Каліфо́рнія (англ. California) — штат, що охоплює південну половину західного узбережжя Сполучених Штатів. З населенням 39 мільйонів і площею 410 тис. квадратних кілометрів, Каліфорнія — найбільший американський штат за населенням і третій за площею. Столиця Каліфорнії — Сакраменто, найбільш населене місто — Лос-Анджелес.
Каліфорнія | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Прізвисько: Золотий Штат (англ. The Golden State) | |||||
Девіз: Еврика! | |||||
Пісня штату: «I Love You, California» | |||||
Карта США з відміченим штатом Каліфорнія | |||||
Офіційна мова | англійська[1] | ||||
Столиця | Сакраменто | ||||
Найбільше місто | Лос-Анджелес | ||||
Площа | 423 970 км² (3) | ||||
• Ширина | 400 км | ||||
• Довжина | 1,240 км | ||||
• Суходіл | 404 298 км2 | ||||
• Вода | 20 047 км2 (4.7 %) | ||||
• Широта | 32°30'N по 42°N | ||||
• Довгота | 114°8'W по 124°24'W | ||||
Населення | 39 538 223 (1) | ||||
• Густота населення | 9.33/км2 (12ий) | ||||
[en] | |||||
• Найвища точка | Гора Уїтні 4421 м | ||||
• Середня висота | 884 м | ||||
• Найнижча точка | d -86 м | ||||
Перед приєднанням | Каліфорнійська республіка і d | ||||
Приєднання до США | 9 вересня 1850 (31ий) | ||||
Губернатор | Ґевін Ньюсом | ||||
Законодавча влада | Легіслатура штату Каліфорнія | ||||
Даян Файнстайн (Dianne Feinstein, D) Камала Харріс (Kamala Harris, D) | |||||
Часові пояси | UTC−8, PDT, d і UTC−7 | ||||
ISO 3166 | US-CA | ||||
Абревіатури | CA, Calif. | ||||
Сайт | ca.gov | ||||
Територія нинішнього штату Каліфорнія була населена індіанцями, коли у XVI сторіччі її вперше досягли європейські дослідники. Починаючи з 1769 року, Іспанія колонізувала берегові області цієї території, яка стала частиною Мексики після проголошення Мексикою незалежності у 1821 році. Мексика, по суті, нехтувала Каліфорнією протягом наступних 25 років — і в результаті Американо-мексиканської війни (1846—1848) територію захопили лише 500 американських солдатів і моряків. Після війни територію закупили Сполучені Штати згідно з Договором Гваделупе Ідальго. Відтак за часи каліфорнійської золотої лихоманки 1848—1849 років до цього району додатково емігрували близько 90 000 осіб і в 1850 році Каліфорнія стала 31-м штатом Сполучених Штатів.
Сонячний клімат штату надав йому репутацію курортного, у порівнянні зі Східним узбережжям Сполучених Штатів. Каліфорнія має шосту економіку у світі, 3,2 трлн дол. (на 2019 р.); на неї припадає майже 15 % валового внутрішнього продукту (ВВП) Сполучених Штатів (21,43 трлн дол. в 2019 р.). Головні галузі економіки включають сільське господарство, розважальну індустрію, легку промисловість і туризм. У Каліфорнії також розташовані кілька важливих економічних областей як-от Голлівуд (розваги), каліфорнійська Центральна долина (сільське господарство), Кремнієва долина (комп'ютери та високі технології) і Винна країна (вино).
Походження назви
Спочатку Каліфорнією називалася велика територія, складена з мексиканського півострова, зараз відомого як Каліфорнія (Нижня Каліфорнія) та американського штату Каліфорнія. Територія сучасних штатів Невади, Юти, Аризони та Вайомінгу також належали Іспанії й Мексиці, але були майже повністю нерозвинені.
Вважають, що ім'я виникло від міфічного раю Calafia, зображеного в збірнику казок «Amadís de Gaula», іспанського романтика XVI сторіччя , який в книзі був недосяжним берегом, повним золота, велелюбних амазонок, що живуть в печерах, та дивних звірів.
Також є свідоцтво, що слово Каліфорнія, можливо, пішло від ранніх іспанських дослідників, які увійшли до Каліфорнії через гарячі південні області — і називали Каліфорнію «гарячою як духовка» (cali > гаряче, fornia > духовка). Ця назва, можливо, пішла від caliente fornalia, що іспанською означає «гаряча піч», або, можливо, від calida fornax, «гарячий клімат» латинською.
Історія
Територія Каліфорнії була відкрита 1535 р. морською тихоокеанською експедицією Ернана Кортеса. Першими європейцями, які досліджували ці береги, були Хуан Родрігес Кабрільйо в 1542 р. і сер Френсіс Дрейк у 1579 р. Аж до 1730-х Каліфорнія вважалася островом. Починаючи з кінця 1700-х років, іспанські місіонери будували невеликі поселення на величезних ділянках землі на порожніх землях на північ від Нижньої Каліфорнії (California Baja). Після проголошення незалежності Мексики, весь ланцюг таких поселень (місій) був оголошений власністю мексиканського уряду і вони були покинуті.
Каліфорнією була названа північно-західна частина іспанської імперії в Північній Америці. Після Американо-мексиканської війни 1847 року цей регіон був поділений між Мексикою і Сполученими Штатами. У 1846 р., під час війни, була проголошена Каліфорнійська республіка, існування якої швидко закінчилося після того, як комодор Військово-морського Флоту США Джон Слоат висадився в Сан-франциській затоці — і оголосив цю територію власністю США.
Американська частина, Верхня Каліфорнія, стала 31-м штатом США в 1850 р.
З відкриттям золота у 1848 р. почалася так звана «Золота лихоманка», за який час чисельність населення Каліфорнії зросла кількаразово.
Під час Громадянської війни в США Каліфорнія офіційно підтримала Північ. Але населення розділилося у своїх перевагах, і загони каліфорнійських добровольців билися на обох сторонах.
Завершення будівництва першої трансконтинентальної залізниці в 1870-х роках привело до вибухового зростання населення. Переселенцям подобався клімат, чудово відповідний для життя і сільського господарства. З 1950 року Каліфорнія стала найнаселенішим штатом США, яким і залишилась понині.
