Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катра н тата рський Crambe tataria Seb вид рослин роду катран Crambe родини капустяних Brassicaceae Поширений у степовій

Crambe tataria

Crambe tataria

Катра́н тата́рський (Crambe tataria Seb.) — вид рослин роду катран (Crambe) родини капустяних (Brassicaceae). Поширений у степовій і лісостеповій смузі Південно-Східної Європи і Південно-Західного Сибіру. Занесений до Червоної книги України.

Катран татарський
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Катран (Crambe)
Вид:
Катран татарський (C. tataria)
Біноміальна назва
Crambe tataria
, 1779

Етимологія

Назва роду походить від грецького слова, що в перекладі означає «капуста», і пов'язана, очевидно, з тим, що з давніх часів представники цього роду під назвою «морська капуста» культивувалися в країнах Південної Європи як овочі.

Видова назва в перекладі з латинської мови — «татарський».

Опис

image
Квіти

Багаторічна сизувато-зелена рослина заввишки 40—100 (120) см. Молода рослина більш-менш жорсткувато-волосиста. Корінь довгий, 60—120 см завдовжки, веретеноподібний, майже циліндричний, товстий (2—2,5 см діаметром), зовні бурувато-чорний, всередині з білою серцевиною, м'ясистий. Стебло товсте, майже від основи дуже розгалужене, має форму кулястого куща. Листки м'ясисті, сіро-зелені; прикореневі листки великі, до 30 см завдовжки і до 20 см завширшки, черешкові, глибоко 2-перистороздільні на продовгувато-лінійні, зубчасті або надрізані частки; черешкові листки глибоко, спочатку жорсткувато-волосисті, а потім голі; верхівкові листки дрібні, ланцетні, суцільні.

Суцвіття велике, широко волотисте (складна китиця, плейоботій), до 30 см завширшки, з численними квітками на коротких гілочках (по 10—20 на кожній). Квітки мають духмяно-медовий запах. Листочки оцвітини білі, 4—5 мм завдовжки і 3—4 мм завширшки, вдвоє довші, ніж відхилені, яйцеподібні, голі чашолистки. Маточка одна, зав'язь сидяча; стовпчик короткий, приймочка майже сидяча; тичинок 4, з пиляками частіше фіолетового кольору; квітконіжки 7—10 (18) см завдовжки, стоячі косо догори, або трохи відігнуті. Плоди — нерозкривні 2-членні стручечки. Верхній членик стручечка 4—5 мм завдовжки, з насіниною, 4-гранний (с 4 поздовжніми реберцями), чітко сітчасто-зморшкуватий, жовтувато-тьмяний; нижній членик пустий, циліндричний, 1—1,5 мм завширшки. Насінина без облямівки, куляста, 2,5—3 мм діаметром.

Поширення

Ареал виду охоплює лісостепову і степову смуги від країн Центральної і Південно-Східної Європи до Південно-Західного Сибіру (Верхній Тобол).

В Україні поширений у Лісостепу (зрідка), Степу (звичайно), Північному Криму, передгір'ях (окол. Симферополя) і Східному Криму (окол. Планерського).

Життєвий цикл

У межах ареалу, у тому числі в Україні, цвіте з травня по червень. Запилення здійснюється за допомогою комах (ентомофілія), частково шляхом автогамії.

Катран має цікаву життєву форму — перекотиполе (первольвент), що виробилася в процесі еволюції як пристосування до поширення плодів. Коли плоди дозрівають (червень — липень), стебло біля основи відламується; сильні осінні вітри перекочують кулястий кущ на далеку відстань, розсіваючи насіння (анемохорія), певну роль відіграє також поширення людиною (антропохорія).

  • image
    На стадії вегетації
  • image
    Початок цвітіння
  • image
    На стадії цвітіння
  • image
    На стадії плодоношення
  • image
    Плоди
  • image
    Одломлений кущ з плодами (перекотиполе)

Екологія

image
Ценопопуляція катрану татарського

Катран татарський — стрижньокореневий, вегетативнонерухливий гемікриптофіт — трав'янистий багаторічник.

