Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кіпаль жовтобровий Час існування 2 58 дотепер PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Самець кіпаля жовтобрового в Онтаріо Самиця кіп

Coccothraustes vespertinus

Coccothraustes vespertinus
Кіпаль жовтобровий
Час існування: 2.58–дотепер
▼
image
Самець кіпаля жовтобрового в , Онтаріо
image
Самиця кіпаля жовтобрового на годівничці в
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Рід: Кіпаль (Hesperiphona)
Вид: Кіпаль жовтобровий
Біноміальна назва
Hesperiphona vespertina
W. Cooper, 1825
image
Ареал H. vespertina      Протягом року     На зимівлі
Синоніми
Coccothraustes vespertinus
Посилання
image Вікісховище: Hesperiphona vespertina
image EOL: 45510260
image ITIS: 179175
image МСОП: 22720702
image NCBI: 670343

Кіпа́ль жовтобровий (Hesperiphona vespertina) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae), поширений у Північній Америці.

Кіпаль жовтобровий — міцної будови птах з великим дзьобом і коротким хвостом, віднесений до роду Hesperiphona за контрольним списком МОК і Довідником птахів світу, тоді як за контрольним списком Клементса та контрольним списком АОТ він віднесений до роду Coccothraustes. Запроваджена Шарлем Люсьєном Бонапартом у 1850 році назва роду Hesperiphona походить від давньогрецьких і латинських слів, що означають «вечір» і «звук». Птах має виразний вигляд: у дорослого самця яскраво-жовтий лоб і тіло, бура голова та білі плями на крилах, тоді як доросла самка має переважно оливково-буре тіло з сіруватою нижньою частиною та білими плямами на крилах.

Кіпаль жовтобровий розмножується в хвойних і змішаних лісах Канади, західних гірських районів Сполучених Штатів і Мексики. Його схема міграції змінюється, інколи взимку досягаючи на півдні аж до південних районів США. Ці птахи добувають їжу на деревах і кущах, а їх раціон в основному складається з насіння, ягід і комах. В історичні часи ареал птахів розширився на схід, ймовірно, завдяки поширенню кленів ясенелистих та інших чагарників поблизу ферм і наявності годівниць для птахів взимку.

Таксономія

У 1825 році американський натураліст Вільям Купер офіційно описав кіпаля жовтобрового і назвав його Fringilla vespertina. Етнолог Генрі Скулкрафт надіслав Куперу зразок, зібраний увечері поблизу Су-Сент-Марі Мічиган. Купер записав назву птаха мовою оджибве як «паушкундамо».

і Довідник птахів світу відносять кіпаля жовтобрового та близькоспорідненого кіпаля чорноголового (Hesperiphona abeillei) до роду Hesperiphona. Проте та контрольний список АОТ поміщають кіпалів жовтобрового та чорноголового у рід Coccothraustes разом із костогризом звичайним.

Рід Hesperiphona був представлений Шарлем Люсьєном Бонапартом у 1850 році. Назва походить від давньогрецького hesperos, що означає «вечір» і phōnē, що означає «звук» або «крик». Видовий епітет походить від латинського vespertinus, що означає «вечірній», «сутінковий» або «присмерковий».

Визнано три підвиди:

  • H. v. vespertina (Cooper, W, 1825) – центральна, східна Канада та північний схід США
  • H. v. brooksi , 1917 – західна Канада та північний захід США
  • H. v. montana , 1874 – південний захід США до південного заходу Мексики

Опис

Кіпаль жовтобровий зовні схожий на євразійського костогриза, обидва є потужними, міцними в’юрками з великими дзьобами та короткими хвостами. Довжина кіпаля жовтобрового коливається від 16 до 22 см, при розмаху крил 30 до 36 см. У великій вибірці кіпалів жовтобрових у Пенсільванії взимку самці важили від 38.7 до 86.1 г із середнім значенням 60 г, а самки від 43.2 до 73.5 г із середнім значенням 58.7 г. Серед стандартних вимірювань хорда крила становила 10.45 до 11.6 см, хвіст від 6 до 6.95см, дзьоб від 1.6 до 2 см і плесно становить 1.95 до 2.2 см. Доросла особина має короткий чорний хвіст, чорні крила і великий блідо-бежовий дзьоб. У дорослого самця лоб і тіло яскраво-жовті; голова коричнева, а на крилі велика біла пляма. Доросла самка переважно оливково-бура, сіріша на нижній частині та з білими плямами на крилах. Вони також мають гучний характерний крик «чів», схожий на цвірінькання хатнього горобця.

