Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Казуар | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Казуар жовтошиїй | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Казуар (Casuarius) — єдиний сучасний рід великих нелітаючих птахів родини казуарових ряду казуароподібних, що мешкають у тропічних лісах Нової Гвінеї і на північному сході Австралії.
Етимологія
У перекладі з індонезійської назва птаха означає «рогата голова».
Класифікація
Казуари належать до підкласу безкілевих птахів, до якого також належать ему, нанду, страуси, моа і ківі. Рід включає 3 сучасних види:
- Казуар шоломний, або казуар звичайний (Casuarius casuarius)
- Казуар малий (Casuarius bennetti)
- Казуар жовтошиїй (Casuarius unappendiculatus)
Ареал
Казуари водяться у тропічних лісах Нової Гвінеї і на північному сході Австралії. Ареали всіх трьох видів почасти перетинаються, хоча казуари різних видів уникають зустрічей, воліючи заселяти різні території.
Так, казуар жовтошиїй живе переважно в низовинних лісах, казуар шоломний на середніх висотах, а казуар малий у гірських лісах. У місцевостях, де не трапляються інші види, казуар малий може спускатися до висоти рівня моря.
Опис
Казуари — великі нелітаючі птахи, зрілі особини шоломоносного казуара сягають до 1,5-1,8 м заввишки й важать близько 60 кг. Казуари найбільші птахи в Австралії і другі за розміром птахи у світі після страуса.
Усі три види казуарів мають виріст на голові, який зветься шоломом. Шолом складається з рогової речовини — твердого матеріалу, що має губчасту структуру. Є кілька версій щодо функції даного шолома. За однією — він є вторинною статевою ознакою. За найпоширенішою версією, казуари застосовують шолом, щоб продиратися крізь підлісок під час бігу (для чого витягають голову вперед, розклинюючи тілом зарості). Цілком можливо, що казуари застосовують його як зброю у сутичках за домінування або як засіб для розгрібання опалого листя, коли шукають їжу. Останні 3 версії оскаржуються біологами, а деякі роблять припущення, що шоломи відіграють роль у спілкуванні за допомогою звукових сигналів. Це припущення зроблено на підставі того, що мурук і шоломоносний казуар видають низькочастотні звуки, які можуть бути засобом спілкування в густих тропічних лісах.
Оперення казуарів чорне, пір'я позбавлене гачків, які надають пружність перу. Через це пір'я казуарів і ему гнучкіші й м'якіші, ніж у більшості інших птахів. Крила в казуарів рудиментарні, з редукованими маховим пір'ям — до 5-6 схожих на голки рогових стрижнів завдовжки, у дорослих птахів від 6 до 20 сантиметрів (вважають, що вони захищають тулуб під час руху крізь підлісок). На головному пальці крила є кіготь — примітивна ознака. Хвостові пір'їни в казуарів відсутні. Самиці казуарів більші за самців, яскравіше забарвлені та мають більші шоломи. Молоді особини мають коричневе оперення, у них відсутні яскраві барви на шиї і вирости на голові істотно менші, ніж у дорослих птахів. Ноги казуара дужі, трипалі, мають гострі кігті. Кинджалуватий кіготь внутрішнього пальця має довжину близько 120 міліметрів. Цей кіготь у казуарів править за зброю захисту, удари ним дуже небезпечні. Казуари, біжучи крізь густий ліс, здатні розвивати швидкість до 50 кілометрів на годину, можуть стрибати до 1,5 м у висоту й добре плавають. Усі казуари потайливі птахи, що мешкають у глибині лісу.
Спосіб життя
Через прихований спосіб життя помаранчевошиїй казуар і казуар-мурук вивчені недостатньо. Виключаючи шлюбний період, казуари мешкають поодинці. Значну частину часу вони витрачають на пошук їжі, активні в темний час доби, пік активності — під час вечірніх та ранкових сутінків, вдень звичайно відпочивають. Казуари годуються здебільшого впалими фруктами або фруктами з нижніх гілок дерев, грибами, равликами, жабами, комахами, зміями та іншими дрібними тваринами. Точний період окремих різновидів невідомий, проте значна частина популяцій висиджують пташенят з липня по жовтень.
Самець оглядає ділянку площею від 1 до 5 кілометрів, і якщо на неї заходить самиця, самець починає шлюбну гру. При цьому у самця здіймається пір'я, він починає кружляти навколо самиці; шия надувається, блищить особливо яскраво і самець випускає глухе «буу-буу-буу».