Рослина світло- (геліофіт) і теплолюбна (мегатерм — походить з субтропічного поясу), досить засухостійка (мезоксерофіт) і вимоглива до плодючості ґрунтів (мегатроф).

За загальними (ценотичними) адаптаціями належить до рослин, пов'язаних переважно із степовими місцевостями (степант), частково — з відслоненнями гірських порід (петрофіт) і сухими луками (ксеропратант).

У межах ареалу зростає в степах, по крейдяних схилах та кам'янисто-вапнякових глинистих горбах. В Україні зростає в степах, на схилах, особливо вапнякових і крейдяних, на кам'янистих місцях.

В умовах Запорізькій області іноді невеликими групами зустрічається на схилових ділянках серед петрофітного, лучного і чагарникового степу, ще рідше на суходільних луках.

Ценопопуляції катрану татарського зустрічаються в складі рослинних угруповань Astragalo-Stipion (на чорноземах; переважно), Festuco-Brometea, Festucetalia valesiacae, Festucion valesiacae, Centaureo carbonate-Koelerio talievii (на крейдяних відслоненнях), Cirsio-Brachypodion pinnati (на Поділлі, екстразональні лучні степи).

Охорона

image
У Дворічанському національному природному парку

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий). Зменшення ареалу та чисельності популяцій виду відбувається в основному внаслідок розорювання степів. До негативних антропогенних факторів також слід віднести пожежі, сінокосіння, рекультивацію кам'янистих відслонень, надмірне рекреаційне навантаження на природні біотопи, і певним чином збирання рослин. Погіршення стану ценопопуляцій відбувається також внаслідок низької конкурентної здатності виду та його недостатнього природного відновлення.

Необхідні заходи охорони: заповідання і моніторинг існуючих популяцій; заборона порушення місць зростання, у тому числі терасування і заліснення степових схилів, надмірного випасання худоби, збирання рослин.

В Україні охороняється в Українському і Луганському природних заповідниках, Галицькому і Дворічанському національних природних парках, регіональному ландшафтному парку «Печенізьке Поле» (Харківська область), заказниках «Касова Гора» (Івано-Франківська область) і «Пристенське» (Донецька область) та ряді інших природно-заповідних територій. Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України з 1969 р.

У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», ландшафтних заказниках «Верхів'я балки Канцерівська», «Томаківський» та ряді інших природно-заповідних об'єктів регіону.

Практичне значення

Катран татарський  — чудова декоративна рослина. Його можна вирощувати на клумбах, , газонах. Добре розмножується насінням.

Жироолійна рослина (насіння містить до 40 % жирної олії з гіркуватим присмаком). Вся рослина їстівна. На Кавказі весною збирають молоді стебла і вживають їх як овоч, а також готують з них маринади. Корені містять крохмаль, цукри та гірчичні глікозиди; їх вживають в їжу свіжими і переробленими (салати, соуси, як пряні добавки в соліннях і маринадах).

У ряді регіонів качани катрану тушкують у воді з олією і вживають в їжу з додаванням різноманітних овочевих соусів. На Херсонщині та Запоріжжі раніше з качанів катрану готували смаковиті котлети — так звані січеники. Для позбавлення гіркого присмаку качани спочатку вимочували в підсоленій воді. Потім їх подрібнювали, перемішували з пшеничною крупою, надавали форми котлет, обкочували в борошні і смажили на олії.

Корені катрану мають фітонцидні властивості, підвищують апетит, покращують травлення. У народній медицині їх використовують при розладі шлунка, як протицинготний засіб та як замінник гірчичників. Відвар коренів вважається загальнозміцнюючим засобом, особливо для дітей. Добрий медонос.

Галерея

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 113. (рос.)(укр.)
  2. Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1953. — Т. 5 / Ред. : М. І. Котов, О. Д. Вісюліна. — 528 с. (с. 376—382)
  3. Катран татарський у Червоній книзі України [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Флора СССР / Ред. В. Л. Комаров. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 8 / Ред. М. І. Буш. — 696 с. (с. 484—485)
  5. Екофлора України / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2007. — Т. 5 / Ільїнська А. П., Дідух Я. П., Бурда Р. І., Коротченко І. А. — 584 с. (с. 156—157). —
  6. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 195). —
  7. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 46) —
  8. Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье : Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61 (с. 23)
  9. Червона книга Дніпропетровської області (Рослинний світ) / Авт.-укл. Б. О. Барановський, В. В. Тарасов; відп. ред. А. П. Травлєєв. — Дніпропетровськ, 2010. — 498 с. (с. 254)
  10. Червона книга Донецької області: рослинний світ / Під заг. ред. В. М. Остапко. — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2010. — 432 с. (с. 93)
  11. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзинський. — К. : Вид-во «Українська енциклопедія», УВКЦ «Олімп», 1992. — 544 с. (с. 198) —
  12. Рева М. Л., Рева Н. Н. Дикі їстівні рослини України. — К. : Наукова думка, 1976.  — 168 с. (с. 68—69)

Література

  • Екофлора України / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2007. — Т. 5 / Ільїнська А. П., Дідух Я. П., Бурда Р. І., Коротченко І. А. — 584 с. (с. 156—157). —
  • Флора СССР / Ред. В. Л. Комаров. — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1939. — Т. 8 / Ред. М. І. Буш. — 696 с. (с. 484—485)
  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1953. — Т. 5 / Ред. : М. І. Котов, О. Д. Вісюліна. — 528 с. (с. 376—382)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Crambe tataria

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Katra n tata rskij Crambe tataria Seb vid roslin rodu katran Crambe rodini kapustyanih Brassicaceae Poshirenij u stepovij i lisostepovij smuzi Pivdenno Shidnoyi Yevropi i Pivdenno Zahidnogo Sibiru Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Katran tatarskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Kapustocviti Brassicales Rodina Kapustyani Brassicaceae Rid Katran Crambe Vid Katran tatarskij C tataria Binomialna nazva Crambe tataria 1779EtimologiyaNazva rodu pohodit vid greckogo slova sho v perekladi oznachaye kapusta i pov yazana ochevidno z tim sho z davnih chasiv predstavniki cogo rodu pid nazvoyu morska kapusta kultivuvalisya v krayinah Pivdennoyi Yevropi yak ovochi Vidova nazva v perekladi z latinskoyi movi tatarskij OpisKviti Bagatorichna sizuvato zelena roslina zavvishki 40 100 120 sm Moloda roslina bilsh mensh zhorstkuvato volosista Korin dovgij 60 120 sm zavdovzhki veretenopodibnij majzhe cilindrichnij tovstij 2 2 5 sm diametrom zovni buruvato chornij vseredini z biloyu sercevinoyu m yasistij Steblo tovste majzhe vid osnovi duzhe rozgaluzhene maye formu kulyastogo kusha Listki m yasisti siro zeleni prikorenevi listki veliki do 30 sm zavdovzhki i do 20 sm zavshirshki chereshkovi gliboko 2 peristorozdilni na prodovguvato linijni zubchasti abo nadrizani chastki chereshkovi listki gliboko spochatku zhorstkuvato volosisti a potim goli verhivkovi listki dribni lancetni sucilni Sucvittya velike shiroko volotiste skladna kiticya plejobotij do 30 sm zavshirshki z chislennimi kvitkami na korotkih gilochkah po 10 20 na kozhnij Kvitki mayut duhmyano medovij zapah Listochki ocvitini bili 4 5 mm zavdovzhki i 3 4 mm zavshirshki vdvoye dovshi nizh vidhileni yajcepodibni goli chasholistki Matochka odna zav yaz sidyacha stovpchik korotkij prijmochka majzhe sidyacha tichinok 4 z pilyakami chastishe fioletovogo koloru kvitkonizhki 7 10 18 sm zavdovzhki stoyachi koso dogori abo trohi vidignuti Plodi nerozkrivni 2 chlenni struchechki Verhnij chlenik struchechka 4 5 mm zavdovzhki z nasininoyu 4 grannij s 4 pozdovzhnimi rebercyami chitko sitchasto zmorshkuvatij zhovtuvato tmyanij nizhnij chlenik pustij cilindrichnij 1 1 5 mm zavshirshki Nasinina bez oblyamivki kulyasta 2 5 3 mm diametrom PoshirennyaAreal vidu ohoplyuye lisostepovu i stepovu smugi vid krayin Centralnoyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi do Pivdenno Zahidnogo Sibiru Verhnij Tobol V Ukrayini poshirenij u Lisostepu zridka Stepu zvichajno Pivnichnomu Krimu peredgir yah okol Simferopolya i Shidnomu Krimu okol Planerskogo Zhittyevij ciklU mezhah arealu u tomu chisli v Ukrayini cvite z travnya po cherven Zapilennya zdijsnyuyetsya za dopomogoyu komah entomofiliya chastkovo shlyahom avtogamiyi Katran maye cikavu zhittyevu formu perekotipole pervolvent sho virobilasya v procesi evolyuciyi yak pristosuvannya do poshirennya plodiv Koli plodi dozrivayut cherven lipen steblo bilya osnovi vidlamuyetsya silni osinni vitri perekochuyut kulyastij kush na daleku vidstan rozsivayuchi nasinnya anemohoriya pevnu rol vidigraye takozh poshirennya lyudinoyu antropohoriya Na stadiyi vegetaciyi Pochatok cvitinnya Na stadiyi cvitinnya Na stadiyi plodonoshennya Plodi Odlomlenij kush z plodami perekotipole EkologiyaCenopopulyaciya katranu tatarskogo Katran tatarskij strizhnokorenevij vegetativnoneruhlivij gemikriptofit trav yanistij bagatorichnik Roslina svitlo geliofit i teplolyubna megaterm pohodit z subtropichnogo poyasu dosit zasuhostijka mezokserofit i vimogliva do plodyuchosti gruntiv megatrof Za zagalnimi cenotichnimi adaptaciyami nalezhit do roslin pov yazanih perevazhno iz stepovimi miscevostyami stepant chastkovo z vidslonennyami girskih porid petrofit i suhimi lukami kseropratant U mezhah arealu zrostaye v stepah po krejdyanih shilah ta kam yanisto vapnyakovih glinistih gorbah V Ukrayini zrostaye v stepah na shilah osoblivo vapnyakovih i krejdyanih na kam yanistih miscyah V umovah Zaporizkij oblasti inodi nevelikimi grupami zustrichayetsya na shilovih dilyankah sered petrofitnogo luchnogo i chagarnikovogo stepu she ridshe na suhodilnih lukah Cenopopulyaciyi katranu tatarskogo zustrichayutsya v skladi roslinnih ugrupovan Astragalo Stipion na chornozemah perevazhno Festuco Brometea Festucetalia valesiacae Festucion valesiacae Centaureo carbonate Koelerio talievii na krejdyanih vidslonennyah Cirsio Brachypodion pinnati na Podilli ekstrazonalni luchni stepi OhoronaU Dvorichanskomu nacionalnomu prirodnomu parku Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij Zmenshennya arealu ta chiselnosti populyacij vidu vidbuvayetsya v osnovnomu vnaslidok