Розмноження та екологія

Середовищем розмноження є хвойні та змішані ліси Канади та західних гірських районів Сполучених Штатів і Мексики. На Британських островах зареєстровані надзвичайно рідкісні зальоти, наразі лише два випадки. Гніздо будує на горизонтальній гілці або на розвилці дерева.

Міграція цього птаха мінлива; в деякі зими він може блукати далеко на південь, аж до півдня США

Ці птахи добувають їжу на деревах і кущах, іноді на землі. Харчуються переважно насінням, ягодами та комахами. Поза гніздовим сезоном вони часто харчуються зграями. Іноді ковтають дрібний гравій.

В історичні часи ареал цього птаха розширився далеко на схід, можливо, завдяки посадкам кленів ясенелистих та інших кленів і чагарників навколо ферм і наявності годівниць для птахів взимку.

Галерея

Список літератури

  1. BirdLife International (2018). Hesperiphona vespertina. IUCN Red List of Threatened Species. 2018: e.T22720702A131500502. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-2.RLTS.T22720702A131500502.en. Процитовано 12 November 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Cooper, William (1825). Description of a new species of Grosbeak, inhabiting the northwestern territory of the United States. Annals of the Lyceum of Natural History of New York. 1 (2): 219–222 [220].
  4. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1968). Check-List of Birds of the World. Т. 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 304.
  5. Clement, P. Evening Grosbeak (Hesperiphona vespertina). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. doi:10.2173/bow.evegro.01. {{}}: |access-date= вимагає |url= ()image (необхідна підписка)
  6. South American Classification Committee.
  7. Clements, J.F.; Schulenberg, T.S.; Iliff, M.J.; Roberson, D.; Fredericks, T.A.; Sullivan, B.L.; Wood, C.L. (2016). The eBird/Clements checklist of birds of the world: v2016. The Cornell Lab of Ornithology. Процитовано 11 August 2016.
  8. Bonaparte, Charles Lucien (1850). Sur plusieurs genres nouveaux de Passereaux [On several new genera of Passerines]. Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences (фр.). 31: 424.
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 190, 400. ISBN .
  10. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2023). Finches, euphonias. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 2 April 2023.
  11. Cite AllAboutBirds|Evening grosbeak
  12. . Guide to North American Birds. National Audubon Society. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 31 серпня 2012.
  13. Clement, Peter (1999). Finches and Sparrows. Princeton University Press. ISBN .
  14. Dunning, John B. Jr., ред. (1992). CRC Handbook of Avian Body Masses. CRC Press. ISBN .

Зовнішні посилання

  • Кіпаль жовтобровий - Coccothraustes vespertinus - USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter
  • BirdLife species factsheet for Coccothraustes vespertinus (англ.)
  • Hesperiphona vespertina у базі Avibase.
  • InternetBirdCollection|evening-grosbeak-hesperiphona-vespertina
  • Evening grosbeak photo gallery
  • Evening grosbeak species account
  • Audio recordings of Evening grosbeak на Xenocanto
  • Hesperiphona vespertina Колекція на Flickr

