Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Caproni Ca 60 Noviplano також відомий під назвами Transaereo та Capronissimo експериментальний летючий човен авіалайнер

Caproni Ca.60

Caproni Ca.60

Caproni Ca.60 Noviplano, також відомий під назвами «Transaereo» та «Capronissimo» — експериментальний летючий човен-авіалайнер. Основним призначенням прототипу було відпрацювання технічних вирішень перед побудовою 150-місного трансатлантичного авіалайнера.

Ca.60
image
Caproni Ca.60 на озері Маджоре
Призначення експериментальний літак
Виробник [en]
Розробник Джованні Баттіста Капроні
Перший політ 12 лютого або 2 березня 1921
Статус зруйнований під час 2-го польоту

Літак мав незвичну аеродинамічну схему: дев'ять крил, розташовуваних тандемом у трьох пакетах за трипланною схемою. Ca.60 було оснащено вісьмома двигунами Liberty L-12 сумарною потужністю 3200 к. с.

Під час другого випробувального польоту 4 березня 1921 року практично відразу після злету, на висоті 18 метрів, літак зруйнувався й звалився у воду. Пілот та бортінженери не постраждали.

Передісторія створення

Джованні Баттіста Капроні (італ. Giovanni Battista Caproni), більше відомий як Джанні Капроні, став визнаним авіаконструктором під час Першої світової війни. Його компанія [en] досягла значних успіхів, особливо в галузі будівництва великих багатомоторних і у тому числі двофюзеляжних бомбардувальників. Кінець війни у 1918 році спричинив різке зменшення замовлень на військову техніку, тому Капроні став шукати шляхи виходу на ринок цивільної авіації.

Ще у 1913 році авіаконструктор, якому було тоді 27 років, сказав в інтерв'ю «Gazzetta dello Sport», що «літаки, спроможні вміщати понад сотню пасажирів та які зможуть подолати трансокеанські відстані за декілька годин, скоро стануть реальністю». Після війни Капроні одним з перших став конструювати величезний та амбіційний транспортно-пасажирський гідролітак, перший патент на який було видано уже 6 лютого 1919 року. Капроні також вважав, що в авангарді будуть літаки, спроможні здійснювати далекі рейси. Конструкція багатомоторного гідролітака місткістю понад 100 пасажирів, що вважалася досить екстравагантною на той час, дозволила б добиратися до віддалених або важкодоступних районів швидше, ніж наземними або морськими маршрутами і за значно нижчою ціною.

Найамбіційнішим проектом літального апарату з тандемними крилами за всю історію авіації став італійський «летючий плавучий будинок» «Сa.60» («Transaero», «Noviplano») фірми [en], створений у 1920 році, який за свої масштаби отримав назву «Капронісімо».

Конструкція

image
Один з восьми двигунів Liberty L-12 від «Transeaereo», в експозиції Музею Капроні

Знаючи про проблеми, пов'язані з безпекою польотів, італійський авіаконструктор зосередився на можливостях підвищення надійності літака та мінімізації збитків від аварій. По-перше, він оснащував гідролітак такою кількістю двигунів, щоб надати йому можливість залишатися в повітрі навіть у разі відмови до 3 моторів. Конфігурація гідролітака забезпечила відносну легкість у зльоті-посадці (для майбутнього літаючого човна аеродромом могло служити озеро навіть найскромніших розмірів). Нарешті, він визнав важливість підвищення комфорту для пасажирів за рахунок збільшення крейсерської висоти польоту, систем турбонаддування та повітряних гвинтів змінного кроку, які компенсуватимуть втрату потужності двигуна на великих висотах.

«Летючий плавучий будинок» «Сa.60» оснащувався трьома комплектами трипланних крил (тобто це був потрійний триплан), що залишилися від бомбардувальників-трипланів часів Першої світової війни. Ці крила встановлювалися над стомісним корпусом, який справді більше нагадував плавучий будинок, ніж будь-який із відомих літаків. З боків від фюзеляжу було встановлено пару поплавців-аутригерів. Сумарна площа дев'яти крил становила 750 м² (лише один літак в історії авіації мав більшу площу крила — гігантський літаючий човен Hughes H-4, побудований у 1947 році). Центральні крила кожного трипланного набору з'єднувалися двома паралельними коробчастими конструкціями, що нагадували фюзеляжі.