Після розмноження пара ще кілька тижнів залишається разом. При цьому самиця відкладає від 3-х до 8 яєць у гніздо, звите самцем. Яйця казуара блідого зеленкувато-блакитного кольору, мають розмір близько 9-14 сантиметрів і вагу до 650 грамів. Самиці здебільшого не беруть участі у висиджуванні яєць і турботі про пташенят. Часто вони йдуть на ділянку до іншого самця, з яким знову паруються. Самці висиджують яйця близько 2-х місяців і самі піклуються про пташенят. Після 49-56 діб висиджування яєць з них вилуплюються пташенята, які мають світло-коричневе забарвлення з темними коричневими смугами вздовж тіла. Пташенята здатні через кілька годин після вилуплення бігати й тримаються батька близько дев'яти місяців. У піврічному віці вони змінюють забарвлення на одноколірне коричневе, приблизно в цей же час стає помітний і шолом. На другому році життя казуари поступово набувають вигляду зрілого птаха й наближаються до відповідних розмірів. Статева зрілість настає на 3 році.
Про тривалість життя казуарів відомо мало, оцінки коливаються від 12 до 19 років у дикій природі, у зоопарках казуари досягали віку 40 років.
Популяції
Ареали помаранчевошийого і шоломоносного казуарів увесь час скорочуються, з цієї причини вони належать до видів, що перебувають під загрозою. Розмір популяцій оцінюють у межах від 1500 до 10 000 особин.
Скорочення ареалів призвело до того, що окремі казуари стали виходити з тропічних лісів до людського житла, що спричиняє конфлікти із садівниками. (Хоча в деяких місцях птахів стали залучати для показу туристам). В Австралії шоломоносний казуар перебуває під охороною, при цьому на тих дорогах, де можлива поява цих птахів, навіть можна побачити дорожні знаки про можливе зіткнення з ними.
Здатність до самозахисту
Видання Книги рекордів Гіннеса у 2004 р. наводить казуара як найбільш небезпечного птаха на Землі. Звичайно птах досить потайливий, але, якщо сполохати, здатен потужними ногами завдати смертельних ран навіть дорослій людині.
Частота й тяжкість каліцтв, заподіяних працівникам зоопарків, свідчать, що казуари — одні з найнебезпечніших для утримання птахів. Унаслідок численних зіткнень казуарів з людиною величезні площі австралійських національних парків були тимчасово закриті, щоб запобігти контактам людини з цими птахами. В Австралії останній відомий випадок, коли казуар вбив людину, стався у 1926 році.
Примітки
- [[https://web.archive.org/web/20131203033358/http://slovopedia.org.ua/42/53402/283287.html Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Словник іншомовних слів Мельничука]
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- О. Джадсон, К. Зіґлер Лісовий брат // National Geographic Україна, листопад 2013, № 8; стор. 106—123
Джерела
- http://australia-tour.info/uk/ptitsi/kazuar.html [ 16 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- О. Джадсон, К. Зіґлер Лісовий брат // National Geographic Україна, листопад 2013, № 8; стор. 106—123
- http://zooclub.ru/birds/vidy/281.shtml [ 8 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://zoosvit.ukrainianforum.net/t266-topic [ 19 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KazuarKazuar zhovtoshiyijBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Pidklas Bezkilevi Palaeognathae Ryad Kazuaropodibni Casuariiformes Rodina Kazuarovi Casuariidae Rid Kazuar Casuarius Brisson 1760VidiKazuar zvichajnij Casuarius casuarius Kazuar zhovtoshiyij Casuarius unappendiculatus Kazuar malij Casuarius bennetti Casuarius lydekkeriPosilannyaVikishovishe CasuariusVikividi CasuariusITIS 174387NCBI 8786Fossilworks 39287 Kazuar Casuarius yedinij suchasnij rid velikih nelitayuchih ptahiv