Пауроподи | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Пауропо́ди (Pauropoda) — клас дрібних членистоногих тварин надкласу Багатоніжок, що налічує близько 500 видів. Пауроподи найменш вивчений клас серед багатоніжок: до 1886 року вони взагалі не були відомі. Практичного значення ці тварини не мають.
Опис
Пауропод також називають карликовими багатоніжками, адже їх розміри коливаються в межах 1-1,9 мм. Форма тіла у різних видів неоднакова. Наприклад, у рухливих представників роду Pauropus вона видовжена, в той час як малорухливі представники роду Eurypauropus товсті, незграбні, з майже непомітними кінцівками.
У пауропод розгалужені антени (не більше 6-ти члеників). Очі відсутні. Ротовий апарат утворений парою міцних зазубрених мандибул та однією парою максил. Тулуб складається з 10-12 сегментів. Ніг 10 пар, з них для пересування пристосовані 9. На 1 або 1-3 сегментах тіла кінцівки відсутні. Ноги 5-членикові, широко розставлені. По боках тіла розташовані 5 пар чутливих волосків.
Органи виділення представлені однією парою мальпігієвих судин. Кровоносна система відсутня. Дихальна система має примітивну трахейну будову.
Спосіб життя
Серед пауропод є сапротрофи, хижаки, а Pauropus lanceolatus та Allopauropus gracilis харчуються гіфами цвілевих грибів. Тварини всмоктують напіврідку їжу, яка перетравлюється у передньому відділі травної системи, що має добре розвинену мускулатуру.
Пауроподи роздільностатеві. Запліднення у них сперматофорне. Круглі, лискучі яйця пауроподи відкладають по одному або купками в тріщини ґрунту чи кори серед залишків гниючого листя. Через 12-14 днів з них виходять личинки. Вони мають 3 пари ніг і 2 чутливих волоски. Розвиток личинок триває 3,5 місяці. Протягом цього періоду вони линяють кожні 2-5 тижнів, після кожного линяння число ніг поступово збільшується.
Поширення
Пауроподи розповсюджені дуже широко, вони трапляються на всіх континентах у всіх природних зонах, за виключенням тундри і пустель. Особливо високої чисельності ці тварини досягають у лісах, де щільність їх популяцій може сягати 500 особин в 1 дм³ субстрату.
Джерела
- Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под редакцией М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд, перераб. — М.: Просвещение, 1984. — С. 112 (рос.)
Це незавершена стаття про багатоніжок. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pauropodi Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Trahejnodishni Tracheata Nadklas Bagatonizhki Myriapoda Klas Pauropodi Pauropoda Posilannya Vikishovishe Pauropoda Vikividi Pauropoda EOL 6553 ITIS 154425 NCBI 63448 Fossilworks 293502 Pauropo di Pauropoda klas dribnih chlenistonogih tvarin nadklasu Bagatonizhok sho nalichuye blizko 500 vidiv Pauropodi najmensh vivchenij klas sered bagatonizhok do 1886 roku voni vzagali ne buli vidomi Praktichnogo znachennya ci tvarini ne mayut OpisPauropod takozh nazivayut karlikovimi bagatonizhkami adzhe yih rozmiri kolivayutsya v mezhah 1 1 9 mm Forma tila u riznih vidiv neodnakova Napriklad u ruhlivih predstavnikiv rodu Pauropus vona vidovzhena v toj chas yak maloruhlivi predstavniki rodu Eurypauropus tovsti nezgrabni z majzhe nepomitnimi kincivkami U pauropod rozgaluzheni anteni ne bilshe 6 ti chlenikiv Ochi vidsutni Rotovij aparat utvorenij paroyu micnih zazubrenih mandibul ta odniyeyu paroyu maksil Tulub skladayetsya z 10 12 segmentiv Nig 10 par z nih dlya peresuvannya pristosovani 9 Na 1 abo 1 3 segmentah tila kincivki vidsutni Nogi 5 chlenikovi shiroko rozstavleni Po bokah tila roztashovani 5 par chutlivih voloskiv Organi vidilennya predstavleni odniyeyu paroyu malpigiyevih sudin Krovonosna sistema vidsutnya Dihalna sistema maye primitivnu trahejnu budovu Sposib zhittyaSered pauropod ye saprotrofi hizhaki a Pauropus lanceolatus ta Allopauropus gracilis harchuyutsya gifami cvilevih gribiv Tvarini vsmoktuyut napivridku yizhu yaka peretravlyuyetsya u perednomu viddili travnoyi sistemi sho maye dobre rozvinenu muskulaturu Pauropodi rozdilnostatevi Zaplidnennya u nih spermatoforne Krugli liskuchi yajcya pauropodi vidkladayut po odnomu abo kupkami v trishini gruntu chi kori sered zalishkiv gniyuchogo listya Cherez 12 14 dniv z nih vihodyat lichinki Voni mayut 3 pari nig i 2 chutlivih voloski Rozvitok lichinok trivaye 3 5 misyaci Protyagom cogo periodu voni linyayut kozhni 2 5 tizhniv pislya kozhnogo linyannya chislo nig postupovo zbilshuyetsya PoshirennyaPauropodi rozpovsyudzheni duzhe shiroko voni traplyayutsya na vsih kontinentah u vsih prirodnih zonah za viklyuchennyam tundri i pustel Osoblivo visokoyi chiselnosti ci tvarini dosyagayut u lisah de shilnist yih populyacij mozhe syagati 500 osobin v 1 dm substratu DzherelaZhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod redakciej M S Gilyarova F N Pravdina gl red V E Sokolov 2 e izd pererab M Prosveshenie 1984 S 112 ros Ce nezavershena stattya pro bagatonizhok Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi