Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коукал рудокрилий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тв

Centropus sinensis

Centropus sinensis
Коукал рудокрилий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коукал (Centropus)
Вид: Коукал рудокрилий
Біноміальна назва
Centropus sinensis
(Stephens, 1815)
image
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Polophilus sinensis Stephens, 1815
Посилання
image Вікісховище: Centropus sinensis
image Віківиди: Centropus sinensis
image EOL: 1047956
image ITIS: 554758
image МСОП: 22684229
image NCBI: 57402

Коука́л рудокрилий (Centropus sinensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис

image
Рудокрилий коукал
image
Рудокрилий коукал
image
Рудокрилий коукал
image
Рудокрилий коукал
image
Молодий рудокрилий коукал

Довжина птаха становить 47-56 см, вага 236-268 г. Самиці є дещо більшими за самців. Голова, шия, нижня частина тіла і довгий, широкий хвіст чорні, спина і крила контрастно яскраво-каштанові. Щоки, тім'я і груди мають фіолетовий відблиск, хвіст має зеленуватий відблиск. Райдужки червонувато-карі, дзьоб міцний, вигнутий, чорний, лапи міцні, чорні. Як і у інших представників роду Коукал (Centropus), кіготь на задньому пільці є прямий і видовжений.

У молодих птахів голова тьмяно-чорнувато-сіра, окрема пера на ній буруваті, на потилиці білуваті смуги, спина рудувато-бура, на хвості світло-коричневі смуги, крила також смугасті. Нижня частина тіла темно-коричнева, поцяткована білуватими смугами, окрема пера на ній мають жовтуваті стрижні. Райдужки сірі або карі, дзьоб знизу світло-сірий. Наприкінці першого року життя рудокрилі коукали линяють, набуваючи дорослого забарвлення без смуг, лише крила ще деякий час залишаються смугастими.

Представники окремих підвидів дещо різняться за забарвленням і розмірами. У представників підвиду C. s. parroti верхня частина спини чорна, у молодих представників цього підвиду смуги на крилах відсутні. Представники підвиду C. s. intermedius вирізняються меншими розмірами. У представників підвиду C. s. bubutus крила блідо-руді. У представників підвиду C. s. anonymus крила коротші і темніші, ніж у представників підвиду C. s. bubutus. Представники підвиду C. s. kangeangensis мають темну і світлу морфу.

У рудокрилих коукалів були зафіксовані випадки лейкізму.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

Андаманський коукал раніше вважався підвидом рудокрилого коукала, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Рудокрилі коукали мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах і Шрі-Ланці. Вони живуть на узліссях вологих і сухих тропічних лісів, в рідколіссях і чагарникових заростях, на луках і плантаціях, на берегах річок і озер, в мангрових лісах, на рисових полях, в парках і садах. Уникають густих тропічних лісів. Зустрічаються парами, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Поведінка

Рудокрилі коукали є найбільш активними на світанку і ввечері. Вони живляться комахами, зокрема кониками, тарганами, богомолами, жуками та їх личинками, мурахами, бабками і гусінню, іншими безхребетними, зокрема багатоніжками, павуками, скорпіонами, крабами, дощовими черв'яками і равликами, а також пташиними яйцями, земноводними, дрібними плазунами, ссавцями, птахами, падлом, насінням і плодами. Рудокрилі коукали ведуть переважно наземний спосіб життя, переслідуючи здобич пішки, шукаючи її в землі, мулі, під камінням або в чагарниках. Їх можна також побачити на вершинах дерев, куди вони забираються в пошуках плодів і яєць. Рудокрилі коукали полюбляють навколопліддя стиглих плодів олійної пальми, через що вважаються шкідниками.

Початок сезону розмноження в Південній Індії припадає на завершення сезону дощів, на решті ареалу він триває переважно з червня по вересень. Рудокрилі коукали є моногамними птахами, площа гніздової території у пари цих птахів становить від 0,9 до 7,2 га. Самці залицяються до самиць, приносячи їх харчові подарунки, самиці приймають їх, опускаючи крила і хвіст. Гніздо глибоке, має куполоподібну форму, розміщується серед ліан або бамбукових заростей, на висоті до 6 м над землею. В кладці від 2 до 5 білих яєць, розміром 36×28 мм і вагою 14,8 г. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 18-22 дні після вилуплення. І самці, і самиці насиджують кладку і доглядають за пташенятами.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN .
  4. Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions.
  5. Shelford, R (1900). On the pterylosis of the embryos and nestlings of Centropus sinensis. Ibis. 6: 654—667. doi:10.1111/j.1474-919x.1900.tb00763.x.
  6. Hindwood, KA (1942). (PDF). The Emu. 42 (1): 52. doi:10.1071/MU942050c. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 16 грудня 2021.
  7. Hindwood, KA (1942). (PDF). The Emu. 42 (1): 52. doi:10.1071/MU942050c. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2016. Процитовано 20 червня 2022.
  8. Ali, S; SD Ripley (1981). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 3 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 240—244.
  9. Abdulali, Humayun (1956). Some notes on the plumages of Centropus sinensis (Stephens). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 54 (1): 183—185.
  10. Ghosal, DK; Ghose, RK (1990). Partial albinism in a specimen of the Crow-Pheasant Centropus sinensis sinensis (Stephens). Records Zool. Survey India. 87: 337.
  11. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 22 червня 2022.
  12. Natarajan, V (1993). Food and feeding habits of the Southern Crow-Pheasant Centropus sinensis parroti Stresemann (Aves : Cuculidae) at Pt. Calimere, Tamil Nadu. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 90 (1): 11—16.
  13. Dhileepan K (1989). Investigations on avian pests of oil palm, Elaeis guineensis Jacq. in India. Tropical Pest Management. 35 (3): 273—277. doi:10.1080/09670878909371379.
  14. Natarajan, V. (1997). Breeding biology of the Southern Crow-Pheasant Centropus sinensis parroti Stresemann (Aves: Cuculidae) at Point Calimere, Tamil Nadu. Journal of the Bombay Natural History Society. 94 (1): 56—64.
  15. Dhindsa, Manjit Singh; Toor, HS (1981). Some observations on the nest of the Common Crow-Pheasant, Centropus sinensis (Stephens). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 78 (3): 600—602.