Географія
Каліфорнія розташована на узбережжі Тихого океану. Вона межує зі штатом Орегон на півночі, штатами Невада та Аризона на сході та мексиканським штатом Баха-Каліфорнія на півдні. Каліфорнія — третій за площею штат США (410 000 ²). Більшість великих міст лежать на узбережжі, в зоні помірного середземноморського клімату.
Центральну частину штату займає родюча Центральна долина (англ. Central Valley), обрамлена з усіх боків горами, і яка колись була дном океану.
На півдні Каліфорнії розміщена пустеля Могаве. На північному заході Могаве лежить Долина Смерті — найнижча (86 метрів нижче рівня моря) і найспекотніша точка Північної Америки.
На сході знаходяться гори Сьєрра-Невада (ісп. Sierra Nevada — засніжені гори). Їх вінчає (Mount Whitney) — найвища точка континентальної частини США (4421 м). Тут же розташовані Національні парки Йосеміті, Секвоя, Королівський каньйон, та глибоке прісне озеро Тахо.
Територією всієї Каліфорнії проходить розлом Сан-Андреас, через це тут часті землетруси. Також на території Каліфорнії знаходиться декілька вулканів. Деякі з них дієві, як-от пік Лассен, який вивергався в 1914 і 1921 роках.
Клімат
Клімат Каліфорнії надзвичайно різноманітний. На більшій частині території штату він середземноморський, з вологою зимою і сухим літом. Вплив океану знижує різницю температур, приводить до прохолодного літа і теплої зими. Через холодну Каліфорнійську океанську течію уздовж берега часто стоїть туман. При просуванні углиб території клімат стає більш континентальним, з великою різницею температур зимою і літом. Західні вітри з океану приносять вологу, і північна частина штату одержує більше опадів, ніж південна. На клімат також впливають гори, які не пропускають вологе повітря з океану далеко вглиб континенту.
У північно-західній частині Каліфорнії клімат помірний океанський, сумарна кількість опадів становить 38—100 см на рік. У Центральній долині переважає середземноморський клімат, але з більшою різницею температур. Для гір характерний гірський клімат, сніжна зима і помірно тепле літо. На схід від гірських хребтів розташовані пустельні райони з холодною зимою та спекотним літом.
Адміністративний устрій
Каліфорнія управляється як республіка. Має три гілки влади — виконавчу, законодавчу і судову.
Виконавча влада — це губернатор штату та інші виборні посадовці. Губернатор Каліфорнії — Джеррі Браун. Перед ним цей пост 8 років займав Арнольд Шварценеггер.
Законодавчу владу здійснюють Сенат (40 сенаторів) і Асамблея (80 депутатів). Головний закон Каліфорнії — це Конституція Каліфорнії, один із найдовших чинних законодавчих документів у світі. Його обсяг — понад 10 000 слів[].
Судова гілка влади представлена Верховним Судом штату Каліфорнія і судами нижчого рівня.
Столиця штату — місто Сакраменто. Раніше столицею були міста Монтерей (1775—1849), Сан-Госе (1849—1851), Вальєхо (1852—1853), Беніша (1853—1854) і Сан-Франциско (1862). Сакраменто став постійною столицею в 1854 р. У 1862 р. столичні функції були перенесені на чотири місяці в Сан-Франциско через потужні повені.
Каліфорнія має двох представників у Сенаті США (Даян Файнштайн з 1992 року, Камала Гарріс з 2017 року) і 53 — в Конгресі США.
Демографія
Населення
На 2005 рік населення Каліфорнії оцінювалося в 36 132 147, що на 290 109, або 0,8 % більше, ніж попереднього року і на 2 260 494, або 6,7 %, більше, ніж у 2000 році, роблячи Каліфорнію 13-м штатом за темпами росту (після Невади, Аризони, Флориди, Джорджії, Юти, Айдахо, Техасу, Колорадо, Північної Кароліни, Делаверу, Вірджинії, і штату Вашингтон). Це включає природне збільшення починаючи з останнього перепису на 1 557 112 осіб (2 781 539 народження мінус 1 224 427 смертність) і збільшення завдяки міграції в 751 419 осіб. Імміграція з-за кордону Сполучених Штатів призвела до притоку 1 415 879 осіб, і міграція в межах країни призвела до відтоку 664 460 осіб.
Каліфорнія — найбільший за населенням штат США: більш ніж 12 % американців живуть у штаті. Лише 33 країни світу мають більше населення, ніж Каліфорнія; для порівняння у Каліфорнії живуть приблизно на чотири мільйони більше людей ніж у всій Канаді.
Міста Каліфорнії
Місце | Місто | Населення в межах міста | Площа км² | Густота населення на км² | Округ |
---|---|---|---|---|---|
1 | Лос-Анджелес | 3 957 875 | 1280 | 2 885 | Лос-Анджелес |
2 | Сан-Дієго | 1 305 736 | 885 | 1 382 | Округ Сан-Дієго |
3 | Сан-Хосе | 945 000 | 474,9 | 1 874 | Санта-Клара |
4 | Сан-Франциско | 799 263 | 127,4 | 6 095 | Сан-Франциско |
5 | Лонг-Біч | 491 564 | 137,8 | 3 352 | Лос-Анджелес |
6 | Фресно | 464 727 | 284 | 1 501 | Фресно |
7 | Сакраменто | 452 959 | 248,8 | 1 534 | Сакраменто |
8 | Окленд | 412 318 | 153,1 | 2 611 | Аламіда |
9 | Санта-Ана | 351 697 | 73,9 | 4 562 | Оріндж |
10 | Анагайм | 345 317 | 133,4 | 2 455 | Оріндж |
Агломерації Каліфорнії
Каліфорнія — сильно урбанізований штат. У штаті чотири міських райони з населенням понад 1 мільйона осіб:
- Лос-Анджелес (агломерації: Лос-Анджелес-Санта Ана, Ріверсайд-Сан-Бернардіно, Окснард-Вентура) — 16 373,6 тис. осіб
- Бей Аріа (район затоки Сан-Франциско) Сан-Франциско (агломерації: Сан-Франциско — Окленд, Сан-Хосе, Валєхо-Напа, Санта-Роза, Санта-Крус) — 7092,2 тис. осіб
- Сан-Дієго (агломерація Сан-Дієго) — 2813,9 тис. осіб
- Сакраменто (агломерації: Сакраменто, Тракі — Грас-Валі, Юба-Сіті) — 2028,0 тис. осіб
- Див. також Агломерації Каліфорнії з переліком 30 агломерацій і чисельності української громади в них.