rodini kazuarovih ryadu kazuaropodibnih sho meshkayut u tropichnih lisah Novoyi Gvineyi i na pivnichnomu shodi Avstraliyi EtimologiyaKazuar zvichajnijKazuar malijPtashenya kazuara zvichajnogoYajce kazuara zvichajnogo U perekladi z indonezijskoyi nazva ptaha oznachaye rogata golova KlasifikaciyaKazuari nalezhat do pidklasu bezkilevih ptahiv do yakogo takozh nalezhat emu nandu strausi moa i kivi Rid vklyuchaye 3 suchasnih vidi Kazuar sholomnij abo kazuar zvichajnij Casuarius casuarius Kazuar malij Casuarius bennetti Kazuar zhovtoshiyij Casuarius unappendiculatus ArealKazuari vodyatsya u tropichnih lisah Novoyi Gvineyi i na pivnichnomu shodi Avstraliyi Areali vsih troh vidiv pochasti peretinayutsya hocha kazuari riznih vidiv unikayut zustrichej voliyuchi zaselyati rizni teritoriyi Tak kazuar zhovtoshiyij zhive perevazhno v nizovinnih lisah kazuar sholomnij na serednih visotah a kazuar malij u girskih lisah U miscevostyah de ne traplyayutsya inshi vidi kazuar malij mozhe spuskatisya do visoti rivnya morya OpisKazuari veliki nelitayuchi ptahi zrili osobini sholomonosnogo kazuara syagayut do 1 5 1 8 m zavvishki j vazhat blizko 60 kg Kazuari najbilshi ptahi v Avstraliyi i drugi za rozmirom ptahi u sviti pislya strausa Usi tri vidi kazuariv mayut virist na golovi yakij zvetsya sholomom Sholom skladayetsya z rogovoyi rechovini tverdogo materialu sho maye gubchastu strukturu Ye kilka versij shodo funkciyi danogo sholoma Za odniyeyu vin ye vtorinnoyu statevoyu oznakoyu Za najposhirenishoyu versiyeyu kazuari zastosovuyut sholom shob prodiratisya kriz pidlisok pid chas bigu dlya chogo vityagayut golovu vpered rozklinyuyuchi tilom zarosti Cilkom mozhlivo sho kazuari zastosovuyut jogo yak zbroyu u sutichkah za dominuvannya abo yak zasib dlya rozgribannya opalogo listya koli shukayut yizhu Ostanni 3 versiyi oskarzhuyutsya biologami a deyaki roblyat pripushennya sho sholomi vidigrayut rol u spilkuvanni za dopomogoyu zvukovih signaliv Ce pripushennya zrobleno na pidstavi togo sho muruk i sholomonosnij kazuar vidayut nizkochastotni zvuki yaki mozhut buti zasobom spilkuvannya v gustih tropichnih lisah Operennya kazuariv chorne pir ya pozbavlene gachkiv yaki nadayut pruzhnist peru Cherez ce pir ya kazuariv i emu gnuchkishi j m yakishi nizh u bilshosti inshih ptahiv Krila v kazuariv rudimentarni z redukovanimi mahovim pir yam do 5 6 shozhih na golki rogovih strizhniv zavdovzhki u doroslih ptahiv vid 6 do 20 santimetriv vvazhayut sho voni zahishayut tulub pid chas ruhu kriz pidlisok Na golovnomu palci krila ye kigot primitivna oznaka Hvostovi pir yini v kazuariv vidsutni Samici kazuariv bilshi za samciv yaskravishe zabarvleni ta mayut bilshi sholomi Molodi osobini mayut korichneve operennya u nih vidsutni yaskravi barvi na shiyi i virosti na golovi istotno menshi nizh u doroslih ptahiv Nogi kazuara duzhi tripali mayut gostri kigti Kindzhaluvatij kigot vnutrishnogo palcya maye dovzhinu blizko 120 milimetriv Cej kigot u kazuariv pravit za zbroyu zahistu udari nim duzhe nebezpechni Kazuari bizhuchi kriz gustij lis zdatni rozvivati shvidkist do 50 kilometriv na godinu mozhut stribati do 1 5 m u visotu j dobre plavayut Usi kazuari potajlivi ptahi sho meshkayut u glibini lisu Sposib zhittyaCherez prihovanij sposib zhittya pomaranchevoshiyij kazuar i kazuar muruk vivcheni nedostatno Viklyuchayuchi shlyubnij period kazuari meshkayut poodinci Znachnu chastinu chasu voni vitrachayut na poshuk yizhi aktivni v temnij chas dobi pik aktivnosti pid chas vechirnih ta rankovih sutinkiv vden zvichajno vidpochivayut Kazuari goduyutsya zdebilshogo vpalimi fruktami abo fruktami z nizhnih gilok derev gribami