Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Симфіли | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Симфіли (Symphyla) — клас тригнатичних багатоніжок, що включає близько 160 видів. Більшість видів практичного значення не має, але Scolopendrella immaculata відома як шкідник оранжерейних рослин.
Опис
Симфіли — дрібні членистоногі тварини, ззовні схожі на малесеньких сколопендр. Від близьких пауропод вони відрізняються нерозгалуженими вусиками.
Їх тіло біле або ледь жовтувате. Воно поділяється на дві тагми: голову та сегментований тулуб. Тулуб складається з 14 сегментів, що вкриваються 15-24 тергітами. На сьогодні вважається, що поява додаткових тергітів підвищує гнучкість тіла, що є дуже важливим для тварин, які пересуваються вузькими щілинами. Ходильні ноги розташовані на I–XII сегментах тулуба. Прядильні ноги розташовані на XIII сегменті. XIV сегмент несе пару трихоботорій (гомологи церків комах). Тулуб закінчується маленьким овальним тельсоном. Статевий отвір відкривається на третьому сегменті тулуба, на його нижньому боці.
Кровоносна система як така відсутня. Функції серця виконує трубка, що простягається вздовж VI–XII сегментів тулуба. Головним органом виділення є дві мальпігієві судини. Наявні також одна або дві пари мішкоподібних нефридіїв, розташованих на першому та другому максилярних сегментах.
Поширення
Розповсюджені в Європі і Північній Америці. В Україні відомо 5 видів симфіл.
Спосіб життя
Симфіли живуть у ґрунті, серед гнилих залишків рослинності, під камінням; світла уникають. Мають дуже тонку кутикулу, тому надзвичайно чутливі до нестачі вологи. Вони можуть існувати лише при відносній вологості, близькій до 100%. Цим пояснюються їхні складні сезонні та добові міграції в ґрунті.
Розмноження
Симфіли роздільностатеві, запліднення у них зовнішнє. Самець залишає сперматофор у щілинах ґрунту, а самиця підбирає його щелепами. При цьому оболонка сперматофору пошкоджується, а сперма витікає до спеціальних щелепних резервуарів. Надалі самиця підбирає щелепами яйце, що виходить зі статевого отвору, при цьому воно запліднюється спермою. Запліднені яйця вона прикріпляє листків, моху або залишає у щілинах ґрунту. Розвиток яєць триває 10 днів, після чого з них виходять личинки. Від дорослих особин вони відрізняються меншою кількістю ніг (6-7 пар). Личинки розвиваються і линяють протягом 2 місяців.
Джерела
- Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под редакцией М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд, перераб. — М.: Просвещение, 1984. — С. 112 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SimfiliBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Trahejnodishni Tracheata Nadklas Bagatonizhki Myriapoda Klas Simfili Symphyla PosilannyaVikishovishe SymphylaVikividi SymphylaEOL 6560ITIS 154408NCBI 61986Fossilworks 294419 Simfili Symphyla klas trignatichnih bagatonizhok sho vklyuchaye blizko 160 vidiv Bilshist vidiv praktichnogo znachennya ne maye ale Scolopendrella immaculata vidoma yak shkidnik oranzherejnih roslin OpisSimfili dribni chlenistonogi tvarini zzovni shozhi na malesenkih skolopendr Vid blizkih pauropod voni vidriznyayutsya nerozgaluzhenimi vusikami Yih tilo bile abo led zhovtuvate Vono podilyayetsya na dvi tagmi golovu ta segmentovanij tulub Tulub skladayetsya z 14 segmentiv sho vkrivayutsya 15 24 tergitami Na sogodni vvazhayetsya sho poyava dodatkovih tergitiv pidvishuye gnuchkist tila sho ye duzhe vazhlivim dlya tvarin yaki peresuvayutsya vuzkimi shilinami Hodilni nogi roztashovani na I XII segmentah tuluba Pryadilni nogi roztashovani na XIII segmenti XIV segment nese paru trihobotorij gomologi cerkiv komah Tulub zakinchuyetsya malenkim ovalnim telsonom Statevij otvir vidkrivayetsya na tretomu segmenti tuluba na jogo nizhnomu boci Krovonosna sistema yak taka vidsutnya Funkciyi sercya vikonuye trubka sho prostyagayetsya vzdovzh VI XII segmentiv tuluba Golovnim organom vidilennya ye dvi malpigiyevi sudini Nayavni takozh odna abo dvi pari mishkopodibnih nefridiyiv roztashovanih na pershomu ta drugomu maksilyarnih segmentah PoshirennyaRozpovsyudzheni v Yevropi i Pivnichnij Americi V Ukrayini vidomo 5 vidiv simfil Sposib zhittyaSimfili zhivut u grunti sered gnilih zalishkiv roslinnosti pid kaminnyam svitla unikayut Mayut duzhe tonku kutikulu tomu nadzvichajno chutlivi do nestachi vologi Voni mozhut isnuvati lishe pri vidnosnij vologosti blizkij do 100 Cim poyasnyuyutsya yihni skladni sezonni ta dobovi migraciyi v grunti RozmnozhennyaSimfili rozdilnostatevi zaplidnennya u nih zovnishnye Samec zalishaye spermatofor u shilinah gruntu a samicya pidbiraye jogo shelepami Pri comu obolonka spermatoforu poshkodzhuyetsya a sperma vitikaye do specialnih shelepnih rezervuariv Nadali samicya pidbiraye shelepami yajce sho vihodit zi statevogo otvoru pri comu vono zaplidnyuyetsya spermoyu Zaplidneni yajcya vona prikriplyaye listkiv mohu abo zalishaye u shilinah gruntu Rozvitok yayec trivaye 10 dniv pislya chogo z nih vihodyat lichinki Vid doroslih osobin voni vidriznyayutsya menshoyu kilkistyu nig 6 7 par Lichinki rozvivayutsya i linyayut protyagom 2 misyaciv DzherelaZhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod redakciej M S Gilyarova F N Pravdina gl red V E Sokolov 2 e izd pererab M Prosveshenie 1984 S 112 ros