Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Попелюх звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець  Самка | ||||||||||||||||
| VU (IUCN3.1) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aythya ferina (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал A. ferina гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Попелю́х звича́йний, або чернь червоноголо́ва (Aythya ferina) — водоплавний птах родини Качкових, який поширений у помірних широтах Європи та Сибіру, а також на півночі Африки. В Україні - гніздовий, перелітний, зимуючий вид. Належить до мисливських птахів.
Морфологічні ознаки
Розміром приблизно з крижня. Маса тіла 0,7—1,1 кг, довжина тіла 42—49 см, розмах крил 72—82 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і шия каштаново-руді; майже весь тулуб і верхні покривні пера крил світло-сірі, з тонкою і густою темною поперечною смугастістю; верхня частина спини, основа шиї, воло, підхвістя і надхвістя чорні; махові пера сірі; хвіст чорно-бурий; основа дзьоба чорна, передня частина — сірувато-блакитна; ноги темно-сірі; райдужна оболонка ока червона. Самець у позашлюбному вбранні тьмяніший, чорний колір замінений бурим, сірий — з бурим відтінком. Доросла самка сірувато-бура; голова шия і воло рудувато-бурі; на горлі і біля дзьоба білуваті плями; райдужна оболонка ока коричнева. Молодий птах подібний до дорослої самки, але буріший.
Голос
Голос самця в шлюбний час — неголосне «носове» «хи-хии». У зграях самці переговорюються тихими посвистами «пить-пить», «плить-плить». Голос самки — хрипке «крррр, крррр», схоже на голоси самок інших черней.
Поширення та місця існування
Гніздовий ареал охоплює значну частину Євразії від Ісландії, Британських островів, Франції та південної частини Піренейського півострова на схід до Забайкалля.
В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу.
Населяє відкриті, глибокі озера, порослі очеретом, рогозом, великі водосховища, ставки, значно рідше — річки з глибокими плесами та старицями з високою водною та навколо водною рослинністю. Досить часто оселяється на ставках рибгоспів.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінюється в 210—440 тис. пар, в Україні — 17,3—25,9 тис. пар.
Гніздування
Самка будує гніздо в різноманітних місцях, переважно у важкодоступних (на склавинах, заломах очерету, в густих заростях рогозу, ситника, інколи на плаваючих купках рослинності тощо), нерідко на дамбах очисних споруд серед високої та густої рослинності, на високих купинах, заболочених ділянок островів тощо, але завжди в безпосередній близькості від водойми. Для гнізда попелюх використовує значно більше будівельного матеріалу, ніж крижень. Ним слугують торішні стебла та листя водно-болотних або лучних рослин. По ходу відкладання яєць птах додає до нього пух, яким вистилає лоток та оточує (у вигляді валика) яйця.
Повна кладка містить 6—12 (частіше 6—10) яєць з гладкою, матовою, без рисунка шкаралупою. Забарвлення її варіює від зеленувато-сірого до бурувато-зеленого кольору та по ходу насиджування стає брудно-оливковим або жовтувато-сірим. Досить часто в гніздо відкладають яйця дві або три самки, тоді їх може бути 20—27 та навіть до 35.
Гніздування починається порівняно пізно — в середині або наприкінці травня, коли розвивається навколоводна рослинність та з'являються підсохлі ділянки для розташування гнізд. Повні свіжі кладки зустрічаються наприкінці травня — на початку червня. За сезон одна кладка. Насиджує протягом 23—24 діб самка. Пташенята, як і у інших гусеподібних, виводкові.
Живлення
Живиться рослинними та тваринними кормами, однак їх співвідношення може змінюватися в залежності від року та його пори. Навесні та восени переважає рослинна їжа — насіння, корінці та вегетативні частини трав та водних рослин. Влітку та взимку основу раціону складають дрібні безхребетні (водні комахи та їхні личинки, молюски, ракоподібні та черви), а також в меншому ступені земноводні та дрібна риба. У пошуках їжі зазвичай пірнає на глибину до 2,5 м, а також скльовує їжу з поверхні водних рослин.
Джерела
- BirdLife International. 2019. Попелюх звичайний (Aythya ferina) (поправки на підставі обстеження 2017 року). Червоний список загрожених видів IUCN Red List of Threatened Species 2019: e.T22680358A155473754. Downloaded on 23 April 2020.(англ.)