У кожній з таких конструкцій попереду і позаду розміщалися двигуни Liberty L-12 потужністю 400 к. с. Додаткові силові установки, що включали один штовхаючий і один тягнучий двигун, були розташовані між фюзеляжами у передньому та задньому трипланних наборах крил. Загалом, літак оснащувався вісьмома двигунами.

На всіх дев'яти крилах було встановлено елерони, але задні елерони виконували також функції керма висоти. Вертикальні кілі та керма напрямку були встановлені із зовнішнього боку фюзеляжів між усіма задніми крилами.

Будівництво

image
«Transaereo» під час спорудження у Сесто-Календе. Джані Капроні сидить на аутригері

Будівництво «Transaero» було розпочате у другій половині 1919 року. Через рік на березі озера Маджоре було збудовано великий ангар, в який перемістили складання літака і де воно було закінчене.

На будівельному майданчику побував посол у США [en], якому сподобався «великий гідролітак». Преса підтвердила, що заплановано розпочати льотні випробування у січні 1921 року і відзначала, що якщо Ca.60 успішно пройде тестові випробування, Італія стане світовим лідером у сфері цивільного повітряного транспорту.

Випробування

Вперше Ca.60 вивели з ангару 20 січня 1921 року, він відразу став ласим об'єктом фотооб'єктивів. Наступного дня літак за планом повинен був вперше стати на воду. Однак у зв'язку з низьким рівнем води та деякими труднощами з рампою, яка з'єднувала ангар із озером, гідролітак не зміг спуститися на воду. Більше того, при цій спробі було зламано перше нижнє крило літака. Робітники працювали всю наступну ніч, все було відремонтовано, та все ж — на розчарування Капроні — при наступній спробі спуску на воду виявився несправним стартер.

9 лютого, нарешті, із двигунами, що працювали належним чином, літак було спущено на воду і він розпочав маневрування по воді. Літак зробив декілька кіл. Випробування незабаром були перервані погодою, що погіршилася, але їх результат був визнаний позитивним. Літак виявився легким в управлінні і досить маневреним. Після випробувань Капроні заявив: «Якби я знав про труднощі, з якими мені доведеться зіткнутися, у мене, мабуть, не вистачило б мужності, щоби все почати». 12 лютого 1921 року літак досяг швидкості 130 кілометрів на годину і вперше піднявся у повітря. Після польоту відзначалося, що літак добре реагує на керуванні впливи.

Другий політ відбувся 4 березня. Літак прискорився до 100—110 кілометрів на годину, проте при зльоті пілот занадто сильно потягнув штурвал на себе, літак відірвався від води з великим тангажем на хвіст і тут потужності двигунів не вистачило, хвіст літака зачепив поверхню води, а через секунду і весь літак впав на воду. Ніс і зруйновані передні крила занурились, середина фюзеляжу і хвіст утримувались на плаву.

Капроні особисто спостерігав все це з берега. Пізніше він прокоментував: «Отже, плід багаторічної роботи, літак, який мав стати основою для майбутньої авіації, все втрачено в одну мить! Але ми не можемо впадати у відчай, якщо хочемо прогресувати. Шлях прогресу усіяний стражданнями».

Причини аварії

Причин аварії було виявлено дві. Перша — помилка пілота Фредеріко Семпріні, який тягнув штурвал у спробі набрати висоту без набраної належної швидкості ймовірно намагаючись уникнути зіткнення з пароплавом, що рухався попереду. Друга — переміщення по салону мішків з піском, які були розміщені як баласт, що імітував наявність пасажирів: вони не були прив'язані до місць і в момент зльоту перекотилися у хвостову частину літака, сильно змістивши центр тяжіння назад.