Расовий і етнічний склад
Інтерпретація даних Бюро перепису населення США може бути важкою з двох причин. По-перше, це важко завдяки політиці Бюро розглядати расу та латиноамериканське походження як дві окремі категорії. Латиноамериканці повинні не тільки вибирати відповідь «hispanic»; вони повинні також вибрати расу, наприклад «білу» або «азійську», або просто деяку «іншу расу». По-друге, значна частина (~10 %) латиноамериканців має статус незаконних іммігрантів.
Тому, заради простоти, дані внизу вважають людей латиноамериканського походження окремою категорією. Вони вказують тільки не-латиноамериканських членів кожної групи: не-латиноамериканських білих, не-латиноамериканських ескімосів, не-латиноамериканських людей двох або більше рас тощо. Для конкретнішої інформації про раси та перепис див. .
2000, % | 2010, % | 2020, % | |
---|---|---|---|
білі (без врахування латиноамериканців) | 46,70 | 40,15 | 34,69 |
окремо латиноамериканці | 32,38 | 37,62 | 39,40 |
азіати | 10,77 | 12,82 | 15,12 |
чорні | 6,44 | 5,81 | 5,36 |
корінні американці | 0,53 | 0,44 | 0,39 |
вихідці з тихоокеанських островів | 0,31 | 0,35 | 0,35 |
інша раса | 0,21 | 0,23 | 0,57 |
змішані раси (мультираса) | 2,67 | 2,60 | 4,12 |
Мови
На 2000 рік 60,5 % каліфорнійських жителів п'яти років і старше говорять англійською вдома, а 25,8 % говорять іспанською. Китайська мова — третя найбільша розмовна мова (2,6 %), філіппінська четверта (2,0 %) і в'єтнамська п'ята (1,3 %).
Мовний склад Каліфорнії 2010 року [1] [ 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Мова | Частка людей старших 5 років, % |
---|---|
Англійська | 57,02 |
Іспанська | 28,46 |
Тагальська | 2,20 |
Китайська | 1,60 |
В'єтнамська | 1,43 |
Корейська | 1,08 |
Кантонська | 0,66 |
Мандаринська | 0,54 |
Вірменська | 0,52 |
Перська | 0,52 |
Інші | 7,40 |
Індіанські мови Каліфорнії налічують понад сто мов, та показують велику різноманітність, що робить Каліфорнію однією з найбільш лінгвістично різноманітних областей у світі. Проте, всі індіанські мови находяться під загрозою зникнення, не зважаючи на зусилля з їх підтримки.
Починаючи з 1986, каліфорнійська конституція конкретизувала, що англійська мова — спільна і державна мова штату. Мовна політика — велика політична проблема в штаті, особливо що стосується політики мови навчання та офіційного використання мов, якими розмовляють іммігранти.
Релігія
Релігійні концесії у Каліфорнії:
- Християни — 75 %
- Протестанти — 38 %
- Баптисти — 8 %
- Пресвітеріанці — 3 %
- Методисти — 2 %
- Лютеранці — 2 %
- Інші протестанти — 23 %
- Католики — 34 %
- Інші християни — 3 %
- Протестанти — 38 %
- Євреї — 2 %
- Мусульмани — 2 %
- Інші релігії — 3 %
- Нерелігійні — 20 %
Як і в інших західних штатах, відсоток каліфорнійського населення, що називають себе нерелігійними, порівняно високий відносно решти США.
Злочинність
Арешти й злочини в Каліфорнії нижче, ніж це було 10 років тому. З 2008 року знизилися на 8 % з 1 266 505 до 1 165 322 у 2017 році. Містом з найвищим рівнем злочинності у штаті є Сан-Франциско. Далі йдуть Сан Хоакін, Шаста, Аламеда і Дель Норте.
Економіка
На 2005 р., Каліфорнія мала сьому найбільшу економіку у світі, не рахуючи США. Хоча штат історично має репутацію сонячнішого і ледачішого, у порівнянні зі Східним Узбережжям Сполучених Штатів, він відповідає за 13 % з валового внутрішнього продукту Сполучених Штатів. Валовий продукт штату становив понад 1,6 трлн дол. (1 600 000 000 000 доларів на 2005 рік), що більше, ніж у будь-якому іншому американському штаті, і більшості країн у світі (за паритетом купівельної спроможності).
Каліфорнія — також дім декількох істотних економічних областей, як, наприклад Голлівуд (розвага), каліфорнійська Центральна долина (сільське господарство), Кремнієва долина (комп'ютери та високі технології), і винні області, наприклад Санта-Барбара і Північна каліфорнійська Винна Країна (вино).
Домінантна промисловість, що більш ніж удвічі перевищує наступну — сільське господарство (включаючи вирощування плодів, овочів, виробництво масла й вина). За нею йдуть аерокосмічна промисловість, індустрія розваг, перш за все телебачення за доларовим обсягом, хоча багато фільмів все ще робляться в Каліфорнії, легка промисловість, включаючи виробництво комп'ютерних компонентів та програмного забезпечення і гірська промисловість.
Дохід на душу населення становить 33 403 доларів (2003), займаючи 12-те місце в країні. На душу населення прибуток значно змінюється в залежності від географічної області та професії. Центральна долина має самі екстремальні контрасти прибутку, з сезонними працівниками на фермах, що отримують менш ніж мінімальну заробітну плату. Нещодавно, Долина Сан-Хоакін характеризувалася як одна з економічно гірших областей в США, разом з районом Аппалачі.