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kipal zhovtobrovij Chas isnuvannya 2 58 doteper PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Samec kipalya zhovtobrovogo v Ontario Samicya kipalya zhovtobrovogo na godivnichci v Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Kipal Hesperiphona Vid Kipal zhovtobrovij Binomialna nazva Hesperiphona vespertina W Cooper 1825 Areal H vespertina Protyagom roku Na zimivli Sinonimi Coccothraustes vespertinus Posilannya Vikishovishe Hesperiphona vespertina EOL 45510260 ITIS 179175 MSOP 22720702 NCBI 670343 Kipa l zhovtobrovij Hesperiphona vespertina vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae poshirenij u Pivnichnij Americi Kipal zhovtobrovij micnoyi budovi ptah z velikim dzobom i korotkim hvostom vidnesenij do rodu Hesperiphona za kontrolnim spiskom MOK i Dovidnikom ptahiv svitu todi yak za kontrolnim spiskom Klementsa ta kontrolnim spiskom AOT vin vidnesenij do rodu Coccothraustes Zaprovadzhena Sharlem Lyusyenom Bonapartom u 1850 roci nazva rodu Hesperiphona pohodit vid davnogreckih i latinskih sliv sho oznachayut vechir i zvuk Ptah maye viraznij viglyad u doroslogo samcya yaskravo zhovtij lob i tilo bura golova ta bili plyami na krilah todi yak dorosla samka maye perevazhno olivkovo bure tilo z siruvatoyu nizhnoyu chastinoyu ta bilimi plyamami na krilah Kipal zhovtobrovij rozmnozhuyetsya v hvojnih i zmishanih lisah Kanadi zahidnih girskih rajoniv Spoluchenih Shtativ i Meksiki Jogo shema migraciyi zminyuyetsya inkoli vzimku dosyagayuchi na pivdni azh do pivdennih rajoniv SShA Ci ptahi dobuvayut yizhu na derevah i kushah a yih racion v osnovnomu skladayetsya z nasinnya yagid i komah V istorichni chasi areal ptahiv rozshirivsya na shid jmovirno zavdyaki poshirennyu kleniv yasenelistih ta inshih chagarnikiv poblizu ferm i nayavnosti godivnic dlya ptahiv vzimku TaksonomiyaU 1825 roci amerikanskij naturalist Vilyam Kuper oficijno opisav kipalya zhovtobrovogo i nazvav jogo Fringilla vespertina Etnolog Genri Skulkraft nadislav Kuperu zrazok zibranij uvecheri poblizu Su Sent Mari Michigan Kuper zapisav nazvu ptaha movoyu odzhibve yak paushkundamo i Dovidnik ptahiv svitu vidnosyat kipalya zhovtobrovogo ta blizkosporidnenogo kipalya chornogolovogo Hesperiphona abeillei do rodu Hesperiphona Prote ta kontrolnij spisok AOT pomishayut kipaliv zhovtobrovogo ta chornogolovogo u rid Coccothraustes razom iz kostogrizom zvichajnim Rid Hesperiphona buv predstavlenij Sharlem Lyusyenom Bonapartom u 1850 roci Nazva pohodit vid davnogreckogo hesperos sho oznachaye vechir i phōne sho oznachaye zvuk abo krik Vidovij epitet pohodit vid latinskogo vespertinus sho oznachaye vechirnij sutinkovij abo prismerkovij Viznano tri pidvidi H v vespertina Cooper W 1825 centralna shidna Kanada ta pivnichnij shid SShA H v brooksi 1917 zahidna Kanada ta pivnichnij zahid SShA H v montana 1874 pivdennij zahid SShA do pivdennogo zahodu MeksikiOpisKipal zhovtobrovij zovni shozhij na yevrazijskogo kostogriza obidva ye potuzhnimi micnimi v yurkami z velikimi dzobami ta korotkimi hvostami Dovzhina kipalya zhovtobrovogo kolivayetsya vid 16 do 22 sm pri rozmahu kril 30 do 36 sm U velikij vibirci kipaliv zhovtobrovih u Pensilvaniyi vzimku samci vazhili vid 38 7 do 86 1 g iz serednim znachennyam 60 g a samki vid 43 2 do 73 5 g iz serednim znachennyam 58 7 g Sered standartnih vimiryuvan horda krila stanovila 10 45 do 11 6 sm hvist vid 6 do 6 95sm dzob vid 1 6 do 2 sm i plesno stanovit 1 95 do 2 2 sm Dorosla osobina maye korotkij chornij hvist chorni krila i velikij blido bezhovij dzob U doroslogo samcya lob i tilo yaskravo zhovti golova