Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Cupressus dupreziana (Кипарис сахарський) — вид хвойних рослин родини кипарисових.
| Cupressus dupreziana | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
| Рід: | Кипарис (Cupressus) |
| Вид: | C. dupreziana |
| Біноміальна назва | |
| Cupressus dupreziana A.Camus, 1926 | |
 | |
| Ареал виду | |
Поширення, екологія
Цьому виду батьківщиною є західна частина Північної Африки: Алжир (C. dupreziana var dupreziana) і Марокко (C. dupreziana var. atlantica). Висотний діапазон: 900—2220 м. У Алжирі дерева ростуть на вершинах гір або на дні долин і ущелин, де опадів за оцінками 30 мм на рік. У Марокко росте в помірному напівпосушливому середземноморському кліматі з періодами посухи і снігу. Всі поселення ростуть на крутих односторонніх гірських схилах. Основа ґрунту сланцева або з кристалічних гранітів й іноді росте на вапняних ґрунтах, які нестабільні і постійно зриваються. Супутні деревні породи включають: Juniperus phoenicea і Tetraclinis articulata з чагарниками Lavandula dentata var. dentata, , і .
Морфологія
Однодомне, повільноросле дерево 16–20 м заввишки. Дерева C. dupreziana var dupreziana можуть бути більш 7 м в обхваті віком більше 2000 років. Молоді особини, вирощені в охоронних умовах є спершу густі й пізніше розвивають пряму центральну вісь. Кора червонувато-коричнева, з глибокими поздовжніми тріщинами. Гілки розходяться від стовбура під великими кутами, вигинаючись вгору. Листки протилежні, загострені, 1–1,5 мм завдовжки, тьмяно-зелені, злегка сизуваті. Листя дуже щільне. Рослини однодомні. Пилкові шишки жовті, видовжені, 6 × 3 мм. Жіночі шишки, фіолетові, яйцюваті, розвиваються в подовжені конуси 18–24 × 16–20 мм; сіро-коричневі, матові, з 12–19 лусками, що мають дуже невеликі, округлі вістрі. Насіння червонувато-коричневе, овальної форми, плоске, 4–5 × 5–6 мм, з широкими, тонкими крилами. Пилок сферичний, діаметр 38 мкм.
Використання
У Марокко, історично, деревина була використана для виготовлення балок, щоб побудувати будинки і в будівництві великих воріт для під'їздів стін старих міст. Більш великі гілки дерев були використані, щоб зробити стільці і столи та інші меблі і менші гілки були зібрані протягом літа та збережені для зимового корму для місцевих стад берберських кіз і ослів. Сьогодні значна кількість насіння збирається щорічно для комерційного садівництва. В Алжирі деревина високо цінувалася для будівництва та столярних виробів і сьогодні використовується головним чином як паливо.
Загрози та охорона
Основні загрози, які сприяли занепаду цього виду: вогонь, випас худоби, збір насіння, збір дров і туризм. Зміна клімату в даний час також робить негативний вплив на населення. Росте в деяких ПОТ, але охорона виду недостатня. Культивується в ботанічних садах і дендраріях в Європі і США.
Посилання
- The Gymnosperm Database [Архівовано 26 травня 2012 у WebCite] (англ.)
 | Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cupressus dupreziana Kiparis saharskij vid hvojnih roslin rodini kiparisovih Cupressus duprezianaOhoronnij statusPid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Rid Kiparis Cupressus Vid C duprezianaBinomialna nazvaCupressus dupreziana A Camus 1926Areal viduPoshirennya ekologiyaComu vidu batkivshinoyu ye zahidna chastina Pivnichnoyi Afriki Alzhir C dupreziana var dupreziana i Marokko C dupreziana var atlantica Visotnij diapazon 900 2220 m U Alzhiri dereva rostut na vershinah gir abo na dni dolin i ushelin de opadiv za ocinkami 30 mm na rik U Marokko roste v pomirnomu napivposushlivomu seredzemnomorskomu klimati z periodami posuhi i snigu Vsi poselennya rostut na krutih odnostoronnih girskih shilah Osnova gruntu slanceva abo z kristalichnih granitiv j inodi roste na vapnyanih gruntah yaki nestabilni i postijno zrivayutsya Suputni derevni porodi vklyuchayut Juniperus phoenicea i Tetraclinis articulata z chagarnikami Lavandula dentata var dentata i MorfologiyaOdnodomne povilnorosle derevo 16 20 m zavvishki Dereva C dupreziana var dupreziana mozhut buti bilsh 7 m v obhvati vikom bilshe 2000 rokiv Molodi osobini virosheni v ohoronnih umovah ye spershu gusti j piznishe rozvivayut pryamu centralnu vis Kora chervonuvato korichneva z glibokimi pozdovzhnimi trishinami Gilki rozhodyatsya vid stovbura pid velikimi kutami viginayuchis vgoru Listki protilezhni zagostreni 1 1 5 mm zavdovzhki tmyano zeleni zlegka sizuvati Listya duzhe shilne Roslini odnodomni Pilkovi shishki zhovti vidovzheni 6 3 mm Zhinochi shishki fioletovi yajcyuvati rozvivayutsya v podovzheni konusi 18 24 16 20 mm siro korichnevi matovi z 12 19 luskami sho mayut duzhe neveliki okrugli vistri Nasinnya chervonuvato korichneve ovalnoyi formi ploske 4 5 5 6 mm z shirokimi tonkimi krilami Pilok sferichnij diametr 38 mkm VikoristannyaU Marokko istorichno derevina bula vikoristana dlya vigotovlennya balok shob pobuduvati budinki i v budivnictvi velikih vorit dlya pid yizdiv stin starih mist Bilsh veliki gilki derev buli vikoristani shob zrobiti stilci i stoli ta inshi mebli i menshi gilki buli zibrani protyagom lita ta zberezheni dlya zimovogo kormu dlya miscevih stad berberskih kiz i osliv Sogodni znachna kilkist nasinnya zbirayetsya shorichno dlya komercijnogo sadivnictva V Alzhiri derevina visoko cinuvalasya dlya budivnictva ta stolyarnih virobiv i sogodni vikoristovuyetsya golovnim chinom yak palivo Zagrozi ta ohoronaOsnovni zagrozi yaki spriyali zanepadu cogo vidu vogon vipas hudobi zbir nasinnya zbir drov i turizm Zmina klimatu v danij chas takozh robit negativnij vpliv na naselennya Roste v deyakih POT ale ohorona vidu nedostatnya Kultivuyetsya v botanichnih sadah i dendrariyah v Yevropi i SShA PosilannyaThe Gymnosperm Database Arhivovano 26 travnya 2012 u WebCite angl Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi