Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тісна пол Cisna село в Польщі у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства Адміністративний центр гміни Тісн

Cisna

Cisna

Тісна (пол. Cisna) — село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Тісна. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Розташоване в долині річки Солінка серед гірських пасом Західних Бещад, на кордоні зі Словаччиною та Україною. Населення — 457 осіб (2011).

село
Тісна
пол. Cisna
image
Церква Святого Архангела Михаїла у Тісній
(збудована 1825 р., зруйнована 1956 р.)
Герб
image

Координати 49°12′00″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.2000000000277779577118054; 22.3166700000277771210Координати: 49°12′00″ пн. ш. 22°19′00″ сх. д. / 49.2000000000277779577118054° пн. ш. 22.3166700000277771210° сх. д. / 49.2000000000277779577118054; 22.3166700000277771210

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Тісна
Перша згадка 1552
Площа 8,8 км²
Висота центру 565 м
Населення 457 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-607
Автомобільний код RLS
SIMC 0347790
GeoNames 774090
OSM ↑1748181 ·R (Гміна Тісна)
Офіційний сайт cisna.pl
image
image
Тісна
Тісна (Польща)
image
image
Тісна
Тісна (Підкарпатське воєводство)
image Тісна у Вікісховищі

Історія

Село вперше зустрічається в документі 1552 року, як власність роду Балів і поселення на основі Волоського права. Ймовірно, поселення існувало ще раніше на Руському праві. Дідичем села був, зокрема, прадід Митрополита Андрея Шептицького, шляхтич , який отримав графський титул Австрії. Тісна згадується в австрійських кадастрових відомостях 1787 року. 22 січня 1898 року офіційно введена вузькоколійна залізниця до Нового Лупкова, яку 1904 року було продовжено до Кальниці. Під час першої світової війни цей регіон опинився в центрі бойових дій. З осені 1914 по весну 1915 року, через інтенсивні бойові дії в Карпатах, Тісна тричі опинялася на лінії фронту.

image
Церква святого Архангела Михаїла перед реконструкцією (фото до 1914 р.).
image
Панорама Тісни у 2012 році
image
Руйнація церкви святого Архангела Михаїла у Тісній

З листопада 1918 по січень 1919 року село входило до складу Команчанської Республіки. У 1924 році з Балигородського деканату був виділений Тіснянський деканат. У міжвоєнний період Тісна була одним з головних сіл у Бескидах і стала відомим місцем для проведення ярмарків, на які з'їжджалося близько 60 тисяч гостей. Під час другої світової війни село було майже повністю знищене. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Більшість українських родин насильно переселили в УРСР в 1946 році. Ті родини, яким вдалося уникнути переселення, 29 квітня 1947 під час Операції Вісла були вивезені в околиці м. Гданська в Польщі. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Вперше згадується у 1739 році, коли Міхал Урбанський започаткував тут нову парафію. У 1790 році до парафії, крім самої Тісної, належало с. Габківці. Наступна церква Святого Архангела Михаїла була зведена на кошти Юліана Фредра у 1825 році. Оновлена у 1902 році, мала іконостас та художню декорацію крокв. Після 1947 року спустошена. У 1956 році будівлю церкви спробували переробити на костел, але спроба не вдалася і того ж року церкву розібрали на будівельні матеріали. 1962 року на місці церкви встановлено пам'ятний хрест. В історичному музеї міста Сяніка зберігається ікона XVIII століття з церкви села Тісна. Поблизу церкви 1825 року була збудована дерев'яна дзвіниця. Розібрана у 1970-х роках. Останній парох церкви та декан Тіснянський о. Євстафій Хархаліс (нар. 1898) був з вірними аж до травня 1947 року, коли під час операції «Вісла» був заарештований та ув'язнений у концентраційному таборі в Явожні. У грудні 1948 року звільнений, оселився разом з дружиною та дітьми у Лідзбарку-Вармінському. З 1957 року правив у греко-католицькій парафії в Мальборку, де помер у 1994 році й похований на місцевому цвинтарі. Також у 1930-х роках в церкві сотрудником служив о. Зенон Злочовський. На місцевому цвинтарі села багато старих надгробків було знищено після 1947 року. На цвинтарі збережене найстаріше поховання в Бескидах — Антонія Квеченського і його двох онучок, датоване 1842 роком. Збереглися також старі липи.

Сьогодення

Тісна є відомим місцевим курортом з центром інформації для туристів, невеликими готелями, приватними маєтками та сувенірними кіосками. Працює ресторація «Лемківщина».

Демографія

На 1785 рік поселення мало 9.56 км² земельних угідь і населення — 84 греко-католики і 10 римо-католиків. 1840 — 123 греко-католиків. 1859 — 168 греко-католиків. 1879 — 182 греко-католиків. 1899 — 188 греко-католиків. 1921 — 416 осіб (у 46 житлових будинках): 166 римо-католиків, 132 греко-католиків, 118 євреїв. 1926 — 140 греко-католиків. 1936 — 250 греко-католиків, 198 римо-католиків та 214 юдеїв. На 1 січня 1939 року у селі мешкало 660 осіб, з них 250 українців, 290 поляків (приїжджі працівники тартака) та 120 євреїв.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 226 39 168 19
Жінки 231 39 146 46
Разом 457 78 314 65

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тісна

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — Т. 5. — S. 321. (пол.)
  3. Kryciński Stanisław Bieszczady. Słownik historyczno-krajoznawczy. Część 2. Gmina Cisna. — Warszawa: wyd. Stanisław Kryciński, 1996. — 480 s. — S. 117—119. — . (пол.)
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 44. — .
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

  • Cisna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 705. (пол.)
  • Archiwum Państwowe w Przemyślu. Фонд — 142/0 — Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu, метричні записи за період: 1784—1838 рр. Фонд — 2025/0 — Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej: zapisy metrykalne w okresie lat 1784—1845 r., mikrofilmy — nr P-110. (пол.)
  • Archiwum Państwowe w Rzeszowie Oddział w Sanoku. Fond — 431/0. — Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej: zapisy metrykalne w okresie lat 1857—1903 r. (пол.)
  • Малецька Ангела, Любов, уроджена Хархаліс, дочка Євстахія та Євгенії (з д. Кушнір). los.org.pl. Fundacja «Losy Niezapomniane». 9 січня 2017. оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 25 березня 2023.

Література

  • Gminne Centrum Kultury i Ekologii w Cisne. cisna.pl (пол.). Gminne Centrum Kultury i Ekologii w Cisne. оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 25 березня 2023.
  • Aleksander Fredro Trzy po trzy: pamiętniki z epoki napoleońskiej. — Warszawa: nakł. Gebethnera i Wolffa, 1617. — 287 s. (пол.)
  • Stanisław MyślińskiStrzały pod Cisną. — wydanie 3. — Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1978. — 286 s. (пол.)
  • Artur Bata Bieszczady w ogniu. — Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. — 280 s. (пол.)
  • . sztetl.org.pl (пол.). Muzeum Historii Żydów Polskich. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2023.
  • . molodlem.org.ua. Молода Лемківщина. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2023.
  • Cisna (Tisna) Recollections. warholic.tripod.com (англ.). Tripod. оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 25 березня 2023.


image Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tisna pol Cisna selo v Polshi u gmini Tisna Liskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Administrativnij centr gmini Tisna Znahoditsya na pradavnij etnichnij ukrayinskij teritoriyi Roztashovane v dolini richki Solinka sered girskih pasom Zahidnih Beshad na kordoni zi Slovachchinoyu ta Ukrayinoyu Naselennya 457 osib 2011 selo Tisna pol Cisna Cerkva Svyatogo Arhangela Mihayila u Tisnij zbudovana 1825 r zrujnovana 1956 r Gerb Koordinati 49 12 00 pn sh 22 19 00 sh d 49 2000000000277779577118054 pn sh 22 3166700000277771210 sh d 49 2000000000277779577118054 22 3166700000277771210 Koordinati 49 12 00 pn sh 22 19 00 sh d 49 2000000000277779577118054 pn sh 22 3166700000277771210 sh d 49 2000000000277779577118054 22 3166700000277771210 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Liskij povitGmina TisnaPersha zgadka 1552Plosha 8 8 km Visota centru 565 mNaselennya 457 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 607Avtomobilnij kod RLSSIMC 0347790GeoNames 774090OSM 1748181 R Gmina Tisna Oficijnij sajt cisna pl TisnaTisna Polsha TisnaTisna Pidkarpatske voyevodstvo Tisna u VikishovishiIstoriyaSelo vpershe zustrichayetsya v dokumenti 1552 roku yak vlasnist rodu Baliv i poselennya na osnovi Voloskogo prava Jmovirno poselennya isnuvalo she ranishe na Ruskomu pravi Didichem sela buv zokrema pradid Mitropolita Andreya Sheptickogo shlyahtich yakij otrimav grafskij titul Avstriyi Tisna zgaduyetsya v avstrijskih kadastrovih vidomostyah 1787 roku 22 sichnya 1898 roku oficijno vvedena vuzkokolijna zaliznicya do Novogo Lupkova yaku 1904 roku bulo prodovzheno do Kalnici Pid chas pershoyi svitovoyi vijni cej region opinivsya v centri bojovih dij Z oseni 1914 po vesnu 1915 roku cherez intensivni bojovi diyi v Karpatah Tisna trichi opinyalasya na liniyi frontu Cerkva svyatogo Arhangela Mihayila pered rekonstrukciyeyu foto do 1914 r Panorama Tisni u 2012 roci Rujnaciya cerkvi svyatogo Arhangela Mihayila u Tisnij Z listopada 1918 po sichen 1919 roku selo vhodilo do skladu Komanchanskoyi Respubliki U 1924 roci z Baligorodskogo dekanatu buv vidilenij Tisnyanskij dekanat U mizhvoyennij period Tisna bula odnim z golovnih sil u Beskidah i stala vidomim miscem dlya provedennya yarmarkiv na yaki z yizhdzhalosya blizko 60 tisyach gostej Pid chas drugoyi svitovoyi vijni selo bulo majzhe povnistyu znishene Zgodom u period mizh 1945 i 1947 rokami v comu rajoni trivala borotba mizh pidrozdilami UPA ta radyanskim vijskami Bilshist ukrayinskih rodin nasilno pereselili v URSR v 1946 roci Ti rodini yakim vdalosya uniknuti pereselennya 29 kvitnya 1947 pid chas Operaciyi Visla buli vivezeni v okolici m Gdanska v Polshi U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Cerkva Vpershe zgaduyetsya u 1739 roci koli Mihal Urbanskij zapochatkuvav tut novu parafiyu U 1790 roci do parafiyi krim samoyi Tisnoyi nalezhalo s Gabkivci Nastupna cerkva Svyatogo Arhangela Mihayila bula zvedena na koshti Yuliana Fredra u 1825 roci Onovlena u 1902 roci mala ikonostas ta hudozhnyu dekoraciyu krokv Pislya 1947 roku spustoshena U 1956 roci budivlyu cerkvi sprobuvali pererobiti na kostel ale sproba ne vdalasya i togo zh roku cerkvu rozibrali na budivelni materiali 1962 roku na misci cerkvi vstanovleno pam yatnij hrest V istorichnomu muzeyi mista Syanika zberigayetsya ikona XVIII stolittya z cerkvi sela Tisna Poblizu cerkvi 1825 roku bula zbudovana derev yana dzvinicya Rozibrana u 1970 h rokah Ostannij paroh cerkvi ta dekan Tisnyanskij o