Подальша доля

Під час аварії літаючий човен зазнав серйозних пошкоджень, але задні дві третини фюзеляжу й центральні та кормові крила були майже неушкодженими. Однак «Transaereo» довелося буксирувати до берега. Переправа через озеро ще більше пошкодила літак: корпус заповнила значна кількість води і фюзеляж частково затонув, а центральна і кормова частина комплектів крил були пошкоджені та частково лягли у воду.

Кабіна пілотів, провівши 17 годин під водою, не підлягала відновленню і через тиждень було вирішено розібрати літак на метал та побудувати новий. Але на жаль, влітку 1921 року в Італії змінився міністр внутрішніх справ, новим став Іваное Бономі, у який неприязно ставився до Капроні і уряд припинив фінансування проекту.

Вартість ремонту, за власною оцінкою Капроні, становила б одну третину від загальної вартості створення прототипу та він сумнівався, що ресурсів компанії буде достатньо для підтримки таких фінансових зусиль. Однак після початкового розчарування 6 березня Капроні вже розглядав модифікації конструкції, щоб реалізувати проект трансатлантичного літаючого човна на 100 пасажирів. Він був упевнений, що «Transaereo» є перспективною машиною, і вирішив створити модель у масштабі 1/4, щоб продовжити тестування концепції.

При обговоренні з Де Зібертом та Іваное Бономі (який незадовго до цього був військовим міністром), Капроні переконував, що може створити модель у масштабі 1/3, і Бономі пообіцяв, що, якщо він переможе на виборах, його кабінет надасть конструктору необхідну фінансову підтримку. Проте, незважаючи на те, що Бономі фактично став прем'єр-міністром у липні, більш нагальні політичні пріоритети зрештою спричинили відмову від проєкту «Transaereo».

На сьогоднішній день від літака залишилися лише поплавці, один двигун та нижня частина носа, які виставляються у Музеї аеронавтики Джанні Капроні у місті Тренто.

Характеристики

image
Технічні характеристики
  • Екіпаж: 8 осіб
  • Пасажиромісткість: 100 осіб
  • Довжина: 23,6 м
  • Висота: 9,63 м
  • Розмах крил: 30,5 м
  • Площа крила: 750 м²
  • Маса спорядженого: 26 000 кг
  • Порожня вага: 14 000 кг
  • Двигуни: Рідинного охолоджения 8× Liberty L-12 (400 к. с. — 298 кВт)
  • Рушії: 4-лопатеві повітряні гвинти з фіксованим кроком
  • Крейсерська швидкість: 130 км/год
  • Дальність: 610 км
  • Тягооснащеність: 11 Вт/кг.

Примітки

  1. R.G. Grant. Il volo – 100 anni di aviazione. — Novara, 2003. — .
  2. Alegi, August, 2006, P.15.
  3. La sfida del volo // The Challenge of Flight] (exhibition explanatory panel) (in Italian). Trento: Gianni Caproni Museum of Aeronautics. 2011.
  4. Alegi, August 2006, P.15-17.
  5. Alegi, August 2006, P.15.
  6. R.G. Grant. Il volo – 100 anni di aviazione / R. Niccoli. — Novara, 2003. — .
  7. Alegi, August 2006, P.17-18.
  8. Alegi, August 2006, P.18.
  9. Alegi, August 2006, P.32.
  10. . Museo dell'Aeronautica Gianni Caproni. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 листопада 2014.
  11. Alegi, August 2006, P.35.
  12. Enzo Angelucci; Paolo Matricardi (1976). Guida agli aeroplani di tutto il mondo – Dal 1918 al 1935. Verona: Arnoldo Mondadori Editore. с. 150—151.
  13. Rosario Abate; Gregory Alegi; Giorgio Apostolo (1992). Aeroplani Caproni – Gianni Caproni ideatore e costruttore di ali italiane. Museo Caproni. с. 242.

Джерела

Angelucci, Enzo. World Encyclopedia of Civil Aircraft. — New York : Crown Publishers, Inc, 1982. — .