У той самий час як деякі берегові міста є найбагатшими на людину в США, перш всього Сан-Франциско, та Великий Лос-Анджелес, несільськогосподарські центральні округи мають майже найвищий рівень бідності в США. Райони високої технології в Північній Каліфорнії, особливо Кремнієва долина (округи Санта-Клара і Сан Матео), зараз підіймаються після економічного спаду, викликаного падінням Інтернет-компаній, спаду, що викликав втрату понад 250 000 робочих місць тільки в Північній Каліфорнії. Недавні (весна 2005 року) економічні дані вказують, що економічний приріст відновився в Каліфорнії, хоча все ще трохи нижче національного прогнозу в 3,9 %. Міжнародний бум в цінах на житло був дуже сильним у Каліфорнії, з середньою ціною будинку в штаті понад півмільйона доларів у квітні 2005 року.
Туристична індустрія займає одне з провідних місць в економіці штату. Туризм входить до п'ятірки найбільших галузей по зайнятості населення.
У 2013 році в Каліфорнії кількість внутрішніх поїздок становила 227,2 млн (184,2 млн з яких були здійснені для відпочинку). Цей показник є найвищим серед всіх штатів США.
У 2013 в Каліфорнії побувало понад 20 % закордонних туристів, що приїздили до США, а чистий прибуток перевищив відмітку в 12,8 млрд $.
Найбільше штат відвідують туристи з Китаю, Мексики, Великої Британії, Канади, Японії та Німеччини.
Освіта
Каліфорнійську публічну систему освіти підтримує унікальна конституційна поправка, яка вимагає 40 % доходів штату витрачати на освіту.
Початкові школи мають різну ефективність. Якість шкіл сильно залежить від місцевого розміру податку і розміру місцевої адміністрації. У деяких областях, адміністративні витрати досягають значного відсотка сум направлених на освіту. У старших класах школи пропонують факультативні курси з торгівлі, мов і гуманітарних наук. До них приймають студентів від 14—18 років, але обов'язкова освіта припиняється у віці 16 років. У багатьох районах факультативні курси викладають і для учнів 11—13 років. У початковій школі викладають практичні навички, історію і суспільствознавство. Обов'язкова освіта починається у віці 6 років.
Головна система науково-дослідних університетів — це Каліфорнійський університет (University of California), де зараз працює більше Нобелівських лауреатів, ніж у будь-якій іншій установі світу, і який вважається найкращою суспільною університетською системою світу. Система Університету Каліфорнії складається з дев'яти частково незалежних університетів чи кампусів: у Берклі, Лос-Анджелесі, Сан-Дієго, Девісі, Санта-Барбарі, Санта-Крусі, Ірвайні, Ріверсайді та Мерседі. Крім Університету Каліфорнії система вищої освіти включає другу велику систему університетів — Університет штату Каліфорнія (анг. California State University), систему Громадських коледжів (англ. Community colleges), та приватні університети, такі як Стенфордський (англ. Stanford University), Клермонтський коледж, Університет Південної Каліфорнії (англ. USC) та Каліфорнійський технологічний інститут (англ. Caltech).
Екологія
Каліфорнія — штат, що має велику кількість і щільність промисловості у порівнянні із середнім рівнем у США. Велику увагу керівництво штату приділяє боротьбі із забрудненням. Енергетичний стандарт «2020» передбачає, що всі нові будинки, що будуються на території штату, з 2020 року повинні бути облаштовані сонячними панелями. Це пов'язано з планами скоротити викиди парникових газів, що спричиняють глобальне потепління, на 40 % до 2030 року.
Побратимські відносини
- Львівська область, Україна (січень 2024 р.)
Див. також
- 341 Каліфорнія — астероїд, названий на честь штату.
- Культура Каліфорнії
- Каліфорнійські пожежі 2018 року
Примітки
- (PDF). Bea.gov. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2019. Процитовано 26 червня 2021.
- . data.worldbank.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 26 червня 2021.
- Demographics of California. Wikipedia (англ.). 6 березня 2024. Процитовано 6 березня 2024.
- . Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 1 січня 2008.
- Groom, Sebastien Malo and Nichola. AF (амер.). Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- . (укр.). 23 травня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
- Сенат штату Каліфорнія підтримав встановлення побратимських відносин зі Львівщиною // Офіційний веб-сайт Львівської обласної військової адміністрації, 20 січня 2024 р.
Джерела
- Калифорния Верхняя // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Caughey, John W. California. Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1960.
- Pomeroy, Earl. The Pacific Slope: A History of California, Oregon, Washington, Idaho, Utah, and Nevada. Lincoln: University of Nebraska Press, 1965.