korichneva a na krili velika bila plyama Dorosla samka perevazhno olivkovo bura sirisha na nizhnij chastini ta z bilimi plyamami na krilah Voni takozh mayut guchnij harakternij krik chiv shozhij na cvirinkannya hatnogo gorobcya Rozmnozhennya ta ekologiyaSeredovishem rozmnozhennya ye hvojni ta zmishani lisi Kanadi ta zahidnih girskih rajoniv Spoluchenih Shtativ i Meksiki Na Britanskih ostrovah zareyestrovani nadzvichajno ridkisni zaloti narazi lishe dva vipadki Gnizdo buduye na gorizontalnij gilci abo na rozvilci dereva Migraciya cogo ptaha minliva v deyaki zimi vin mozhe blukati daleko na pivden azh do pivdnya SShA Ci ptahi dobuvayut yizhu na derevah i kushah inodi na zemli Harchuyutsya perevazhno nasinnyam yagodami ta komahami Poza gnizdovim sezonom voni chasto harchuyutsya zgrayami Inodi kovtayut dribnij gravij V istorichni chasi areal cogo ptaha rozshirivsya daleko na shid mozhlivo zavdyaki posadkam kleniv yasenelistih ta inshih kleniv i chagarnikiv navkolo ferm i nayavnosti godivnic dlya ptahiv vzimku GalereyaSamicya kipalya zhovtobrovogo v Ontario Kanada Samec kipalya zhovtobrovogo v Truchas Nyu Meksiko Samicya vzimku Kvebek Kanada Grupa ptahiv u Nyu Meksiko source source source source source source source source Ptahi poyidayut nasinnya sonyashnikaSpisok literaturiBirdLife International 2018 Hesperiphona vespertina IUCN Red List of Threatened Species 2018 e T22720702A131500502 doi 10 2305 IUCN UK 2018 2 RLTS T22720702A131500502 en Procitovano 12 November 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Cooper William 1825 Description of a new species of Grosbeak inhabiting the northwestern territory of the United States Annals of the Lyceum of Natural History of New York 1 2 219 222 220 Paynter Raymond A Jr red 1968 Check List of Birds of the World T 14 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 304 Clement P Evening Grosbeak Hesperiphona vespertina U del Hoyo J Elliott A Sargatal J Christie D A de Juana E red Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions doi 10 2173 bow evegro 01 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka neobhidna pidpiska South American Classification Committee Clements J F Schulenberg T S Iliff M J Roberson D Fredericks T A Sullivan B L Wood C L 2016 The eBird Clements checklist of birds of the world v2016 The Cornell Lab of Ornithology Procitovano 11 August 2016 Bonaparte Charles Lucien 1850 Sur plusieurs genres nouveaux de Passereaux On several new genera of Passerines Comptes rendus hebdomadaires des seances de l Academie des sciences fr 31 424 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 190 400 ISBN 978 1 4081 2501 4 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red January 2023 Finches euphonias IOC World Bird List Version 13 1 International Ornithologists Union Procitovano 2 April 2023 Cite AllAboutBirds Evening grosbeak Guide to North American Birds National Audubon Society Arhiv originalu za 4 bereznya 2013 Procitovano 31 serpnya 2012 Clement Peter 1999 Finches and Sparrows Princeton University Press ISBN 978 0691048789 Dunning John B Jr red 1992 CRC Handbook of Avian Body Masses CRC Press ISBN 978 0 8493 4258 5 Zovnishni posilannyaKipal zhovtobrovij Coccothraustes vespertinus USGS Patuxent Bird Identification InfoCenter BirdLife species factsheet for Coccothraustes vespertinus angl Hesperiphona vespertina u bazi Avibase InternetBirdCollection evening grosbeak hesperiphona vespertina Evening grosbeak photo gallery Evening grosbeak species account Audio recordings of Evening grosbeak na Xenocanto Hesperiphona vespertina Kolekciya na Flickr

Дата публікації:
Топ