Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Badis assamensis | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Badis assamensis Ahl, 1937 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| Badis badis assamensisAhl, 1937 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Аса́мський ба́діс (Badis assamensis) — тропічний вид прісноводних риб з родини бадієвих (Badidae).
Походить з Північно-Східної Індії (штати Аруначал-Прадеш, Ассам). Водиться в рівнинних лісових водоймах з повільною течією з піщаним дном. Їх поверхня вкрита лататтям, а по берегах ростуть дерева, стовбури яких іноді стоять прямо у воді. Тримаються бадіси переважно біля дна.
Опис
Це найбільший представник роду бадіс (Badis), риби можуть сягати 65-75 мм в довжину.
Самці трохи більші за самок і набагато яскравіше забарвлені. Спинний плавець у нього помітно ширший, а голова круглястіша. Самки мають більш видовжену морду і круглясте черево.
На тілі у самця переважають оранжеві кольори, але його забарвлення може помітно змінюватись залежно від стану риби. В період нересту від стає набирає темного фіолетово-чорного кольору.
Характерними ознаками забарвлення виду є темна пляма в задній частині зябрових кришок і два ряди нерегулярно розташованих чорних плям уздовж боків.
Асамський бадіс дуже схожий зі своїм родичем Badis blosyrus, від якого відрізняється більшими розмірами дорослих риб і деякими морфологічними ознаками: має коротші щелепи, більше лусок у бічній лінії (28-29 проти 27-28), менше зябрових тичинок (7-9 проти 10-13) і більше хребців (29-30 проти 27-29).
Утримання в акваріумі
На жаль, цей дуже цікавий і барвистий вид дуже рідко можна зустріти в акваріумах.
Самці поводять себе територіально, тому риб краще тримати парами або одного самця з декількома самками. Акваріум повинен бути просторим, можливості від 200 літрів. Тримати їх можна разом із невеличкими зграйними рибками, представниками родини коропових, а також із більшістю лабіринтових риб, які мешкають біля поверхні води.
Акваріум має мати достатньо схованок, його декорують корчами, корінням, місцями влаштовують густі зарості рослин. Корисно мати рослини, що плавають на поверхні води, вони створюватимуть тінь у помешканні. Обов'язковим елементом є печерки, роль яких може виконувати перевернутий на бік керамічний горщик для квітів або половинка шкаралупи кокосового горіха. Кожен самець повинен обов'язково мати таку печерку, яка є центром його «територіальних вод». Це є однією з надійних статевих відмінностей у асамського бадіса. Вона притаманна навіть молодим рибам, коли інші статеві відмінності ще не помітні. На противагу самцям, самок частіше можна бачити у відкритій воді або в гущавині рослин.
Ґрунт рекомендується м'який, піщаний, але можна використовувати й гальку.
У природі вид стикається з сезонними коливаннями температури води в межах 15-25 °C, тому не обов'язково обігірвати акваріуми взимку. Підвищення температури служить для риб стимулом до початку нереста. Краще, коли вода буде трохи кислуватою або нейтральною (pH6,0-7,5), твердість води може становити 3-10°. Для нересту вода має містити якомога менше нітратів, нітритів і фосфатів.
Їдять переважно живий корм, найкраще давати їм личинок комарів, дафній, хатніх мух, опаришів тощо. Дрібні молоді риби із задоволенням беруть босмін і артемій. Приймають також заморожені продукти, але до сухого корму призвичаїти їх вдається дуже рідко.
Розведення
Нерест відбувається у вподобаній самцем печерці. Зазвичай пара відкладає 30-100 ікринок. Самець охороняє ікру й доглядає за кладкою.
Личинки зазвичай виводяться за 2-3 дні, а ще за 6-8 днів вони перетворюються на мальків і починають вільно плавати. У перші дні свого життя вони ховаються серед густої рослинності біля поверхні води і харчуються мікроорганізмами, яких там знаходять. Після того, як мальки розпливуться, батьки сприймають як потенційний корм, тому їх слід прибрати з нерестовища.
Коли мальки досягнуть розміру близько 1 см, вони вже тримаються біля дна або серед рослин. Годують їх нематодами, наупліусами артемій. Досягнувши розміру 3 см, самці вже починають собі шукати маленькі печерки і відстоюють їх. З цього часу вони змінюють своє непримітне юнацьке вбрання на чудове забарвлення дорослих риб.
Джерела
- Daniela Lorck. Assam-Blaubarsch (Badis assamensis Ahl, 1937) [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]. Aquaristik-Seiten. 2004 (нім.)
- Badis assamensis Ahl, 1937 [ 22 травня 2017 у Wayback Machine.]. Seriously Fish (англ.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2017). Badis assamensis на FishBase. Версія за квітень 2017 року. (англ.)
- Chaudhry, S. (2010) Badis assamensis: інформація на сайті МСОП (англ.) 30.04.2017
- Семейство Badidae [ 9 березня 2017 у Wayback Machine.]. Любителям аквариума (рос.)
Посилання
- Frank Schäfer. Großes Angebot an indischen Blaubarschen. Aquarium Glaser GmbH, 4. Februar 2013 (нім.)