  • Abate, Rosario;. Aeroplani Caproni – Gianni Caproni ideatore e costruttore di ali italiane. — Museo Caproni, 1992. — С. 100–102.
  • Alegi, Gregory (August 2006). The castle door, the mooring pylon and the Transaereo – Part 1. WW1 Aero – the Journal of the Early Aeroplane (193). ISSN 0736-198X.
  • —— (November 2006). The castle door, the mooring pylon and the Transaereo – Part 2. WW1 Aero – the Journal of the Early Aeroplane (194). ISSN 0736-198X.
  • Caproni, Gianni. Gli Aeroplani Caproni – Studi, progetti, realizzazioni dal 1908 al 1935. — Milano : Museo Caproni, 1937. — С. 135–144.
  • Federigo Federighi. Un jumbo stile liberty. Aviazione e Marina (італ.): 70—72.
  • Grant, R.G. Il volo – 100 anni di aviazione / R. Niccoli. — Novara : DeAgostini, 2003. — .
  • The Caproni 'Nineplandem' Flying Boat. Flight. XIII (17): 289—291. 28 квітня 1921.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Caproni Ca.60
  • Кіно- і фотохроніка будівництва і першого польоту.[ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • Світлини, опис.[ 12 червня 2010 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Caproni Ca 60 Noviplano takozh vidomij pid nazvami Transaereo ta Capronissimo eksperimentalnij letyuchij choven avialajner Osnovnim priznachennyam prototipu bulo vidpracyuvannya tehnichnih virishen pered pobudovoyu 150 misnogo transatlantichnogo avialajnera Ca 60 Caproni Ca 60 na ozeri Madzhore Priznachennya eksperimentalnij litak Virobnik en Rozrobnik Dzhovanni Battista Kaproni Pershij polit 12 lyutogo abo 2 bereznya 1921 Status zrujnovanij pid chas 2 go polotu Litak mav nezvichnu aerodinamichnu shemu dev yat kril roztashovuvanih tandemom u troh paketah za triplannoyu shemoyu Ca 60 bulo osnasheno vismoma dvigunami Liberty L 12 sumarnoyu potuzhnistyu 3200 k s Pid chas drugogo viprobuvalnogo polotu 4 bereznya 1921 roku praktichno vidrazu pislya zletu na visoti 18 metriv litak zrujnuvavsya j zvalivsya u vodu Pilot ta bortinzheneri ne postrazhdali Peredistoriya stvorennyaDzhovanni Battista Kaproni ital Giovanni Battista Caproni bilshe vidomij yak Dzhanni Kaproni stav viznanim aviakonstruktorom pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Jogo kompaniya en dosyagla znachnih uspihiv osoblivo v galuzi budivnictva velikih bagatomotornih i u tomu chisli dvofyuzelyazhnih bombarduvalnikiv Kinec vijni u 1918 roci sprichiniv rizke zmenshennya zamovlen na vijskovu tehniku tomu Kaproni stav shukati shlyahi vihodu na rinok civilnoyi aviaciyi She u 1913 roci aviakonstruktor yakomu bulo todi 27 rokiv skazav v interv yu Gazzetta dello Sport sho litaki spromozhni vmishati ponad sotnyu pasazhiriv ta yaki zmozhut podolati transokeanski vidstani za dekilka godin skoro stanut realnistyu Pislya vijni Kaproni odnim z pershih stav konstruyuvati velicheznij ta ambicijnij transportno pasazhirskij gidrolitak pershij patent na yakij bulo vidano uzhe 6 lyutogo 1919 roku Kaproni takozh vvazhav sho v avangardi budut litaki spromozhni zdijsnyuvati daleki rejsi Konstrukciya bagatomotornogo gidrolitaka mistkistyu ponad 100 pasazhiriv sho vvazhalasya dosit ekstravagantnoyu na toj chas dozvolila b dobiratisya do viddalenih abo vazhkodostupnih rajoniv shvidshe nizh nazemnimi abo morskimi