Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Betta tussyae | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець Betta tussyae | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Betta tussyae Schaller, 1985 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Бійцівська рибка Туссі (Betta tussyae) — тропічний прісноводний вид риб з родини осфронемових (Osphronemidae), підродина макроподових (Macropodusinae).
Подружжя Петер та Туссі Надь (нім. Peter Nagy & Tussy Nagy) з австрійського Зальцбургу вперше виявило цю рибку 1979 року, вони ловили її кілька разів й у наступні роки. Зразки, зібрані подружжям, були використані Дітріхом Шаллером (нім. Dietrich Schaller) для опису виду. На знак подяки він назвав новий вид на честь пані Туссі Надь.
Betta tussyae належить до групи видів B. coccina, що включає B. coccina, B. tussyae, B. persephone, B. rutilans, B. brownorum, B. livida, B. miniopinna, B. burdigala. Всі представники групи мають невеликий розмір (стандартна довжина дорослих риб зазвичай менше 30 мм), однотонне червоне або чорне забарвлення, вони є стенотопними (мешкають лише в таких місцях) жителями лісових торфових боліт із «чорною» водою та значеннями pH 5,0 і нижче. Під терміном («група видів»), коли це стосується бійцівських рибок, розуміють зібрання видів, що мають спільний набір діагностичних ознак. У випадку групи B. coccina — це ще й монофілетична група.
Опис
Максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина виду становить 38 мм, максимальна загальна довжина 49 мм, висота тіла до 9 мм, такою ж є довжина голови. Меристичні показники: 30-31 луска в поздовжньому ряді, 7 лусок в поперечному ряді, у спинному плавці 2 твердих і 9-10 м'яких променів, в хвостовому плавці 11-12 променів, в анальному плавці 2 твердих і 25-26 м'яких променів, в черевних плавцях по 1 твердому і 5-6 м'яких променів. Вид має довгий, як на бійцівських рибок, спинний плавець. Черевні плавці серпоподібні.
Тіло червонувато-оранжеве з двома темнішими поздовжніми смужками. Рогівка очей із зеленкуватим лиском. На зябрових кришках слабкі паралельні вертикальні смуги золотавого кольору. Черевні плавці червоні з білим кінчиком.
Статевий диморфізм слабкий. Плавці в самців яскраво-червоні й трохи виділяються на тлі темнішого тіла, спинний та анальний на кінцях трохи гостріші, ніж у самок.
За розміром, формою та забарвленням Betta tussyae нагадує B. coccina, але виглядає трохи блідішою за свою близьку родичку. Головна ж відмінність полягає в тому, що B. tussyae має 7 горизонтальних рядів лусок, тоді як у B. coccina їх 9. З цієї причини візуально луски в B. tussyae здаються помітно більшими.
Поширення
Вид поширений на сході Малайського півострова, обмежується територією малайзійського штату Паханг. Його присутність була зафіксована лише в трьох місцях, а ареал становить близько 741 км². Зустрічається бійцівська рибка Туссі не часто.
Betta tussyae є мешканцем мілких «чорноводних» ставків та струмків, що протікають серед низинних торфових боліт, розташованих під покривом вологого тропічного лісу. Трапляється лише в спокійних місцях проточних водойм, але ніколи в застійній воді. Риби тримаються серед клубочків тонкого коріння, невеличких скупчень водяних рослин або у пухкому шарі опалого листя, що лежить на дні.
Місцеві водойми майже не відчувають сезонних коливань між сухим та вологим періодом, зазвичай сильно затінені. Вода в них має коричневе забарвлення, дуже м'яка й кисла (pH 3,6-5,5). Вона містить дуже мало поживних речовин.
У цих самих струмках трапляється й багато інших лабіринтових риб, зокрема Sphaerichthys osphromenoides, Parosphromenus nagyi, Trichopsis vittata, Betta imbellis, Betta pugnax.
Вид належить до числа вимираючих через обмежене розповсюдження та руйнування природних середовищ його існування. Основну загрозу становлять деградація або вирубування болотних торфових лісів, пов'язані з розвитком міст та створенням плантацій монокультур.
Розмноження
Для виведення потомства самці будують під водою гнізда з піни. Нерест та інкубація ікри відбуваються в кислому, несприятливому для розвитку бактерій та грибків середовищі.
Утримання в акваріумі
Betta tussyae періодично з'являється в торгівлі акваріумними рибами. Доволі простий в утриманні та розведенні вид. Для утримання пари риб потрібен акваріум місткістю від 20 літрів, для групи — більше. Бійцівська рибка Туссі походить із середовища «чорних вод» і повинна мати м'яку кислу воду, яка добре фільтрується. Показник pH має бути в межах 4,0-5,0, температура 21–24 °C. Риби повинні мати схованки (печери, густі кущі рослин тощо). Приймають звичайні дрібні живі, заморожені та штучні (в гранулах) корми.
Самець будує компактне гніздо з піни. Велике листя рослин, короткі шматки пластикових труб або чорні пластикові контейнери є для них найкращим місцем для гніздування.
