe nizh u 2 razi dovshi vid shitkiv drugogo ryadu Zabarvlennya Zabarvlennya spinnoyi storoni tila siruvatogo svitlo burogo abo korichnyuvatogo koloru Uzdovzh hrebta prohodit zhovtuvata abo siruvata smuga z oboh bokiv tyagnutsya vuzki oblyamovani chornim temno buri smugi Ostanni dugopodibno spolucheni na potilici i vid nih napered po mezhi mizh tim yanimi shitkami do lobnogo shitka vidhodit smuzhka Takim chinom utvoryuyetsya vizerunok shozhij na kamerton Mizh perednimi krayami ochej vpoperek mordi roztashovana opuklistyu napered pivmisyaceva smuzhka Z kozhnogo boku golovi vid seredini shva mizh lobnim i nadochnim shitkami donizu prostyagayetsya takozh chorna smuzhka sho dohodit do kuta rota z vidgaluzhennyam do oka Pid okom roztashovana chorna plyama Poshirena takozh kolorova variaciya leopardina z roztashovanimi vzdovzh spini vityagnenimi vpoperek temno burimi yaskravo korichnevimi abo kashtanovimi plyamami oblyamovanimi chornim Mizh oboma tipami zabarvlennya isnuyut vsi mozhlivi perehodi Cherevo chorne chorno bure abo svitle z temnimi rozmitimi plyamami PoshirennyaPoloz leopardovij u Bolgariyi Areal ohoplyuye pivden Apenninskogo pivostrova Balkanskij pivostriv Malu Aziyu V Ukrayini poshirenij na pivdni Krimskogo pivostrova vid Sevastopolya do masivu Kara Dag Miscya prozhivannyaU Krimu naselyaye kam yanisti shili zarosli grabom shidnim ta dubom puhnastim perevazhno na visoti do 300 m nad rivnem morya zareyestrovana znahidka na visoti 600 m suhi yari iz zarostyami shipshini glodu berezkovih Yak shovisha vikoristovuye pustoti pid kaminnyam shilini v skelyah kurtini chagarnikiv ta nori grizuniv ChiselnistU Krimu duzhe ridkisnij Zustrichayutsya i to ne shoroku lishe na zapovidnih dilyankah Do kincya 40 h rokiv 20 storichchya poloz leopardovij buv she zvichajnim z kincya 50 h rokiv znahidki vidmichalisya shoroku a z 70 h rokiv raz na kilka rokiv Osnovnimi prichinami znizhennya chiselnosti ye zniknennya tipovih biotopiv u rezultati budivnictva rozoryuvannya zemel pid sadi ta vinogradniki bezposerednye znishennya lyudinoyu vidlov dlya utrimannya u nevoli lyubitelyami nizka plodyuchist mala ruhlivist depresiya chiselnosti mishopodibnih grizuniv Osoblivosti biologiyiBiologiya vidu malovivchena Pislya zimivli z yavlyayetsya v drugij polovini kvitnya voseni uhodit ne ranishe seredini listopada Teployi pori roku vede nichnij sposib zhittya Shlyubnij period vidbuvayetsya v travni Samicya v chervni lipni vidkladaye 2 5 yayec Stateva zrilist nastaye na 2 mu roci zhittya Harchuyetsya dribnimi ssavcyami grizunami zemlerijki ptahami ta yih yajcyami a takozh yashirkami OhoronaNa bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Ale v okremih regionah sposterigayetsya tendenciya do znizhennya chiselnosti populyaciyi vidu Tak poloz leopardovij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya znikayuchij vid V Yevropi vin ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu i zanesenij do Dodatku II ohoronna kategoriya vid pidlyagaye osoblivij ohoroni i Rezolyuciyi 6 ciyeyi konvenciyi Okremi populyaciyi vidu v Ukrayini ohoronyayutsya v Yaltinskomu girsko lisovomu i Karadazkomu zapovidnikah a takozh u zapovidniku Mis Martyan Dlya vidnovlennya chiselnosti vidu docilno stvoriti rozplidnik dlya zaselennya na zapovidnih teritoriyah Krimu Praktichne znachennyaPoloza leopardvogo yak krasivu i dosit nevibaglivu zmiyu vidlovlyuyut dlya utrimannya v nevoli j vidpovidno pereprodazhu terariumistam sho chasto prizvodit do znachnogo skorochennya chiselnosti vidu v miscyah jogo kompaktnogo prozhivannya Div takozhPoloz zamenisPrimitkiNaukovi nazvi zemnovodnih ta plazuniv Ukrayini Arhiv originalu za 26 travnya 2024 Procitovano 4 serpnya 2024 Poloz leopardovij u Chervonij knizi Ukrayini Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 39 Poloz leopardovij u Chervonomu spisku MSOPLiteraturaBannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 233 232 Zmei Kavkaza taksonomicheskoe raznoobrazie rasprostranenie ohrana Tuniev B S Orlov N L Ananeva N B Agasyan A L SPb M Tov vo nauch izd KMK 2009 224s s 88 90 ISBN 978 5 87317 594 9 Kurilenko V E Verves Yu G Zemnovodnye i presmykayushiesya fauny Ukrainy Spravochnik opredelitel K Geneza 1998 208 s s 179 182 ISBN 966 504 231 9 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 278 280 Pashenko Yu J Viznachnik zemnovodnih ta plazuniv URSR K Rad shkola 1955 148 s s 123 124 Fauna Ukrayini T 7 Zemnovodni ta plazuni Tarashuk V I K Nauk dumka 1959 246 s s 217 218 Sherbak N N Zemnovodnye i presmykayushiesya Kryma Herpetologia Taurica K Nauk dumka 1966 240 s s 193 200 PosilannyaPoloz leopardovij u Chervonij knizi Ukrayini Elaphe situla v Chervonomu spisku MSOP