marshrutami i za znachno nizhchoyu cinoyu Najambicijnishim proektom litalnogo aparatu z tandemnimi krilami za vsyu istoriyu aviaciyi stav italijskij letyuchij plavuchij budinok Sa 60 Transaero Noviplano firmi en stvorenij u 1920 roci yakij za svoyi masshtabi otrimav nazvu Kapronisimo KonstrukciyaOdin z vosmi dviguniv Liberty L 12 vid Transeaereo v ekspoziciyi Muzeyu Kaproni Znayuchi pro problemi pov yazani z bezpekoyu polotiv italijskij aviakonstruktor zoseredivsya na mozhlivostyah pidvishennya nadijnosti litaka ta minimizaciyi zbitkiv vid avarij Po pershe vin osnashuvav gidrolitak takoyu kilkistyu dviguniv shob nadati jomu mozhlivist zalishatisya v povitri navit u razi vidmovi do 3 motoriv Konfiguraciya gidrolitaka zabezpechila vidnosnu legkist u zloti posadci dlya majbutnogo litayuchogo chovna aerodromom moglo sluzhiti ozero navit najskromnishih rozmiriv Nareshti vin viznav vazhlivist pidvishennya komfortu dlya pasazhiriv za rahunok zbilshennya krejserskoyi visoti polotu sistem turbonadduvannya ta povitryanih gvintiv zminnogo kroku yaki kompensuvatimut vtratu potuzhnosti dviguna na velikih visotah Letyuchij plavuchij budinok Sa 60 osnashuvavsya troma komplektami triplannih kril tobto ce buv potrijnij triplan sho zalishilisya vid bombarduvalnikiv triplaniv chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Ci krila vstanovlyuvalisya nad stomisnim korpusom yakij spravdi bilshe nagaduvav plavuchij budinok nizh bud yakij iz vidomih litakiv Z bokiv vid fyuzelyazhu bulo vstanovleno paru poplavciv autrigeriv Sumarna plosha dev yati kril stanovila 750 m lishe odin litak v istoriyi aviaciyi mav bilshu ploshu krila gigantskij litayuchij choven Hughes H 4 pobudovanij u 1947 roci Centralni krila kozhnogo triplannogo naboru z yednuvalisya dvoma paralelnimi korobchastimi konstrukciyami sho nagaduvali fyuzelyazhi U kozhnij z takih konstrukcij poperedu i pozadu rozmishalisya dviguni Liberty L 12 potuzhnistyu 400 k s Dodatkovi silovi ustanovki sho vklyuchali odin shtovhayuchij i odin tyagnuchij dvigun buli roztashovani mizh fyuzelyazhami u perednomu ta zadnomu triplannih naborah kril Zagalom litak osnashuvavsya vismoma dvigunami Na vsih dev yati krilah bulo vstanovleno eleroni ale zadni eleroni vikonuvali takozh funkciyi kerma visoti Vertikalni kili ta kerma napryamku buli vstanovleni iz zovnishnogo boku fyuzelyazhiv mizh usima zadnimi krilami Budivnictvo Transaereo pid chas sporudzhennya u Sesto Kalende Dzhani Kaproni sidit na autrigeri Budivnictvo Transaero bulo rozpochate u drugij polovini 1919 roku Cherez rik na berezi ozera Madzhore bulo zbudovano velikij angar v yakij peremistili skladannya litaka i de vono bulo zakinchene Na budivelnomu majdanchiku pobuvav posol u SShA en yakomu spodobavsya velikij gidrolitak Presa pidtverdila sho zaplanovano rozpochati lotni viprobuvannya u sichni 1921 roku i vidznachala sho yaksho Ca 60 uspishno projde testovi viprobuvannya Italiya stane svitovim liderom u sferi civilnogo povitryanogo transportu ViprobuvannyaVpershe Ca 60 viveli z angaru 20 sichnya 1921 roku vin vidrazu stav lasim ob yektom fotoob yektiviv Nastupnogo dnya litak za planom povinen buv vpershe stati na vodu Odnak u zv yazku z nizkim rivnem vodi ta deyakimi