Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дюго́нь, або дюгон (фр. dugong — морська корова) — рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений переважно в Індійському океані.
| Дюгонь Період існування: міоцен — сучасність | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Сирени (Sirenia) |
| Родина: | Дюгоневі (Dugongidae) |
| Підродина: | Dugonginae |
| Рід: | Дюгонь (Dugong) Lacépède, 1799 |
| Вид: | Дюгонь (D. dugon) |
| Біноміальна назва | |
| Dugong dugon | |
 | |
Зовнішній вигляд
Найдрібніший представник ряду сирен: довжина тіла 2,5-4 м, вага досягає 600 кг/ Максимальна зафіксована довжина тіла (самець, спійманий в Червоному морі) дорівнювала 5,8 м. Виражений статевий диморфізм: самці більші за самок.
Невелика малорухома голова переходить в масивний веретеноподібний тулуб, який закінчується хвостовим плавцем, розташованим горизонтально. Хвіст формою відрізняється від хвоста ламантинів і нагадує хвіст китоподібних: дві його лопаті розділені глибокою виїмкою. Передні кінцівки перетворилися на гнучкі ластоподібні плавники завдовжки 35-45 см. Від нижніх кінцівок залишилися тільки рудиментарні тазові кістки, приховані в мускулатурі. Шкіра груба, до 2-2,5 см завтовшки, покрита рідким волоссям. Забарвлення з віком темніє, стаючи темно-свинцевим або бурим; черево світліше.
Голова маленька, округла, на короткій шиї. Вушних раковин немає. Очі маленькі, глибоко посаджені. Ніздрі зрушені вгору сильніше, ніж у інших сирен; забезпечені клапанами, які закриваються під водою. Морда виглядає обрубаною; закінчується м'ясистими губами, що звисають вниз. Верхня губа несе жорсткі щетини-вібриси і роздвоєна посередині (у молодих особин сильніше); така її будова допомагає дюгоню зривати водорості. Нижня губа покрита ороговілими ділянками. У молодих дюгоней близько 26 зубів: по 2 різці і по 4-7 пар корінних зубів на верхній і нижній щелепі. У дорослих зберігається 5-6 пар корінних зубів. Крім того, у самців верхні різці перетворюються на бивні, що виступають з ясен на 6-7 см. У самок верхні різці невеликі, іноді не прорізуються. Корінні зуби циліндрової форми, позбавлені емалі і кореня.
У черепі дюгоня сильно збільшені в розмірах передщелепні кістки. Носові кістки відсутні. Нижня щелепа заломлена вниз. Мозкова коробка мала. Кістки скелета товсті і міцні.
Розповсюдження
У минулому ареал був ширший: дюгоні проникали на північ до Західної Європи. На думку деяких дослідників, послужили прототипом міфічних русалок. Пізніше збереглися тільки в тропічному поясі Індійського і південного Тихого океану: від Червоного моря уздовж східного узбережжя Африки, у Перській затоці, біля північно-східного узбережжя Індії, поблизу Малаккайського півострова, Північної Австралії та Нової Гвінеї, а також поблизу деяких тихоокеанських островів. Загальна протяжність сучасного ареалу дюгоней оцінюється в 140 000 км берегової лінії.
В даний час найбільша популяція дюгоней (більше 10 000 особин) мешкає у Великому бар'єрному рифі та в Торресовій протоці. Крупні популяції поблизу узбережжя Кенії та Мозамбіку сильно скоротилися після 1970-х років. Біля узбережжя Танзанії останній екземпляр дюгоня спостерігали 22 січня 2003 р., після 70-річної перерви. Невелика кількість дюгоней водиться у Палау (Мікронезія), поблизу о. Окінава (Японія) та в протоці Джохор між Малайзією і Сингапуром.
Спосіб життя
Дюгоні мешкають в теплих прибережних водах, мілководих бухтах і лагунах. Іноді виходять у відкрите море; заходять в гирла і естуарії річок. Тримаються над глибинами не більше 10-20 м. Велику частину активності складає годування, пов'язане з чергуванням припливів і відпливів, а не зі світловим днем. Годуватися дюгоні припливають на мілководді, до коралових рифів і мілин, на глибину 1-5 м. Основу їх раціону складають водні рослини з родини рдестових, а також морські водорості. У їх шлунках знаходили і дрібних крабів. При годуванні 98% часу проводять під водою, де «пасуться» по 1-3, максимум 10-15 хвилин, потім піднімаються на поверхню для вдиху. По дну часто «ходять» на передніх плавниках. Рослинність зривають за допомогою м'язистої верхньої губи. Перед тим, як з'їсти рослину, дюгонь зазвичай прополіскує її у воді, мотаючи головою з одного боку в інший. В день дюгонь споживає до 40 кг рослинності.
Тримаються поодинці, але над кормовими місцями збираються групами по 3-6 особин. У минулому спостерігалися стада дюгонів до декілька сотень особин. Живуть переважно осіло; деякі популяції здійснюють денні і сезонні переміщення, залежні від коливання рівня води, температури води і доступності їжі, а також антропогенного тиску. За останніми даними протяжність міграцій при необхідності становить сотні і тисячі кілометрів. Звичайна швидкість плавання — до 10 км/год, але наляканий дюгонь може розвивати швидкість 18 км/год. Молоді дюгоні плавають переважно за допомогою грудних плавників, дорослі — хвоста.
Дюгоні зазвичай мовчазні. Тільки збуджені і налякані, вони видають різкий свист. Дитинчата бекають. Зір у дюгонів розвинений слабо, слух — добре. Неволю переносять набагато гірше, ніж ламантини.
Розмноження
Розмноження продовжується цілий рік. Самці дюгоней б'ються за самок, використовуючи свої бивні. Вагітність триває рік. Самка народжує 1 дитинча, рідко 2. Пологи проходять на мілководді; новонароджений при довжині тіла 1-1,2 м важить 20-35 кг, досить рухомий. Під час занурень дитинчата чіпляються до спини матері; молоко смокчуть в перевернутому положенні. Дитинчата, що підросли, вдень збираються в зграї на мілководді. Самці у вихованні потомства участі не беруть.
Молочне вигодовування продовжується до 12-18 місяців, хоча вже в 3 місяці молоді дюгоні починають поїдати траву. Статева зрілість наступає в 9-10 років, можливо, пізніше. На молодих дюгоней полюють крупні акули. Тривалість життя — до 70 років.
Статус популяції
Дюгоней винищують через м'ясо, що нагадує смак телятини, а також через жир, шкуру і кістки, які йдуть на вироби під слонову кістку. У деяких азійських культурах частини тіла дюгоней використовуються в традиційній медицині. Від звіра масою 200—300 кг отримують 24-56 л жиру. Через полювання і деградацію місця існування на більшій частині ареалу дюгонь став рідкісним або зник. Так, за оцінками, які засновані на частоті вилову дюгоней тенетами, його чисельність в найкращій частині ареалу, поблизу берегів Квінсленда, з 1962 по 1999 р. скоротилася з 72 000 до 4 220 особин.
В даний час вилов дюгоней заборонений. Полювання дозволене як традиційний промисел аборигенних народів. Дюгонь занесений в Червону Книгу Міжнародного Союзу Охорони Природи зі статусом «вразливий вид» (англ. Vulnerable).