- Reference Maps of California (CA) // nationsonline.org (One World — Nations Online)
Орегон | ||
Тихий океан | Невада | |
Мексика | Аризона |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kaliforniya znachennya Kalifo rniya angl California shtat sho ohoplyuye pivdennu polovinu zahidnogo uzberezhzhya Spoluchenih Shtativ Z naselennyam 39 miljoniv i plosheyu 410 tis kvadratnih kilometriv Kaliforniya najbilshij amerikanskij shtat za naselennyam i tretij za plosheyu Stolicya Kaliforniyi Sakramento najbilsh naselene misto Los Andzheles KaliforniyaPrapor PechatkaPrizvisko Zolotij Shtat angl The Golden State Deviz Evrika Pisnya shtatu I Love You California Karta SShA z vidmichenim shtatom KaliforniyaOficijna movaanglijska 1 StolicyaSakramentoNajbilshe mistoLos AndzhelesPlosha423 970 km 3 Shirina400 km Dovzhina1 240 km Suhodil404 298 km2 Voda20 047 km2 4 7 Shirota32 30 N po 42 N Dovgota114 8 W po 124 24 WNaselennya39 538 223 1 Gustota naselennya9 33 km2 12ij en Najvisha tochkaGora Uyitni 4421 m Serednya visota884 m Najnizhcha tochkad 86 mPered priyednannyamKalifornijska respublika i dPriyednannya do SShA9 veresnya 1850 31ij GubernatorGevin NyusomZakonodavcha vladaLegislatura shtatu KaliforniyaDayan Fajnstajn Dianne Feinstein D Kamala Harris Kamala Harris D Chasovi poyasiUTC 8 PDT d i UTC 7ISO 3166US CAAbreviaturiCA Calif Sajtca gov Teritoriya ninishnogo shtatu Kaliforniya bula naselena indiancyami koli u XVI storichchi yiyi vpershe dosyagli yevropejski doslidniki Pochinayuchi z 1769 roku Ispaniya kolonizuvala beregovi oblasti ciyeyi teritoriyi yaka stala chastinoyu Meksiki pislya progoloshennya Meksikoyu nezalezhnosti u 1821 roci Meksika po suti nehtuvala Kaliforniyeyu protyagom nastupnih 25 rokiv i v rezultati Amerikano meksikanskoyi vijni 1846 1848 teritoriyu zahopili lishe 500 amerikanskih soldativ i moryakiv Pislya vijni teritoriyu zakupili Spolucheni Shtati zgidno z Dogovorom Gvadelupe Idalgo Vidtak za chasi kalifornijskoyi zolotoyi lihomanki 1848 1849 rokiv do cogo rajonu dodatkovo emigruvali blizko 90 000 osib i v 1850 roci Kaliforniya stala 31 m shtatom Spoluchenih Shtativ Sonyachnij klimat shtatu nadav jomu reputaciyu kurortnogo u porivnyanni zi Shidnim uzberezhzhyam Spoluchenih Shtativ Kaliforniya maye shostu ekonomiku u sviti 3 2 trln dol na 2019 r na neyi pripadaye majzhe 15 valovogo vnutrishnogo produktu VVP Spoluchenih Shtativ 21 43 trln dol v 2019 r Golovni galuzi ekonomiki vklyuchayut silske gospodarstvo rozvazhalnu industriyu legku promislovist i turizm U Kaliforniyi takozh roztashovani kilka vazhlivih ekonomichnih oblastej yak ot Gollivud rozvagi kalifornijska Centralna dolina silske gospodarstvo Kremniyeva dolina komp yuteri ta visoki tehnologiyi i Vinna krayina vino Pohodzhennya nazviSpochatku Kaliforniyeyu nazivalasya velika teritoriya skladena z meksikanskogo pivostrova zaraz vidomogo yak Kaliforniya Nizhnya Kaliforniya ta amerikanskogo shtatu Kaliforniya Teritoriya suchasnih shtativ Nevadi Yuti Arizoni ta Vajomingu takozh nalezhali Ispaniyi j Meksici ale buli majzhe povnistyu nerozvineni Vvazhayut sho im ya viniklo vid mifichnogo rayu Calafia zobrazhenogo v zbirniku kazok Amadis de Gaula ispanskogo romantika XVI storichchya yakij v knizi buv nedosyazhnim beregom povnim zolota velelyubnih amazonok sho zhivut v pecherah ta divnih zviriv Takozh ye svidoctvo sho slovo Kaliforniya mozhlivo pishlo vid rannih ispanskih doslidnikiv yaki uvijshli do Kaliforniyi cherez garyachi pivdenni oblasti i nazivali Kaliforniyu garyachoyu yak duhovka cali gt garyache fornia gt duhovka Cya nazva mozhlivo pishla vid caliente fornalia sho ispanskoyu oznachaye garyacha pich abo mozhlivo vid calida fornax garyachij klimat latinskoyu Istoriya Kaliforniya zobrazhena yak ostriv na mapi 1650 roku Teritoriya Kaliforniyi bula vidkrita 1535 r morskoyu tihookeanskoyu ekspediciyeyu Ernana Kortesa Pershimi yevropejcyami yaki doslidzhuvali ci beregi buli Huan Rodriges Kabriljo v 1542 r i ser Frensis Drejk u 1579 r Azh do 1730 h Kaliforniya vvazhalasya ostrovom Pochinayuchi z kincya 1700 h rokiv ispanski misioneri buduvali neveliki poselennya na velicheznih dilyankah zemli na porozhnih zemlyah na pivnich vid Nizhnoyi Kaliforniyi California Baja Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki ves lancyug takih poselen misij buv ogoloshenij vlasnistyu meksikanskogo uryadu i voni buli pokinuti Kaliforniyeyu bula nazvana pivnichno zahidna chastina ispanskoyi imperiyi v Pivnichnij Americi Pislya Amerikano meksikanskoyi vijni 1847 roku cej region buv podilenij mizh Meksikoyu i Spoluchenimi Shtatami U 1846 r pid chas vijni bula progoloshena Kalifornijska respublika isnuvannya yakoyi shvidko zakinchilosya pislya togo yak komodor Vijskovo morskogo Flotu SShA Dzhon Sloat visadivsya v San franciskij zatoci i ogolosiv cyu teritoriyu vlasnistyu SShA Amerikanska chastina Verhnya Kaliforniya stala 31 m shtatom SShA v 1850 r Z vidkrittyam zolota u 1848 r pochalasya tak zvana Zolota lihomanka za yakij chas chiselnist naselennya Kaliforniyi zrosla kilkarazovo Pid chas Gromadyanskoyi vijni v SShA Kaliforniya oficijno pidtrimala Pivnich Ale naselennya