Branisella — вимерлий рід мавп Нового Світу з формації Салла на території нинішньої Болівії в пізньому олігоцені, приблизно 26 мільйонів років тому (десеадан), що включає лише вид Branisella boliviana.
Branisella | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Haplorhini |
Інфраряд: | Вищі примати (Simiiformes) |
Родина: | Капуцинові (Cebidae) (see text) |
Підродина: | † (see text) |
Рід: | †Branisella |
Типовий вид | |
†Branisella boliviana Hoffstetter, 1969 |
Опис
Його знайшов у Болівії палеонтолог Леонардо Браніса, і назвав його на честь Хоффштеттера, вченого, який вперше описав і класифікував його в 1969 році. Морфологічно він схожий на Proteropithecus, олігоценового примата з Африки, зменшеним верхнім другим премоляром і нередукованим нижнім другим премоляром. Це свідчить про те, що примітивні предки Branisella прийшли до Південної Америки з Африки. Інші ознаки, однак, свідчать про те, що він міг бути пов'язаний з омоміїдами, вимерлою групою довгопятоподібних приматів, знайдених серед інших місць у Північній Америці.
Бранізелла має орієнтовну масу тіла 1000 грамів. Щічні зуби Branisella мають дуже високу коронку, що свідчить про те, що він міг бути дещо наземним, хоча ця гіпотеза не може бути підтверджена кістками посткраніального скелета (їх немає). Відомі зразки зубів демонструють надзвичайно важке та швидке зношування, а перший корінний зуб зношений набагато більше, ніж останній, що свідчить про те, що він включав у свій раціон абразивну їжу з дуже погано розвиненими ріжучими краями, що вказує на фруктову дієту. Один екземпляр зберігає невелику частину орбіти і вказує на те, що Браніселла мала маленькі очі та вела денний спосіб життя.
Примітки
- Silvestro, Daniele; Tejedor, Marcelo F.; Serrano Serrano, Martha L.; Loiseau, Oriane; Rossier, Victor; Rolland, Jonathan; Zizka, Alexander; Antonelli, Alexandre; Salamin, Nicolas (2017). Evolutionary history of New World monkeys revealed by molecular and fossil data (PDF). BioRxiv. _: 1—32. Процитовано 20 лютого 2019.
- Hoffstetter MR (1969). Un primate de l'Pliocène inférieur sudamericain: Branisella boliviana gen. et sp. nov. C. R. Acad. Sci. Paris. 269: 434—437. (фр.)
- Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 288. ISBN .
- Kay, R.F.; Williams, B.A.; Anaya, F. (2001). The adaptations of Branisella boliviana, the earliest South American monkey. У Plavcan, J.M.; van Schaik, C.; Kay, R.F.; Jungers, W.L. (ред.). Reconstructing Behavior in the Primate Fossil Record. New York: Kluwer Academic/Plenum Publishers. с. 339—370.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Branisella vimerlij rid mavp Novogo Svitu z formaciyi Salla na teritoriyi ninishnoyi Boliviyi v piznomu oligoceni priblizno 26 miljoniv rokiv tomu deseadan sho vklyuchaye lishe vid Branisella boliviana Branisella Period isnuvannya piznij oligocen 26 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Haplorhini Infraryad Vishi primati Simiiformes Rodina Kapucinovi Cebidae see text Pidrodina see text Rid Branisella Tipovij vid Branisella boliviana Hoffstetter 1969OpisJogo znajshov u Boliviyi paleontolog Leonardo Branisa i nazvav jogo na chest Hoffshtettera vchenogo yakij vpershe opisav i klasifikuvav jogo v 1969 roci Morfologichno vin shozhij na Proteropithecus oligocenovogo primata z Afriki zmenshenim verhnim drugim premolyarom i neredukovanim nizhnim drugim premolyarom Ce svidchit pro te sho primitivni predki Branisella prijshli do Pivdennoyi Ameriki z Afriki Inshi oznaki odnak svidchat pro te sho vin mig buti pov yazanij z omomiyidami vimerloyu grupoyu dovgopyatopodibnih primativ znajdenih sered inshih misc u Pivnichnij Americi Branizella maye oriyentovnu masu tila 1000 gramiv Shichni zubi Branisella mayut duzhe visoku koronku sho svidchit pro te sho vin mig buti desho nazemnim hocha cya gipoteza ne mozhe buti pidtverdzhena kistkami postkranialnogo skeleta yih nemaye Vidomi zrazki zubiv demonstruyut nadzvichajno vazhke ta shvidke znoshuvannya a pershij korinnij zub znoshenij nabagato bilshe nizh ostannij sho svidchit pro te sho vin vklyuchav u svij racion abrazivnu yizhu z duzhe pogano rozvinenimi rizhuchimi krayami sho vkazuye na fruktovu diyetu Odin ekzemplyar zberigaye neveliku chastinu orbiti i vkazuye na te sho Branisella mala malenki ochi ta vela dennij sposib zhittya PrimitkiSilvestro Daniele Tejedor Marcelo F Serrano Serrano Martha L Loiseau Oriane Rossier Victor Rolland Jonathan Zizka Alexander Antonelli Alexandre Salamin Nicolas 2017 Evolutionary history of New World monkeys revealed by molecular and fossil data PDF BioRxiv 1 32 Procitovano 20 lyutogo 2019 Hoffstetter MR 1969 Un primate de l Pliocene inferieur sudamericain Branisella boliviana gen et sp nov C R Acad Sci Paris 269 434 437 fr Palmer D red 1999 The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals London Marshall Editions s 288 ISBN 978 1 84028 152 1 Kay R F Williams B A Anaya F 2001 The adaptations of Branisella boliviana the earliest South American monkey U Plavcan J M van Schaik C Kay R F Jungers W L red Reconstructing Behavior in the Primate Fossil Record New York Kluwer Academic Plenum Publishers s 339 370