Yevstafij Harhalis nar 1898 buv z virnimi azh do travnya 1947 roku koli pid chas operaciyi Visla buv zaareshtovanij ta uv yaznenij u koncentracijnomu tabori v Yavozhni U grudni 1948 roku zvilnenij oselivsya razom z druzhinoyu ta ditmi u Lidzbarku Varminskomu Z 1957 roku praviv u greko katolickij parafiyi v Malborku de pomer u 1994 roci j pohovanij na miscevomu cvintari Takozh u 1930 h rokah v cerkvi sotrudnikom sluzhiv o Zenon Zlochovskij Na miscevomu cvintari sela bagato starih nadgrobkiv bulo znisheno pislya 1947 roku Na cvintari zberezhene najstarishe pohovannya v Beskidah Antoniya Kvechenskogo i jogo dvoh onuchok datovane 1842 rokom Zbereglisya takozh stari lipi SogodennyaTisna ye vidomim miscevim kurortom z centrom informaciyi dlya turistiv nevelikimi gotelyami privatnimi mayetkami ta suvenirnimi kioskami Pracyuye restoraciya Lemkivshina DemografiyaNa 1785 rik poselennya malo 9 56 km zemelnih ugid i naselennya 84 greko katoliki i 10 rimo katolikiv 1840 123 greko katolikiv 1859 168 greko katolikiv 1879 182 greko katolikiv 1899 188 greko katolikiv 1921 416 osib u 46 zhitlovih budinkah 166 rimo katolikiv 132 greko katolikiv 118 yevreyiv 1926 140 greko katolikiv 1936 250 greko katolikiv 198 rimo katolikiv ta 214 yudeyiv Na 1 sichnya 1939 roku u seli meshkalo 660 osib z nih 250 ukrayinciv 290 polyakiv priyizhdzhi pracivniki tartaka ta 120 yevreyiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 226 39 168 19 Zhinki 231 39 146 46 Razom 457 78 314 65PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tisna GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1902 Cz 1 T 5 S 321 pol Krycinski Stanislaw Bieszczady Slownik historyczno krajoznawczy Czesc 2 Gmina Cisna Warszawa wyd Stanislaw Krycinski 1996 480 s S 117 119 ISBN 83 85531 07 6 pol Akciya VISLA Spisok viselenih u hodi operaciyi sil i mistechok Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 44 ISBN 3 447 02376 7 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaCisna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 705 pol Archiwum Panstwowe w Przemyslu Fond 142 0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyslu metrichni zapisi za period 1784 1838 rr Fond 2025 0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej zapisy metrykalne w okresie lat 1784 1845 r mikrofilmy nr P 110 pol Archiwum Panstwowe w Rzeszowie Oddzial w Sanoku Fond 431 0 Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej zapisy metrykalne w okresie lat 1857 1903 r pol Malecka Angela Lyubov urodzhena Harhalis dochka Yevstahiya ta Yevgeniyi z d Kushnir los org pl Fundacja Losy Niezapomniane 9 sichnya 2017 originalu za 16 listopada 2014 Procitovano 25 bereznya 2023 LiteraturaGminne Centrum Kultury i Ekologii w Cisne cisna pl pol Gminne Centrum Kultury i Ekologii w Cisne originalu za 15 bereznya 2023 Procitovano 25 bereznya 2023 Aleksander Fredro Trzy po trzy pamietniki z epoki napoleonskiej Warszawa nakl Gebethnera i Wolffa 1617 287 s pol Stanislaw MyslinskiStrzaly pod Cisna wydanie 3 Warszawa Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej 1978 286 s pol Artur Bata Bieszczady w ogniu Rzeszow Krajowa Agencja Wydawnicza 1987 280 s pol sztetl org pl pol Muzeum Historii Zydow Polskich Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2023 molodlem org ua Moloda Lemkivshina Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2023 Cisna Tisna Recollections warholic tripod com angl Tripod originalu za 16 listopada 2014 Procitovano 25 bereznya 2023 Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