rozoryuvannya stepiv Do negativnih antropogennih faktoriv takozh slid vidnesti pozhezhi sinokosinnya rekultivaciyu kam yanistih vidslonen nadmirne rekreacijne navantazhennya na prirodni biotopi i pevnim chinom zbirannya roslin Pogirshennya stanu cenopopulyacij vidbuvayetsya takozh vnaslidok nizkoyi konkurentnoyi zdatnosti vidu ta jogo nedostatnogo prirodnogo vidnovlennya Neobhidni zahodi ohoroni zapovidannya i monitoring isnuyuchih populyacij zaborona porushennya misc zrostannya u tomu chisli terasuvannya i zalisnennya stepovih shiliv nadmirnogo vipasannya hudobi zbirannya roslin V Ukrayini ohoronyayetsya v Ukrayinskomu i Luganskomu prirodnih zapovidnikah Galickomu i Dvorichanskomu nacionalnih prirodnih parkah regionalnomu landshaftnomu parku Pechenizke Pole Harkivska oblast zakaznikah Kasova Gora Ivano Frankivska oblast i Pristenske Donecka oblast ta ryadi inshih prirodno zapovidnih teritorij Viroshuyut u Doneckomu botanichnomu sadu NAN Ukrayini z 1969 r U Zaporizkij oblasti ohoronyayetsya v Nacionalnomu zapovidniku Horticya landshaftnih zakaznikah Verhiv ya balki Kancerivska Tomakivskij ta ryadi inshih prirodno zapovidnih ob yektiv regionu Praktichne znachennyaKatran tatarskij chudova dekorativna roslina Jogo mozhna viroshuvati na klumbah gazonah Dobre rozmnozhuyetsya nasinnyam Zhiroolijna roslina nasinnya mistit do 40 zhirnoyi oliyi z girkuvatim prismakom Vsya roslina yistivna Na Kavkazi vesnoyu zbirayut molodi stebla i vzhivayut yih yak ovoch a takozh gotuyut z nih marinadi Koreni mistyat krohmal cukri ta girchichni glikozidi yih vzhivayut v yizhu svizhimi i pereroblenimi salati sousi yak pryani dobavki v solinnyah i marinadah U ryadi regioniv kachani katranu tushkuyut u vodi z oliyeyu i vzhivayut v yizhu z dodavannyam riznomanitnih ovochevih sousiv Na Hersonshini ta Zaporizhzhi ranishe z kachaniv katranu gotuvali smakoviti kotleti tak zvani sicheniki Dlya pozbavlennya girkogo prismaku kachani spochatku vimochuvali v pidsolenij vodi Potim yih podribnyuvali peremishuvali z pshenichnoyu krupoyu nadavali formi kotlet obkochuvali v boroshni i smazhili na oliyi Koreni katranu mayut fitoncidni vlastivosti pidvishuyut apetit pokrashuyut travlennya U narodnij medicini yih vikoristovuyut pri rozladi shlunka yak proticingotnij zasib ta yak zaminnik girchichnikiv Vidvar koreniv vvazhayetsya zagalnozmicnyuyuchim zasobom osoblivo dlya ditej Dobrij medonos GalereyaRajon Mastelbah Avstriya Dunajovecki gorbi Chehiya Belsobarand Ugorshina Zaporizke Pravoberezhzhya Ukrayina Ahiboz okol Ankari TurechchinaDiv takozhKatran roslina Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniDzherela PrimitkiDobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 113 ros ukr Flora URSR K Vid vo AN URSR 1953 T 5 Red M I Kotov O D Visyulina 528 s s 376 382 Katran tatarskij u Chervonij knizi Ukrayini 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine Flora SSSR Red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1939 T 8 Red M I Bush 696 s s 484 485 Ekoflora Ukrayini Vidp red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2007 T 5 Ilyinska A P Diduh Ya P Burda R I Korotchenko I A 584 s s 156 157 ISBN 978 966 306 140 9 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 195 ISBN 966 551 166 1 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 46 ISBN 966 375 018 9 Koreshuk K E Petrochenko V I Flora vysshih rastenij ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica sb nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 4 61 s 23 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Roslinnij svit Avt ukl B O Baranovskij V V Tarasov vidp red A P Travlyeyev Dnipropetrovsk 2010 498 s s 254 Chervona kniga Doneckoyi oblasti roslinnij svit Pid zag red V M Ostapko Doneck Vid vo Novaya pechat 2010 432 s s 93 Likarski roslini Enciklopedichnij dovidnik Vidp red A M Grodzinskij K Vid vo Ukrayinska enciklopediya UVKC Olimp 1992 544 s s 198 ISBN 5 88500 055 7 Reva M L Reva N N Diki yistivni roslini Ukrayini K Naukova dumka 1976 168 s s 68 69 LiteraturaEkoflora Ukrayini Vidp red Ya P Diduh K Fitosociocentr 2007 T 5 Ilyinska A P Diduh Ya P Burda R I Korotchenko I A 584 s s 156 157 ISBN 978 966 306 140 9 Flora SSSR Red V L Komarov M L Izd vo AN SSSR 1939 T 8 Red M I Bush 696 s s 484 485 Flora URSR K Vid vo AN URSR 1953 T 5 Red M I Kotov O D Visyulina 528 s s 376 382 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Crambe tataria Chopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Katran tatarskij CRAMBE TATARIA SEBEOK 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Katran tatarskij u Chervonij knizi Ukrayini 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