Джерела
Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
Посилання
- Дюгонь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Лондонська зоологічна служба: У Китаї вимерли ссавці дюгоні, які надихнули мореплавців на казки про русалок
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyugo n abo dyugon fr dugong morska korova roslinoyidnij morskij ssavec ryadu sirenopodibnih Poshirenij perevazhno v Indijskomu okeani Dyugon Period isnuvannya miocen suchasnistOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Sireni Sirenia Rodina Dyugonevi Dugongidae Pidrodina DugonginaeRid Dyugon Dugong Lacepede 1799Vid Dyugon D dugon Binomialna nazvaDugong dugon Muller 1776 Zovnishnij viglyadNajdribnishij predstavnik ryadu siren dovzhina tila 2 5 4 m vaga dosyagaye 600 kg Maksimalna zafiksovana dovzhina tila samec spijmanij v Chervonomu mori dorivnyuvala 5 8 m Virazhenij statevij dimorfizm samci bilshi za samok Nevelika maloruhoma golova perehodit v masivnij veretenopodibnij tulub yakij zakinchuyetsya hvostovim plavcem roztashovanim gorizontalno Hvist formoyu vidriznyayetsya vid hvosta lamantiniv i nagaduye hvist kitopodibnih dvi jogo lopati rozdileni glibokoyu viyimkoyu Peredni kincivki peretvorilisya na gnuchki lastopodibni plavniki zavdovzhki 35 45 sm Vid nizhnih kincivok zalishilisya tilki rudimentarni tazovi kistki prihovani v muskulaturi Shkira gruba do 2 2 5 sm zavtovshki pokrita ridkim volossyam Zabarvlennya z vikom temniye stayuchi temno svincevim abo burim cherevo svitlishe Golova malenka okrugla na korotkij shiyi Vushnih rakovin nemaye Ochi malenki gliboko posadzheni Nizdri zrusheni vgoru silnishe nizh u inshih siren zabezpecheni klapanami yaki zakrivayutsya pid vodoyu Morda viglyadaye obrubanoyu zakinchuyetsya m yasistimi gubami sho zvisayut vniz Verhnya guba nese zhorstki shetini vibrisi i rozdvoyena poseredini u molodih osobin silnishe taka yiyi budova dopomagaye dyugonyu zrivati vodorosti Nizhnya guba pokrita orogovilimi dilyankami U molodih dyugonej blizko 26 zubiv po 2 rizci i po 4 7 par korinnih zubiv na verhnij i nizhnij shelepi U doroslih zberigayetsya 5 6 par korinnih zubiv Krim togo u samciv verhni rizci peretvoryuyutsya na bivni sho vistupayut z yasen na 6 7 sm U samok verhni rizci neveliki inodi ne prorizuyutsya Korinni zubi cilindrovoyi formi pozbavleni emali i korenya U cherepi dyugonya silno zbilsheni v rozmirah peredshelepni kistki Nosovi kistki vidsutni Nizhnya shelepa zalomlena vniz Mozkova korobka mala Kistki skeleta tovsti i micni RozpovsyudzhennyaDyugon na dni Chervonogo moryaDyugon z ditinchamGolova dyugonya U minulomu areal buv shirshij dyugoni pronikali na pivnich do Zahidnoyi Yevropi Na dumku deyakih doslidnikiv posluzhili prototipom mifichnih rusalok Piznishe zbereglisya tilki v tropichnomu poyasi Indijskogo i pivdennogo Tihogo okeanu vid Chervonogo morya uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki u Perskij zatoci bilya pivnichno shidnogo uzberezhzhya Indiyi poblizu Malakkajskogo pivostrova Pivnichnoyi Avstraliyi ta Novoyi Gvineyi a takozh poblizu deyakih tihookeanskih ostroviv Zagalna protyazhnist suchasnogo arealu dyugonej ocinyuyetsya v 140 000 km beregovoyi liniyi V danij chas najbilsha populyaciya dyugonej bilshe 10 000 osobin meshkaye u Velikomu bar yernomu rifi ta v Torresovij protoci Krupni populyaciyi poblizu uzberezhzhya Keniyi ta Mozambiku silno skorotilisya pislya 1970 h rokiv Bilya uzberezhzhya Tanzaniyi ostannij ekzemplyar dyugonya sposterigali 22 sichnya 2003 r pislya 70 richnoyi perervi Nevelika kilkist dyugonej voditsya u Palau Mikroneziya poblizu o Okinava Yaponiya ta v protoci Dzhohor mizh Malajziyeyu