Акула-щелепи | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus amboinensis (Müller ₰ Henle, 1839) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Акула-щелепи (Carcharhinus amboinensis) — акула з роду сіра акула родини сірі акули. Інші назви «свиноока акула», «індо-тихоокеанська темнопера сіра акула», «мадагаскаро-індонезійська сіра акула», «лиманна акула», «яванська акула», «амбоїнська сіра акула».
Опис
Загальна довжина досягає 2,8 м. Має схожість на тупорилу та гангську акулу. Голова велика й щільна. Морда широка, тупо закруглена з мигательною перетинкою. Очі маленькі, круглі, схожі на свинячі. Звідси походить одна з назв цієї акули. Верхні губні борозни слабко помітні. Рот доволі великий. Щелепи дуже потужні, здатні широко розкриватися. За свої щелепи ця акула отримала свою назву. На верхній щелепі 11-13 рядків зубів. Ці зуби великі, трикутної форми з пилковими крайками. На нижній щелепі 10-12 рядків зубів. Вони більш вузькі ніж на верхній щелепі, з широким дугоподібним корінням. У неї 5 пар зябрових щілин середнього розміру. Тулуб масивний та товстий. Осьовий скелет наділений 185–195 хребців. Грудні плавці великі. Має 2 спинних плавця. Передній спинний плавець значно перевершує задній. Черевні та нальний плавець за розміром майже дорівнює задньому спинному плавцю. Хвостовий плавець має більш розвинену верхню лопать з «вимпелом» на кінчику.
Забарвлення спини та боків сіре. Черево має білий колір. На кінчиках плавців присутні слабкопомітні темні плями, що більш помітні у молодих особин. З боків іноді присутня поздовжна бліда біла смуга.
Спосіб життя
Воліє триматися неподалік від берегової лінії, зони прибою, мілини, невеличких заток, гирл річок під час припливу. Живиться костистими рибами, переважно донними, молодими акулами, скатами, креветками, омарами, кальмарами, восьминогами, каракатицями, равлюками та іншими черевоногими молюсками, іноді падлом.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 1,9 м, у самиць — 2,1 м. Це яйцеживородна акула. Вагітність триває близько 11 місяців (в залежності від регіону мешкання). Самиця народжує від 3 до 13 акуленят, зазвичай 5, завдовжки 70-72 см.
М'ясо їстівне, використовується в сушеному, соленому вигляді.
Є потенційно небезпечною для людини. Разом з тим не зафіксовано фактів нападу на людей.
Розповсюдження
Мешкає між широтами 26° півн. ш. та 26° півд. ш.: від Нігерії (у Гвінейській затоці) до Еритреї (в Червоному морі), інколи потрапляє до Середземного моря. Зустрічається також біля півдня Аравійського півострова, узбережжя Ірану, Пакистану, Індії, Шрі-Ланки, М'янми, Таїланда, Малайзії, Індонезії, Індокитаю, Філіппін, південного Китаю, о. Нова Гвінея, північної та східної Австралії.
Джерела
- J.D. Stevens et K.J. McLoughlin, " Distribution, size and sex composition, reproductive biology and diet of sharks from northern Australia ", Australian Journal of Marine and Freshwater Research, vol. 42, no 2, 1991, p. 151–199
- L.J.V. Compagno, Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date, Food and Agricultural Organization of the United Nations, 1984, 462–463 p. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula shelepi Ohoronnij status Danih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Akula shelepi Binomialna nazva Carcharhinus amboinensis Muller Henle 1839 Posilannya Vikishovishe Carcharhinus amboinensis Vikividi Carcharhinus amboinensis ITIS 160382 NCBI 398260 Akula shelepi Carcharhinus amboinensis akula z rodu sira akula rodini siri akuli Inshi nazvi svinooka akula indo tihookeanska temnopera sira akula madagaskaro indonezijska sira akula limanna akula yavanska akula amboyinska sira akula OpisZagalna dovzhina dosyagaye 2 8 m Maye shozhist na tuporilu ta gangsku akulu Golova velika j shilna Morda shiroka tupo zakruglena z migatelnoyu peretinkoyu Ochi malenki krugli shozhi na svinyachi Zvidsi pohodit odna z nazv ciyeyi akuli Verhni gubni borozni slabko pomitni Rot dovoli velikij Shelepi duzhe potuzhni zdatni shiroko rozkrivatisya Za svoyi shelepi cya akula otrimala svoyu nazvu Na verhnij shelepi 11 13 ryadkiv zubiv Ci zubi veliki trikutnoyi formi z pilkovimi krajkami Na nizhnij shelepi 10 12 ryadkiv zubiv Voni bilsh vuzki nizh na verhnij shelepi z shirokim dugopodibnim korinnyam U neyi 5 par zyabrovih shilin serednogo rozmiru Tulub masivnij ta tovstij Osovij skelet nadilenij 185 195 hrebciv Grudni plavci veliki Maye 2 spinnih plavcya Perednij spinnij plavec znachno perevershuye zadnij Cherevni ta nalnij plavec za rozmirom majzhe dorivnyuye zadnomu spinnomu plavcyu Hvostovij plavec maye bilsh rozvinenu verhnyu lopat z vimpelom na kinchiku Zabarvlennya spini ta bokiv sire Cherevo maye bilij kolir Na kinchikah plavciv prisutni slabkopomitni temni plyami sho bilsh pomitni u molodih osobin Z bokiv inodi prisutnya pozdovzhna blida bila smuga Sposib zhittyaVoliye trimatisya nepodalik vid beregovoyi liniyi zoni priboyu milini nevelichkih zatok girl richok pid chas priplivu Zhivitsya kostistimi ribami perevazhno donnimi molodimi akulami skatami krevetkami omarami kalmarami vosminogami karakaticyami ravlyukami ta inshimi cherevonogimi molyuskami inodi padlom Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmiri 1 9 m u samic 2 1 m Ce yajcezhivorodna akula Vagitnist trivaye blizko 11 misyaciv v zalezhnosti vid regionu meshkannya Samicya narodzhuye vid 3 do 13 akulenyat zazvichaj 5 zavdovzhki 70 72 sm M yaso yistivne vikoristovuyetsya v sushenomu solenomu viglyadi Ye potencijno nebezpechnoyu dlya lyudini Razom z tim ne zafiksovano faktiv napadu na lyudej RozpovsyudzhennyaMeshkaye mizh shirotami 26 pivn sh ta 26 pivd sh vid Nigeriyi u Gvinejskij zatoci do Eritreyi v Chervonomu mori inkoli potraplyaye do Seredzemnogo morya Zustrichayetsya takozh bilya pivdnya Aravijskogo pivostrova uzberezhzhya Iranu Pakistanu Indiyi Shri Lanki M yanmi Tayilanda Malajziyi Indoneziyi Indokitayu Filippin pivdennogo Kitayu o Nova Gvineya pivnichnoyi ta shidnoyi Avstraliyi DzherelaJ D Stevens et K J McLoughlin Distribution size and sex composition reproductive biology and diet of sharks from northern Australia Australian Journal of Marine and Freshwater Research vol 42 no 2 1991 p 151 199 L J V Compagno Sharks of the World An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date Food and Agricultural Organization of the United Nations 1984 462 463 p ISBN 978 92 5 101384 7