Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чечевиця червоногорла | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Carpodacus puniceus Blyth, 1845 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pyrrhospiza punicea | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чечевиця червоногорла (Carpodacus puniceus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Центральної Азії і на Тибетському нагір'ї. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Червоногорла чечевиця (Pyrrhospiza), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Чечевиця (Pyrrhospiza).
Опис
Довжина птаха 20 см, вага 42-51 г. Довжина крила у самців становить 196-120 мм, у самиць 105-117 мм, довжина хвоста у самців становить 72-85 мм, у самиць 70-82 мм, Виду притаманний статевий диморфізм.
Самці мають переважно коричневе забарвлення, за винятком яскраво-червоних лоба, обличчя, горла, верхньої частини грудей і надхвістя. Через очі ідуть коричневі смуги, скроні коричневі. На животі і гузці темно-коричневі смуги. Покривні пера крил коричневі зі світлими краями, махові пера коричневі з вузькими охристими краями. Хвіст темно-коричневий, пера на ньому мають світлі края. Очі червонувато-карі, дзьоб тонкий, гострий, чорнувато-коричневий, лапи чорнуваті.
У самиць верхня частина тіла темно-сіро-коричнева, поцяткована темними смугами, надхвістя і верхні покривні пера хвоста дещо світліші. Пера на лобі мають охристі кінчики, обличчя охристо-коричневе, поцятковане темними смужками. Підборіддя, горло і верхня частина грудей блідо-охристі, нижня частина грудей і живіт темно-коричневі з сірим відтінком. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць, однак сірий відтінок в їх оперенні відсутній.
Підвиди
Виділяють п'ять підвиди:
- C. p. kilianensis Vaurie, 1956 — від Тянь-Шаня і Паміра до гір Куньлунь і північно-східного Ладакха;
- C. p. humii (Sharpe, 1888) — західні Гімалаї, Гіндукуш, Каракорум;
- C. p. puniceus (Blyth, 1845) — центральні Гімалаї (від Непала до південно-східного Тибета);
- C. p. sikangensis Vaurie, 1956 — південний Сичуань;
- C. p. longirostris (Przewalski, 1876) — від східного Цинхая до південного Ганьсу (Наньшань) і північно-західного Сичуаня.
Поширення і екологія
Червоногорлі чечевиці мешкають в Китаї, Киргизстані, Казахстані, Узбекистані, Таджикистані, Пакистані, Афганістані, Індії, Непалі і Бутані. Вони живуть на скелястих гірських схилах і кам'янистих плато, на високогірних луках, поблизу льодовиків, на висоті від 3900 до 5700 м над рівнем моря, що набагато вище верхньої межі лісу. Взимку мігрують нижче по гірських схилах, на висоту від 3000 до 4575 м над рівнем моря, дуже рідко на висоту 1500 м над рівнем моря. Зустрічаються парами або невеликими зграйками. Живляться переважно насінням трав, а також пагонами, квітками і ягодами. Червоногорлі чечевиці є моногамними птахами, під час сезону розмноження, який триває з травня по серпень, демонструють територіальну поведінку. Гніздо чашоподібне, робиться з трави, гілочок і корінців, встелюється пухом. В кладці 3-4 блакитних яєць, поцяткованих чорнувато-бурими плямками. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, насиджують самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, вони покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення.