i Singapurom Sposib zhittyaDyugoni meshkayut v teplih priberezhnih vodah milkovodih buhtah i lagunah Inodi vihodyat u vidkrite more zahodyat v girla i estuariyi richok Trimayutsya nad glibinami ne bilshe 10 20 m Veliku chastinu aktivnosti skladaye goduvannya pov yazane z cherguvannyam pripliviv i vidpliviv a ne zi svitlovim dnem Goduvatisya dyugoni priplivayut na milkovoddi do koralovih rifiv i milin na glibinu 1 5 m Osnovu yih racionu skladayut vodni roslini z rodini rdestovih a takozh morski vodorosti U yih shlunkah znahodili i dribnih krabiv Pri goduvanni 98 chasu provodyat pid vodoyu de pasutsya po 1 3 maksimum 10 15 hvilin potim pidnimayutsya na poverhnyu dlya vdihu Po dnu chasto hodyat na perednih plavnikah Roslinnist zrivayut za dopomogoyu m yazistoyi verhnoyi gubi Pered tim yak z yisti roslinu dyugon zazvichaj propoliskuye yiyi u vodi motayuchi golovoyu z odnogo boku v inshij V den dyugon spozhivaye do 40 kg roslinnosti Trimayutsya poodinci ale nad kormovimi miscyami zbirayutsya grupami po 3 6 osobin U minulomu sposterigalisya stada dyugoniv do dekilka soten osobin Zhivut perevazhno osilo deyaki populyaciyi zdijsnyuyut denni i sezonni peremishennya zalezhni vid kolivannya rivnya vodi temperaturi vodi i dostupnosti yizhi a takozh antropogennogo tisku Za ostannimi danimi protyazhnist migracij pri neobhidnosti stanovit sotni i tisyachi kilometriv Zvichajna shvidkist plavannya do 10 km god ale nalyakanij dyugon mozhe rozvivati shvidkist 18 km god Molodi dyugoni plavayut perevazhno za dopomogoyu grudnih plavnikiv dorosli hvosta Dyugoni zazvichaj movchazni Tilki zbudzheni i nalyakani voni vidayut rizkij svist Ditinchata bekayut Zir u dyugoniv rozvinenij slabo sluh dobre Nevolyu perenosyat nabagato girshe nizh lamantini RozmnozhennyaRozmnozhennya prodovzhuyetsya cilij rik Samci dyugonej b yutsya za samok vikoristovuyuchi svoyi bivni Vagitnist trivaye rik Samka narodzhuye 1 ditincha ridko 2 Pologi prohodyat na milkovoddi novonarodzhenij pri dovzhini tila 1 1 2 m vazhit 20 35 kg dosit ruhomij Pid chas zanuren ditinchata chiplyayutsya do spini materi moloko smokchut v perevernutomu polozhenni Ditinchata sho pidrosli vden zbirayutsya v zgrayi na milkovoddi Samci u vihovanni potomstva uchasti ne berut Molochne vigodovuvannya prodovzhuyetsya do 12 18 misyaciv hocha vzhe v 3 misyaci molodi dyugoni pochinayut poyidati travu Stateva zrilist nastupaye v 9 10 rokiv mozhlivo piznishe Na molodih dyugonej polyuyut krupni akuli Trivalist zhittya do 70 rokiv Status populyaciyiDyugonej vinishuyut cherez m yaso sho nagaduye smak telyatini a takozh cherez zhir shkuru i kistki yaki jdut na virobi pid slonovu kistku U deyakih azijskih kulturah chastini tila dyugonej vikoristovuyutsya v tradicijnij medicini Vid zvira masoyu 200 300 kg otrimuyut 24 56 l zhiru Cherez polyuvannya i degradaciyu miscya isnuvannya na bilshij chastini arealu dyugon stav ridkisnim abo znik Tak za ocinkami yaki zasnovani na chastoti vilovu dyugonej tenetami jogo chiselnist v najkrashij chastini arealu poblizu beregiv Kvinslenda z 1962 po 1999 r skorotilasya z 72 000 do 4 220 osobin V danij chas vilov dyugonej zaboronenij Polyuvannya dozvolene yak tradicijnij promisel aborigennih narodiv Dyugon zanesenij v Chervonu Knigu Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi zi statusom vrazlivij vid angl Vulnerable DzherelaSlovnik inshomovnih sliv za red O S Melnichuka K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi AN URSR 1974 PosilannyaDyugon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Londonska zoologichna sluzhba U Kitayi vimerli ssavci dyugoni yaki nadihnuli moreplavciv na kazki pro rusalok