ravlikami zhabami komahami zmiyami ta inshimi dribnimi tvarinami Tochnij period okremih riznovidiv nevidomij prote znachna chastina populyacij visidzhuyut ptashenyat z lipnya po zhovten Samec oglyadaye dilyanku plosheyu vid 1 do 5 kilometriv i yaksho na neyi zahodit samicya samec pochinaye shlyubnu gru Pri comu u samcya zdijmayetsya pir ya vin pochinaye kruzhlyati navkolo samici shiya naduvayetsya blishit osoblivo yaskravo i samec vipuskaye gluhe buu buu buu Pislya rozmnozhennya para she kilka tizhniv zalishayetsya razom Pri comu samicya vidkladaye vid 3 h do 8 yayec u gnizdo zvite samcem Yajcya kazuara blidogo zelenkuvato blakitnogo koloru mayut rozmir blizko 9 14 santimetriv i vagu do 650 gramiv Samici zdebilshogo ne berut uchasti u visidzhuvanni yayec i turboti pro ptashenyat Chasto voni jdut na dilyanku do inshogo samcya z yakim znovu paruyutsya Samci visidzhuyut yajcya blizko 2 h misyaciv i sami pikluyutsya pro ptashenyat Pislya 49 56 dib visidzhuvannya yayec z nih viluplyuyutsya ptashenyata yaki mayut svitlo korichneve zabarvlennya z temnimi korichnevimi smugami vzdovzh tila Ptashenyata zdatni cherez kilka godin pislya viluplennya bigati j trimayutsya batka blizko dev yati misyaciv U pivrichnomu vici voni zminyuyut zabarvlennya na odnokolirne korichneve priblizno v cej zhe chas staye pomitnij i sholom Na drugomu roci zhittya kazuari postupovo nabuvayut viglyadu zrilogo ptaha j nablizhayutsya do vidpovidnih rozmiriv Stateva zrilist nastaye na 3 roci Pro trivalist zhittya kazuariv vidomo malo ocinki kolivayutsya vid 12 do 19 rokiv u dikij prirodi u zooparkah kazuari dosyagali viku 40 rokiv PopulyaciyiDorozhnij znak sho poperedzhaye pro nebezpeku zitknennya z kazuarom Areali pomaranchevoshijogo i sholomonosnogo kazuariv uves chas skorochuyutsya z ciyeyi prichini voni nalezhat do vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu Rozmir populyacij ocinyuyut u mezhah vid 1500 do 10 000 osobin Skorochennya arealiv prizvelo do togo sho okremi kazuari stali vihoditi z tropichnih lisiv do lyudskogo zhitla sho sprichinyaye konflikti iz sadivnikami Hocha v deyakih miscyah ptahiv stali zaluchati dlya pokazu turistam V Avstraliyi sholomonosnij kazuar perebuvaye pid ohoronoyu pri comu na tih dorogah de mozhliva poyava cih ptahiv navit mozhna pobachiti dorozhni znaki pro mozhlive zitknennya z nimi Zdatnist do samozahistuVidannya Knigi rekordiv Ginnesa u 2004 r navodit kazuara yak najbilsh nebezpechnogo ptaha na Zemli Zvichajno ptah dosit potajlivij ale yaksho spolohati zdaten potuzhnimi nogami zavdati smertelnih ran navit doroslij lyudini Chastota j tyazhkist kalictv zapodiyanih pracivnikam zooparkiv svidchat sho kazuari odni z najnebezpechnishih dlya utrimannya ptahiv Unaslidok chislennih zitknen kazuariv z lyudinoyu velichezni ploshi avstralijskih nacionalnih parkiv buli timchasovo zakriti shob zapobigti kontaktam lyudini z cimi ptahami V Avstraliyi ostannij vidomij vipadok koli kazuar vbiv lyudinu stavsya u 1926 roci Primitki https web archive org web 20131203033358 http slovopedia org ua 42 53402 283287 html Arhivovano3 grudnya 2013 u Wayback Machine Slovnik inshomovnih sliv Melnichuka Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 O Dzhadson K Zigler Lisovij brat National Geographic Ukrayina listopad 2013 8 stor 106 123Dzherelahttp australia tour info uk ptitsi kazuar html 16 lyutogo 2017 u Wayback Machine PosilannyaO Dzhadson K Zigler Lisovij brat National Geographic Ukrayina listopad 2013 8 stor 106 123 http zooclub ru birds vidy 281 shtml 8 veresnya 2011 u Wayback Machine http zoosvit ukrainianforum net t266 topic 19 veresnya 2013 u Wayback Machine