Dimalata | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||
| ||||||||
Класи і підкласи | ||||||||
Dimalata — група членистоногих з надкласу неповновусих, що виділяється в деяких класифікаціях і об'єднує симфіл і комах.
Група характеризується такими апоморфіями:
- Голова початково складається з 5 сегментів, три з яких несуть кінцівки ротового апарату;
- Максили перші (перша пара нижніх щелеп) мають унікальну будову. Перший членик максили розділений на дві рухливо зчленовані частини — поперечно спрямований кардо (cardo) та поздовжньо спрямований стипес (stipes), кожна з цих частин безпосередньо причленована до голови своїм довгим медіальним боком. Від заднього краю кожної з частин ведуть м'язи до ендоскелета голови. На дистальному кінці стипес несе жувальну частку — лацинію (lacinia). Латеральніше і дорсальніше від стипеса відходить ще один придаток — галеа (galea), позаду якої від стипеса відходить членистий максилярний щупик (palpus maxillaris). Описана будова властива, переважно, комахам, тоді як у симфіл галеа повністю втрачена, значної редукції зазнали лацинія і максилярний щупик, а зазначене розчленування на кардо і стипес взагалі не спостерігається. Це дозволило частині ентомологів ставити під сумнів близьку спорідненість симфіл і комах;
- Максили другі (друга пара нижніх щелеп) злилися, утворивши непарну нижню губу (labium), яка у симфіл поділена поздовжнім швом, а у комах вдруге поділена на два поперечних членики. На апікальному краї нижня губа несе дві пари виступів — параглос (paraglossae) і глос (glossae), а з боків від них — членисті лабіальні щупики (palpus labiali), у симфіл рудиментарні;
- Сегменти тулуба несуть особливі придатки — втяжні бульбашки і стилуси, які вважаються рудиментами кінцівок.
Існує гіпотеза, за якою Dimalata початково мали 3 диплосегменти, що утворилися із 6 перших сегментів тулуба. Підставою для цієї гіпотези послужили явна диплосегментація симфіл і сліди диплосегментації грудей у комах.
Таксон Dimalata не є загальновизнаним; зокрема, існують інші варіанти класифікації неповновусих, що суперечать теорії споріднення комах і симфіл.
Література
- Клюге Н. Ю. Современная систематика насекомых. Принципы систематики живых организмов и общая система насекомых с классификацией первичнобескрылых и древнекрылых. — СПб. : Лань, 2000. — 336 с.
- Edgecombe G. D., Giribet G. Myriapod phylogeny and the relationships of Chilopoda. — 2002. — С. 143—168.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dimalata Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Carstvo Tvarini Tip Chlenistonogi Dimalata Klasi i pidklasi Simfili Komahi Prihovanoshelepni Vidkritoshelepni Dimalata grupa chlenistonogih z nadklasu nepovnovusih sho vidilyayetsya v deyakih klasifikaciyah i ob yednuye simfil i komah Grupa harakterizuyetsya takimi apomorfiyami Golova pochatkovo skladayetsya z 5 segmentiv tri z yakih nesut kincivki rotovogo aparatu Maksili pershi persha para nizhnih shelep mayut unikalnu budovu Pershij chlenik maksili rozdilenij na dvi ruhlivo zchlenovani chastini poperechno spryamovanij kardo cardo ta pozdovzhno spryamovanij stipes stipes kozhna z cih chastin bezposeredno prichlenovana do golovi svoyim dovgim medialnim bokom Vid zadnogo krayu kozhnoyi z chastin vedut m yazi do endoskeleta golovi Na distalnomu kinci stipes nese zhuvalnu chastku laciniyu lacinia Lateralnishe i dorsalnishe vid stipesa vidhodit she odin pridatok galea galea pozadu yakoyi vid stipesa vidhodit chlenistij maksilyarnij shupik palpus maxillaris Opisana budova vlastiva perevazhno komaham todi yak u simfil galea povnistyu vtrachena znachnoyi redukciyi zaznali laciniya i maksilyarnij shupik a zaznachene rozchlenuvannya na kardo i stipes vzagali ne sposterigayetsya Ce dozvolilo chastini entomologiv staviti pid sumniv blizku sporidnenist simfil i komah Maksili drugi druga para nizhnih shelep zlilisya utvorivshi neparnu nizhnyu gubu labium yaka u simfil podilena pozdovzhnim shvom a u komah vdruge podilena na dva poperechnih chleniki Na apikalnomu krayi nizhnya guba nese dvi pari vistupiv paraglos paraglossae i glos glossae a z bokiv vid nih chlenisti labialni shupiki palpus labiali u simfil rudimentarni Segmenti tuluba nesut osoblivi pridatki vtyazhni bulbashki i stilusi yaki vvazhayutsya rudimentami kincivok Isnuye gipoteza za yakoyu Dimalata pochatkovo mali 3 diplosegmenti sho utvorilisya iz 6 pershih segmentiv tuluba Pidstavoyu dlya ciyeyi gipotezi posluzhili yavna diplosegmentaciya simfil i slidi diplosegmentaciyi grudej u komah Takson Dimalata ne ye zagalnoviznanim zokrema isnuyut inshi varianti klasifikaciyi nepovnovusih sho superechat teoriyi sporidnennya komah i simfil LiteraturaKlyuge N Yu Sovremennaya sistematika nasekomyh Principy sistematiki zhivyh organizmov i obshaya sistema nasekomyh s klassifikaciej pervichnobeskrylyh i drevnekrylyh SPb Lan 2000 336 s Edgecombe G D Giribet G Myriapod phylogeny and the relationships of Chilopoda 2002 S 143 168