Нерест триває 2-3 години, після чого самку можна залишити в нерестовищі. Самець дбайливо охороняє гніздо, він не чіпає самку, навіть коли та підпливає дуже близько. Час від часу батько перекладає ротом ікринки, додає до гнізда нові бульбашки. Розмір кладки становить 30-40 ікринок. Личинки виводяться через 2 дні, а ще через 5 днів вони перетворюються на мальків і починають вільно плавати й харчуватися. Батьки не чіпають своє потомство.
Стартовим кормом для мальків бійцівської рибки Туссі є інфузорії, згодом їх можна замінити на наупліуси артемій, коли мальки достатньо підростуть, щоб проковтнути їх. За 3 місяці молодь досягає приблизно 2 см завдовжки, але забарвлення та плавці, як у дорослих риб, у них починають формуватися значно раніше.
Примітки
- Low, B.W. (2019) Betta tussyae: інформація на сайті МСОП (версія 2019-3) (англ.) 20.03.2020
- Robert J. Goldstein. The Betta Handbook [ 31 грудня 2021 у Wayback Machine.]. Barron's Educational Series, Inc., 2004, pp. 41-42. (англ.)
Джерела
- Dietrich Schaller. Betta tussyae spec. nov., ein neuer Kampffisch aus Malaysia (vorläufige Mitteilung) [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.]. Die Aquarien- und Terrarienzeitschrift (DATZ) v. 38 (no. 8. 1985): 348—350. (нім.)
- Betta tussyae Schaller, 1985 [ 17 травня 2019 у Wayback Machine.]. International Betta Congress
- Tan Heok Hui, Peter K. L. Ng. The fighting fishes (Teleostei: Osphronemidae: genus Betta) of Singapore, Malaysia and Brunei [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.]. The Raffles Bulletin of Zoology, 2005, Supplement No. 13: 43-99 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Betta tussyae Samec Betta tussyae Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi Anabantiformes Pidryad Povzunovidni Anabantoidei Rodina Osfronemovi Osphronemidae Pidrodina Makropodovi Macropodusinae Rid Bijcivska ribka Betta Vid Betta tussyae Binomialna nazva Betta tussyae Schaller 1985 Posilannya Vikishovishe Betta tussyae Vikividi Betta tussyae EOL 216072 ITIS 172613 MSOP 91310981 NCBI 209230 Bijcivska ribka Tussi Betta tussyae tropichnij prisnovodnij vid rib z rodini osfronemovih Osphronemidae pidrodina makropodovih Macropodusinae Podruzhzhya Peter ta Tussi Nad nim Peter Nagy amp Tussy Nagy z avstrijskogo Zalcburgu vpershe viyavilo cyu ribku 1979 roku voni lovili yiyi kilka raziv j u nastupni roki Zrazki zibrani podruzhzhyam buli vikoristani Ditrihom Shallerom nim Dietrich Schaller dlya opisu vidu Na znak podyaki vin nazvav novij vid na chest pani Tussi Nad Betta tussyae nalezhit do grupi vidiv B coccina sho vklyuchaye B coccina B tussyae B persephone B rutilans B brownorum B livida B miniopinna B burdigala Vsi predstavniki grupi mayut nevelikij rozmir standartna dovzhina doroslih rib zazvichaj menshe 30 mm odnotonne chervone abo chorne zabarvlennya voni ye stenotopnimi meshkayut lishe v takih miscyah zhitelyami lisovih torfovih bolit iz chornoyu vodoyu ta znachennyami pH 5 0 i nizhche Pid terminom grupa vidiv koli ce stosuyetsya bijcivskih ribok rozumiyut zibrannya vidiv sho mayut spilnij nabir diagnostichnih oznak U vipadku grupi B coccina ce she j monofiletichna grupa OpisSamka Betta tussyae Maksimalna standartna bez hvostovogo plavcya dovzhina vidu stanovit 38 mm maksimalna zagalna dovzhina 49 mm visota tila do 9 mm takoyu zh ye dovzhina golovi Meristichni pokazniki 30 31 luska v pozdovzhnomu ryadi 7 lusok v poperechnomu ryadi u spinnomu plavci 2 tverdih i 9 10 m yakih promeniv v hvostovomu plavci 11 12 promeniv v analnomu plavci 2 tverdih i 25 26 m yakih promeniv v cherevnih plavcyah po 1 tverdomu i 5 6 m yakih promeniv Vid maye dovgij yak na bijcivskih ribok spinnij plavec Cherevni plavci serpopodibni Tilo chervonuvato oranzheve z dvoma temnishimi pozdovzhnimi smuzhkami Rogivka ochej iz zelenkuvatim liskom Na zyabrovih krishkah slabki paralelni vertikalni smugi zolotavogo koloru Cherevni plavci chervoni z bilim kinchikom Statevij dimorfizm slabkij Plavci v samciv yaskravo chervoni j trohi vidilyayutsya na tli temnishogo tila spinnij ta analnij na