rozdililosya u svoyih perevagah i zagoni kalifornijskih dobrovolciv bilisya na oboh storonah Zavershennya budivnictva pershoyi transkontinentalnoyi zaliznici v 1870 h rokah privelo do vibuhovogo zrostannya naselennya Pereselencyam podobavsya klimat chudovo vidpovidnij dlya zhittya i silskogo gospodarstva Z 1950 roku Kaliforniya stala najnaselenishim shtatom SShA yakim i zalishilas ponini GeografiyaNacionalnij park Josemiti Kaliforniya roztashovana na uzberezhzhi Tihogo okeanu Vona mezhuye zi shtatom Oregon na pivnochi shtatami Nevada ta Arizona na shodi ta meksikanskim shtatom Baha Kaliforniya na pivdni Kaliforniya tretij za plosheyu shtat SShA 410 000 Bilshist velikih mist lezhat na uzberezhzhi v zoni pomirnogo seredzemnomorskogo klimatu Centralnu chastinu shtatu zajmaye rodyucha Centralna dolina angl Central Valley obramlena z usih bokiv gorami i yaka kolis bula dnom okeanu Na pivdni Kaliforniyi rozmishena pustelya Mogave Na pivnichnomu zahodi Mogave lezhit Dolina Smerti najnizhcha 86 metriv nizhche rivnya morya i najspekotnisha tochka Pivnichnoyi Ameriki Na shodi znahodyatsya gori Syerra Nevada isp Sierra Nevada zasnizheni gori Yih vinchaye Mount Whitney najvisha tochka kontinentalnoyi chastini SShA 4421 m Tut zhe roztashovani Nacionalni parki Josemiti Sekvoya Korolivskij kanjon ta gliboke prisne ozero Taho Teritoriyeyu vsiyeyi Kaliforniyi prohodit rozlom San Andreas cherez ce tut chasti zemletrusi Takozh na teritoriyi Kaliforniyi znahoditsya dekilka vulkaniv Deyaki z nih diyevi yak ot pik Lassen yakij vivergavsya v 1914 i 1921 rokah Klimat Klimat Kaliforniyi nadzvichajno riznomanitnij Na bilshij chastini teritoriyi shtatu vin seredzemnomorskij z vologoyu zimoyu i suhim litom Vpliv okeanu znizhuye riznicyu temperatur privodit do proholodnogo lita i teployi zimi Cherez holodnu Kalifornijsku okeansku techiyu uzdovzh berega chasto stoyit tuman Pri prosuvanni uglib teritoriyi klimat staye bilsh kontinentalnim z velikoyu rizniceyu temperatur zimoyu i litom Zahidni vitri z okeanu prinosyat vologu i pivnichna chastina shtatu oderzhuye bilshe opadiv nizh pivdenna Na klimat takozh vplivayut gori yaki ne propuskayut vologe povitrya z okeanu daleko vglib kontinentu U pivnichno zahidnij chastini Kaliforniyi klimat pomirnij okeanskij sumarna kilkist opadiv stanovit 38 100 sm na rik U Centralnij dolini perevazhaye seredzemnomorskij klimat ale z bilshoyu rizniceyu temperatur Dlya gir harakternij girskij klimat snizhna zima i pomirno teple lito Na shid vid girskih hrebtiv roztashovani pustelni rajoni z holodnoyu zimoyu ta spekotnim litom Administrativnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu Kaliforniya Kaliforniya upravlyayetsya yak respublika Maye tri gilki vladi vikonavchu zakonodavchu i sudovu Vikonavcha vlada ce gubernator shtatu ta inshi viborni posadovci Gubernator Kaliforniyi Dzherri Braun Pered nim cej post 8 rokiv zajmav Arnold Shvarcenegger Zakonodavchu vladu zdijsnyuyut Senat 40 senatoriv i Asambleya 80 deputativ Golovnij zakon Kaliforniyi ce Konstituciya Kaliforniyi odin iz najdovshih chinnih zakonodavchih dokumentiv u sviti Jogo obsyag ponad 10 000 sliv utochniti Sudova gilka vladi predstavlena Verhovnim Sudom shtatu Kaliforniya i sudami nizhchogo rivnya Stolicya shtatu misto Sakramento Ranishe stoliceyu buli mista Monterej 1775 1849 San Gose 1849 1851 Valyeho 1852 1853 Benisha 1853 1854 i San Francisko 1862 Sakramento stav postijnoyu stoliceyu v 1854 r U 1862 r stolichni funkciyi buli pereneseni na chotiri misyaci v San Francisko cherez potuzhni poveni Kaliforniya maye dvoh predstavnikiv u Senati SShA Dayan Fajnshtajn z 1992 roku Kamala Garris z 2017 roku i 53 v Kongresi SShA DemografiyaNaselennya Mapa gustoti naselennya u Kaliforniyi Na 2005 rik naselennya Kaliforniyi ocinyuvalosya v 36 132 147 sho na 290 109 abo 0 8 bilshe nizh poperednogo roku i na 2 260 494 abo 6 7 bilshe nizh u 2000 roci roblyachi Kaliforniyu 13 m shtatom za tempami rostu pislya Nevadi Arizoni Floridi Dzhordzhiyi Yuti Ajdaho Tehasu Kolorado Pivnichnoyi Karolini Delaveru Virdzhiniyi i shtatu Vashington Ce vklyuchaye prirodne zbilshennya pochinayuchi z ostannogo perepisu na 1 557 112 osib 2 781 539 narodzhennya minus 1 224 427 smertnist i zbilshennya zavdyaki migraciyi v 751 419 osib Immigraciya z za kordonu Spoluchenih Shtativ prizvela do pritoku 1 415 879 osib i migraciya v mezhah krayini prizvela do vidtoku 664 460 osib Kaliforniya najbilshij za naselennyam shtat SShA bilsh nizh 12 amerikanciv zhivut u shtati Lishe 33 krayini svitu mayut bilshe naselennya nizh Kaliforniya dlya porivnyannya u Kaliforniyi zhivut priblizno na chotiri miljoni bilshe lyudej nizh u vsij Kanadi Mista Kaliforniyi Dokladnishe Spisok mist Kaliforniyi za naselennyam Misce Misto Naselennya v mezhah mista Plosha km Gustota naselennya na km Okrug 1 Los Andzheles 3 957 875 1280 2 885 Los Andzheles 2 San Diyego 1 305 736 885 1 382 Okrug San Diyego 3 San Hose 945 000 474 9 1 874 Santa Klara 4 San Francisko 799 263 127 4 6 095 San Francisko 5 Long Bich 491 564 137 8 3 352 Los Andzheles 6 Fresno 464 727 284 1 501 Fresno 7 Sakramento 452 959 248 8 1 534 Sakramento 