- Gallery: Badis assamensis 1 [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]. Aquariumphoto.dk
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Badis assamensisOhoronnij statusDanih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Kistkovi ribi Osteichthyes Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi Anabantiformes Rodina Badiyevi Badidae Rid Badis Badis Bleeker 1854 Vid Asamskij badisBinomialna nazvaBadis assamensis Ahl 1937SinonimiBadis badis assamensisAhl 1937PosilannyaVikividi Badis assamensisEOL 206905ITIS 645570MSOP 168334NCBI 248958 Asa mskij ba dis Badis assamensis tropichnij vid prisnovodnih rib z rodini badiyevih Badidae Pohodit z Pivnichno Shidnoyi Indiyi shtati Arunachal Pradesh Assam Voditsya v rivninnih lisovih vodojmah z povilnoyu techiyeyu z pishanim dnom Yih poverhnya vkrita latattyam a po beregah rostut dereva stovburi yakih inodi stoyat pryamo u vodi Trimayutsya badisi perevazhno bilya dna OpisCe najbilshij predstavnik rodu badis Badis ribi mozhut syagati 65 75 mm v dovzhinu Samci trohi bilshi za samok i nabagato yaskravishe zabarvleni Spinnij plavec u nogo pomitno shirshij a golova kruglyastisha Samki mayut bilsh vidovzhenu mordu i kruglyaste cherevo Na tili u samcya perevazhayut oranzhevi kolori ale jogo zabarvlennya mozhe pomitno zminyuvatis zalezhno vid stanu ribi V period nerestu vid staye nabiraye temnogo fioletovo chornogo koloru Harakternimi oznakami zabarvlennya vidu ye temna plyama v zadnij chastini zyabrovih krishok i dva ryadi neregulyarno roztashovanih chornih plyam uzdovzh bokiv Asamskij badis duzhe shozhij zi svoyim rodichem Badis blosyrus vid yakogo vidriznyayetsya bilshimi rozmirami doroslih rib i deyakimi morfologichnimi oznakami maye korotshi shelepi bilshe lusok u bichnij liniyi 28 29 proti 27 28 menshe zyabrovih tichinok 7 9 proti 10 13 i bilshe hrebciv 29 30 proti 27 29 Utrimannya v akvariumiNa zhal cej duzhe cikavij i barvistij vid duzhe ridko mozhna zustriti v akvariumah Samci povodyat sebe teritorialno tomu rib krashe trimati parami abo odnogo samcya z dekilkoma samkami Akvarium povinen buti prostorim mozhlivosti vid 200 litriv Trimati yih mozhna razom iz nevelichkimi zgrajnimi ribkami predstavnikami rodini koropovih a takozh iz bilshistyu labirintovih rib yaki meshkayut bilya poverhni vodi Akvarium maye mati dostatno shovanok jogo dekoruyut korchami korinnyam miscyami vlashtovuyut gusti zarosti roslin Korisno mati roslini sho plavayut na poverhni vodi voni stvoryuvatimut tin u pomeshkanni Obov yazkovim elementom ye pecherki rol yakih mozhe vikonuvati perevernutij na bik keramichnij gorshik dlya kvitiv abo polovinka shkaralupi kokosovogo goriha Kozhen samec povinen obov yazkovo mati taku pecherku yaka ye centrom jogo teritorialnih vod Ce ye odniyeyu z nadijnih statevih vidminnostej u asamskogo badisa Vona pritamanna navit molodim ribam koli inshi statevi vidminnosti she ne pomitni Na protivagu samcyam samok chastishe mozhna bachiti u vidkritij vodi abo v gushavini roslin Grunt rekomenduyetsya m yakij pishanij ale mozhna vikoristovuvati j galku U prirodi vid stikayetsya z sezonnimi kolivannyami temperaturi vodi v mezhah 15 25 C tomu ne obov yazkovo obigirvati akvariumi vzimku Pidvishennya temperaturi sluzhit dlya rib stimulom do pochatku neresta Krashe koli voda bude trohi kisluvatoyu abo nejtralnoyu pH6 0 7 5 tverdist vodi mozhe stanoviti 3 10 Dlya nerestu voda maye mistiti yakomoga menshe nitrativ nitritiv i fosfativ Yidyat perevazhno zhivij korm najkrashe davati yim lichinok komariv dafnij hatnih muh oparishiv tosho Dribni molodi ribi iz zadovolennyam berut bosmin i artemij Prijmayut takozh zamorozheni produkti ale do suhogo kormu prizvichayiti yih vdayetsya duzhe ridko RozvedennyaNerest vidbuvayetsya u vpodobanij samcem pecherci Zazvichaj para vidkladaye 30 100 ikrinok Samec ohoronyaye ikru j doglyadaye za kladkoyu Lichinki zazvichaj vivodyatsya za 2 3 dni a she za 6 8 dniv voni peretvoryuyutsya na malkiv i pochinayut vilno plavati U pershi dni svogo zhittya voni hovayutsya sered gustoyi roslinnosti bilya poverhni vodi i harchuyutsya mikroorganizmami yakih tam znahodyat Pislya togo yak malki rozplivutsya batki sprijmayut yak potencijnij korm tomu yih slid pribrati z nerestovisha Koli malki dosyagnut rozmiru blizko 1 sm voni vzhe trimayutsya bilya dna abo sered roslin Goduyut yih nematodami naupliusami artemij Dosyagnuvshi rozmiru 3 sm samci vzhe pochinayut sobi shukati malenki pecherki i vidstoyuyut yih Z cogo chasu voni zminyuyut svoye neprimitne yunacke vbrannya na chudove zabarvlennya doroslih rib DzherelaDaniela Lorck Assam Blaubarsch Badis assamensis Ahl 1937 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Aquaristik Seiten 2004 nim Badis assamensis Ahl 1937 22 travnya 2017 u Wayback Machine Seriously Fish angl Froese R Pauly D eds 2017 Badis assamensis na FishBase Versiya za kviten 2017 roku angl Chaudhry S 2010 Badis assamensis informaciya na sajti MSOP angl 30 04 2017 Semejstvo Badidae 9 bereznya 2017 u Wayback Machine Lyubitelyam akvariuma ros PosilannyaFrank Schafer Grosses Angebot an indischen Blaubarschen Aquarium Glaser GmbH 4 Februar 2013 nim Gallery Badis assamensis 1 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Aquariumphoto dk