trudnoshami z rampoyu yaka z yednuvala angar iz ozerom gidrolitak ne zmig spustitisya na vodu Bilshe togo pri cij sprobi bulo zlamano pershe nizhnye krilo litaka Robitniki pracyuvali vsyu nastupnu nich vse bulo vidremontovano ta vse zh na rozcharuvannya Kaproni pri nastupnij sprobi spusku na vodu viyavivsya nespravnim starter 9 lyutogo nareshti iz dvigunami sho pracyuvali nalezhnim chinom litak bulo spusheno na vodu i vin rozpochav manevruvannya po vodi Litak zrobiv dekilka kil Viprobuvannya nezabarom buli perervani pogodoyu sho pogirshilasya ale yih rezultat buv viznanij pozitivnim Litak viyavivsya legkim v upravlinni i dosit manevrenim Pislya viprobuvan Kaproni zayaviv Yakbi ya znav pro trudnoshi z yakimi meni dovedetsya zitknutisya u mene mabut ne vistachilo b muzhnosti shobi vse pochati 12 lyutogo 1921 roku litak dosyag shvidkosti 130 kilometriv na godinu i vpershe pidnyavsya u povitrya Pislya polotu vidznachalosya sho litak dobre reaguye na keruvanni vplivi Drugij polit vidbuvsya 4 bereznya Litak priskorivsya do 100 110 kilometriv na godinu prote pri zloti pilot zanadto silno potyagnuv shturval na sebe litak vidirvavsya vid vodi z velikim tangazhem na hvist i tut potuzhnosti dviguniv ne vistachilo hvist litaka zachepiv poverhnyu vodi a cherez sekundu i ves litak vpav na vodu Nis i zrujnovani peredni krila zanurilis seredina fyuzelyazhu i hvist utrimuvalis na plavu Kaproni osobisto sposterigav vse ce z berega Piznishe vin prokomentuvav Otzhe plid bagatorichnoyi roboti litak yakij mav stati osnovoyu dlya majbutnoyi aviaciyi vse vtracheno v odnu mit Ale mi ne mozhemo vpadati u vidchaj yaksho hochemo progresuvati Shlyah progresu usiyanij strazhdannyami Prichini avariyiPrichin avariyi bulo viyavleno dvi Persha pomilka pilota Frederiko Semprini yakij tyagnuv shturval u sprobi nabrati visotu bez nabranoyi nalezhnoyi shvidkosti jmovirno namagayuchis uniknuti zitknennya z paroplavom sho ruhavsya poperedu Druga peremishennya po salonu mishkiv z piskom yaki buli rozmisheni yak balast sho imituvav nayavnist pasazhiriv voni ne buli priv yazani do misc i v moment zlotu perekotilisya u hvostovu chastinu litaka silno zmistivshi centr tyazhinnya nazad Podalsha dolyaPid chas avariyi litayuchij choven zaznav serjoznih poshkodzhen ale zadni dvi tretini fyuzelyazhu j centralni ta kormovi krila buli majzhe neushkodzhenimi Odnak Transaereo dovelosya buksiruvati do berega Pereprava cherez ozero she bilshe poshkodila litak korpus zapovnila znachna kilkist vodi i fyuzelyazh chastkovo zatonuv a centralna i kormova chastina komplektiv kril buli poshkodzheni ta chastkovo lyagli u vodu Kabina pilotiv provivshi 17 godin pid vodoyu ne pidlyagala vidnovlennyu i cherez tizhden bulo virisheno rozibrati litak na metal ta pobuduvati novij Ale na zhal vlitku 1921 roku v Italiyi zminivsya ministr vnutrishnih sprav novim stav Ivanoe Bonomi u yakij nepriyazno stavivsya do Kaproni i uryad pripiniv finansuvannya proektu Vartist remontu za vlasnoyu ocinkoyu Kaproni stanovila b odnu tretinu vid zagalnoyi vartosti stvorennya prototipu ta vin sumnivavsya sho resursiv kompaniyi bude dostatno dlya pidtrimki takih finansovih zusil Odnak pislya pochatkovogo rozcharuvannya 6 bereznya Kaproni vzhe rozglyadav