Примітки
- BirdLife International (2016). Carpodacus puniceus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 19 липня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 липня 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chechevicya chervonogorla Samec chervonogorloyi chechevici Zanskar Ladakh Indiya Samicya chervonogorloyi chechevici Godzhal en Gilgit Baltistan Pakistan Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina V yurkovi Fringillidae Rid Chechevicya Carpodacus Vid Chechevicya chervonogorla Binomialna nazva Carpodacus puniceus Blyth 1845 Pidvidi Div tekst Sinonimi Pyrrhospiza punicea Posilannya Vikishovishe Carpodacus puniceus Vikividi Carpodacus puniceus EOL 45515886 ITIS 559064 MSOP 22720613 NCBI 571886 Chechevicya chervonogorla 2 Carpodacus puniceus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini v yurkovih Fringillidae Meshkaye v gorah Centralnoyi Aziyi i na Tibetskomu nagir yi Ranishe cej vid vidnosili do monotipovogo rodu Chervonogorla chechevicya Pyrrhospiza odnak za rezultatami molekulyarno genetichnogo doslidzhennya jogo bulo perevedeno do rodu Chechevicya Pyrrhospiza Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 PrimitkiOpisred nbsp Para chervonogorlih chechevic Dovzhina ptaha 20 sm vaga 42 51 g Dovzhina krila u samciv stanovit 196 120 mm u samic 105 117 mm dovzhina hvosta u samciv stanovit 72 85 mm u samic 70 82 mm Vidu pritamannij statevij dimorfizm Samci mayut perevazhno korichneve zabarvlennya za vinyatkom yaskravo chervonih loba oblichchya gorla verhnoyi chastini grudej i nadhvistya Cherez ochi idut korichnevi smugi skroni korichnevi Na zhivoti i guzci temno korichnevi smugi Pokrivni pera kril korichnevi zi svitlimi krayami mahovi pera korichnevi z vuzkimi ohristimi krayami Hvist temno korichnevij pera na nomu mayut svitli kraya Ochi chervonuvato kari dzob tonkij gostrij chornuvato korichnevij lapi chornuvati U samic verhnya chastina tila temno siro korichneva pocyatkovana temnimi smugami nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta desho svitlishi Pera na lobi mayut ohristi kinchiki oblichchya ohristo korichneve pocyatkovane temnimi smuzhkami Pidboriddya gorlo i verhnya chastina grudej blido ohristi nizhnya chastina grudej i zhivit temno korichnevi z sirim vidtinkom Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibnim do zabarvlennya samic odnak sirij vidtinok v yih operenni vidsutnij Pidvidired Vidilyayut p yat pidvidi 3 C p kilianensis Vaurie 1956 vid Tyan Shanya i Pamira do gir Kunlun i pivnichno shidnogo Ladakha C p humii Sharpe 1888 zahidni Gimalayi Gindukush Karakorum C p puniceus Blyth 1845 centralni Gimalayi vid Nepala do pivdenno shidnogo Tibeta C p sikangensis Vaurie 1956 pivdennij Sichuan C p longirostris Przewalski 1876 vid shidnogo Cinhaya do pivdennogo Gansu Nanshan i pivnichno zahidnogo Sichuanya Poshirennya i ekologiyared Chervonogorli chechevici meshkayut v Kitayi Kirgizstani Kazahstani Uzbekistani Tadzhikistani Pakistani Afganistani Indiyi Nepali i Butani Voni zhivut na skelyastih girskih shilah i kam yanistih plato na visokogirnih lukah poblizu lodovikiv na visoti vid 3900 do 5700 m nad rivnem morya sho nabagato vishe verhnoyi mezhi lisu Vzimku migruyut nizhche po girskih shilah na visotu vid 3000 do 4575 m nad rivnem morya duzhe ridko na visotu 1500 m nad rivnem morya Zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami Zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav a takozh pagonami kvitkami i yagodami Chervonogorli chechevici ye monogamnimi ptahami pid chas sezonu rozmnozhennya yakij trivaye z travnya po serpen demonstruyut teritorialnu povedinku Gnizdo chashopodibne robitsya z travi gilochok i korinciv vstelyuyetsya puhom V kladci 3 4 blakitnih yayec pocyatkovanih chornuvato burimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye priblizno 2 tizhni nasidzhuyut samici Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci voni pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya Primitkired BirdLife International 2016 Carpodacus puniceus informaciya na sajti MSOP versiya 2021 3 angl 19 lipnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Finches euphonias longspurs Thrush tanager World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Procitovano 19 lipnya 2022 nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chechevicya chervonogorla amp oldid 39553687