8 Oklend 412 318 153 1 2 611 Alamida 9 Santa Ana 351 697 73 9 4 562 Orindzh 10 Anagajm 345 317 133 4 2 455 Orindzh Aglomeraciyi Kaliforniyi Kaliforniya silno urbanizovanij shtat U shtati chotiri miskih rajoni z naselennyam ponad 1 miljona osib Los Andzheles aglomeraciyi Los Andzheles Santa Ana Riversajd San Bernardino Oksnard Ventura 16 373 6 tis osib Bej Aria rajon zatoki San Francisko San Francisko aglomeraciyi San Francisko Oklend San Hose Valyeho Napa Santa Roza Santa Krus 7092 2 tis osib San Diyego aglomeraciya San Diyego 2813 9 tis osib Sakramento aglomeraciyi Sakramento Traki Gras Vali Yuba Siti 2028 0 tis osib Div takozh Aglomeraciyi Kaliforniyi z perelikom 30 aglomeracij i chiselnosti ukrayinskoyi gromadi v nih dd San Diyego Rasovij i etnichnij sklad Interpretaciya danih Byuro perepisu naselennya SShA mozhe buti vazhkoyu z dvoh prichin Po pershe ce vazhko zavdyaki politici Byuro rozglyadati rasu ta latinoamerikanske pohodzhennya yak dvi okremi kategoriyi Latinoamerikanci povinni ne tilki vibirati vidpovid hispanic voni povinni takozh vibrati rasu napriklad bilu abo azijsku abo prosto deyaku inshu rasu Po druge znachna chastina 10 latinoamerikanciv maye status nezakonnih immigrantiv Tomu zaradi prostoti dani vnizu vvazhayut lyudej latinoamerikanskogo pohodzhennya okremoyu kategoriyeyu Voni vkazuyut tilki ne latinoamerikanskih chleniv kozhnoyi grupi ne latinoamerikanskih bilih ne latinoamerikanskih eskimosiv ne latinoamerikanskih lyudej dvoh abo bilshe ras tosho Dlya konkretnishoyi informaciyi pro rasi ta perepis div 2000 2010 2020 bili bez vrahuvannya latinoamerikanciv 46 70 40 15 34 69 okremo latinoamerikanci 32 38 37 62 39 40 aziati 10 77 12 82 15 12 chorni 6 44 5 81 5 36 korinni amerikanci 0 53 0 44 0 39 vihidci z tihookeanskih ostroviv 0 31 0 35 0 35 insha rasa 0 21 0 23 0 57 zmishani rasi multirasa 2 67 2 60 4 12 Movi Na 2000 rik 60 5 kalifornijskih zhiteliv p yati rokiv i starshe govoryat anglijskoyu vdoma a 25 8 govoryat ispanskoyu Kitajska mova tretya najbilsha rozmovna mova 2 6 filippinska chetverta 2 0 i v yetnamska p yata 1 3 Movnij sklad Kaliforniyi 2010 roku 1 1 grudnya 2007 u Wayback Machine Mova Chastka lyudej starshih 5 rokiv Anglijska 57 02 Ispanska 28 46 Tagalska 2 20 Kitajska 1 60 V yetnamska 1 43 Korejska 1 08 Kantonska 0 66 Mandarinska 0 54 Virmenska 0 52 Perska 0 52 Inshi 7 40 Indianski movi Kaliforniyi nalichuyut ponad sto mov ta pokazuyut veliku riznomanitnist sho robit Kaliforniyu odniyeyu z najbilsh lingvistichno riznomanitnih oblastej u sviti Prote vsi indianski movi nahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya ne zvazhayuchi na zusillya z yih pidtrimki Pochinayuchi z 1986 kalifornijska konstituciya konkretizuvala sho anglijska mova spilna i derzhavna mova shtatu Movna politika velika politichna problema v shtati osoblivo sho stosuyetsya politiki movi navchannya ta oficijnogo vikoristannya mov yakimi rozmovlyayut immigranti Religiya Religijni koncesiyi u Kaliforniyi Hristiyani 75 Protestanti 38 Baptisti 8 Presviterianci 3 Metodisti 2 Lyuteranci 2 Inshi protestanti 23 Katoliki 34 Inshi hristiyani 3 Yevreyi 2 Musulmani 2 Inshi religiyi 3 Nereligijni 20 Yak i v inshih zahidnih shtatah vidsotok kalifornijskogo naselennya sho nazivayut sebe nereligijnimi porivnyano visokij vidnosno reshti SShA Zlochinnist Areshti j zlochini v Kaliforniyi nizhche nizh ce bulo 10 rokiv tomu Z 2008 roku znizilisya na 8 z 1 266 505 do 1 165 322 u 2017 roci Mistom z najvishim rivnem zlochinnosti u shtati ye San Francisko Dali jdut San Hoakin Shasta Alameda i Del Norte EkonomikaZnak Gollivudu najvidomishij simvol velicheznoyi kalifornijskoyi industriyi rozvagi Na 2005 r Kaliforniya mala somu najbilshu ekonomiku u sviti ne rahuyuchi SShA Hocha shtat istorichno maye reputaciyu sonyachnishogo i ledachishogo u porivnyanni zi Shidnim Uzberezhzhyam Spoluchenih Shtativ vin vidpovidaye za 13 z valovogo vnutrishnogo produktu Spoluchenih Shtativ Valovij produkt shtatu stanoviv ponad 1 6 trln dol 1 600 000 000 000 dolariv na 2005 rik sho bilshe nizh u bud yakomu inshomu amerikanskomu shtati i bilshosti krayin u sviti za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti Kaliforniya takozh dim dekilkoh istotnih ekonomichnih oblastej yak napriklad Gollivud rozvaga kalifornijska Centralna dolina silske gospodarstvo Kremniyeva dolina komp yuteri ta visoki tehnologiyi i vinni oblasti napriklad Santa Barbara i Pivnichna kalifornijska Vinna Krayina vino Kremniyeva dolina centr kalifornijskoyi komp yuternoyi promislovosti Dominantna promislovist sho bilsh nizh udvichi perevishuye nastupnu silske gospodarstvo vklyuchayuchi viroshuvannya plodiv ovochiv virobnictvo masla j vina Za neyu jdut aerokosmichna promislovist industriya rozvag persh za vse telebachennya za dolarovim obsyagom hocha bagato filmiv vse she roblyatsya v Kaliforniyi legka promislovist vklyuchayuchi virobnictvo komp yuternih komponentiv ta programnogo zabezpechennya i girska promislovist Dohid na dushu naselennya stanovit 33 403 dolariv 2003 zajmayuchi 12 te misce v krayini Na dushu naselennya pributok znachno zminyuyetsya v zalezhnosti vid