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К : Наукова думка, 1991. — 208 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popelyuh zvichajnij Samec Samka Ohoronnij status VU IUCN3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Chern Aythya Vid Popelyuh zvichajnij Binomialna nazva Aythya ferina Linnaeus 1758 Areal A ferina gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Aythya ferina Vikividi Aythya ferina EOL 1048965 ITIS 175126 MSOP 100600472 NCBI 219593 Fossilworks 368600 Popelyu h zvicha jnij abo chern chervonogolo va Aythya ferina vodoplavnij ptah rodini Kachkovih yakij poshirenij u pomirnih shirotah Yevropi ta Sibiru a takozh na pivnochi Afriki V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid Nalezhit do mislivskih ptahiv Morfologichni oznakiRozmirom priblizno z krizhnya Masa tila 0 7 1 1 kg dovzhina tila 42 49 sm rozmah kril 72 82 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova i shiya kashtanovo rudi majzhe ves tulub i verhni pokrivni pera kril svitlo siri z tonkoyu i gustoyu temnoyu poperechnoyu smugastistyu verhnya chastina spini osnova shiyi volo pidhvistya i nadhvistya chorni mahovi pera siri hvist chorno burij osnova dzoba chorna perednya chastina siruvato blakitna nogi temno siri rajduzhna obolonka oka chervona Samec u pozashlyubnomu vbranni tmyanishij chornij kolir zaminenij burim sirij z burim vidtinkom Dorosla samka siruvato bura golova shiya i volo ruduvato buri na gorli i bilya dzoba biluvati plyami rajduzhna obolonka oka korichneva Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale burishij GolosGolos samcya v shlyubnij chas negolosne nosove hi hii U zgrayah samci peregovoryuyutsya tihimi posvistami pit pit plit plit Golos samki hripke krrrr krrrr shozhe na golosi samok inshih chernej Poshirennya ta miscya isnuvannyaGnizdovij areal ohoplyuye znachnu chastinu Yevraziyi vid Islandiyi Britanskih ostroviv Franciyi ta pivdennoyi chastini Pirenejskogo pivostrova na shid do Zabajkallya V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir migruye skriz regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya zridka traplyayetsya vzimku na vodojmah u glibini suhodolu Naselyaye vidkriti gliboki ozera porosli ocheretom rogozom veliki vodoshovisha stavki znachno ridshe richki z glibokimi plesami ta staricyami z visokoyu vodnoyu ta navkolo vodnoyu roslinnistyu Dosit chasto oselyayetsya na stavkah ribgospiv ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinyuyetsya v 210 440 tis par v Ukrayini 17 3 25 9 tis par GnizduvannyaPopelyuh na ozeri Strilskomu Yajcya popelyuha Tuluzkij muzej Samka buduye gnizdo v riznomanitnih miscyah perevazhno u vazhkodostupnih na sklavinah zalomah ocheretu v gustih zarostyah rogozu sitnika inkoli na plavayuchih kupkah roslinnosti tosho neridko na dambah ochisnih sporud sered visokoyi ta gustoyi roslinnosti na visokih kupinah zabolochenih dilyanok ostroviv tosho ale zavzhdi v bezposerednij blizkosti vid vodojmi Dlya gnizda popelyuh vikoristovuye znachno bilshe budivelnogo materialu nizh krizhen Nim sluguyut torishni stebla ta listya vodno bolotnih abo luchnih roslin Po hodu vidkladannya yayec ptah dodaye do nogo puh yakim vistilaye lotok ta otochuye u viglyadi valika yajcya Povna kladka mistit 6 12 chastishe 6 10 yayec z gladkoyu matovoyu bez risunka shkaralupoyu Zabarvlennya yiyi variyuye vid zelenuvato sirogo do buruvato zelenogo koloru ta po hodu nasidzhuvannya staye brudno olivkovim abo zhovtuvato sirim Dosit chasto v gnizdo vidkladayut yajcya dvi abo tri samki todi yih mozhe buti 20 27 ta navit do 35 Gnizduvannya pochinayetsya porivnyano pizno v seredini abo naprikinci travnya koli rozvivayetsya navkolovodna roslinnist ta z yavlyayutsya pidsohli dilyanki dlya roztashuvannya gnizd Povni svizhi kladki zustrichayutsya naprikinci travnya na pochatku chervnya Za sezon odna kladka Nasidzhuye protyagom 23 24 dib samka Ptashenyata yak i u inshih gusepodibnih vivodkovi ZhivlennyaZhivitsya roslinnimi ta tvarinnimi kormami odnak yih spivvidnoshennya mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid roku ta jogo pori Navesni ta voseni perevazhaye roslinna yizha nasinnya korinci ta vegetativni chastini trav ta vodnih roslin Vlitku ta vzimku osnovu racionu skladayut dribni bezhrebetni vodni komahi ta yihni lichinki molyuski rakopodibni ta chervi a takozh v menshomu stupeni zemnovodni ta dribna riba U poshukah yizhi zazvichaj pirnaye na glibinu do 2 5 m a takozh sklovuye yizhu z poverhni vodnih roslin DzherelaBirdLife International 2019 Popelyuh zvichajnij Aythya ferina popravki na pidstavi obstezhennya 2017 roku Chervonij spisok zagrozhenih vidiv IUCN Red List of Threatened Species 2019 e T22680358A155473754 Downloaded on 23 April 2020 angl Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 LiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s ISBN 5 12 001367 8