Джерела

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, .
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koukal rudokrilij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Rid Koukal Centropus Vid Koukal rudokrilij Binomialna nazva Centropus sinensis Stephens 1815 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Polophilus sinensis Stephens 1815 Posilannya Vikishovishe Centropus sinensis Vikividi Centropus sinensis EOL 1047956 ITIS 554758 MSOP 22684229 NCBI 57402 Kouka l rudokrilij Centropus sinensis vid zozulepodibnih ptahiv rodini zozulevih Cuculidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisRudokrilij koukal Rudokrilij koukal Rudokrilij koukal Rudokrilij koukal Molodij rudokrilij koukal Dovzhina ptaha stanovit 47 56 sm vaga 236 268 g Samici ye desho bilshimi za samciv Golova shiya nizhnya chastina tila i dovgij shirokij hvist chorni spina i krila kontrastno yaskravo kashtanovi Shoki tim ya i grudi mayut fioletovij vidblisk hvist maye zelenuvatij vidblisk Rajduzhki chervonuvato kari dzob micnij vignutij chornij lapi micni chorni Yak i u inshih predstavnikiv rodu Koukal Centropus kigot na zadnomu pilci ye pryamij i vidovzhenij U molodih ptahiv golova tmyano chornuvato sira okrema pera na nij buruvati na potilici biluvati smugi spina ruduvato bura na hvosti svitlo korichnevi smugi krila takozh smugasti Nizhnya chastina tila temno korichneva pocyatkovana biluvatimi smugami okrema pera na nij mayut zhovtuvati strizhni Rajduzhki siri abo kari dzob znizu svitlo sirij Naprikinci pershogo roku zhittya rudokrili koukali linyayut nabuvayuchi doroslogo zabarvlennya bez smug lishe krila she deyakij chas zalishayutsya smugastimi Predstavniki okremih pidvidiv desho riznyatsya za zabarvlennyam i rozmirami U predstavnikiv pidvidu C s parroti verhnya chastina spini chorna u molodih predstavnikiv cogo pidvidu smugi na krilah vidsutni Predstavniki pidvidu C s intermedius viriznyayutsya menshimi rozmirami U predstavnikiv pidvidu C s bubutus krila blido rudi U predstavnikiv pidvidu C s anonymus krila korotshi i temnishi nizh u predstavnikiv pidvidu C s bubutus Predstavniki pidvidu C s kangeangensis mayut temnu i svitlu morfu U rudokrilih koukaliv buli zafiksovani vipadki lejkizmu PidvidiVidilyayut shist pidvidiv C s sinensis Stephens 1815 vid dolini richki Ind v Pakistani ta vid Kashmiru cherez peredgir ya Gimalayiv ta cherez Indo Gangsku rivninu do pivdnya Nepalu Sikkimu i Butanu do Pivnichno Shidnoyi Indiyi ta do pivdennogo i pivdenno shidnogo Kitayu shidnij Yunnan Gujchzhou Guansi Guandun Fuczyan Chzheczyan C s parroti Stresemann 1913 pivostriv Indostan na pivden vid Maharashtri Madh ya Pradeshu i Odishi ta ostriv Shri Lanka C s intermedius Hume 1873 vid Bangladesh i pivdennogo Assamu cherez M yanmu do pivdennogo Kitayu pivdennij Yunnan ostriv Hajnan ta na pivden do Tayilandu Indokitayu i Malajskogo pivostrova C s bubutus Horsfield 1821 Sumatra Kalimantan Yava Bali Palavan i susidni ostrovi C s anonymus Stresemann 1913 ostrovi Basilan i Sulu C s kangeangensis Vorderman 1893 ostrovi en na pivnich vid Bali Andamanskij koukal ranishe vvazhavsya pidvidom rudokrilogo koukala odnak buv viznanij okremim vidom Poshirennya i ekologiyaRudokrili koukali meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh Kitayi M yanmi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi Bruneyi na Filippinah i Shri Lanci Voni zhivut na uzlissyah vologih i suhih tropichnih lisiv v ridkolissyah i chagarnikovih zarostyah na lukah i plantaciyah na beregah richok i ozer v mangrovih lisah na risovih polyah v parkah i sadah Unikayut gustih tropichnih lisiv Zustrichayutsya parami perevazhno na visoti do 1200 m nad rivnem morya PovedinkaRudokrili koukali ye najbilsh aktivnimi na svitanku i vvecheri Voni zhivlyatsya komahami zokrema konikami targanami bogomolami zhukami ta yih lichinkami murahami babkami i gusinnyu inshimi bezhrebetnimi zokrema bagatonizhkami pavukami skorpionami krabami doshovimi cherv yakami i ravlikami a takozh ptashinimi yajcyami zemnovodnimi dribnimi plazunami ssavcyami ptahami padlom nasinnyam i plodami Rudokrili koukali vedut perevazhno nazemnij sposib zhittya peresliduyuchi zdobich pishki shukayuchi yiyi v zemli muli pid kaminnyam abo v chagarnikah Yih mozhna takozh pobachiti na vershinah derev kudi voni zabirayutsya v poshukah plodiv i yayec Rudokrili koukali polyublyayut navkolopliddya stiglih plodiv olijnoyi palmi cherez sho vvazhayutsya shkidnikami Pochatok sezonu rozmnozhennya v Pivdennij Indiyi pripadaye na zavershennya sezonu doshiv na reshti arealu vin trivaye perevazhno z chervnya po veresen Rudokrili koukali ye monogamnimi ptahami plosha gnizdovoyi teritoriyi u pari cih ptahiv stanovit vid 0 9 do 7 2 ga Samci zalicyayutsya do samic prinosyachi yih harchovi podarunki samici prijmayut yih opuskayuchi krila i hvist Gnizdo gliboke maye kupolopodibnu formu rozmishuyetsya sered lian abo bambukovih zarostej na visoti do 6 m nad zemleyu V kladci vid 2 do 5 bilih yayec rozmirom 36 28 mm i vagoyu 14 8 g Inkubacijnij period trivaye 15 16 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 18 22 dni pislya viluplennya I samci i samici nasidzhuyut kladku i doglyadayut za ptashenyatami PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Payne R B 2005 The Cuckoos Oxford University Press ISBN 0 19 850213 3 Rasmussen PC JC Anderton 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Volume 2 Smithsonian Institution amp Lynx Edicions Shelford R 1900 On the pterylosis of the embryos and nestlings of Centropus sinensis Ibis 6 654 667 doi 10 1111 j 1474 919x 1900 tb00763 x Hindwood KA 1942 PDF The Emu 42 1 52 doi 10 1071 MU942050c Arhiv originalu PDF za 22 serpnya 2016 Procitovano 16 grudnya 2021 Hindwood KA 1942 PDF The Emu 42 1 52 doi 10 1071 MU942050c Arhiv originalu PDF za 22 serpnya 2016 Procitovano 20 chervnya 2022 Ali S SD Ripley 1981 Handbook of the birds of India and Pakistan Volume 3 vid 2nd Oxford University Press s 240 244 Abdulali Humayun 1956 Some notes on the plumages of Centropus sinensis Stephens J Bombay Nat Hist Soc 54 1 183 185 Ghosal DK Ghose RK 1990 Partial albinism in a specimen of the Crow Pheasant Centropus sinensis sinensis Stephens Records Zool Survey India 87 337 Gill Frank Donsker David red 2022 World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 22 chervnya 2022 Natarajan V 1993 Food and feeding habits of the Southern Crow Pheasant Centropus sinensis parroti Stresemann Aves Cuculidae at Pt Calimere Tamil Nadu J Bombay Nat Hist Soc 90 1 11 16 Dhileepan K 1989 Investigations on avian pests of oil palm Elaeis guineensis Jacq in India Tropical Pest Management 35 3 273 277 doi 10 1080 09670878909371379 Natarajan V 1997 Breeding biology of the Southern Crow Pheasant Centropus sinensis parroti Stresemann Aves Cuculidae at Point Calimere Tamil Nadu Journal of the Bombay Natural History Society 94 1 56 64 Dhindsa Manjit Singh Toor HS 1981 Some observations on the nest of the Common Crow Pheasant Centropus sinensis Stephens J Bombay Nat Hist Soc 78 3 600 602 DzherelaJohannes Erhitzoe Clive F Mann Frederik P Brammer Richard A Fuller Cuckoos of the World Christopher Helm London 2012 ISBN 978 0 7136 6034 0 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