geografichnoyi oblasti ta profesiyi Centralna dolina maye sami ekstremalni kontrasti pributku z sezonnimi pracivnikami na fermah sho otrimuyut mensh nizh minimalnu zarobitnu platu Neshodavno Dolina San Hoakin harakterizuvalasya yak odna z ekonomichno girshih oblastej v SShA razom z rajonom Appalachi U toj samij chas yak deyaki beregovi mista ye najbagatshimi na lyudinu v SShA persh vsogo San Francisko ta Velikij Los Andzheles nesilskogospodarski centralni okrugi mayut majzhe najvishij riven bidnosti v SShA Rajoni visokoyi tehnologiyi v Pivnichnij Kaliforniyi osoblivo Kremniyeva dolina okrugi Santa Klara i San Mateo zaraz pidijmayutsya pislya ekonomichnogo spadu viklikanogo padinnyam Internet kompanij spadu sho viklikav vtratu ponad 250 000 robochih misc tilki v Pivnichnij Kaliforniyi Nedavni vesna 2005 roku ekonomichni dani vkazuyut sho ekonomichnij pririst vidnovivsya v Kaliforniyi hocha vse she trohi nizhche nacionalnogo prognozu v 3 9 Mizhnarodnij bum v cinah na zhitlo buv duzhe silnim u Kaliforniyi z serednoyu cinoyu budinku v shtati ponad pivmiljona dolariv u kvitni 2005 roku Turistichna industriya zajmaye odne z providnih misc v ekonomici shtatu Turizm vhodit do p yatirki najbilshih galuzej po zajnyatosti naselennya U 2013 roci v Kaliforniyi kilkist vnutrishnih poyizdok stanovila 227 2 mln 184 2 mln z yakih buli zdijsneni dlya vidpochinku Cej pokaznik ye najvishim sered vsih shtativ SShA U 2013 v Kaliforniyi pobuvalo ponad 20 zakordonnih turistiv sho priyizdili do SShA a chistij pributok perevishiv vidmitku v 12 8 mlrd Najbilshe shtat vidviduyut turisti z Kitayu Meksiki Velikoyi Britaniyi Kanadi Yaponiyi ta Nimechchini OsvitaUniversitet Kaliforniyi Berkli odin z najkrashih universitetiv ta doslidnickih centriv u sviti Kalifornijsku publichnu sistemu osviti pidtrimuye unikalna konstitucijna popravka yaka vimagaye 40 dohodiv shtatu vitrachati na osvitu Pochatkovi shkoli mayut riznu efektivnist Yakist shkil silno zalezhit vid miscevogo rozmiru podatku i rozmiru miscevoyi administraciyi U deyakih oblastyah administrativni vitrati dosyagayut znachnogo vidsotka sum napravlenih na osvitu U starshih klasah shkoli proponuyut fakultativni kursi z torgivli mov i gumanitarnih nauk Do nih prijmayut studentiv vid 14 18 rokiv ale obov yazkova osvita pripinyayetsya u vici 16 rokiv U bagatoh rajonah fakultativni kursi vikladayut i dlya uchniv 11 13 rokiv U pochatkovij shkoli vikladayut praktichni navichki istoriyu i suspilstvoznavstvo Obov yazkova osvita pochinayetsya u vici 6 rokiv Golovna sistema naukovo doslidnih universitetiv ce Kalifornijskij universitet University of California de zaraz pracyuye bilshe Nobelivskih laureativ nizh u bud yakij inshij ustanovi svitu i yakij vvazhayetsya najkrashoyu suspilnoyu universitetskoyu sistemoyu svitu Sistema Universitetu Kaliforniyi skladayetsya z dev yati chastkovo nezalezhnih universitetiv chi kampusiv u Berkli Los Andzhelesi San Diyego Devisi Santa Barbari Santa Krusi Irvajni Riversajdi ta Mersedi Krim Universitetu Kaliforniyi sistema vishoyi osviti vklyuchaye drugu veliku sistemu universitetiv Universitet shtatu Kaliforniya ang California State University sistemu Gromadskih koledzhiv angl Community colleges ta privatni universiteti taki yak Stenfordskij angl Stanford University Klermontskij koledzh Universitet Pivdennoyi Kaliforniyi angl USC ta Kalifornijskij tehnologichnij institut angl Caltech EkologiyaKaliforniya shtat sho maye veliku kilkist i shilnist promislovosti u porivnyanni iz serednim rivnem u SShA Veliku uvagu kerivnictvo shtatu pridilyaye borotbi iz zabrudnennyam Energetichnij standart 2020 peredbachaye sho vsi novi budinki sho buduyutsya na teritoriyi shtatu z 2020 roku povinni buti oblashtovani sonyachnimi panelyami Ce pov yazano z planami skorotiti vikidi parnikovih gaziv sho sprichinyayut globalne poteplinnya na 40 do 2030 roku Pobratimski vidnosiniLvivska oblast Ukrayina sichen 2024 r Div takozh341 Kaliforniya asteroyid nazvanij na chest shtatu Kultura Kaliforniyi Kalifornijski pozhezhi 2018 rokuPrimitki PDF Bea gov Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2021 data worldbank org Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 26 chervnya 2021 Demographics of California Wikipedia angl 6 bereznya 2024 Procitovano 6 bereznya 2024 Arhiv originalu za 20 travnya 2019 Procitovano 1 sichnya 2008 Groom Sebastien Malo and Nichola AF amer Arhiv originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 28 travnya 2018 ukr 23 travnya 2018 Arhiv originalu za 29 travnya 2018 Procitovano 28 travnya 2018 Senat shtatu Kaliforniya pidtrimav vstanovlennya pobratimskih vidnosin zi Lvivshinoyu Oficijnij veb sajt Lvivskoyi oblasnoyi vijskovoyi administraciyi 20 sichnya 2024 r DzherelaKaliforniya Verhnyaya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Caughey John W California Englewood Cliffs NJ Prentice Hall 1960 Pomeroy Earl The Pacific Slope A History of California Oregon Washington Idaho Utah and Nevada Lincoln University of Nebraska Press 1965 Reference Maps of California CA nationsonline org One World Nations Online Oregon Tihij okean Nevada Meksika Arizona