kincyah trohi gostrishi nizh u samok Za rozmirom formoyu ta zabarvlennyam Betta tussyae nagaduye B coccina ale viglyadaye trohi blidishoyu za svoyu blizku rodichku Golovna zh vidminnist polyagaye v tomu sho B tussyae maye 7 gorizontalnih ryadiv lusok todi yak u B coccina yih 9 Z ciyeyi prichini vizualno luski v B tussyae zdayutsya pomitno bilshimi PoshirennyaVid poshirenij na shodi Malajskogo pivostrova obmezhuyetsya teritoriyeyu malajzijskogo shtatu Pahang Jogo prisutnist bula zafiksovana lishe v troh miscyah a areal stanovit blizko 741 km Zustrichayetsya bijcivska ribka Tussi ne chasto Betta tussyae ye meshkancem milkih chornovodnih stavkiv ta strumkiv sho protikayut sered nizinnih torfovih bolit roztashovanih pid pokrivom vologogo tropichnogo lisu Traplyayetsya lishe v spokijnih miscyah protochnih vodojm ale nikoli v zastijnij vodi Ribi trimayutsya sered klubochkiv tonkogo korinnya nevelichkih skupchen vodyanih roslin abo u puhkomu shari opalogo listya sho lezhit na dni Miscevi vodojmi majzhe ne vidchuvayut sezonnih kolivan mizh suhim ta vologim periodom zazvichaj silno zatineni Voda v nih maye korichneve zabarvlennya duzhe m yaka j kisla pH 3 6 5 5 Vona mistit duzhe malo pozhivnih rechovin U cih samih strumkah traplyayetsya j bagato inshih labirintovih rib zokrema Sphaerichthys osphromenoides Parosphromenus nagyi Trichopsis vittata Betta imbellis Betta pugnax Vid nalezhit do chisla vimirayuchih cherez obmezhene rozpovsyudzhennya ta rujnuvannya prirodnih seredovish jogo isnuvannya Osnovnu zagrozu stanovlyat degradaciya abo virubuvannya bolotnih torfovih lisiv pov yazani z rozvitkom mist ta stvorennyam plantacij monokultur RozmnozhennyaDlya vivedennya potomstva samci buduyut pid vodoyu gnizda z pini Nerest ta inkubaciya ikri vidbuvayutsya v kislomu nespriyatlivomu dlya rozvitku bakterij ta gribkiv seredovishi Utrimannya v akvariumiBetta tussyae periodichno z yavlyayetsya v torgivli akvariumnimi ribami Dovoli prostij v utrimanni ta rozvedenni vid Dlya utrimannya pari rib potriben akvarium mistkistyu vid 20 litriv dlya grupi bilshe Bijcivska ribka Tussi pohodit iz seredovisha chornih vod i povinna mati m yaku kislu vodu yaka dobre filtruyetsya Pokaznik pH maye buti v mezhah 4 0 5 0 temperatura 21 24 C Ribi povinni mati shovanki pecheri gusti kushi roslin tosho Prijmayut zvichajni dribni zhivi zamorozheni ta shtuchni v granulah kormi Samec buduye kompaktne gnizdo z pini Velike listya roslin korotki shmatki plastikovih trub abo chorni plastikovi kontejneri ye dlya nih najkrashim miscem dlya gnizduvannya Nerest trivaye 2 3 godini pislya chogo samku mozhna zalishiti v nerestovishi Samec dbajlivo ohoronyaye gnizdo vin ne chipaye samku navit koli ta pidplivaye duzhe blizko Chas vid chasu batko perekladaye rotom ikrinki dodaye do gnizda novi bulbashki Rozmir kladki stanovit 30 40 ikrinok Lichinki vivodyatsya cherez 2 dni a she cherez 5 dniv voni peretvoryuyutsya na malkiv i pochinayut vilno plavati j harchuvatisya Batki ne chipayut svoye potomstvo Startovim kormom dlya malkiv bijcivskoyi ribki Tussi ye infuzoriyi zgodom yih mozhna zaminiti na naupliusi artemij koli malki dostatno pidrostut shob prokovtnuti yih Za 3 misyaci molod dosyagaye priblizno 2 sm zavdovzhki ale zabarvlennya ta plavci yak u doroslih rib u nih pochinayut formuvatisya znachno ranishe PrimitkiLow B W 2019 Betta tussyae informaciya na sajti MSOP versiya 2019 3 angl 20 03 2020 Robert J Goldstein The Betta Handbook 31 grudnya 2021 u Wayback Machine Barron s Educational Series Inc 2004 pp 41 42 ISBN 0 7641 2728 4 angl DzherelaDietrich Schaller Betta tussyae spec nov ein neuer Kampffisch aus Malaysia vorlaufige Mitteilung 22 lipnya 2020 u Wayback Machine Die Aquarien und Terrarienzeitschrift DATZ v 38 no 8 1985 348 350 nim Betta tussyae Schaller 1985 17 travnya 2019 u Wayback Machine International Betta Congress Tan Heok Hui Peter K L Ng The fighting fishes Teleostei Osphronemidae genus Betta of Singapore Malaysia and Brunei 28 bereznya 2019 u Wayback Machine The Raffles Bulletin of Zoology 2005 Supplement No 13 43 99 angl