modifikaciyi konstrukciyi shob realizuvati proekt transatlantichnogo litayuchogo chovna na 100 pasazhiriv Vin buv upevnenij sho Transaereo ye perspektivnoyu mashinoyu i virishiv stvoriti model u masshtabi 1 4 shob prodovzhiti testuvannya koncepciyi Pri obgovorenni z De Zibertom ta Ivanoe Bonomi yakij nezadovgo do cogo buv vijskovim ministrom Kaproni perekonuvav sho mozhe stvoriti model u masshtabi 1 3 i Bonomi poobicyav sho yaksho vin peremozhe na viborah jogo kabinet nadast konstruktoru neobhidnu finansovu pidtrimku Prote nezvazhayuchi na te sho Bonomi faktichno stav prem yer ministrom u lipni bilsh nagalni politichni prioriteti zreshtoyu sprichinili vidmovu vid proyektu Transaereo Na sogodnishnij den vid litaka zalishilisya lishe poplavci odin dvigun ta nizhnya chastina nosa yaki vistavlyayutsya u Muzeyi aeronavtiki Dzhanni Kaproni u misti Trento HarakteristikiTehnichni harakteristiki Ekipazh 8 osib Pasazhiromistkist 100 osib Dovzhina 23 6 m Visota 9 63 m Rozmah kril 30 5 m Plosha krila 750 m Masa sporyadzhenogo 26 000 kg Porozhnya vaga 14 000 kg Dviguni Ridinnogo oholodzheniya 8 Liberty L 12 400 k s 298 kVt Rushiyi 4 lopatevi povitryani gvinti z fiksovanim krokom Krejserska shvidkist 130 km god Dalnist 610 km Tyagoosnashenist 11 Vt kg PrimitkiR G Grant Il volo 100 anni di aviazione Novara 2003 ISBN 88 418 0951 5 Alegi August 2006 P 15 La sfida del volo The Challenge of Flight exhibition explanatory panel in Italian Trento Gianni Caproni Museum of Aeronautics 2011 Alegi August 2006 P 15 17 Alegi August 2006 P 15 R G Grant Il volo 100 anni di aviazione R Niccoli Novara 2003 ISBN 88 418 0951 5 Alegi August 2006 P 17 18 Alegi August 2006 P 18 Alegi August 2006 P 32 Museo dell Aeronautica Gianni Caproni Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 7 listopada 2014 Alegi August 2006 P 35 Enzo Angelucci Paolo Matricardi 1976 Guida agli aeroplani di tutto il mondo Dal 1918 al 1935 Verona Arnoldo Mondadori Editore s 150 151 Rosario Abate Gregory Alegi Giorgio Apostolo 1992 Aeroplani Caproni Gianni Caproni ideatore e costruttore di ali italiane Museo Caproni s 242 DzherelaAngelucci Enzo World Encyclopedia of Civil Aircraft New York Crown Publishers Inc 1982 ISBN 0 517 54724 4 Abate Rosario Aeroplani Caproni Gianni Caproni ideatore e costruttore di ali italiane Museo Caproni 1992 S 100 102 Alegi Gregory August 2006 The castle door the mooring pylon and the Transaereo Part 1 WW1 Aero the Journal of the Early Aeroplane 193 ISSN 0736 198X November 2006 The castle door the mooring pylon and the Transaereo Part 2 WW1 Aero the Journal of the Early Aeroplane 194 ISSN 0736 198X Caproni Gianni Gli Aeroplani Caproni Studi progetti realizzazioni dal 1908 al 1935 Milano Museo Caproni 1937 S 135 144 Federigo Federighi Un jumbo stile liberty Aviazione e Marina ital 70 72 Grant R G Il volo 100 anni di aviazione R Niccoli Novara DeAgostini 2003 ISBN 88 418 0951 5 The Caproni Nineplandem Flying Boat Flight XIII 17 289 291 28 kvitnya 1921 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Caproni Ca 60 Kino i fotohronika budivnictva i pershogo polotu 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Svitlini opis 12 chervnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